Рішення

від 09.11.2016 по справі 464/3790/16-ц

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/3790/16-ц

пр.№ 2/464/1724/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2016 року

Сихівський районний суд м. Львова

у складі: головуючого - судді Теслюка Д.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Горбач О.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_4, в якому просить, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 01.06.2016 р. та заяви про збільшення позовних вимог від 11.10.2016 р., стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 04.03.2015 року в сумі 102 246, 85 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти станом на день звернення до суду становить 2 594 819,60 грн.; стягнути заборгованість за договором позики від 01.08.2015 року в сумі 25 000 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти станом на день збільшення позовних вимог становить 628 500 грн. та стягнути заборгованість за договором позики від 11.04.2015 року в сумі 30 000 грн.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 01.11.2016 року позовну заяву в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованості за договором позики від 01.08.2015 року в сумі 25 000 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти станом на день збільшення позовних вимог становить 628 500 грн. та стягнення заборгованості за договором позики від 11.04.2015 року в сумі 30 000 грн. залишено без розгляду.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 04 березня 2015 року відповідач отримав від нього 75 000 доларів США і зобов'язався їх повернути до 04 серпня 2015 року, про що склав власноручно розписку. Взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав та не повернув вказану суму у строк, що передбачений домовленістю та письмовою розпискою. З врахуванням відсотків за користування позикою, нарахованих в період з 04 березня 2015 року по 10 жовтня 2016 року, а також 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, заборгованість за вказаним договором позики складає 102 246, 85 доларів США.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, що наведені в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що при складанні вищевказаної розписки сторони домовились про спільну діяльність. Крім того вказує, що на момент вчинення такого правочину, як договір позики, не надано згоди дружини ОСОБА_4 та в даному випадку порушено її права. Також зазначив, що у розписці від 04.03.2015 року підпис ОСОБА_4, виконаний від його імені не характерним для нього підписом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та з'ясувавши її дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду або такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до письмової розписки від 04 березня 2015 року, позикодавець ОСОБА_3 передав позичальнику ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 75 000 доларів США, які останній зобов'язався повернути до 04 серпня 2015 року (а.с.6).

Суд не бере до уваги покликання представника відповідача про те, що сторони домовились про спільну діяльність, а не про позику коштів, оскільки із змісту вищевказаної розписки вбачається, що предметом такої були саме кошти, які ОСОБА_4 зобов'язався повернути позивачу ОСОБА_3 у визначений термін - до 04.08.2015 р.

Крім того, не заслуговують на увагу покликання представника відповідача ОСОБА_2 на те, що підпис ОСОБА_4 у розписці від 04.03.2015 р. виконаний не характерним для нього почерком, оскільки, як вбачається з копії позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ТзОВ Аметрин , ОСОБА_5 про визнання правочину удаваним, яка подана у Франківський районний суд м.Львова та долучена самим представником відповідача до матеріалів даної цивільної справи, ОСОБА_4 не заперечує факт написання розписки на суму 75 000 доларів США від 04.03.2015 року (а.с.173-175).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Позичальником ОСОБА_3 умови договору виконані та надано позичальнику ОСОБА_4 кошти в сумі 75 000 доларів США, в свою чергу, відповідач ОСОБА_4 не виконав зобов'язань за договором позики та не повернув у встановлений строк кошти.

Договір позики може бути оплатним, тобто таким, що передбачає сплату процентів за користування сумою позики або безоплатним - якщо виконання позичальником зобов'язання обмежується поверненням боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Таким чином, за правилами ст. 1048 ЦК України розмір процентів визначається на рівні облікової ставки НБУ у випадку, коли сторони у договорі однією з умов визначили, що позичальник повинен сплатити відсотки за користування грошовими коштами, але не визначили їх розмір. Тобто лише в такому випадку законодавець передбачає застосування облікової ставки НБУ для визначення розміру відсотків.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 02 вересня 2015 року у справі № 6-369цс15, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Згідно із наданими представником позивача розрахунками, заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики від 04 березня 2015 року становить 102 246,85 доларів США, з яких: 75 000 доларів США - заборгованість за договором позики; 3% річних від суми боргу за період з 04 серпня 2015 року по 10 жовтня 2016 року - 2 669, 11 доларів США; відсотки за користування коштами з 04.03.2015 р. по 10.10.2016 р. - 24 577, 74 доларів США (а.с. 7, 8, 161-162).

Представником відповідача не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростували факт укладення між сторонами договору позики, дійсність його умов та передачі коштів, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за договором позики від 04 березня 2015 року слід задовольнити та стягнути з відповідача в користь позивача 102 246, 85 доларів США.

Пунктом 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Крім того, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 6 890, 00 грн., сплачений позивачем при подачі позову до суду у відповідності до Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики від 04 березня 2015 року в сумі 102 246, 85 доларів США, що в еквіваленті до національної валюти станом на день ухвалення рішення становить 2 613 429 (два мільйони шістсот тринадцять тисяч чотириста двадцять дев'ять) 49 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 6 890 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Д.Ю. Теслюк