Рішення

від 08.11.2016 по справі 368/640/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/640/15-ц Головуючий у І інстанції Кириченко В. І. Провадження № 22-ц/780/6011/16 Доповідач у 2 інстанції Іванова І. В. Категорія 46 08.11.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

08 листопада 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Іванової І.В.,

суддів - Сліпченка О.І., Гуля В.В.

при секретарі - Тимошевській С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Переможець на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 03 жовтня 2016 року у справі за позовами Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Переможець до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Сектору державної реєстрації відділу адміністративних послуг Кагарлицької районної державної адміністрації, фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання договорів оренди землі недійсними, скасування державної реєстрації права оренди та зустрічними позовами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Переможець , Сектору державної реєстрації відділу адміністративних послуг Кагарлицької районної державної адміністрації про визнання недійсними договорів оренди, скасування державної реєстрації права оренди,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні-квітні 2015 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Переможець звернувся до суду з вказаними позовами мотивуючи тим, що уклав із відповідачами 10.03.2009 року договори оренди земельних ділянок зі строком оренди 10 років, які розташовані на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , а саме: у ОСОБА_4 площею 5,3445 га., у ОСОБА_3 площею 3,5628 га., у ОСОБА_2 1,7815 га.

Зазначав, що відповідачі не припинивши право користування позивача вказаними земельними ділянками, незаконно уклали 10.03.2015 року договори оренди на ці ж земельні ділянки з відповідачем ФОП ОСОБА_5, чим порушили його право на самостійне господарювання на землі і отримання продукції та доходу.

Позивач просив визнати недійсними договори оренди вказаних земельних ділянок ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 укладених з ФОП ОСОБА_5, скасувати державну реєстрацію права оренди, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У квітні 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 подали зустрічні позовні заяви посилаючись, що не підписували договори оренди з терміном дії 10 років від 10.03.2009 року, на які посилається СГТ Переможець . Вважали, що діяли договори оренди терміном на 5 років, який вже закінчився і зобов'язання припинилось, а також порушувались позивачем зобов'язання про сплату орендної плати, просили визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 10.03.2009 року та скасувати їх реєстрацію.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 03 жовтня 2016 року в задоволенні первісних позовів відмовлено, зустрічні позови задоволено.

Суд визнав недійсними договори оренди від 10.03.2009 року укладені між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Переможець та відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2

Не погоджуючись з таким рішенням суду СГТ Переможець подав апеляційну скаргу мотивуючи тим, що суд при вирішенні позовів не врахував пояснення щодо пропуску відповідачами строку позовної давності, а також те, що заява про зміну підстави та предмету позову відповідачів було подана вже після початку розгляду справи по суті, та той факт, що оплата за оренду була збільшена відповідно до договорів від 2009 року в порівнянні з договорами від 2007 року, тому відповідачам було відомо про нові договори, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити його позови, а у задоволенні зустрічних позовів відмовити.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку судом першої інстанції ці вимоги закону у повному обсязі не виконано.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із частиною п'ятою статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що між СТОВ Переможець та відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 20 липня 2007 року було укладено договори оренди землі, власниками яких є відповідачі, строком на 5 років із сплатою орендної плати 1200 грн. (т.2 а.с.229-237).

10 березня 2009 року між СТОВ Переможець та відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 було укладено та зареєстровано у Кагарлицькому районному відділі КРФ Центру ДЗК нові договори оренди на ці земельні ділянки, власниками яких є відповідачі, строком на 10 років із визначенням орендної плати в натуральній та грошовій формі за домовленістю сторін (т.1 а.с.5,18,31,73,104,138).

При цьому сторонами не заперечується, що позивач СТОВ Переможець з 2007 року по теперішній час користується належними відповідачам земельними ділянками та сплачує орендну плату на виконання умов договорів оренди від 10 березня 2009 року (т.1 а.с.74-95, 105-170).

Крім того, відповідачі у своїх заявах від 23 січня 2015 року до СТОВ Переможець не заперечували той факт, що між ними та СТОВ Переможець 10 березня 2009 року укладені договори оренди та просили розірвати ці договори (т.2 а.с.52-54).

Згідно з висновком експертів від 29.04.2016 року підписи від імені відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 у договорах оренди від 10 березня 2009 року виконані не відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, а іншими особами (т.2 а.с.7-14).

Крім того, встановлено, що під час дії договорів оренди з позивачем СТОВ Переможець , відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 10 березня 2015 року уклали інші договори оренди належних їм земельних ділянок з ФОП ОСОБА_5 строком на 15 років, які зареєстровані 20 та 19 березня 2015 року у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (т.2 а.с.190-220).

Відмовляючи у задоволенні первісних позовів та задовольняючи зустрічні, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що відсутність підпису відповідачів у договорах оренди, на які посилається позивач, свідчить про брак волі відповідачів на укладання договорів оренди, що є підставою для визнання цих договорів недійсними за ст. ст. 203 ч.3, 215 ч.1 ЦК України.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками, поскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ст.ст.1, 13 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст.24 вказаного Закону орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Згідно ст.25 вказаного Закону орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі та отримувати продукцію і доходи.

Матеріалами справи встановлено, що спірні земельні ділянки знаходяться у оренді СТОВ Переможець з 2007 року по теперішній час, відповідачі отримували і отримують орендну плату на виконання умов договору укладеного з СТОВ Переможець у 2009 році, тобто фактично погодилися з умовами цього договору, своїми діями підтвердили волевиявлення на реалізацію укладеного правочину, при цьому не надали доказів, що відсутність їх підписів в договорах призвела до істотного порушення їх прав, тому на думку судової колегії, суд дійшов до невірного висновку, що оспорювані договори оренди укладені з СТОВ Переможець 10 березня 2009 року є недійсними.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги СТОВ Переможець щодо наявності фактичного виконання спірного договору оренди від 10 березня 2009 року по даний час та з'ясувавши, що відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , під час дії договорів оренди із СТОВ Переможець , не повідомивши останнього про свій намір, уклали інші договори оренди на ці земельні ділянки із ФОП ОСОБА_5 , вважає висновки суду першої інстанції щодо задоволення зустрічного позову такими, що не відповідають обставинам справи і вимогам закону поскільки, встановивши факт укладення договорів оренди землі від 10 березня 2015 року в порушенням вимог Закону України Про оренду землі і прав СТОВ Переможець , судова колегія вважає, що на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України саме спірні договори укладені відповідачами з ФОП ОСОБА_5 підлягають визнанню недійсними.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 25 лютого 2015 року у справі № 6-10 цс15.

Посилання позивачів за зустрічними позовами на те, що отримуючи продукцію від СТОВ Переможець вони вважали, що отримували плату по договорам оренди від 20.07.2007 року з терміном дії до 2013 року, при цьому вважали, що цей строк закінчився і зобов'язання припинилось, а оренду отримують тому, що СТОВ Переможець користується ділянками, а також посилання що позивачем порушувались зобов'язання про сплату орендної плати, на думку колегії суддів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме: відповідачі своєю поведінкою підтвердили фактичне виконання спірного договору оренди із СТОВ Переможець , отримуючи до теперішнього часу орендну плату на умовах договору 2009 року, а не 2007 року, при цьому до 2015 року не висловлювали ніяких заперечень щодо використання позивачем їх земельних ділянок на умовах цього договору.

Посилання позивачів на їх заяви від 23 січня 2015 року до СТОВ Переможець з проханням розірвати ці договори не є підставою для їх розірвання чи припинення відповідно до чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини та відповідно до укладених між сторонами договорів.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не ґрунтується на матеріалах справи, ухвалене з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову СТОВ Переможець та відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

Керуючись ст.ст. 309,314,316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Переможець задовольнити.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 03 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позови Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Переможець задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 10 березня 2015 року між ОСОБА_2 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, площею 1,7815 га кадастровий номер НОМЕР_1, право власності на яку посвідчується Державним актом на право власності на землю серія НОМЕР_2.

Скасувати державну реєстрацію права оренди, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20155862 від 20.03.2015 року, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки, укладений 10 березня 2015 року між ОСОБА_2 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, площею 1,7815 га кадастровий номер НОМЕР_1, право власності на яку посвідчується Державним актом на право власності на землю серія НОМЕР_2.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 10 березня 2015 року між ОСОБА_4 та Фізичною особою- підприємцем ОСОБА_5, площею 5,3445 га кадастровий номер НОМЕР_3, право власності на яку посвідчується Державним актом на право власності на землю серія НОМЕР_4.

Скасувати державну реєстрацію права оренди, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20154939 від 20.03.2015 року, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки, укладений 10 березня 2015 року між ОСОБА_4 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, площею 5,3445 га кадастровий номер НОМЕР_3, право власності на яку посвідчується Державним актом на право власності на землю серія НОМЕР_4.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 10 березня 2015 року між ОСОБА_3 та Фізичною особою- підприємцем ОСОБА_5, площею 3,5628 га кадастровий номер НОМЕР_5, право власності на яку посвідчується Державним актом на право власності на землю серія НОМЕР_6.

Скасувати державну реєстрацію права оренди, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 20140543 від 19.03.2015 року, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки укладений 10 березня 2015 року між ОСОБА_3 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, площею 3,5611 га кадастровий номер НОМЕР_5, право власності на яку посвідчується Державним актом на право власності на землю серія НОМЕР_6.

У задоволенні зустрічних позовних заяв ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :