Постанова

від 07.11.2016 по справі 808/2990/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року , о 12:05 годині, Справа № 808/2990/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Матяш О.В.,

за участю секретаря Передерій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя

справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СП МДМ»

до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що 06.02.2015 ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області (назва Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області до перейменування) прийнято податкове повідомлення рішення №0000102213/1614 про визначенням ТОВ «СП МДМ» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 89150 гривень. Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку спочатку до ГУ ДФС у Запорізькій області, а потім до ДФС України, проте в обох випадках скарги залишалися без розгляду на підставі п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України. Контролюючі органи обґрунтували свої рішення тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення вже було оскаржено в судовому порядку, а тому воно більше не підлягає адміністративному порядку. Але податкове повідомлення-рішення №0000102213/1614 від 06.02.2015 не оскаржувалося ТОВ «СП МДМ» в судовому порядку, в судовому порядку оскаржувалося інше податкове повідомлення-рішення - №0000442214/5495 від 12.07.2012, яке було скасовано в частині донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 3840 гривень та застосування штрафних санкцій у розмірі 960 гривень.

14.09.2016 позивач надав суду уточнену позовну заяву, яка прийнята судом до розгляду, в якій позивач зазначає, що наказ на проведення перевірки ТОВ «СП МДМ» та дії контролюючого органу з проведення цієї перевірки визнано в судовому порядку протиправними, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами цієї перевірки, автоматично є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000102213/1614 від 06.02.2015.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов й просить його задовольнити, виходячи з викладених в ньому підстав, з урахуванням уточненого позову від 14.09.2016.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнає з підстав, викладених в запереченнях, зазначивши, що за результатами проведеної перевірки ТОВ «СП МДМ» по взаємовідносинам з ТОВ «Діннаріс» ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000442214/5495 від 12.07.2012 про визначення податкового зобов'язання в розмірі 75160 гривень та штрафних санкцій у розмірі 18790 гривень. За результатами адміністративного оскарження суму податкового зобов'язання за вказаним ППР збільшено на 80 гривень, штрафні санкції - на 20 гривень. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.01.2013 у справі №0870/11922/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014, податкове повідомлення-рішення №0000442214/5495 від 12.07.2012 скасовано в частині донарахованого податкового зобов'язання у розмірі 3840 гривень та 960 гривень штрафних санкцій.

06.02.2015, на виконання п. 3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102213/1614 на зменшену суму податкового зобов'язання. Також представник відповідача посилається на приписи п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України та просить відмовити в позові.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що, відповідно до наказу ДПІ в Орджонікідхевському районі м. Запоріжжя №507 від 18.06.2012, посадовими особами ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СП МДМ» з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «ДІННАРІС», їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень – грудень 2009 року, результати якої викладено в акті перевірки №144/22-1421/20490986 від 27.06.2012 (а.с.23-40).

12.07.2012, на підставі вищевказаного акту, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000442214/5495 про збільшення ТОВ «СП МДМ» податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем на 75160 гривень та на 18790 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 58).

20.07.2012 позивач подав до Державної податкової служби у Запорізькій області скаргу на податкове повідомлення-рішення №0000442214/5495 від 12.07.2012, й рішенням ДПС у Запорізькій області №4543/10/10-420 від 19.09.2012 податкове повідомлення-рішення №0000442214/5495 від 12.07.2012 залишено без змін, крім того, позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 100 гривень, в т.ч. за основним платежем - на 80 гривень, штрафними санкціями - на 20 гривень, й позивачу направлено окреме податкове повідомлення-рішення №0000662214/8138 від 24.09.2012. Скаргу на останнє позивач подав до ДПС у Запорізькій області 03.10.2012, й рішенням ДПС у Запорізькій області вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

25.10.2012 позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України, в якій просив скасувати рішення ДПС у Запорізькій області №7915/7/10-420 від 15.10.2012 та податкове повідомлення-рішення №0000662214/8138 від 24.09.2012. Рішенням ДПС України №6175/0/61-12/10-2115 від 29.11.2012 податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «СП МДМ» 11.12.2012 звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування податкових повідомлень-рішень. Постановою суду від 30.01.2013 у справі №0870/11922/12, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014, позов задоволено частково: визнано протиправними й скасовано податкове повідомлення-рішення №0000442214/5495 від 12.07.2012 в частині донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 3840 гривень та застосування штрафних санкцій в розмірі 960 гривень, й податкове повідомлення-рішення №0000662214/8138 від 24.09.2012 - повністю.

06.02.2015, на підставі акту перевірки №144/22-1421/20490986 від 27.06.2012 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 у справі №0870/11922/12, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102213/1614 про визначенням ТОВ «СП МДМ» податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 71320 гривень за основним платежем та 17830 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), яке є предметом судового оскарження в даній справі.

За результатом адміністративного оскарження вищенаведеного податкового повідомлення-рішення скарги позивача були залишені без розгляду на підставі п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (а.с.9-12).

Як встановлено судом зі змісту рішень контролюючих органів про розгляд скарг позивача та пояснень представника відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000102213/1614 від 06.02.2015 прийнято, відповідно до п. 3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, на зменшену судовими рішеннями в справі №0870/11922/12 суму податкового зобов'язання та штрафних санкцій.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення №0000102213/1614 від 06.02.2015 протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить із наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі – ПК). Відповідно до пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом (п. 54.1 ст. 54 ПК).

Пунктом 54.3 ст. 54 ПК визначено випадки, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Пунктом 54.5 ст. 54 ПК передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 55.1 ст. 55 ПК, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначено в ст. 56 ПК.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п. 56.1 ст. 51 ПК).

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПК).

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (абз. 1 п. 56.3 ст. 56 ПК).

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.6 ст. 56 ПК).

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п. 56.8 ст. 56 ПК).

Відповідно до п. 56.9 ст. 56 ПК, керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Згідно з п. 56.10 ст. 56 ПК, рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Пунктом 56.18 ст. 56 ПК визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пп. 60.1.5 п. 60.1 ст. 60 ПК, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до п. 3.4 р. ІІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1236 від 28.11.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 за № 2135/22447 (чинного на час прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення), якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість збільшується, то крім раніше надісланого податкового повідомлення-рішення направляється окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Податкове повідомлення-рішення складається згідно з цим пунктом органом державної податкової служби, який склав податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким органом рішення за результатами адміністративного або судового оскарження.

Судом встановлено, що на виконання п. 3.4 р. ІІІ Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, на підставі акту перевірки №144/22-1421/20490986 від 27.06.2012 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 у справі №0870/11922/12, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя замість скасованого податкового повідомлення-рішення №0000442214/5495 від 12.07.2012 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102213/1614 від 06.02.2015 про визначенням ТОВ «СП МДМ» податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 71320 гривень за основним платежем та 17830 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Проте, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, виходячи із такого.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Під час розгляду справи судом встановлено, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2012 у справі №0870/9818/12 за адміністративним позовом ТОВ «СП МДМ» до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання наказу та дій протиправними задоволено позов, визнано протиправним наказ ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя №507 від 18.06.2012 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» й дії ДПІ з проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «СП МДМ» з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «ДІННАРІС», їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень - грудень 2009 року, за наслідками якої було складено акт №144/22-1421/20490986 від 27.06.2012 (а.с.84-89).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 у справі №0870/9818/12 частково задоволено апеляційну скаргу ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя – скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2012 у справі №0870/9818/12 в частині визнання протиправними дій ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «СП МДМ» з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «ДІННАРІС», їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень-грудень 2009 року, за наслідками якої складено акт №144/22-1421/20490986 від 27.06.2012, відмовлено в позові в цій частині. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2012 у справі №0870/9818/12 в частині визнання протиправним наказу ДПІ №507 від 18.06.2012 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» залишено без змін (а.с.90-94).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.10.2015 скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 у справі №0870/9818/12 в частині відмови в позові та залишено в силі в цій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2012. В решті постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2014 та Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2012 залишено без змін.

Під час розгляду зазначеної справи суди констатували протиправність наказу про призначення перевірки ТОВ «СП МДМ» та, як наслідок, нівелювання наслідків такої перевірки.

Верховний Суд України в своїй постанові від 27.01.2015 в справі №21-425а14 за позовом ТОВ «Будгарантінвест-55» до ДПІ у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправним дій дійшов правового висновку, що невиконання вимог пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, «висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів».

Суд, виходячи з вищенаведеного, не вбачає необхідності в відступі від вказаної правової позиції Верховного Суду України й зазначає, що оскільки судовим рішенням в адміністративній справі №0870/9818/12 визнано протиправними наказ на проведення перевірки ТОВ «СП МДМ» та дії контролюючого органу з проведення цієї перевірки, правовий наслідок такої перевірки (оскаржуване податкове повідомлення-рішення) також є незаконним, у зв'язку з цим підлягає скасуванню.

При цьому суд не приймає до уваги покликання позивача, що в силу приписів п. 56.9 ст. 56 ПК, через ненадання контролюючим органом вмотивованого рішення на скарги позивача, останні вважаються повністю задоволеними на його користь, адже, як підтверджено наявними в справі доказами, контролюючим органом на скарги позивача прийнято рішення про залишення їх без розгляду з обґрунтуванням, в тому числі нормативним, своєї позиції.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).

При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч цим вимогам ОДПІ як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають здійснені ним документально підтверджені судові витрати: судовий збір у розмірі 182,7 гривень (платіжні доручення №1432 від 26.05.2015 на 73,08 гривень та №1478 від 10.06.2015 на 109,62 гривень (а.с.6, 41).

Керуючись ст.ст.17,158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області №0000102213/1614 від 06.02.2015 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю «СП МДМ» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 89150 (вісімдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят) гривень, в тому числі за основним платежем у розмірі 71320 (сімдесят одна тисяча триста двадцять) гривень та 17830 (сімнадцять тисяч вісімсот тридцять) гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Присудити на користь ТОВ «СП МДМ» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати у розмірі 182 (сто восьмидесяти двох) гривень 70 копійок.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш