Ухвала

від 02.11.2016 по справі 804/5093/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 листопада 2016 рокусправа № 804/5093/15 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі № 804/5093/15 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення та вимоги про сплату боргу,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування:

- податкового повідомлення-рішення № 0010921701 від 27.03.2015року;

- рішення №0010951701 від 27.03.2015року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 27734,70 грн.;

- вимоги про сплату боргу №Ф-0010941701.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016року у справі №804/5093/15 адміністративний позов задоволено у повному обсязі, суд визнав протиправними та скасував оскаржені рішення відповідача.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. Вважає, що суд невірно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин, посилання на висновки судової експертизи безпідставне, оскільки експерт не досліджував питань пов'язаності витрат з отриманим доходом у перевіряємі періоди. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позивачу відмовити повністю у задоволенні його позовних вимог.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги ОДПІ, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував, вказав, що на його думку, суд повно встановив обставини справи, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 09.01.2003р. зареєстрований виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради, з 19.02.2003р. перебуває на податковому обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області. Видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є вантажний автомобільний транспорт.

В період з 27.01.2015р. по 03.02.2015р. згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, ст.13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до наказу № 1138 від 13.10.2014р. та наказу № 1203 від 28.10.2014р. фахівцями податкової інспекції було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р..

За результатами перевірки 10.02.2015 року складено акт №119/27/04-03-17-01/2920105990, у висновку якого зазначено про виявлені порушення:

- п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України в частині ненадання до перевірки документів;

- п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження чистого доходу за 2011-2013роки, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності всього в сумі 74624,07 грн., в тому числі за 2012 рік - 43418,32 грн., за 2013 рік - 31205,75 грн.;

- п.2, п.3 ст.7, п.11 ст.8 розділу ІІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що призвело до заниження єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% на загальну суму 188733,31 грн., в тому числі за 2011 рік 55430,82 грн., за 2012 рік - 66365,71 грн., за 2013 рік - 66936,78 грн..

За висновками акту, перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про майновий стан та доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу встановлено завищення витрат всього у сумі 659960,04 грн. у зв'язку з ненаданням до перевірки документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки та неможливістю дослідити правильність визначення загального оподатковуваного доходу, відображеного в деклараціях про майновий стан та доходи за перевіряємий період.

27.03.2015 року Дніпродзержинською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0010921701 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем в розмірі 74624,07 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 18656,02 грн.;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0010941701 зі сплати єдиного внеску в сумі 188733,31 грн.;

- рішення №0010951701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі штрафу 27734,70 грн..

Позивач, вважаючи вказані вище рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вказав, що надані позивачем та досліджені судом первинні документи повністю спростовують висновок контролюючого органу про порушення позивачем п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження чистого доходу за 2011-2013рр., у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0010921701 від 27.03.2015р. є протиправним та підлягає скасуванню. За висновками контролюючого органу позивач занизив чистий оподаткований доходу внаслідок виключення зі складу витрат результатів господарських операцій. Проте, під час розгляду справи такі висновки спростовано, а тому вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0010941701 зі сплати єдиного внеску та рішення №0010951701 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі штрафу 27734,70 грн. також підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом було встановлено, що 27.10.2014р. позивач подав заяву до Баглійського РВ Дніпродзержинського МУ про втрату документів, що стосуються його господарської діяльності.

28.10.2014р. Дніпродзержинською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено акт №04-03-17-01/2920105990 про неможливість розпочати документальну позапланову ФОП ОСОБА_1 у терміни, визначені в наказі від 13.10.2014р. №1139, у зв'язку з втратою платником податків документів. Прийнято наказ №1203 "Про перенесення терміну проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1".

По закінченню наданого 90-денного терміну для відновлення документів, в період з 27.01.2015р. по 03.02.2015р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р., дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р.

Висновки про виявлені порушення сформовано контролюючим органом у зв'язку з ненаданням позивачем до перевірки документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки та неможливістю дослідити правильність визначення загального оподатковуваного доходу, відображеного в деклараціях про майновий стан та доходи за перевіряємий період.

Позивач не мав змоги надати до перевірки відновлені ним документи, оскільки про дату, на яку перенесено проведення перевірки, його не було повідомлено, із наказом №1203 від 28.10.2014року не ознайомлено, і цього факту не спростував відповідач. Як встановлено під час розгляду справи, позивачу запит про надання документів для перевірки було вручено лише 16.02.2015року, тобто вже по закінченню такої перевірки, що підтверджується відміткою рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, приєднаного до матеріалів справи.

Крім того, акт перевірки позивач отримав вже разом із рішеннями відповідача, що позбавило його можливості надати заперечення на акт та приєднати всі первинні документи, що були відновлені.

Звертаючись до суду з позовом та оскаржуючи прийняті відповідачем рішення на підставі акту перевірки, позивач приєднав до матеріалів позову документи первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких ним формувалися витрати, що безпосередньо пов'язані з одержанням доходу, та відповідно відображені у деклараціях про майновий стан та доходи за 2011 -2013 роки.

Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Судом під час розгляду справи перевірено наявність у позивача необхідних первинних документів за господарськими операціями з контрагентами-постачальниками з метою визначення витрат, а також встановлення зв'язку між фактом реалізації товарів і господарською діяльністю платника податку.

Згідно відомостей, викладених в "Загальних положеннях" описової частини акту перевірки від 10.02.2015р., видами господарської діяльності позивача, згідно з реєстраційними даними, визначено 49.41 - вантажний автомобільний транспорт.

З досліджених судом первинних документів, фінансової звітності вбачається придбання позивачем у періоді, що перевірявся, у контрагентів ТОВ "Компанія "Агро-Союз", ТОВ "Автодистриб'юшн карго партс", ТОВ фірма "Дует" мастила моторного в асортименті; автомобільних деталей (сайлентблок важеля, ремкомплект стабілізатора, колодки гальмові, ремкомплект важеля, підшипник, картридж осушувача, фільтр масляний, фільтр паливний, фільтр повітря, антифриз, вкладиші розподвалу, прокладка головки блоку, ресора листова, сальник, диск зчеплення, гальмівний кран, хрестовина, амортизатор, пильник, направляюча клапану, вкладиші в асортименті, ремінь полі клиновий, з'єднання повітря, перехідник, цемент глушника), що підтверджено видатковими накладними з позначками про сплату за придбаний товар, банківськими звітами про розрахункові операції, копії яких містяться в матеріалах справи.

У періоді, що перевірявся, позивач також придбавав паливно-мастильні матеріали, що підтверджено фіскальними чеками, копії яких містяться в матеріалах справи, акумулятори, що підтверджено гарантійним талоном з позначками про сплату за придбаний товар. Понесення витрат у вигляді ремонтних робіт причепу та пневмо подушки, паливної апаратури, двигуна підтверджено товарним чеком з позначками про оплату; отримання послуг з виміру тиску турбіни підтверджено актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №51 від 05.07.2011р. та товарним чеком; отримання послуг з заміни тенту, колодок, ліхтарів, фільтрів, пневморесорсів, автошин з відповідним придбанням деталей підтверджено актами виконаних робіт та товарними чеками.

Крім того, позивачем було надано розрахунок витрачених паливно-мастильних матеріалів з урахуванням відстаней (маршруту), що подолані на виконання послуг з перевезення вантажів в межах здійснення господарської діяльності; подорожні листи вантажного автомобіля, згідно яких здійснені вантажні перевезення; міжнародні товарно-транспорті накладні на вантаж, перевезення якого здійснювалось ФОП ОСОБА_1

Отже, документально підтверджено отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей та послуг від контрагентів-постачальників, що відображені при формуванні валових витрат, що безпосередньо пов'язані з одержанням доходу та отримані в межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, суд призначав судово-економічну експертизу. На вирішення експерта було поставлено питання: чи підтверджується даними первинного податкового та бухгалтерського обліку витрати фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період 2011р.- 9 місяців 2013 р. (по періодам 2011р. - 200362,00 грн.; 2012 р. - 266696,65 грн.; 9 місяців 2013р. - 192901,39 грн.) в загальній сумі 659 960,04 грн..

Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз надано висновок №5692/5693-15 судово-економічної експертизи від 16.02.2016р., згідно якого в результаті дослідження наданих документів встановлено, що документально підтверджені витрати ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011р. по 30.09.2013р. складають 659973,21 грн., у тому числі: за 2011 рік у сумі 200368,73 грн., за 2012 рік - 266703,09 грн., за 9 місяців 2013 року - 192901,39 грн.

Документально підтверджені витрати за 2011 рік на загальну суму 200368,73 грн. складають:

- витрати на загальну суму 86152,15 грн. (у т.ч. згідно квитанцій на оплату TIP, за книжки з міжнародних дорожніх перевезень (МДП) - 7483,56 грн., витрати на придбання запчастин та послуг з ремонту згідно накладних та квитанцій на оплату - 78188,59 грн., послуги банку згідно виписок банку - 480,00 грн.);

- витрати на придбання паливно - мастильних матеріалів на суму 114216,58 грн.;

Документально підтверджені витрати за 2012 рік на загальну суму 266703,09 грн. складають:

- витрати на загальну суму 95526,67 грн. (у т.ч. згідно квитанцій на оплату за книжки з МДП - 3365,40 грн., витрати на придбання запчастин та послуг з ремонту згідно накладних та квитанцій на оплату - 75329,95 грн., згідно виписок банку на оплату єдиного соцвнеску, за книжки МДП, послуги банку - 16831,32 грн.);

- витрати на придбання паливно - мастильних матеріалів на суму 171176,42 грн.;

Документально підтверджені витрати за 9 місяців 2013 року на загальну суму 192901,39 грн. складають:

- витрати на загальну суму 120057,54 грн. (у т.ч. витрати на придбання запчастин та послуг з ремонту згідно накладних та квитанцій на оплату - 108092,13 грн., згідно виписок банку на оплату єдиного соцвнеску, послуги банку - 11965,41 грн.);

- витрати на придбання паливно - мастильних матеріалів на суму 72843,85 грн. (детально дослідження документів наведено у Додатку № 6 "Відомість результатів дослідження витрат ФОП ОСОБА_1 на паливо за 9 місяців 2013 року (згідно чеків)".

Всього за результатами досліджень , документально підтверджуються витрати ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 по 30.09.2013 в загальній сумі 659973,21 грн., що на 13,17 грн. більше, ніж відображено у податкових деклараціях про майновий стан і доходи ОСОБА_1 за зазначений період, що наведено у таблиці 2. Причиною виникнення розбіжностей з даними декларацій у сумі 13,17 грн. можуть бути округлення у результаті числових розрахунків.

Положеннями п.177.1 ст.177 ПК України визначено, що доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Згідно п.177.4 ст.177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ цього Кодексу.

Приписами п.138.2 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Дослідивши докази, що є в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем спростовано висновок контролюючого органу про порушення ним вимог п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження чистого доходу за 2011-2013рр..

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування" базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців є сума доходу, отриманого від її діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб.

З акту перевірки слідує, що порушення вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та його заниження на загальну суму 188733,31 грн., в тому числі за 2011 рік 55430,82 грн., за 2012 рік - 66365,71 грн., за 2013 рік - 66936,78 грн. виникло у зв'язку з заниження позивачем чистого оподаткованого доходу, внаслідок виключення зі складу витрат результатів господарських операцій.

Оскільки такі висновки податкової інспекції щодо виявлених порушень спростовано, суд обґрунтовано скасував і вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0010941701 зі сплати єдиного внеску та рішення №0010951701 про застосування штрафних санкцій.

Доводи, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі № 804/5093/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 10.11.2016р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак