Постанова

від 28.08.2019 по справі 368/640/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 серпня 2019 року

м. Київ

справа № 368/640/15-ц

провадження №61-8814св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Сердюка В. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Переможець до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , сектору державної реєстрації відділу адміністративних послуг Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про визнання договорів оренди землі недійсними та скасування державної реєстрації права оренди; за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Переможець , сектору державної реєстрації відділу адміністративних послуг Кагарлицької районної державної адміністрації про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та скасування державної реєстрації права оренди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Київської області від 08 листопада 2016 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Сліпченка О. І., Гуля В. В.,

учасники справи:

позивач-відповідач за зустрічним позовом - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Переможець ,

представник - Старенький Олексій Павлович ,

відповідачі-позивачі за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , сектор державної реєстрації відділу адміністративних послуг Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 ,

представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_6 ,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні-квітні 2015 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Переможець (далі - СТОВ Переможець ) звернулось до суду з самостійними позовами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , сектору державної реєстрації відділу адміністративних послуг Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 . (далі - ФОП ОСОБА_4 ), у якому просило визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, укладені між

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 , скасувати державну реєстрацію права оренди, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

2. Позовні заяви мотивовані тим, що 10 березня 2009 року

СТОВ Переможець з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з кожним окремо уклало договори оренди земельних ділянок за умовами яких останні передали в оренду позивачу зі строком оренди 10 років належні їм на праві власності земельні ділянки, які розташовані на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва а саме: у ОСОБА_1 площею

5,3445 га; ОСОБА_2 площею 3,5628 га; ОСОБА_3 площею 1,7815 га.

3. Зазначав, що відповідачі, не припинивши право користування позивача вказаними земельними ділянками, 10 березня 2015 року уклали договори оренди на ці ж земельні ділянки з відповідачем ФОП ОСОБА_4 , чим порушили право позивача на самостійне господарювання на землі і отримання продукції та доходу.

4. У квітні 2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали зустрічні позовні заяви, у якому просили визнати недійсними договори оренди земельних ділянок від 10 березня 2009 року, укладені з СТОВ Переможець , та скасувати їх реєстрацію.

5. Зустрічні позовні заяви мотивовані тим, що 10 березня 2009 року з

СТОВ Переможець не підписували договори оренди з терміном дії 10 років. Вважали, що діяли договори оренди терміном на 5 років, який вже закінчився і зобов`язання припинилось.

6. Також посилались на порушення з боку СТОВ Переможець зобов`язань про сплату орендної плати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

7. Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 03 жовтня

2016 року у складі судді Кириченка В. І. відмовлено СТОВ Переможець в задоволенні первісних позовів. Зустрічні позови задоволено.

Визнано недійсними договори оренди від 10 березня 2009 року, укладені між СТОВ Переможець та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

8. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відсутність підпису відповідачів у договорах оренди, на які посилається позивач, свідчить про відсутність волі відповідачів на укладання договорів оренди, що є підставою для визнання цих договорів недійсними в порядку частини третьої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

9. Рішенням апеляційного суду Київської області від 08 листопада 2016 року апеляційну скаргу СТОВ Переможець задоволено. Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 03 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення.

10. Позови СТОВ Переможець задоволено. Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок, укладений 10 березня 2015 року між

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 , скасовано їх державну реєстрацію.

11. У задоволенні зустрічних позовних заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_1 відмовлено.

12. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що зважаючи на фактичне виконання СТОВ Переможець договору оренди від 10 березня 2009 року, укладених строком на 10 років, укладення 10 березня 2015 року, тобто під час дії договорів оренди із СТОВ Переможець , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 інших договори оренди на ці земельні ділянки із

ФОП ОСОБА_4 є порушенням вимог Закону України Про оренду землі і прав СТОВ Переможець .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14. Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійним обставинам справи.

15. Зазначено, що суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки відсутності волевиявлення орендодавців на укладення з СТОВ Переможець договорів оренди на 10 років, що підтверджено висновком судової почеркознавчої експертизи. Сторонами було погоджено термін дії оренди 5 років, що не заперечувалось орендодавцями.

Доводи інших учасників справи

16. Доводи заперечень СТОВ Переможець на касаційну скаргу зводяться до того, що рішення апеляційного ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

17. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 квітня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

18. Відповідно до підпункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

19. Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

20. У лютому 2018 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є власниками земельних ділянок, які розташовані на території Кадомської сільської ради Кагарлицького району Київської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. А саме, ОСОБА_1 належить

5,3445 га; ОСОБА_2 - 3,5628 га; ОСОБА_3 - 1,7815 га.

22. 10 березня 2009 року між СТОВ Переможець та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з кожним окремо, було укладено договори оренди належних останнім земельних ділянок на строк 10 років. Дані договори зареєстровано в установленому законом порядку.

23. 10 березня 2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 уклали інші договори оренди належних їм земельних ділянок з ФОП ОСОБА_4 строком на 15 років, які зареєстровані у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

24. Згідно з висновком експертизи від 29 квітня 2016 року підписи від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вказаних договорах оренди виконані не ними, а іншими особами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

25. Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

26. Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

27. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

28. Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

29. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

30. СТОВ Переможець , обґрунтовуючи позов, посилалось на порушенням з боку орендодавців його прав на самостійне господарювання на землі і отримання продукції та доходу, так як не припинивши право користування

СТОВ Переможець спірними земельними ділянками, 10 березня 2015 року уклали договори оренди на ці ж земельні ділянки з відповідачем

ФОП ОСОБА_4

31. Як на підставу позову про визнання недійсними договорів оренди

від 10 березня 2009 року, укладених з СТОВ Переможець , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 посилались на відсутність волевиявлення на строк їх укладення 10 років. Їх згода була на 5 років.

32. Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

33. Відповідно до статті 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

34. Частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі.

35. Пунктом 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

36. Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

37. Недійсність правочину визначається статтями 203, 215 ЦК України.

38. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя статті 203 ЦК України).

39. Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

40. Отже, вказані норми цивільного права свідчать про те, що правочин може бути визнано недійсним, якщо волевиявлення учасника правочину не є вільним, не відповідає його внутрішній волі.

41. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 10 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій).

42. Частиною третьою статті 60 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій) передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

43. Відповідно до статті 57 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій) доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

44. Згідно з частинами першою, другою статті 58 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій) належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

45. Частиною першою статті 64 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій) визначено, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

46. Ухвалюючи рішення про задоволення зустрічних позовів, суд першої інстанції, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку в силу вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій), враховуючи, що судово-почеркознавчою експертизою від 29 квітня 2016 року встановлено, що підписи на договорах оренди земельних ділянок з СТОВ Переможець , в яких строк дії оренди визначено 10 років, не належать ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , дійшов обґрунтованого висновку про невідповідність вимогам закону правочинів щодо передачі в оренду земельної ділянки. Орендодавці особисто не підписували договори оренди землі, повноваження на це в установленому законом порядку іншій особі не надавали, що свідчить про відсутність волі орендодавців на його укладення, а тому наявні правові підстави для визнання таких договорів недійсними.

47. Частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

48. За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

49. Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи СТОВ Переможець про пропуск ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строку позовної давності та правильно виходив із того, що перебіг строку позовної давності починається з часу, коли позивачі дізналися або повинні були дізнатися про порушення свого майнового права, тобто укладення договору від свого імені.

50. Так як ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 договори оренди земельних ділянок строком оренди 10 років не підписували, а

СТОВ Переможець не надало належних та допустимих доказів на підтвердження пропуску строку позовної давності, місцевий суд прийшов вірного висновку про відсутність правових підстав вважати, що строк позовної давності пропущеною.

51. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 07 листопада 2018 року справа № 575/476/16-ц (провадження № 14-306цс18).

52. Вирішуючи спір, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій), правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

53. Вказане свідчить, що апеляційним судом безпідставно скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

54. Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

55. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, рішення апеляційного суду згідно зі статтею 413 ЦПК України підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Розподіл судових витрат

56. Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

57. Ураховуючи задоволення касаційної скарги, скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції з

СТОВ Переможець на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає стягненню по 876,96 грн кожному судового збору за подачу касаційної скарги.

Керуючись статтями 400, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити.

2. Рішення апеляційного суду Київської області від 08 листопада 2016 року скасувати, рішенням Кагарлицького районного суду Київської області

від 03 жовтня 2016 року залишити в силі.

3. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Переможець на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 по 876,96 грн кожному судового збору за подачу касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська

С. П. Штелик