Ухвала

від 09.11.2016 по справі 2а-17786/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 року м. Київ К/800/34277/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

головуючого Бухтіярової І .О .

суддів Веденяпіна О.А.

Приходько І.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013

у справі № 2а-17786/12/2670

за позовом публічного акціонерного товариства «Трест «Київелектромонтаж»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Трест «Київелектромонтаж» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби № 0007732220 від 14.12.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу відповідача просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як законні та обґрунтовані.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Трест «Київелектромонтаж» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Електротех.» за період з 01.08 по 31.08.2012, складено акт № 530/1-22-20-04012750 від 28.11.2012, в якому зафіксовано порушення: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: завищено податковий кредит за серпень 2012 року в сумі 99 904, 29 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки 14.12.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0007732220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 124 880,36 грн., в т.ч.: 99 904, 29 грн. основного платежу та 24 976,07 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як зазначено судами, згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії НОМЕР_3 від 31.05.2011 до видів діяльності позивача за КВЕД, зокрема, відносяться наступні: 45.31.0 Електромонтажні роботи, 45.34.0 Інші монтажні роботи, 50.20.0 Технічне обслуговування та ремонт автомобілів, а згідно Довідки серії НОМЕР_4 від 11.12.2012 - 43.29. Інші будівельно-монтажні роботи, 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у., 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

Висновок податкового органу в акті перевірки про порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, зроблений на підставі акту ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 06.11.2012 за № 775/22-40/37432370 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Електротех.», код за ЄДРПОУ 37432370 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за серпень 2012 року», згідно якого:

ТОВ «Електротех.» не знаходиться за юридичною адресою; зустрічну звірку неможливо провести, у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою; згідно з АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» по взаємовідносинам ТОВ «Електротех.» за період серпень 2012 року встановлено наступне, у Розділі І «Податкове зобов'язання» дод. № 5 Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту»:

ТОВ «СК «АЙРОН» задекларовано підприємством ТОВ «Електротех.» на суму ПДВ 13 753 грн. Згідно акта ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 27.09.2012 № 731/23-60/35996337 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «СК «АЙРОН» (код ЄДРПОУ 35996337) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період діяльності липень-вересень 2012 року - ця сума не підтверджується (в серпні 2012 року між підприємствами ТОВ «СК «АЙРОН» та ТОВ «Електротех.» були взаємовідносини) та встановлено наступне:

Результати перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства ТОВ «СК «АЙРОН» за липень-вересень 2012 року. При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження співробітниками ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва службовою запискою № 4980/7/07-2/3 від 25.09.2012 було надано: Висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності та висновок спеціаліста № 458 від 24.09.2012. Повідомляємо наступне: Засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ «СК «АЙРОН» гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем реєстрації не проживає, де перебуває на даний момент невідомо, встановити фактичне місцезнаходження останньго не виявилося можливим. Також, було проведене експертне дослідження підписів гр. ОСОБА_2

Згідно висновку спеціаліста № 458 від 24.09.2012 встановлено: Підписи від імені гр. ОСОБА_2 виконані у протоколі № 29/02 від 29.02.2012, наказі № 11 від 01.03.2012, довіреності від 05.06.2012 б/н, протоколі № 15/05 від 15.05.2012 не гр. ОСОБА_2, а іншою особою...».

Також, в тексті згадуваного акта ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 06.11.2012 за № 775/22-40/37432370 зазначене наступне: «...Згідно даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» за період серпень 2012 року ТОВ «Електротех.» задекларовано податкові зобов'язання в сумі 375 388, 85 грн. за рахунок наступних платників:… ПАТ «Трест «Київелектромонтаж», ТОВ «Елкор.», ТОВ «Люмекс»…

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань ТОВ «Електротех.» встановлено їх завищення (внаслідок відображення завищеного податкового кредиту, сформованого по ТОВ «СК «АЙРОН»): за серпень 2012 року по ПАТ «Трест «Київелектромонтаж» у сумі 99 904, 29 грн., за серпень 2012 року по ТОВ «Елкор.» у сумі 208 921,66 грн., за серпень 2012 року по ТОВ «Люмекс» у сумі 66 562,90 грн.

Це все, на думку податкового органу, свідчить про відсутність у ТОВ «Електротех.» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по взаємовідносинам з ПАТ «Трест «Київелектромонтаж», ТОВ «Елкор.» та ТОВ «Люмекс», відсутність фактичних дій спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ «Електротех.» створення правових наслідків.

Як встановлено матеріалами справи, 09.01.2012 між ПАТ «Трест «Київелектромонтаж» (Покупець), в особі директора ОСОБА_3, та ТОВ «Електротех.» (Постачальник), в особі директора ОСОБА_4, був укладений договір поставки товарів (провід, кабель, шнури, тощо) № 01/01-1, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти й оплатити продукцію, найменування, кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю, загальна вартість кожної партії якої узгоджуються Сторонами в Замовленні з боку Покупця та рахунку-фактурі з боку Постачальника.

За умовами договору ціна Товару та загальна вартість кожної окремої партії Товару, що передається Покупцю за цим Договором, вказується у рахунку-фактурі Постачальника, який виставляється на підставі наданого Покупцем письмового Замовлення. Факт прийняття Товару Покупцем є підтвердженням його згоди щодо ціни, кількості, асортименту та загальної вартості Товару, вказаних у рахунку-фактурі.

За умовами п. 5.1 зазначеного Договору (з урахуванням змін внесених до п. 5.1 Додатковою угодою від 09.01.2012 року № 1 до вказаного Договору) поставка Товару здійснюється на умовах EXW, місце поставки - склад Покупця за адресою, вказаною Покупцем в кожному випадку окремо, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс у редакції 2000 року).

Згідно з п. п. 5.3, 5.5 - 5.7 даного Договору Постачальник зобов'язаний надати Товар у розпорядження Покупця у термін, що не перевищує 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту узгодження Сторонами Замовлення Покупця. Постачальник зобов'язаний будь-яким зручним для нього способом заздалегідь повідомити Покупця про готовність партії Товару до відвантаження.

Моментом виконання Постачальником обов'язку передати Товар вважається дата отримання Товару Покупцем в місці поставки Товару, вказаному в п. 5.1 Договору, що підтверджується документально шляхом складання накладної або акту приймання-передачі. Накладна або акт приймання-передачі підписуються повноважними представниками Покупця та Постачальника. Покупець зобов'язаний отримати всю партію Товару протягом одного дня.

Приймання Товару Покупцем по кількості, асортименту, комплектності, якості, тарі та (або) упаковці Товару здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством, у момент його отримання від Постачальника. Покупець зобов'язаний перевірити кількість, асортимент, комплектність, якість, цілісність тари та (або) упаковки, а також відсутності ознак пошкодження та/або псування Товару і у випадку їх виявлення негайно письмово заявити про це Постачальнику. При відсутності такої заяви Товар вважається прийнятим Покупцем по кількості, асортименту, комплектності, якості, тарі та (або) упаковці Товару.

При передачі Товару Постачальник зобов'язаний передати Покупцю разом з Товаром усі необхідні товаросупровідні документи.

Право власності на Товар, а також ризик його випадкового пошкодження чи загибелі переходять від Постачальника до Покупця у момент підписання уповноваженою особою Покупця товарної накладної чи акту приймання-передачі.

Порядок розрахунків за вказаним Договором (п. 3.1 - 3.3 цього Договору) визначений наступним чином: оплата за кожну партію Товару, що поставляється за умовами даного Договору, здійснюється по 100% попередній оплаті. Платежі за Договором здійснюються Продавцем на поточний рахунок Постачальника у національній валюті України. Зобов'язання Покупця щодо оплати Товару вважається виконаним у момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Факт виконання сторонами своїх договірних зобов'язань в судовому порядку встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: видатковими накладними; рахунками-фактури; товарно-транспортними накладними, згідно яких перевезення замовленого товару здійснювалося Постачальником за допомогою автомобіля НОМЕР_2 з пункту навантаження - АДРЕСА_2 до пунктів розвантаження: АДРЕСА_1; АДРЕСА_3; АДРЕСА_4 (складські приміщення позивача); прибутковими ордерами позивача за серпень 2012 року; копіями сертифікатів відповідності на придбаний товар; копіями витягів з журналів обліку довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей структурних підрозділів позивача; журналами-ордерами по рахункам бухгалтерського обліку № 631; платіжними дорученнями.

За результатами здійснення поставок товарів ТОВ «Електротех.» були виписані такі податкові накладні на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 99 904, 29 грн. з доданими до них Витягами з Єдиного реєстру податкових накладних за № 1 і № 999, отриманими позивачем на запити щодо реєстрації податкових накладних ТОВ «Електротех.» за № 10 від 06.08.2012 і № 2 від 01.08.2012.

Як вбачається з матеріалів справи, всього поставлено товарів на загальну суму 599 425,74 грн. (з ПДВ).

Також, згідно наданих до суду письмових пояснень позивача від 11.03.2013 за № 09, судами попередніх інстанцій встановлено, що замовлення товару здійснювалося працівниками структурних підрозділів ПАТ «Трест «Київелектромонтаж» в телефонному режимі. Згідно попередньо зроблених замовлень, та після попередньої оплати, ТОВ «Електротех.» було здійснено поставки замовлених товарів на склади покупця, що знаходяться за адресами: 1) АДРЕСА_5; 2) АДРЕСА_3; 3) АДРЕСА_4.

Сама доставка товарів здійснювалася Постачальником за допомогою автомобіля по вказаним адресам, під керуванням працівника ТОВ «Електротех.» ОСОБА_5, усі документи надавалися через нього. Приймання товару з боку Покупця здійснювалося уповноваженими працівниками структурних підрозділів ПАТ «Трест «Київелектромонтаж» на підставі довіреностей.

Замовлення і придбання ПАТ «Трест «Київелектромонтаж» зазначених вище товарів (кабельно-дротової продукції) у ТОВ «Електротех.», було зумовлено наявністю у позивача (як Субпідрядника) договірних зобов'язань по виконанню електромонтажних робіт на будівництві певних об'єктів за рядом договорів підряду, а саме: за контрактами від 11.07.2011 № 68 та від 17.10.2011 № 70, укладеними з ПАТ «ДБК-4» (Генпідрядник); за договором підряду від 01.06.2010 № 31, укладеним з ТОВ «БМК Тріада» (Генпідрядник); за договором від 18.07.2011 № 14/11(57), укладеними з ТОВ «Будгарант» (Генпідрядник), що підтверджено внутрішніми документами позивача - накладними на внутрішнє переміщення отриманих від Постачальника товарів між структурними підрозділами позивача, внутрішньо-розпорядчими документами - положеннями підприємства про структурні підрозділи (спеціалізовані монтажні управління № 2, № 4, № 5, управління виробничо-технологічної комплектації), в роботі яких використовувалися спірні товари; матеріальними звітами по виконаним роботам, матеріальними звітами по оприбуткуванню та витратам матеріалів за серпень 2012 року, матеріальними звітами з обороту матеріалів, матеріальними звітами прораба; статистичною звітністю (звітами з праці за серпень 2012 року по структурним підрозділам позивача, звітами про виконання будівельних робіт в цілому по Товариству), штатними розкладами працівників структурних підрозділів позивача, копіями аркушів з трудових книжок працівників ПАТ «Трест «Київелектромонтаж» - на підтвердження наявності у позивача необхідних трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності та підтвердження повноважень посадових осіб, які підписували внутрішні документи Товариства); свідоцтвами про право власності ВАТ «Київелектромонтаж» на нежилі будинки (будинки-склади, адміністративні будинки, майновий комплекс, бокси), свідоцтвами про право власності позивача на транспортні засоби (на підтвердження наявності відповідних основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності); договорами підряду на виконання зовнішніх і внутрішніх електромонтажних робіт, укладеними позивачем (Субпідрядник) з рядом суб'єктів господарської діяльності (Генпідрядниками) протягом 2010 - 2011 років (ПАТ «ДБК-4», ТОВ «БМК Тріада», ТОВ «Будгарант», ПАТ «Трест «Київміськбуд-3», ТОВ «Трест Бориспільсільбуд», та ін.), в ході виконання яких використовувалися (та ще планується до використання) придбана у ТОВ «Електротех.» продукція, актами приймання виконаних будівельних робіт за такими договорами, в яких відображені кількість та вартість витратних матеріалів.

У відповідності до абз. 1, 2 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну; податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу; податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагентам, в сумі визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит, що в даному випадку судами обох інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи.

Таким чином, за встановлення в судовому порядку фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом - ТОВ «Електротех.», що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку є правомірним формування позивачем податкового кредиту у спірному періоді за результатами господарських операцій із зазначеним контрагентом.

Крім того, згідно з п. 4.4 розд. 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України № 236 від 22.04.2011 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

З наведеного слідує, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово-господарських відносин суб'єктів господарювання.

Крім того, відсутність власних адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань як-то трудових чи виробничих ресурсів не позбавляє суб'єкта господарювання права залучати до виконання відповідних зобов'язань третіх осіб.

В разі ж, якщо контрагентом платника податків податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (в томі числі в разі ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту та витрат покупця.

Отже, фактичне виконання господарських зобов'язань підтверджується первинними документами, які належним чином досліджено судами першої та апеляційної інстанцій, укладений правочин відповідає економічному змісту та діловій меті, отримані блага використані позивачем у власній господарській діяльності, а здійснені господарські операції спричинили реальні зміни в структурі його активів.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби - відхилити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючийідпис)І.О. Бухтіярова Судді (О.А. Веденяпін (І.В. Приходько