Постанова

від 28.10.2016 по справі 820/4286/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

28 жовтня 2016 р. №820/4286/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - Канівець С.І.,

представника відповідача - Шульги В.Т.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області , в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова №0000861402, № 0000871402 від 18.07.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства ТОВ "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" по господарським взаємовідносинам з ТОВ "Обен -2014" у вересні, жовтні 2015 року фактично сформовано за результатами поверхневої оцінки бухгалтерської документації. Також позивач зазначив, що контролюючим органом не враховано тих обставин, що транспортування придбаного товару на умовах договору поставки здійснювалось за рахунок вказаного контрагента - постачальника. Тобто будь - якого відношення до складення товарно - транспортних документів позивач не мав. При цьому, податковим органом безпідставно зазначено, що позивачем не надано доказів про транспортування товару, придбання та використання придбаного товару, оскільки при перевірці зазначених доказів не запитувалося.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - ОСОБА_3 через канцелярію суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Також представник відповідача зазначила, що позивачем під час перевірки позивачем не надано: документів, що підтверджують транспортування товару; оборотно - сальдові відомості по рахунку 28, 361 та 631, що підтверджують прийняття та використання придбаних ТМЦ у бухгалтерському обліку підприємства, а також документів, що підтверджують використання придбаних ТМЦ у власній господарській діяльності або подальшу реалізацію.

Представник позивача - Канівець С.І. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - Шульга В.Т. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" (далі - ТОВ "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ") зареєстровано як юридичну особу, перебуває на обліку в Центральній ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (а.с.73), є платником податку на додану вартість.

Відповідно до довідки від 25.12 .2012 серії АА №716454 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, видами діяльності ТОВ "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" за КВЕД - 2010 є встановлення та монтаж машин і устаткування; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; ремонт та технічне обслуговування електричного устаткування; неспеціалізована оптова торгівля; будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (а.с.74).

В ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" має ліцензію від 10.08.2015 №29-Л, яка видана Державною архітектурно - будівельною інспекцією України, термін дії якої з 10.08.2015 до 10.08.2020 на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів IV i V категорії складності (за переліком видів робіт згідно з додатком) (а. с. 75).

Також судом встановлено, що ТОВ "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" має дозволи: від 11.11.2010 №3907.10.30-31.62.4, який видано Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, термін дії якого з 11.11.2010 до 11.11.2015 на виконання робіт підвищеної небезпеки за переліком згідно додатку (а.с.76); від 09.02.2016 №127.16.63, яка видана Головним управлінням Держпраці у Харківській області, термін дії якого з 09.02.2016 до 08.02.2021 на виконання робіт з монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування, реконструкції машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки - електричного устаткування електричних станцій та мереж напругою понад 1000 В (до 750 кВ включно); роботи в діючих електроустановках (в якості відрядженого персоналу) напругою понад 1000 В (до 750 кВ включно); роботи верхолазні, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу; зварювальні роботи.

Судом встановлено, що Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України в частині господарських взаємовідносин з ТОВ "Обен - 2014" за вересень, жовтень 2015 року.

За результатами позапланової документальної виїзної перевірки складений акт від 01.06.2016 №1979/20-30-14-02/31436977 (а.с.9-14), у висновках якого податковим органом встановлено порушення вимог п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, ст. 138, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, підприємством занижено фінансовий результат за 2015 рік всього у сумі 1005170 грн., що призвело до заниження сум податку на прибуток всього у сумі 180931 грн. у 2015 році; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 ПК України, занижено податковий кредит на суму 201034 грн. у вересні, жовтні 2015 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 201034 грн. у вересні, жовтні 2015 року.

За результатами висновків, викладених в акті перевірки, Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 18.07.2016 №0000871402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 301551 грн., в т.ч. за основним платежем - 201034 грн. та штрафними санкціями - 100517 грн. (а. с.16);

- від 18.07.2016 №0000861402, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 180931 грн. (а. с.15).

Перевіряючи обґрунтованість висновків Центральної ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки від 01.06.2016 №1979/20-30-14-02/31436977, суд встановив наступне.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом визначено, що не встановлено відсутності участі ТОВ "Обен-2014" у схемах ухилення від оподаткування ПДВ та відсутності оформлення ним нереальних господарських операцій із платником податків за звітний період декларування ПДВ жовтень, листопад 2015 року, згідно даними ЄРПН, іншою податковою інформацією, а також за наявними матеріалами перевірок, зустрічних звірок, узагальнених податкових інформацій щодо контрагенті, не підтверджено аналізом бази даних АІС "Промінь" у жовтні, листопаді 2015 року ТОВ "Обен-2014" встановлено невідповідність придбаної та реалізованої продукції, що свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що між ТОВ "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" (замовник) та ТОВ "Обен-2014" (виконавець), укладено договір виконання робіт від 01.09.2015 №01-01/09 (а.с.32-33). Згідно п.п.1.1 зазначеного договору виконання робіт - в порядку та на умовах даного договору виконавець зобов'язується передати у власність замовника матеріали (далі - продукція), а замовник в порядку і на умовах даного договору, зобов'язується прийняти й оплатити матеріали. Також згідно п.п.1.2 вказаного договору - в порядку та на умовах даного договору виконавець зобов'язується виконати роботи по оцинкуванню металоконструкцій та передати у власність замовника матеріали та виконання роботи, а замовник в порядку і на умовах даного договору, зобов'язується прийняти й оплатити виконанні роботи. Відповідно до п.п. 2.2 зазначеного договору - номенклатура (за групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами, тощо) кількість, ціна обладнання, вказуються за положенням сторін у специфікації (ях) до даного договору, які підписуються уповноваженими представниками сторін, скріплюється печатками сторін і є додатком (ами) до цього договору (його невід'ємною частиною) та не може розглядатися окремо від даного договору. Також відповідно до п.п.4.1 зазначеного договору - поставка обладнання здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС 2010". У разі виникнення розбіжностей при тлумаченні змісту цього договору сторін погоджується, що правила "ІНКОТЕРМС 2010" будуть мати вирішальне значення.

На підтвердження придбання та поставки ТМЦ, їх сплати за вказаним договором від 01.09.2015 №01-01/09 позивачем до матеріалів справи надано первинні документи, а саме: специфікацію №1, в якій зазначено перелік, кількість вартість поставленого товару, умови поставки: DDP - Львівська область, м. Старий, вул. Коновальця, буд. 3 (а.с.34), видаткову накладну, акти приймання та відвантаження ТМЦ (а.с.36-38), податкову накладну, витяг з журналу реєстрації довіреностей, банківську виписку за особовим рахунком (а.с.40, 42-43).

Факт реальності виконання робіт, а саме оцинкування металоконструкцій, сплати за виконану роботу, отримання, за вказаним договором від 01.09.2015 №01-01/09 підтверджується наданими первинними документами, а саме: специфікацією №2 (а.с.35), актом здачі - приймання робіт (надання послуг) (а.с.39), податковою накладною (а.с.41), банківською випискою за особовим рахунком (а.с.44).

Також на підтвердження оприбуткування придбаних ТМЦ та робіт у ТОВ "Обен-2014" позивачем до матеріалів справи надано оборотно - сальдові відомості по рахункам 281, 631 за період з 26.10.2015 до 30.10.2015 (а.с.78-85), а також розгорнутий реєстр видаткових накладних за жовтень 2015 року (а.с.86).

Суд зазначає, що договір поставки та виконання робіт з ТОВ "Обен-2014" був укладений для здійснення господарської діяльності на виконання договору підряду від 12.08.2015 №12/08/15, укладеного між позивачем та контрагентом - КП "Електропівденьзахідмонтаж-6", що підтверджується наданими первинними документами, а саме: відповідним договором підряду, видатковою накладною, довіреністю, актами приймання та відвантаження виробів, актом здачі - приймання робіт (надання послуг), банківськими виписками за особовим рахунком (а.с.54-72).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Обен-2014", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Позивач сплатив відповідні витрати та суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Обен-2014" були включені до складу податкового кредиту та відображені в податкових деклараціях з ПДВ у перевіряємий період, поданих до податкового органу.

Таким чином, ТОВ "Обен-2014" - виконало свої зобов'язання за вказаним вище договором, а ТОВ "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" прийняло роботи та ТМЦ за цими договором, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

На підставі зазначених вище обставин, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ТОВ "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару та виконаних робіт) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Наявні у справі докази не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Згідно положень ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (абз. "а" п.198.1 ст. 198 ПК України).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 ПК України).

Відповідно до положень ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ст. 200 ПК України).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Склад валових витрат та порядок їх визначення ст.ст.138, 139 ПК України.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно п.138.1 ст. 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ст. 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загально - виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд зазначає, що угода, укладена між позивачем та його контрагентом ТОВ "Обен -2014" є чинним та не визнана в установленому порядку недійсною.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Суд зазначає, що ТОВ "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" згідно довідки Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видом діяльності за КВЕД зазначено: встановлення та монтаж машин і устаткування; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; ремонт та технічне обслуговування електричного устаткування; неспеціалізована оптова торгівля; будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (а.с.74).

Таким чином судом встановлено, що придбання позивачем ТМЦ та роботи у контрагента ТОВ "Обен - 2014" було необхідно для здійснення господарської діяльності, а саме: забезпечення виконання підрядних робіт для контрагента - покупця та придбання відповідного обладнання та устаткування для здійснення зазначених підрядних робіт, що підтверджується наявними в матеріалах справи договором, відповідними актами, банківськими виписками за особовим рахунком тощо.

Зазначена закупівля ТМЦ та робіт у контрагента безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки придбані товари забезпечують умови виконання підрядних робіт та безпосередне надання підрядних робіт, що яка направлена на отримання доходу.

Позивачем надані всі належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ТМЦ та робіт, які призначені для використання у господарській діяльності ТОВ "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ".

Таким чином, позивачем дотримано вимог Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит та відображення валових витрат по операціях з ТОВ "Обен -2014", позивачем подано декларації з ПДВ, розрахунки податку на додану вартість та декларації з податку на прибуток. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання відповідача на податкову інформацію Індустріальної ОДПІ м. Харкові ГУ ДФС у Харківській області щодо ТОВ "Обен -2014" за звітний період декларування ПДВ серпень, вересень 2015 року та від 22.02.2016 №88/7/20-36-22-05-09 за звітний період декларування ПДВ жовтень, листопад 2015 року - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій з ТОВ "Обен -2014" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат та сум валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18.07.2016 №0000861402, від 18.07.2016 № 0000871402 є необґрунтованими, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 7237,23 грн., що підтверджується квитанцією від 10.08.2016 №199 (а.с.3).

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 18.07.2016 №0000861402, від 18.07.2016 № 0000871402 .

Стягнути з Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 31436977, поштовий індекс 61058, м. Харків, вул. Данилевського, буд.32) у розмірі 7237,23 грн. (сім тисяч двісті тридцять сім гривень 23 копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 04 листопада 2016 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.