Ухвала

від 08.11.2016 по справі 810/2082/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2082/16 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

08 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільське районне «Бюро технічної інвентаризації» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільське районне «Бюро технічної інвентаризації» до Бориспільського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільське районне «Бюро технічної інвентаризації» (далі - Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бориспільського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (далі - Відповідач) про скасування рішень від 25.04.2016 №42 та №46 щодо застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків .

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Повивач є юридичною особою та зареєстрований у Пенсійному фонді України, як платник збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідачем проведено позапланову перевірку у період з 11.04.2016 по 22.04.2016 щодо додержання Позивачем законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, за результатами якої складено акт №58 від 22.04.2016.

На підставі вказаного акта перевірки Відповідачем прийнято наступні документи:

- вимогу про сплату боргу № Ю 6 від 25.04.2016, якою Позивачу нараховано до сплати недоїмку зі страхових внесків на загальну суму 3 113,22 грн.;

- рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків №42 від 25.04.2016, яким Позивачу на підставі п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані фінансові санкції у розмірі 13 594,00 грн.;

- рішення про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків №46 від 25.04.2016, яким Позивачу на підставі п.3 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані фінансові санкції у розмірі 10 339,23 грн.

Позивач здійснив оплату суми недоїмки зі сплати страхових внесків на загальну суму 3 113,22 грн., про що свідчать платіжні доручення №68 від 26.04.2016 на суму 3 067,30 грн. та №69 від 26.04.2016 на суму 45,92 грн.

За результатами розгляду скарги Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області прийнято рішення №2796/09 від 25.05.2016, яким рішення №42 та №46 від 25.04.2016, залишено без змін, а скаргу Позивача без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятих рішень про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, Позивач звернувся до суду.

Згідно ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно ч.1 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 3 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону від 12.10.2010) передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема, за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).

Відповідно п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону від 12.10.2010) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема, за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяців, за який донараховано ці суми.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 (набрав чинності 01.01.2011), внесено зміни та виключено положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема ч.9 ст.106 цього Закону.

Між тим, згідно абзацу 5 пункту 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Відповідно абзацу 6 пункту 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Згідно п.9.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 № 64/8663, до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 1 січня 2011 року.

Відповідно п.9.3 вказаної Інструкції фінансові санкції за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування накладаються на страхувальника відповідно до частини дев'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції, що діяла до 1 січня 2011 року, у таких розмірах: за донарахування органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми. Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованих (своєчасно не обчислених) та не сплачених страхових внесків, то за кожне таке донарахування накладається штраф у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.

Пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, що була чинною на час виникнення заборгованості) передбачені випадки застосування фінансових санкцій виконавчими органами Пенсійного фонду до страхувальників, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, зокрема у вигляді нарахування пені в розмірі 0,1 відсотка суми недоїмки і фінансових санкцій.

Аналізуючи вищевказані положення, слід зазначити, що у зв'язку з несплатою страхових внесків, нарахування фінансових санкцій, які виникли за 2009 рік, мають бути стягнуті після 1 січня 2011 року, оскільки заборгованість і штрафні санкції виникли в період дії п.4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення зазначеної заборгованості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 01 липня 2014 року у справі №21-208а14 та від 10 березня 2015 року у справі №21-30а15.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що територіальні органи Пенсійного фонду України мають право після 01.01.2011 нараховувати платникам єдиного соціального внеску фінансові санкції на підставі пп.3-4 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якщо заборгованість зі сплати страхових внесків та фінансові санкції виникла саме до 01.01.2011, тобто на момент чинності вказаних положень Закону.

Крім того, в апеляційній скарзі апелянт вказує, що Відповідач намагається притягнути його до відповідальності через 7 років, оскільки порушення допущені в 2009 році, а контролюючий орган повинен був їх виявити ще у 2010 році за розбіжностями по сумах виплат у поданих звітах.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлені окремі вимоги щодо строку стягнення штрафних санкцій, зокрема відповідно до ч.15 ст.106 вказаного Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Отже, Відповідачем не порушено строку стягнення з Позивача фінансових санкцій на підставі оспорюваних рішень.

Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог є обґрунтованим та законним, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Бориспільської районної ради Бориспільське районне «Бюро технічної інвентаризації» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 10 листопада 2016 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.