Постанова

від 26.01.2017 по справі 921/581/16-г/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

---

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2017 р. Справа № 921/581/16-г/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

ОСОБА_1

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Тернопільводоканал" №3064116 від 16.11.2016 року

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.11.2016 року

у справі №921/581/16-г/13

за позовом: Комунального підприємства "Тернопільводоканал", м.Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Школярик", с. Петриків, Тернопільського району

про врегулювання переддоговірного спору щодо укладення Договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №3054 від 18.08.2016р.

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 921/581/16-г/13 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т., введено до складу судової колегії суддів Гриців В.М. та Михалюк О.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.16 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 08.12.16.

У судовому засіданні 08.12.16 оголошено перву до 12.01.17.

Розпорядженням керівника апарату №14 від 11.01.17 призначено у справі проведення автоматизованої заміни судді члена - колегії ОСОБА_2 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Згідно з протоколом автоматизованої заміни складу колегії суддів від 11.01.17 до складу судової колегії замість судді - члена колегії Михалюк О.В. введено до складу судової колегії суддю Давид Л.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.17 за клопотанням скаржника розгляд апеляційної скарги відкладено на 26.01.17.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 04.11.16 у справі № 921/581/16-г/13 ( суддя Стопник С.Г. ) позовні вимоги задоволено частково.

Визнано Договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №3054 від 18.08.2016р. укладеним між Комунальним підприємством "Тернопільводоканал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Школярик", виклавши спірні пункти 1.2, 2.1 та 3.4 в наступній редакції:

п.1.2: Споживач зобов'язується:

- своєчасно і повністю оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення;

- належно експлуатувати водопровідні і каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі;

- відповідати за справний стан і збереження водолічильників, водомірних вузлів та пломб, за санітарний стан приміщення водомірного вузла;

- за власний рахунок придбати, встановити та зареєструвати водолічильник у Виробника, попередньо погодивши з останнім його типорозмір;

- виконувати у встановлені терміни всі вказівки, рекомендації та приписи Виробника, щодо дотримання Споживачем вимог чинного законодавства України;

- мати дводобовий запас води для забезпечення власних потреб на випадок аварії на комунальному водопроводі;

п.2.1: Облік кількості використаної Споживачем води та приймання стоків проводиться за показниками засобів вимірювальної техніки, занесених до Державного реєстру, з проведеною державною метрологічною атестацією, опломбованих Водоканалом, які повинні встановлюватись на межі балансової належності мереж Виробника та Споживача, а в разі їх відсутності - згідно порядку передбаченого Правилами.

п.3.4: Відповідальною особою за належні Споживачу об'єкти водопостачання та водовідведення, цілісність пристроїв водомірного вузла, пломб на них та інших водопровідних спорудах Споживач призначає: заступника директора ОСОБА_3. При цьому представником Споживача при знятті показників засобів обліку, проведенні обстежень водопровідно-каналізаційних мереж Споживача, складанні відповідних актів, а також при вчиненні інших дій представниками Виробника може бути директор виробництва, його заступники або начальники служб. Сторони даного Договору погодили наступний порядок складання актів обстеження водопровідно-каналізаційних мереж Споживача (в т.ч. актів про порушення умов водоспоживання, тощо): акт складається в присутності представника Споживача та підписується Сторонами. Якщо представник Споживача відмовляється підписати акт, такий підписується Виробником в односторонньому порядку, про що робиться відповідний запис в самому акті, копія якого направляється рекомендованою поштою на адресу Споживача. Оформлений таким чином акт є підставою для виконання зазначених у ньому вказівок, рекомендацій та приписів Виробника і проведення розрахунків за водоспоживання та водовідведення (в т.ч. за пропускною здатністю труби вводу).

В решті позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Школярик" на користь Комунального підприємства "Тернопільводоканал" 689 грн 00 коп. судового збору.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що дослідивши зміст відповідних пропозицій сторін, суд дійшов висновку про доцільність викладення спірних пунктів у наведеній вище редакції позивача. Разом з цим, відмовляючи позивачу в іншій частині позовних вимог, суд першої інстанції послався на законність запропонованих пунктів викладених в редакції відповідача.

Не погоджуючись з рішенняммісцевого господарського суду , позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить внести зміни до рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.11.16 у даній справі, а саме, викласти абзац 4 та абзац 10 пункту 2 рішення в наступній редакції:

Абзац 4 - належно експлуатувати водопровідні і каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, а також спільно з іншими споживачами, котрі споживають воду із відповідного (спільного ) водопровідного вводу, здійснювати обслуговування та утримання водопровідної мережі та приладів на ній, що перебувають на балансі виробника, за власний рахунок, відповідно до схеми.

Абзац 10 - п.2.1.: облік кількості використаної споживачем води та приймання стоків проводиться за показниками засобів вимірювальної техніки, занесених до Державного реєстру, з проведеною державною атестацією, опломбованих водоканалом, які повинні встановлюватись на межі балансової належності мереж виробника та споживача, а у разі їх відсутності - згідно порядку передбаченого правилами. Крім цього, споживач оплачує виробнику різницю між показниками загального засобу обліку води та сумарними показниками водомірів субабонентів, які здійснюють водоспоживання після загальногрупового приладу обліку (згідно схеми). У випадку виникнення різниці між показниками загальногрупового лічильника та сумарною кількістю показників лічильників субабонентів, дана різниця розподіляється пропорційно між основним абонентом та його субабонентами.

При цьому, скаржник посилається на порушення місцевим господарськимсудом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник вважає, що місцевим господарським судом необгрунтовано відмовлено у включенні до умов договору вищезазначених пунктів.

8 грудня 2016 року до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він зазначенає про законність та обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у зв'язку з чим просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони участі своїх уповноважених предтавників у судовому засіданні не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги те, що розгляд справи вже відкладався, у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для перегляду рішення в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 5 серпня 2016 року Комунальим підприємством Тернопільводоканал надано ТОВ Видавництво Школярик для укладення проект договору №3054 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

25 серпня 2016 року ТОВ Видавництвао Школярик повернуло зазначений договір із протоколом розбіжностей від 18.08.16.

Проте, КП Тернопільводоканал не погодилося із запропонованими товариством пропозиціями щодо внесення змін до договору, у зв'язку з чим КП Тернопільводоканал звернулося з позовом до ТОВ Видавництво Школярик про врегулювання переддоговірного спору щодо укладення Договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №3054 від 18.08.2016р.

Оцінивши матеріали справи та докази, що містяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції заявляє наступне:

За ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов`язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Як вбачається з матеріалів справи КП "Тернопільводоканал" звернувся до господарського суду в межах 20-денного строку, визначеного ч.7 ст.181 ГК України.

Згідно ст.184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Відповідно до ст.179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За ст.187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Згідно ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Відповідно до п.2.1 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та Про житлово-комунальні послуги .

Згідно п.1.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 внутрішньоквартальна мережа водовідведення - мережа, прокладена всередині житлового кварталу, яка з`єднує випуски групи будинків або будівель кварталу в цілому. Вулична мережа водовідведення - трубопроводи, прокладені вздовж вулиць, провулків, набережних тощо. Межа балансової належності - лінія розподілу елементів систем водопостачання та водовідведення і споруд на них між власниками або користувачами .

За п.1.3 Правил виробник обслуговує вуличні, квартальні та дворові мережі водопостачання та водовідведення, споруди і обладнання, а також технологічні прилади й пристрої на них, які перебувають у нього на балансі або на які є відповідний договір на обслуговування із споживачем.

Тобто укладення договору на надання послуг з централізованого постачання водопостачання та водовідведення є обов'язковим у силу закону, а відтак даний переддоговірний спір правомірно переданий на вирішення суду згідно з положеннями ч. 1 ст. 187 ГК України.

З встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що розбіжності між сторонами виникли щодо викладення пунктів 1.2, 2.1 та 3.4 договору централізованого водопостачання та водовідведення, що вбачається з прохальної частини позовної заяви.

Дослідивши зміст відповідних пропозицій сторін, колегія суддів зазначає наступне:

Як вбачається з п.1.2 договору, то позивачем, як вбачається з умов направленого договору запропоновано викласти його в такій редакції: Споживач зобов'язується:

- своєчасно і повністю оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення;

- належно експлуатувати водопровідні і каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, а також спільно з іншими споживачами, котрі споживають воду із відповідного (спільного) водопровідного вводу, здійснювати обслуговування та утримання водопровідної мережі та приладів на ній, що не перебувають на балансі Виробника, за власний рахунок, відповідно до Схеми №___".

- відповідати за справний стан і збереження водолічильників, водомірних вузлів та пломб, за санітарний стан приміщення водомірного вузла;

- за власний рахунок придбати, встановити та зареєструвати водолічильник у Виробника, попередньо погодивши з останнім його типорозмір;

- виконувати у встановлені терміни всі вказівки, рекомендації та приписи Виробника, щодо дотримання Споживачем вимог чинного законодавства України;

- мати дводобовий запас води для забезпечення власних потреб на випадок аварії на комунальному водопроводі .

Із протоколу розбіжностей поданого товариством вбачається, що відповідач не погоджується із зазначеним пунктом, а саме просить виключити з тексту наступне положення "спільно з іншими споживачами, котрі споживають воду із відповідного (спільного) водопровідного вводу, здійснювати обслуговування та утримання водопровідної мережі та приладів на ній, що не перебувають на балансі Виробника, за власний рахунок, відповідно до Схеми №___" та за власний рахунок придбати, встановити та зареєструвати водолічильник у Виробника, попередньо погодивши з останнім його типорозмір .

Щодо цього, колегія суддів апеляційної іестанції зазначає, що відповідно до п.1.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України затверджених наказом Міністерства з питань житло - комунального господарства України №190 від 27.06.2008 року споживачі зобов'язані дотримуватися Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 № 76 зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207, тримати в належному технічному стані внутрішньобудинкові, дворові і внутрішньоквартальні мережі, споруди і пристрої, що перебувають у них на балансі.

З наведеного пункту вбачається, що чинним законодавством передбачено обов'язок споживача щодо утримання в належному стані технічних мереж які перебувають у нього на балансі , при цьому покладення на нього обов'язку з обслуговування технічних мереж які на його балансі не перебувають не відповідає передбаченим вимогам закону, а тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає обгрунтованим виключення з умов договору положення щодо покладення на споживача відповідальності за обслуговування та утримання водопровідної мережі та приладів на ній, що не перебувають на балансі Виробника, за власний рахунок, відповідно до Схеми №___.

Таким чином протилежні доводи апеляційної скарги щодо необхідності викладення зазначеного пункту в редакції позивача, суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими.

Дослідивши положення п.1.2 договору з яким також не погоджується споживач, а саме: споживач зобов'язаний за власний рахунок придбати, встановити та зареєструвати водолічильник у виробника, попередньо погодивши з останнім його типорозмір , колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно відповідності зазначеного виробником положення умов чинного законодавства.

Щодо цього, судова колегія зазначає наступне:

Відповідно до п.5.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила №190) передбачено, що облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Пунктом 5.3 Правил визначено, що обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів.

У разі відсутності у споживача засобу обліку або неможливості виконати ремонт існуючого виробник має право зобов'язати споживача встановити або замінити засіб обліку у визначений ним термін відповідно до умов договору (п.5.9 Правил).

З огляду на наведене колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновкоммісцевого господарського суду стосовно того, що що пункт 1.2 в редакції, викладеній позивачем щодо зобов'язання споживача за власний рахунок придбати, встановити та зареєструвати водолічильник у виробника, попередньо погодивши з останнім його типорозмір , не суперечить чинному законодавству, та не покладає на відповідача обов'язку встановити та зареєструвати у зв'язку із укладенням такого договору новий водолічильник у виробника, за наявності у нього справного, встановленого і належним чином зареєстрованого водолічильника.

Також позивач просить викласти п.2.1. в наступній редакції: Облік кількості використаної Споживачем води та приймання стоків проводиться за показниками засобів вимірювальної техніки, занесених до Державного реєстру, з проведеною державною метрологічною атестацією, опломбованих Водоканалом, які повинні встановлюватись на межі балансової належності мереж Виробника та Споживача, а в разі їх відсутності - згідно порядку передбаченого Правилами. Крім цього, Споживач оплачує Виробнику різницю між показниками загального засобу обліку води та сумарними показниками водомірів субабонентів, які здійснюють водоспоживання після загально групового приладу обліку (згідно схеми). У випадку виникнення різниці між показниками загально групового лічильника та сумарною кількістю показників лічильників субабонентів, дана різниця розподіляється пропорційно між основним абонентом та його субабонентами".

При цьому, відповідачем у протоколі розбіжностей запропоновано викласти вищезазначений пункт наступним чином: Облік кількості використаної Споживачем води та приймання стоків проводиться за показниками засобів вимірювальної техніки, занесених до Державного реєстру, з проведеною державною метрологічною атестацією, опломбованих Водоканалом, які встановлені на межі балансової належності санаторію "Веселка" та мережі Споживача, згідно ОСОБА_4 умов №55/07 від 07.02.2007 року на підключення приміщень ТОВ "Видавництво Школярик" до мережі водопостачання, виданих Виробником".

Необхідність викладення вказаного пункту у такій редакції відповідачем обгрунтовано тим, що 07.02.2007 року для підключення до мережі централізованого водопостачання відповідачу були видані позивачем ОСОБА_4 умови №55/07 від 07.02.2007р. на підключення приміщень ТОВ "Видавництво Школярик" до мережі водопостачання. Згідно цього проекту представниками позивача було здійснено підключення об'єктів відповідача до водопроводу санаторію "Веселка" в місці підключення встановлено лічильник обліку води, за показниками якого по теперішній час здійснювались розрахунки з позивачем.

Разом з цим, як правильно зазначено місцевим господарським судом, в матеріалах справи відсутні належні докази перебування водопроводу до якого проведено підключення відповідача на балансі санаторію Веселка такі як акти прийому передаяі на баланс, при цьому лише посиллання на це в ОСОБА_4 умовах не може бути достатнім доказом перебування водопроводу на балансі санаторію Веселка , інші докази балансової належності водопроводу в матеріалах справи на містяться.

З огляду на наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для викладення п.2.1 у зазначеній частині в редакції відповідача.

Щодо положення п.2.1 договору, а саме: Споживач оплачує Виробнику різницю між показниками загального засобу обліку води та сумарними показниками водомірів субабонентів, які здійснюють водоспоживання після загальногрупового приладу обліку (згідно схеми). У випадку виникнення різниці між показниками загально групового лічильника та сумарною кількістю показників лічильників субабонентів, дана різниця розподіляється пропорційно між основним абонентом та його субабонентами колегія суддів зазначає наступне:

Пунктом 3.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показів засобів обліку.

Відповідно до п.5.1. Правил, облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу (п. 5.2 Правил №190).

Відтак, відсутні підстави включення до договору умов щодо покладення на споживача обов'язку щодо відшкодування втрат у випадку виникнення різниці у показах лічильників.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову та викладення п.2.1 у вищезазначеній частині в редакції позивача.

У зв'язку з чим обгрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства є п.2.1 в редакції викладеній місцевим господарським судом, а саме: Облік кількості використаної Споживачем води та приймання стоків проводиться за показниками засобів вимірювальної техніки, занесених до Державного реєстру, з проведеною державною метрологічною атестацією, опломбованих Водоканалом, які повинні встановлюватись на межі балансової належності мереж Виробника та Споживача, а в разі їх відсутності - згідно порядку передбаченого Правилами".

При цьому, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення вимог апелянта щодо викладення вищенаведеного пункту у запропонованій ним редакції.

Стосовно пункту 3.4 договору щодо якого у сторін виникли розбіжності, колегія суддів зазначає наступне:

Як вбачається із проекту договору та позовної заяви, позивач просить викласти п.3.4 договру в наступній редакції: Відповідальною особою за належні Споживачу об'єкти водопостачання та водовідведення, цілісність пристроїв водомірного вузла, пломб на них та інших водопровідних спорудах Споживач призначає:

---

. При цьому представником Споживача при знятті показників засобів обліку, проведенні обстежень водопровідно-каналізаційних мереж Споживача, складанні відповідних актів, а також при вчиненні інших дій представниками Виробника може бути будь-який працівник, який перебуває у трудових відносинах зі Споживачем. Сторони даного Договору погодили наступний порядок складання актів обстеження водопровідно-каналізаційних мереж Споживача (в т.ч. актів про порушення умов водоспоживання, тощо): акт складається в присутності представника Споживача та підписується Сторонами. Якщо представник Споживача відмовляється підписати акт, такий підписується Виробником в односторонньому порядку, про що робиться відповідний запис в самому акті, копія якого направляється рекомендованою поштою на адресу Споживача. Оформлений таким чином акт є підставою для виконання зазначених у ньому вказівок, рекомендацій та приписів Виробника і проведення розрахунків за водоспоживання та водовідведення (в т.ч. за пропускною здатністю труби вводу).

Відповідач не погодившись із запропонованою редакцією п.3.4 договору просить у вказаному пункті замість "будь-який працівник, який перебуває у трудових відносинах зі Споживачем" конкретизувати перелік уповноважених ним осіб, вказавши "директор виробництва, його заступники або начальники служб", при цьому визначає відповідальною особою за належні споживачу об'єкти водопостачання та водовідведення, цілісність пристроїв водомірного вузла, пломб на них та інших водопровідних спорудах "заступника директора ОСОБА_3О.".

Також, відповідачем у протоколі розбіжностей запропоновано виключити з п.3.4 Договору наступні речення: "Якщо представник споживача відмовляється підписати акт, такий підписується Виробником в односторонньому порядку, про що робиться відповідний запис в самому акті, копія якого направляється рекомендованою поштою на адресу Споживача. Оформлений таким чином акт є підставою для виконання зазначених у ньому вказівок, рекомендацій та приписів Виробника і проведення розрахунків за водоспоживання та водовідведення (в т.ч. за пропускною здатністю труби вводу).

Дослідивши вказані розбіжності що виникли у сторін під час викладення п.3.4. договору колегія суддів апеляційноїх інстанції зазначає, що відповідно до 5.21. Порядку №109 зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем. Виробник перевіряє правильність зняття споживачем показів засобів обліку води та надання ним відомостей про обсяги і показники якості скинутих стічних вод. Якщо перевіркою будуть встановлені розбіжності між показами засобів обліку та поданими споживачем відомостями, виробник проводить перерахунок кількості поданої питної води і обсягів скинутих стічних вод за період від попередньої перевірки до моменту виявлення розбіжності згідно з показниками засобів обліку. Цей перерахунок здійснюється за умови, якщо виробником не було виявлено фактів штучного втручання в роботу засобів обліку, їх виходу з ладу або пошкодження пломб. Порядок та терміни зняття показів засобів обліку визначаються відповідно до договору.

Таким чином, зазначення у договорі конкретної особи відповідальної за належні споживачу об'єкти водопостачання та водовідведення, цілісність пристроїв водомірного вузла, пломб на них та інших водопровідних спорудах не суперечить вимогам законодавчих актів. При цьому, як вбачається з апеляційної скарги позивач не заперечує проти такої конкретизації умови договору.

Стосовно виключення речення про можливість виробником підписувати акт в односторонньому порядку, то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно того, що така можливість викладена у редакції пункту договору запропонованого позивачем не суперечить умовам типового договору та вимогам чинного законодавства, окрім цього із змісту вказаного пункту вбачається, що такий акт підписується в односторонньому порядку у разі відмови споживача від його підписання, при цьому міститься застереження щодо необхідності проставлення відмітки про відмову споживача підписати такий акт.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши все вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду. При цьому скаржником не наведено обставин які б спростовували правомірні висновки викладені у рішенні суду та були підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Відтак, рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.11.16 у справі №921/581/16-г/13 належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 04.11.16 у справі №921/581/16-г/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Комунального підприємства "Тернопільводоканал" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.01.17

Головуючий суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Давид Л.Л.