АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 листопада 2016 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Литвинюк І. М.
суддів: Височанської Н.К., Яремка В.В.
секретар: Скакун К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватного підприємства «ВАММ» про стягнення заборгованостей по кредиту, відсотків за користування кредитом та пені, за апеляційною скаргою ОСОБА_3, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_4, на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 жовтня 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2012 року ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» звернулося з указаним позовом до суду, посилаючись на те, що 30 серпня 2007 року між ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 укладено генеральний кредитний договір № 014/05/474. Згідно умов даного договору ОСОБА_2 видано кредит в розмірі 168 000,00 доларів США із сплатою 13 % річних, терміном користування на 84 місяці. 26 лютого 2009 року та 10 березня 2009 року між позивачем та відповідачкою було укладено додаткові угоди №№1,2 , відповідно до яких було узгоджено новий графік повернення коштів та сплати процентів.
В забезпечення повернення кредиту 30 серпня 2007 року укладено договори поруки № 014/05/474/1375 та № 014/05/474/1375-1 з поручителями ОСОБА_3 та приватним підприємством «ВАММ».
Відповідачі свої зобов'язання виконали частково.
Позивач просив суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів на рахунок ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» заборгованість в розмірі 742 848,24 грн., а також судові
№22-ц/794/1072/16 Головуючий у 1 інстанції Цуренко В.А.
Категорія 19/27 Доповідач: Литвинюк І.М.
витрати .
Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 жовтня 2012 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та приватного підприємства «ВАММ» на користь ПАТ «ОСОБА_1 банк Аваль» заборгованість в розмірі 742 848,24 грн., а також судовий збір в розмірі 3219,00 грн. .
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_4 , просить рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 жовтня 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по кредиту скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, оскільки судом першої інстанції надано неправильну оцінку обставинам справи .
Вважає, що приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції дав неправильну оцінку зібраним доказам, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом та матеріалами справи встановлено, що відповідно до умов генерального кредитного договору та кредитного договору № 014/05/474 від 30 серпня 2007 року відповідачка ОСОБА_2 отримала кредит в сумі 168 000,00 доларів США на 84 місяці та зі сплатою 13% річних.
З договорів поруки від 30 серпня 2007 року № 014/05/474/1375 та № 014/05/474/1375-1 вбачається, що відповідачі ОСОБА_5 та приватне підприємство «ВАММ» поручилися перед кредитором (позивачем) за виконання ОСОБА_2 обов'язків за генеральним кредитним договором № 014/05/474 від 30 серпня 2007 року.
Також з матеріалів справи вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 становить 92 937,35 доларів США, що еквівалентно 742 848,24 грн., а саме: сума основного боргу за кредитним договором - 87 944,26 доларів США; сума нарахованих і несплачених відсотків за користування кредитом - 1 826,16 доларів США; пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань - 3 166,93 доларів США. Вказані розміри заборгованості виникли на підставі умов, передбачених кредитним договором , і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами (а.с.7-27).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повиннi виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до вимог ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання свого обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Стаття 553 ЦК України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Ч. 1 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Як убачається із п. 4.1 договору поруки №014/05/474/1375 від 30 серпня 2007 року, порука припиняється, якщо ОСОБА_1 в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргового зобов’язання не пред’явить вимог до Поручителя.
У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу..
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.
Усупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, апелянт не надав суду належних та допустимих доказів на спростування висновків суду першої інстанції.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому його слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_4, відхилити.
Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 жовтня 2012 року залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :
Суд | Апеляційний суд Чернівецької області |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2016 |
Оприлюднено | 16.11.2016 |
Номер документу | 62641654 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Чернівецької області
Литвинюк І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні