Рішення

від 04.11.2016 по справі 921/581/16-г/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" листопада 2016 р.Справа № 921/581/16-г/13 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стопника С.Г.

Розглянув матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Тернопільводоканал", вул. Танцорова, 7, м.Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Школярик", вул. Зелена, 15, с. Петриків, Тернопільського району

про врегулювання переддоговірного спору щодо укладення Договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №3054 від 18.08.2016р..

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1, довіреність №3523/15 від 31.12.2015р.

відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1/09 від 01.09.2016р.

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

ОСОБА_3 фіксація судового процесу не здійснювалася за відсутності відповідного клопотання.

В судовому засіданні 04.11.2016р. відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: Комунальне підприємство "Тернопільводоканал", вул. Танцорова, 7, м.Тернопіль, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Школярик", вул. Зелена, 15, с.Петриків, Тернопільського району, про врегулювання переддоговірного спору щодо укладення Договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №3054 від 18.08.2016р., зокрема, просить суд визнати зазначений договір укладеним в частині п.1.2, п.2.1 та п.3.4 в редакції, викладеній у позовній заяві, з урахуванням уточнень (заява вх.№19046 від 04.11.2016р.).

Ухвалою суду від 16.09.2016р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено в судовому засіданні на 03.10.2016р.

Відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи за клопотанням позивача відкладався на 21.10.2016р., також в судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.11.2016р. до 9 год. 30хв. для надання сторонам можливості подати додаткові обгрунтування та заперечення.

В судовому засіданні 04.11.2016р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях (вх.№18747 від 01.11.2016р.). Крім того, подав суду заяву про уточнення позовних вимог (вх.№19046 від 04.11.2016р.) щодо виправлення допущених у позовній заяві технічних помилок.

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву (вх.№16968 від 28.09.2016р.) та його представник в судовому засіданні проти заявленого позову повністю заперечив, стверджуючи, що спірні положення в редакції позивача суперечать чинному законодавству, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову КП "Тернопільводоканал" і визнати Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №3054 від 18.08.2016р. в частині п.1.2, п.2.1 та п.3.4 укладеним в редакції ТОВ "Школярик" (з урахуванням уточнень згідно заяви вх.№19045 від 04.11.2016р.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи представників сторін, господарський суд встановив:

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, здійснюються на основі договорів.

За приписами ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 3 статті 179 ГК України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору (ч.3 ст.184 ГК України).

Як свідчать матеріали справи, позивач (як Виробник) звернувся до відповідача (як Споживача) з пропозицією укласти Договір №3054 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, направивши останньому підписаний зі свого боку та скріплений печаткою проект договору.

Відповідач, в свою чергу, вказаний договір підписав 18.08.2016р. з протоколом розбіжностей, у якому виклав пункти 1.2, 2.1, 2.5 та 3.4 в своїй редакції.

Статтею 6 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах державного управління і регулювання відносин у сфері питної води та питного водопостачання, додержання єдиних правил, норм і стандартів усіма суб'єктами відносин у сфері питної води та питного водопостачання.

Відносини у сфері надання послуг з питного водопостачання та водовідведення врегульовані зокрема, як Законом України "Про житлово-комунальні послуги", так і спеціальними нормативно-правовими актами, такими, як Закон України "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630.

Так, згідно своєї статутної діяльності та Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" позивач є підприємством питного водопостачання, яке здійснює діяльність з надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до ст.ст.1, 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" постачання холодної води та водовідведення є комунальними послугами.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.

Таким чином, договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення є обов'язковим в силу вказаного закону.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до ст.187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до ч.7 ст.181 Господарського кодексу України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Як свідчать матеріали справи, позивачем отримано примірник договору з протоколом розбіжностей від ТОВ "Видавництво "Школярик" 26.08.2016р., а з позовною заявою про врегулювання переддоговірного спору КП "Тернопільводоканал" звернувся до господарського суду 14.09.2016р., тобто в межах 20-денного строку, визначеного ч.7 ст.181 ГК України.

Таким чином, між сторонами виник переддоговірний спір щодо укладення Договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №3054 від 18.08.2016р., при цьому на розгляд суду передано врегулювання розбіжностей по договору в частині пунктів 1.2, 2.1 та 3.4 (щодо вказаного у протоколі розбіжностей пункту 2.5 договору, то такий на розгляд суду не передавався, тобто прийнятий в редакції відповідача).

Суд, на підставі ст.43 ГПК України, оцінивши подані сторонами докази та наведені доводи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.

Щодо п.1.2 Договору.

Як зазначено у прохальній частині позовної заяви, позивач просить викласти вказаний пункт в наступній редакції, з урахуванням уточнень згідно заяви (вх.№19046 від 04.11.2016р.):

" п.1.2: Споживач зобов'язується:

- своєчасно і повністю оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення;

- належно експлуатувати водопровідні і каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі;

- відповідати за справний стан і збереження водолічильників, водомірних вузлів та пломб, за санітарний стан приміщення водомірного вузла;

- за власний рахунок придбати, встановити та зареєструвати водолічильник у Виробника, попередньо погодивши з останнім його типорозмір ;

- виконувати у встановлені терміни всі вказівки, рекомендації та приписи Виробника, щодо дотримання Споживачем вимог чинного законодавства України;

- мати дводобовий запас води для забезпечення власних потреб на випадок аварії на комунальному водопроводі".

Поряд з цим, слід зазначити, що пункт 1.2. в редакції, що викладена позивачем у направленому ТОВ "Видавництво "Школярик" договорі, містила підпункт, за яким на Споживача покладався обов'язок "- належно експлуатувати водопровідні і каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, а також спільно з іншими споживачами, котрі споживають воду із відповідного (спільного) водопровідного вводу, здійснювати обслуговування та утримання водопровідної мережі та приладів на ній, що не перебувають на балансі Виробника, за власний рахунок, відповідно до Схеми №___" .

Відповідач у протоколі розбіжностей запропонував виключити з тексту положення щодо обов'язку "спільно з іншими споживачами, котрі споживають воду із відповідного (спільного) водопровідного вводу, здійснювати обслуговування та утримання водопровідної мережі та приладів на ній, що не перебувають на балансі Виробника, за власний рахунок, відповідно до Схеми №___ ", стверджуючи про його незаконність, оскільки жодним нормативно-правовим актом не встановлено, що підприємство має обслуговувати майно, яке не перебуває у нього на балансі.

Проте, у прохальній частині позовної заяви, в редакції, у якій позивач просить викласти п.2.1, таке речення не зазначено, отже, не відноситься до предмету спору.

Відповідачем у протоколі розбіжностей викладено пункт 1.2 в своїй редакції, з урахуванням уточнень згідно заяви (вх.№19045 від 04.11.2016р.):

" п.1.2: Споживач зобов'язується:

- своєчасно і повністю оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення;

- належно експлуатувати водопровідні і каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі;

- відповідати за справний стан і збереження водолічильників, водомірних вузлів та пломб, за санітарний стан приміщення водомірного вузла;

- виконувати у встановлені терміни всі вказівки, рекомендації та приписи Виробника, щодо дотримання Споживачем вимог чинного законодавства України;

- мати дводобовий запас води для забезпечення власних потреб на випадок аварії на комунальному водопроводі".

Відповідач вказує на те, що йому незрозуміла вимога в редакції позивача "за власний рахунок придбати, встановити та зареєструвати водолічильник у Виробника, попередньо погодивши з останнім його типорозмір ", оскільки ним вже встановлено лічильник №09201156, який пройшов повірку в 2016 році відповідно до довідки №19446.5, і по цьому лічильнику здійснюються розрахунки за спожиту воду, а тому просить виключити вказаний підпункт.

З цього приводу позивач зазначив (письмові пояснення вх.№18747 від 01.11.2016р.), що така вимога пов'язана із практичними аспектами експлуатації засобів обліку, враховуючи тимчасовість їх експлуатації в зв'язку з поломками та закінченням терміну експлуатації, в результаті чого виникає потреба у заміні та встановленні нових засобів обліку, а відповідно до п.5.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України обладнання вузлів обліку здійснюється за рахунок споживачів.

Так, п.5.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила №190) передбачено, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Пунктом 5.3 Правил визначено, що обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів.

У разі відсутності у споживача засобу обліку або неможливості виконати ремонт існуючого виробник має право зобов'язати споживача встановити або замінити засіб обліку у визначений ним термін відповідно до умов договору (п.5.9 Правил).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що пункт 1.2 в редакції, викладеній позивачем у позовній заяві, не суперечить чинному законодавству, та не покладає на відповідача обов'язку встановити та зареєструвати у зв'язку із укладенням такого Договору новий водолічильник у Виробника, за наявності у нього справного, встановленого і належним чином зареєстрованого водолічильника. А відповідачем не доведено невідповідність пункту 1.2 в редакції позивача вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим позов в частині викладення п.1.2 Договору в редакції позивача підлягає до задоволення.

Щодо п.2.1 Договору:

За змістом позовної заяви, позивач просить викласти вказаний пункт в наступній редакції, з урахуванням уточнень згідно заяви (вх.№19046 від 04.11.2016р.):

"п.2.1 Облік кількості використаної Споживачем води та приймання стоків проводиться за показниками засобів вимірювальної техніки, занесених до Державного реєстру, з проведеною державною метрологічною атестацією, опломбованих Водоканалом, які повинні встановлюватись на межі балансової належності мереж Виробника та Споживача, а в разі їх відсутності - згідно порядку передбаченого Правилами. Крім цього, Споживач оплачує Виробнику різницю між показниками загального засобу обліку води та сумарними показниками водомірів субабонентів, які здійснюють водоспоживання після загально групового приладу обліку (згідно схеми). У випадку виникнення різниці між показниками загально групового лічильника та сумарною кількістю показників лічильників субабонентів, дана різниця розподіляється пропорційно між основним абонентом та його субабонентами ".

Відповідачем у протоколі розбіжностей викладено пункт 2.1 в такій редакції:

"п.2.1 Облік кількості використаної Споживачем води та приймання стоків проводиться за показниками засобів вимірювальної техніки, занесених до Державного реєстру, з проведеною державною метрологічною атестацією, опломбованих Водоканалом, які встановлені на межі балансової належності санаторію "Веселка" та мережі Споживача, згідно ОСОБА_3 умов №55/07 від 07.02.2007 року на підключення приміщень ТОВ "Видавництво Школярик" до мережі водопостачання, виданих Виробником".

При цьому, відповідач просить врахувати, що 07.02.2007 року для підключення до мережі централізованого водопостачання відповідачу були видані позивачем ОСОБА_3 умови №55/07 від 07.02.2007р. на підключення приміщень ТОВ "Видавництво Школярик" до мережі водопостачання. Згідно цього проекту представниками позивача було здійснено підключення об'єктів відповідача до водопроводу санаторію "Веселка" в місці підключення встановлено лічильник обліку води, за показниками якого по теперішній час здійснювались розрахунки з позивачем.

Проте, слід зазначити, що матеріалами справи не підтверджено знаходження такого водопроводу на балансі санаторію "Веселка", а вказання про таку належність в ОСОБА_3 умовах №55/07 від 07.02.2007 року на підключення приміщень ТОВ "Видавництва "Школярик" до мережі водопостачання, на переконання суду, не може бути достатньою підставою для викладення п.2.1 в цій частині в редакції відповідача.

Також, у своїй редакції пункту 2.1 Договору відповідач просить виключити з даного пункту положення про те, що "Споживач оплачує Виробнику різницю між показниками загального засобу обліку води та сумарними показниками водомірів субабонентів, які здійснюють водоспоживання після загальногрупового приладу обліку (згідно схеми). У випадку виникнення різниці між показниками загально групового лічильника та сумарною кількістю показників лічильників субабонентів, дана різниця розподіляється пропорційно між основним абонентом та його субабонентами ".

В обгрунтування такої позиції відповідач посилається на те, що жодним нормативно-правовим документом не передбачена сплата такої різниці по загальногруповому приладу обліку, до того ж такий комерційний засіб обліку встановлений всупереч Правилам №190 на межі балансової належності мереж КП "Тернопільводоканал" та санаторію "Веселка", а не на межі балансової належності мереж КП "Тернопільводоканал" та ТОВ "Видавництво "Школярик". Також зазначає, що позивач не зможе забезпечити виконання п.2.1 договору в своїй редакції, оскільки немає методики розрахунку різниці між показниками загальногрупового лічильника та індивідуальними лічильниками абонентів.

Крім того, просить врахувати, що рішенням господарського суду Тернопільської області у справі №921/323/16-г/16 відмовлено в позові КП "Тернопільводоканал" щодо солідарного стягнення з відповідачів: ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ТОВ "Видавництво "Школярик", ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12 та ФОП ОСОБА_13 заборгованості, що становила різницю між показниками загальногрупового лічильника та сумарною кількістю показників лічильників субабонентів. При розгляді вказаної справи позивачем надавались пояснення про те, що водопровідна мережа, до якої підключені відповідачі, фактично є безхазяйним майном, а також зазначалось про те, що КП "Тернопільводоканал" всупереч п.1.3 Ліцензійних умов надає послуги з водопостачання фізичним особам (показники водоспоживання по яких включені в розрахунок суми позову по справі) на бездоговірній основі, що ставить всіх споживачів в нерівні умови.

Пунктом 3.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показів засобів обліку.

Відповідно до п.5.1. Правил, облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу (п. 5.2 Правил №190).

У зв'язку із наведеним, суд не може погодитися з редакцією позивача п.2.1 в частині зазначення про те, що "Споживач оплачує Виробнику різницю між показниками загального засобу обліку води та сумарними показниками водомірів субабонентів, які здійснюють водоспоживання після загальногрупового приладу обліку (згідно схеми). У випадку виникнення різниці між показниками загально групового лічильника та сумарною кількістю показників лічильників субабонентів, дана різниця розподіляється пропорційно між основним абонентом та його субабонентами" , як необгрунтованій відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим позов в цій частині до задоволення не підлягає, а п.2.1 Договору слід викласти в такій редакції:

"п.2.1: Облік кількості використаної Споживачем води та приймання стоків проводиться за показниками засобів вимірювальної техніки, занесених до Державного реєстру, з проведеною державною метрологічною атестацією, опломбованих Водоканалом, які повинні встановлюватись на межі балансової належності мереж Виробника та Споживача, а в разі їх відсутності - згідно порядку передбаченого Правилами".

Щодо п.3.4 Договору, то слід зазначити наступне:

Позивач просить викласти вказаний пункт в наступній редакції:

"3.4. Відповідальною особою за належні Споживачу об'єкти водопостачання та водовідведення, цілісність пристроїв водомірного вузла, пломб на них та інших водопровідних спорудах Споживач призначає:

---

. При цьому представником Споживача при знятті показників засобів обліку, проведенні обстежень водопровідно-каналізаційних мереж Споживача, складанні відповідних актів, а також при вчиненні інших дій представниками Виробника може бути будь-який працівник, який перебуває у трудових відносинах зі Споживачем. Сторони даного Договору погодили наступний порядок складання актів обстеження водопровідно-каналізаційних мереж Споживача (в т.ч. актів про порушення умов водоспоживання, тощо): акт складається в присутності представника Споживача та підписується Сторонами. Якщо представник Споживача відмовляється підписати акт, такий підписується Виробником в односторонньому порядку, про що робиться відповідний запис в самому акті, копія якого направляється рекомендованою поштою на адресу Споживача. Оформлений таким чином акт є підставою для виконання зазначених у ньому вказівок, рекомендацій та приписів Виробника і проведення розрахунків за водоспоживання та водовідведення (в т.ч. за пропускною здатністю труби вводу) .

Відповідач у надісланому примірнику договору призначив відповідальною особою за належні Споживачу об'єкти водопостачання та водовідведення, цілісність пристроїв водомірного вузла, пломб на них та інших водопровідних спорудах "заступника директора ОСОБА_2О. ", та не погодився із викладеною редакцією пункту 3.4 Договору, зокрема запропонував замість "будь-який працівник, який перебуває у трудових відносинах зі Споживачем" конкретизувати перелік уповноважених ним осіб, вказавши "директор виробництва, його заступники або начальники служб ".

При цьому, відповідач посилається на те, що складання актів за участі будь-якого його працівника є для нього неприйнятним, оскільки будь-який працівник не є компетентним в цих питаннях і згідно трудових договорів та посадових інструкцій не несе за них відповідальність, а товариством призначено посадових осіб, які мають повноваження на вчинення таких дій та несуть за це відповідальність і постійно знаходяться на робочих місцях.

Так, пунктом 5.21 Правил №190 передбачено, що зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем. Виробник перевіряє правильність зняття споживачем показів засобів обліку води та надання ним відомостей про обсяги і показники якості скинутих стічних вод. Якщо перевіркою будуть встановлені розбіжності між показами засобів обліку та поданими споживачем відомостями, виробник проводить перерахунок кількості поданої питної води і обсягів скинутих стічних вод за період від попередньої перевірки до моменту виявлення розбіжності згідно з показниками засобів обліку. Цей перерахунок здійснюється за умови, якщо виробником не було виявлено фактів штучного втручання в роботу засобів обліку, їх виходу з ладу або пошкодження пломб. Порядок та терміни зняття показів засобів обліку визначаються відповідно до договору.

Враховуючи, що сторони вправі понад істотні визначати і інші умови договору, суд приходить до висновку, що визначення відповідачем відповідальних осіб, які будуть представляти інтереси у відносинах з КП "Тернопільводоканал" не суперечить законодавству та сприятиме конкретизації у взаємовідносинах сторін, а відтак суд визнає за доцільне врахувати в цій частині пропозицію відповідача.

Також, відповідачем у протоколі розбіжностей запропоновано виключити з п.3.4 Договору наступні речення: "Якщо представник Споживача відмовляється підписати акт, такий підписується Виробником в односторонньому порядку, про що робиться відповідний запис в самому акті, копія якого направляється рекомендованою поштою на адресу Споживача. Оформлений таким чином акт є підставою для виконання зазначених у ньому вказівок, рекомендацій та приписів Виробника і проведення розрахунків за водоспоживання та водовідведення (в т.ч. за пропускною здатністю труби вводу) .

В обгрунтування наведеного, відповідач вказує на те, що складання актів в односторонньому порядку в редакції, наданій позивачем, не врегульоване жодним нормативно-правовим актом і дає можливість представникам КП "Тернопільводоканал" вчиняти неправомірні дії, зокрема виписувати такі акти не виходячи з кабінету. Поряд цим, зазначає, що за 9-річну історію відносин між позивачем та відповідачем, не було жодного випадку відмови представника відповідача підписати відповідний акт.

В свою чергу, КП "Тернопільводоканал" наполягає на необхідності договірного врегулювання питання складення актів за умови відмови споживача забезпечити участь представника при обстеженнях або відмови підписати складений акт, виходячи із практичної необхідності та враховуючи відсутність правового регулювання на законодавчому рівні. Також, підтвердив, що за 9-річну історію відносин між сторонами не було фактів відмови від підпису актів обстеження, як ті не було фактів складення фіктивних актів.

Дослідивши матеріали справи, зміст відповідних пропозицій сторін, суд дійшов висновку про доцільність викладення спірного пункту 3.4 Договору в частині врегулювання питання складення актів за умови відмови споживача забезпечити участь представника при обстеженнях або відмови підписати складений акт - в редакції позивача.

Враховуючи, що позов підлягає до задоволення частково, витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на обидві сторони порівну.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №3054 від 18.08.2016р. укладеним між Комунальним підприємством "Тернопільводоканал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Школярик", виклавши спірні пункти 1.2, 2.1 та 3.4 в наступній редакції:

п.1.2: Споживач зобов'язується:

- своєчасно і повністю оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення;

- належно експлуатувати водопровідні і каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі;

- відповідати за справний стан і збереження водолічильників, водомірних вузлів та пломб, за санітарний стан приміщення водомірного вузла;

- за власний рахунок придбати, встановити та зареєструвати водолічильник у Виробника, попередньо погодивши з останнім його типорозмір;

- виконувати у встановлені терміни всі вказівки, рекомендації та приписи Виробника, щодо дотримання Споживачем вимог чинного законодавства України;

- мати дводобовий запас води для забезпечення власних потреб на випадок аварії на комунальному водопроводі;

п.2.1: Облік кількості використаної Споживачем води та приймання стоків проводиться за показниками засобів вимірювальної техніки, занесених до Державного реєстру, з проведеною державною метрологічною атестацією, опломбованих Водоканалом, які повинні встановлюватись на межі балансової належності мереж Виробника та Споживача, а в разі їх відсутності - згідно порядку передбаченого Правилами.

п.3.4: Відповідальною особою за належні Споживачу об'єкти водопостачання та водовідведення, цілісність пристроїв водомірного вузла, пломб на них та інших водопровідних спорудах Споживач призначає: заступника директора ОСОБА_2. При цьому представником Споживача при знятті показників засобів обліку, проведенні обстежень водопровідно-каналізаційних мереж Споживача, складанні відповідних актів, а також при вчиненні інших дій представниками Виробника може бути директор виробництва, його заступники або начальники служб. Сторони даного Договору погодили наступний порядок складання актів обстеження водопровідно-каналізаційних мереж Споживача (в т.ч. актів про порушення умов водоспоживання, тощо): акт складається в присутності представника Споживача та підписується Сторонами. Якщо представник Споживача відмовляється підписати акт, такий підписується Виробником в односторонньому порядку, про що робиться відповідний запис в самому акті, копія якого направляється рекомендованою поштою на адресу Споживача. Оформлений таким чином акт є підставою для виконання зазначених у ньому вказівок, рекомендацій та приписів Виробника і проведення розрахунків за водоспоживання та водовідведення (в т.ч. за пропускною здатністю труби вводу).

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Школярик" (вул. Зелена, 15, с. Петриків, Тернопільського району, код 24628341) на користь Комунального підприємства "Тернопільводоканал" (вул. Танцорова, 7, м.Тернопіль, код 03353845) - 689 грн 00 коп. судового збору.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено та підписано "11" листопада 2016 року ..

Суддя С.Г. Стопник