Рішення

від 14.11.2016 по справі 520/11090/16-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/11090/16-ц

Провадження № 2/520/4731/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2016 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря -Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства МАРФІН БАНК до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 372/F від 13.06.2006 року у розмірі 1 046 525, 84 дол. США та 5 059 484,, 27 гривень в тому числі: заборгованість за кредитом - 697 685, 98 дол. США, заборгованість за відсотками - 348 839, 86 дол. США, заборгованість за пенею - 5 059 484, 27 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки: домоволодіння загальною площею 697,7 кв.м., житловою площею 95,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 13.06.2006 року; земельну ділянку загальною площею 0,1708 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, що належить на праві власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 07 липня 2006 року.

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 ЗУ Про іпотеку , надавши ПАТ МАРФІН БАНК право на продаж предметів іпотеки будь-якому покупцеві, визначивши початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна. Надати ПАТ МАРФІН БАНК право вчиняти дії та отримувати в усіх підприємствах, установах, організаціях, у тому числі у приватного нотаріуса та міському бюро технічної інвентаризації необхідні для укладання договору купівлі-продажу предмета іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_2, на строк до реалізації предмета іпотеки, для задоволення вимог кредитора.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ МАРФІН БАНК витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 гривень.

Свої вимоги мотивував тим, що 13 червня 2006 року між ВАТ Морський транспортний банк , правонаступником якого є ПАТ Марфін Банк та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 372/F, згідно з умов якого Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 800 000 дол. США з терміном повернення по 13 червня 2021 року із сплатою 14 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, згідно з яким в іпотеку відповідач передала домоволодіння загальною площею 697, 7 кв.м. та земельну ділянку загальною площею 0,1718 га, які розташовані за адресою АДРЕСА_1.

Через неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, рішенням апеляційного суду Одеської області від 16.03.2015 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ Марфін Банк заборгованість за кредитним договором № 372/F від 13 червня 2006 року у загальному розмірі 1 046 525, 84 дол. США та 5 059 484, 27 гривень.

Позивач стверджує, що на теперішній зазначене рішення не виконане ні в добровільному, ні в примусовому порядку, заборгованість відповідача за кредитним договором залишається не погашеною в повному обсязі, що і стало підставою, для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

У судове засідання з'явився представник позивача Публічного акціонерного товариства МАРФІН БАНК - Мужнюк Володимир Михайлович, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач по справі ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце його проведення сповіщалась належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від неї до суду не надходило.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, яка сповіщена про розгляд справи належним чином, від якої не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини між сторонами врегульовані Цивільним Кодексом України, зобов'язаннями щодо кредитного договору.

В судовому засіданні встановлено, що 13 червня 2006 року між ВАТ Морський транспортний банк , правонаступником якого є ПАТ Марфін Банк , та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 372/F, згідно з умов якого Банк надав позичальнику кредит на придбання нерухомості у розмірі 800 000 дол. США з терміном повернення по 13 червня 2021 року із сплатою 14 % річних.

17 червня 2009 року між ПАТ Марфін Банк та ОСОБА_2 у зв'язку зі збільшенням суми кредиту та відсоткової ставки, була укладена Додаткова угода № 1 до кредитного договору № 372/F, згідно якої ПАТ Марфін Банк зобов'язався надати Відповідачу кредит на придбання нерухомості у розмірі 800 000 дол. США, зі сплатою 14 % річних за фактичний період користування кредитом від фактичної суми заборгованості за кредитом і терміном погашення по 13 червня 2028 року.

В якості забезпечення повного і своєчасного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д., зареєстрований в реєстрі за № 1131, згідно умов якого ОСОБА_2 передала Банку в іпотеку: домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що в цілому складається з одного жилого будинку літ. Е загальною площею 697, 7 кв.м., житловою площею 95,4 кв.м., та земельну ділянку загальною площею 0, 1708 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд - 01, га та ведення особистого підсобного господарства - 0,0708 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Через змінені умови виконання кредитного договору 08 липня 2006 року та 17 червня 2009 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д. було посвідчено відповідно Договір про зміни № 1 та Договір про зміни № 1 до вищевказаного Іпотечного договору.

Згідно з умовами п.1.1 Кредитного договору, Відповідач зобов'язаний на умовах, в розмірі та строки, встановлені в кредитному договорі, повернути Банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи які передбачені умовами Договору.

ПАТ Марфін Банк повністю виконав взяті на себе Кредитним договором зобов'язання щодо надання ОСОБА_2 кредиту в обсягах, встановлених договором.

Як стверджує Позивач, Відповідач свої зобов'язання по кредитному договору виконував неналежно, систематично порушував строки по сплаті платежів в рахунок погашення кредиту, нарахованих за користування кредитом та відсотках, а з березня 2010 року перестала виконувати зобов'язання, передбачені умовами кредитного договору, у зв'язку з чим Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 16.03.2015 року стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ Марфін Банк заборгованість за кредитним договором № 372/F від 13 червня 2006 року у загальному розмірі 1 046 525, 84 дол. США та 5 059 484, 27 гривень, з яких заборгованість за кредитом - 697 685, 98 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 348 839, 86 дол. США, заборгованість за пенею - 5 059 484, 27 гривень.

Однак, як стверджує Позивач, на теперішній зазначене рішення не виконане ні в добровільному, ні в примусовому порядку, заборгованість відповідача за кредитним договором залишається не погашеною в повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.І ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до 4.2. ст.1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.І ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умова, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст. 1 ЗУ Про іпотеку , іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 7, п. 1 ст. 12 Закону України Про іпотеку , за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про іпотеку" якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотеко держателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотеко держатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотеко держатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків. Протягом тридцяти денного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки,вправі письмово повідомити іпотеко держателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дні отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлення надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог. Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладання договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотеко держателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцяти денного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету ії прав і вимог. Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотеко держатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій інший особі на власний розсуд. Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюються іпотеко держателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, що передбачає право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. Ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього. Розподіл коштів від продажу предмета іпотеки між іпотеко держателем та іншими особами, що мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, здійснюється відповідно до встановленого пріоритету та розміру цих прав чи вимог. Решта виручки повертається іпотекодавцю. Іпотекодержатель, який реалізував предмет іпотеки, надсилає іпотекодавцю, боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, та іншим іпотеко держателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки. Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов'язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та з наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону. Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Як роз'яснено у п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 30.03.2012 р. № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин , резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України Про іпотеку , так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації

Суд вважає можливим визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки, визнавши початкову ціну на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна.

Суд звертає увагу на те, що позивачем було вжито усіх можливих та доступних заходів щодо кожного з відповідачів для досудового врегулювання проблеми, однак це не призвело до повного погашення боргу.

Відповідно до ст. 41 Закону України Про іпотеку , реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконано у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає стягненню у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу , якщо інший порядок не встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі від 18.12.2009 року, у зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. Також у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, доходить до висновку про те, що в справі міститься достатньо доказів для ухвалення рішення про задоволення позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути сплачений при подані позовної заяви до суду судовий збір у розмірі 1378 гривень.

Враховуючи викладене вище, та керуючись ст.ст. 16; 554; 1054 Цивільного кодексу України; ст.ст. 7, 12, 33, 34, 35, 39 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 3; 27, 112, 118-120; 151; 152 Цивільного процесуального Кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства МАРФІН БАНК до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 372/F від 13.06.2006 року у розмірі 1 046 525, 84 дол. США та 5 059 484,, 27 гривень в тому числі: заборгованість за кредитом - 697 685, 98 дол. США, заборгованість за відсотками - 348 839, 86 дол. США, заборгованість за пенею - 5 059 484, 27 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки:

- домоволодіння загальною площею 697,7 кв.м., житловою площею 95,4 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 13.06.2006 року;

- земельну ділянку загальною площею 0,1708 га, цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на праві власності на земельну ділянку НОМЕР_2 від 07 липня 2006 року.

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 ЗУ Про іпотеку , надавши ПАТ МАРФІН БАНК право на продаж предметів іпотеки будь-якому покупцеві, визначивши початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - незалежним експертом на стадії оцінки майна.

Надати ПАТ МАРФІН БАНК право вчиняти дії та отримувати в усіх підприємствах, установах, організаціях, у тому числі у приватного нотаріуса та міському бюро технічної інвентаризації необхідні для укладання договору купівлі-продажу предмета іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_2, на строк до реалізації предмета іпотеки, для задоволення вимог кредитора.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства МАРФІН БАНК витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Куриленко О. М.