Рішення

від 09.11.2016 по справі 925/1702/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2016 р. Справа № 925/1702/15

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участі представників: від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_2 - директор за посадою,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області справу

за позовом Черкаської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база-2001"

про стягнення 59 424,23 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 59 424,23 грн., зокрема 54 864 грн. 23 коп. заборгованості з орендної плати за договором оренди землі від 29.03.2004 за період з 01.07.2014 по 24.05.2015 включно (по дату набрання законної сили рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.05.2015 у справі № 925/1591/14, яким цей договір оренди землі розірвано) та 4 560 грн. пені за прострочення сплати орендної плати.

Відповідач не подав письмовий відзив на позов.

31.10.2016 відповідач подав суду клопотання про призначення судово-економічної експертизи у зв'язку з тим, що Черкаська міська рада орендну плату за договором оренди землі від 29.03.2004 у період з 29.03.2004 по 21.10.2015 нараховувала у завищених розмірах, які не передбачені названим договором. У позовній заяві Черкаської міської ради вказано, що станом на 21.10.2015 існувала заборгованість товариства з орендної плати в сумі 54864,23 грн., однак за даними бухгалтерського обліку ТОВ "Черкаська універсальна база-2001" станом на 31.12.2015 за договором оренди землі від 29.03.2004 існувала переплата коштів у загальній сумі 64596,96 грн. за період з 01.01.2004 по 31.12.2015.

У судовому засіданні:

представники позивача підтримали позов у заявленій в позовній заяві сумі, заперечили проти призначення судової експертизи, вважаючи її проведення недоцільним, оскільки експерт не повинен відповідати на правові питання (про розмір орендної плати та щодо нормативної грошової оцінки землі), адже саме з цих питань існує спір між сторонами; також пояснили, що судовими рішеннями у справах № 07/1428 та № 925/1591/14, що набрали законної сили, встановлені обставини, які згідно ст. 35 ГПК України не потребують повторного доказування і які повинні застосовуватися в процесі розгляду даної справи, щодо рішення у справі № 925/866/14, то воно лише згадується у позовній заяві; представники просили повністю задовольнити позов та стягнути з відповідача заявлену суму;

представник відповідача повністю заперечив проти позовних вимог позивача, вважаючи, що розмір боргу з орендної плати позивачем нарахований безпідставно, оскільки зміни до договору оренди землі не вносилися, тому орендна плата повинна розраховуватися відповідно до умов договору; вважав за необхідне призначити судову експертизу, оскільки розрахунки позивача незрозумілі, а відповідач, керуючись умовами договору, сплатив орендну плату в більшому розмірі; просив відмовити позивачу у позові.

У судовому засіданні 09.11.2016 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду на підставі статті 85 ГПК України.

Розглянувши докази у справі, заслухавши пояснення та доводи представників у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Рішенням Черкаської міської ради від 11.06.2003 № 3-447 вирішено надати товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база-2001" земельну ділянку площею 6 277 кв. м., що знаходиться в м. Черкаси, вул. Молоткова, 85, в оренду на 49 років під майновий комплекс за рахунок землекористування відкритого акціонерного товариства "Черкасибудматеріали". За цільовим призначенням земельну ділянку віднесено до земель промисловості.

На виконання вказаного рішення 29 березня 2004 року Черкаська міська рада (Орендодавець за договором, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база-2001" (Орендар за договором, відповідач у справі) уклали договір оренди землі, далі - Договір, за умовами якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування на 49 років земельну ділянку площею 6 277 кв. м. під майновий комплекс за рахунок землекористування відкритого акціонерного товариства "Черкасибудматеріали", що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель промисловості, яка знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Молоткова, 85.

9 червня 2004 року даний Договір було зареєстровано у Черкаській регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" за № 756.

Відповідно до пункту 4.1. Договору за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Розмір грошової оцінки та орендної плати за земельну ділянку не є сталим і змінюється в зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства. В таких випадках розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.

Згідно з п. 4.3. Договору орендна плата вноситься орендарем щомісячно на р/р 33210812800002 код 13050200 в Управлінні Державного казначейства в Черкаській області МФО 854018 ОКПО 22809222.

Позивачем заявлено у даному позові до стягнення з відповідача заборгованість з орендної плати за договором оренди землі від 29.03.2004 за період з 01.07.2014 по 24.05.2015 включно, тобто по дату набрання законної сили рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.05.2015 у справі № 925/1591/14, яким цей договір оренди землі розірвано.

Господарським судом Черкаської області неодноразово розглядалися спори між цими ж сторонами щодо стягнення з ТОВ "Черкаська універсальна база-2001" орендної плати по цьому ж договору оренди за різні періоди користування земельною ділянкою та про розірвання договору оренди землі у зв'язку з невиконання орендарем його умов.

Зокрема, Господарським судом Черкаської області розглядався позов Черкаської міської ради про стягнення з ТОВ "Черкаська універсальна база-2001" в доход бюджету м. Черкаси боргу з орендної плати за договором оренди від 29.03.2004 станом на 01 липня 2010 року та пені (справа № 07/1428). У позові було відмовлено, однак це рішення не набрало законної сили та постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2010 рішення місцевого суду було скасовано та прийнято нове рішення, яким позов Черкаської міської ради повністю задоволено та стягнуто із орендаря заявлені позивачем суму боргу з орендної плати та пеню. Постанова КАГС відповідачем не оскаржувалася.

У цій постанові Київським апеляційним господарським судом встановлені обставини: укладення між сторонами договору оренди землі від 29.03.2004 та використання відповідачем вказаної в договорі земельної ділянки, взаємного погодження сторонами умови, визначеної у пункті 4.2. договору, яка передбачає можливість нарахування орендної плати на підставі вимог діючого законодавства без внесення змін до договору, що ніяким чином не суперечить законодавству; пункт 4.2. договору від 29.03.04 сторонами не оспорювався; застосування позивачем ставки орендної плати за землю у розмірі 3 % від грошової оцінки землі з урахуванням індексу інфляції повністю відповідає умовам договору оренди землі та статті 21 Закону України «Про оренду землі» .

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.05.2015, яке набрало законної сили та було залишене без змін в результаті його перегляду, були повністю задоволені уточнені вимоги Черкаської міської ради та стягнуто із ТОВ "Черкаська універсальна база-2001" на користь бюджету заборгованість з орендної плати за землю по 30 червня 2014 року і пеню, а також розірвано договір оренди землі від 29.03.2004 (зареєстрований № 756 від 09.06.2004 року).

Вказаним рішенням господарського суду зокрема встановлені обставини: правомірності нарахування орендної плати за користування земельною ділянкою згідно договору оренди землі від 29.03.2004 в період з 01 січня 2014 року по 30 червня 2014 року в сумі 27 517,03 грн. із розрахунку 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як вимагає Податковий Кодекс України (що в місяць складало 4586,17 грн.); порушення відповідачем умов вказаного договору оренди землі, що стало підставою для розірвання цього договору оренди землі.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, не підлягають доведенню вказані вище обставини, що були встановлені рішеннями Київського апеляційного господарського суду та Господарського суду Черкаської області у справах № 07/1428, № 925/1591/14, в яких розглядався спір між цими ж сторонами щодо правовідносин, які виникли на підставі договору оренди землі від 29.03.2004.

Відповідно до частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним Кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України, далі - ЗК України, в редакції, яка була чинною на день укладення договору оренди землі від 29.03.2004, визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно статті 1 Закону України "Про оренду землі", далі - Закон, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно статті 13 Закону під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об'єктом оренди є земельна ділянка.

Відповідно до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У даному позові позивачем нарахована орендна плата за період із 01 липня 2014 року по 24 травня 2015 року, тобто по момент розірвання договору оренди землі від 29.03.2004 рішенням господарського суду у справі № 925/1591/14. Як вбачається із розрахунку заявленої до стягнення орендної плати у даній справі, з липня по грудень 2014 року нарахована щомісячна орендна плата в сумі 4586,17 грн., як і в рішенні господарського суду від 13.05.2015 у справі № 925/1591/14 (в якій, як встановлено, у такому розмірі було нараховано орендну плату за попередні шість місяців 2014 року). Із січня 2015 року позивач нарахував орендну плату із застосуванням індексу інфляції 1,249, тому з 01.01.2015 щомісячний розмір орендної плати для відповідача складав 5728,13 грн. Із такого розрахунку позивач нарахував до стягнення борг з орендної плати за вказаний період в загальній сумі 54864,23 грн.

Нарахування орендної плати за землю, виконані позивачем за вказаний вище період, є обґрунтованими, оскільки позивачем правомірно враховано щорічну індексацію грошової оцінки земельної ділянки, законодавчу зміну розміру орендної плати у зв'язку з набранням із 01.04.2014 змін до статті 288 Податкового кодексу України, відповідно до якої розмір орендної плати за землю не може бути меншим 3 відсотків від грошової оцінки землі, та умову пункту 4.2. Договору, якою сторони погодили порядок здійснення розрахунку орендної плати з врахуванням індексів інфляції та змін нормативної грошової оцінки протягом дії договору без внесення змін та доповнень до цього договору, у зв'язку з чим такі нарахування не є односторонньою зміною позивачем умов Договору.

Як вбачається із розрахунків позивача та було пояснено представником позивача у судовому засіданні, при пред'явленні даного позову позивачем не застосовувалися положення рішення Господарського суду Черкаської області від 10.07.2014 у справі № 925/866/14 (провадження у справі в кінцевому результаті було припинено), а лише у позовній заяві окремим рядком була згадка про це рішення, тому при розгляді даного спору суд вказане рішення не описує.

Доказів сплати орендної плати відповідно до умов Договору та чинного законодавства за вказаний у позовній заяві період відповідач суду не подав.

Доводи та заперечення представника відповідача щодо сплати ним за увесь період дії договору орендної плати в більшому розмірі, ніж належить за договором оренди землі від 29.03.2004, суд вважає необґрунтованими та не доведеними належними доказами, зокрема відповідно до обставин, встановлених рішеннями господарських судів у справах № 07/1428 та № 925/1591/14, які не підлягають повторному доказуванню.

Висновки судів у названих рішеннях не можуть ставитися під сумнів в процесі розгляду даного спору між цими ж сторонами з огляду на таке.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини та основних свобод і окремі Протоколи до неї, які у відповідності до Закону України "Про міжнародні договори України" є невід'ємною частиною національного законодавства. В статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду" вказано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних держав. Одним із основних елементів верховенства права згідно з практикою Європейського суду з прав людини є принцип юридичної визначеності (res judicata), який, inter alia (серед іншого), вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

Таким чином, діючи відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та зазначає, що відповідно до принципу юридичної визначеності суд не ставить під сумнів постанову Київського апеляційного господарського суду та рішення Господарського суду Черкаської області відповідно у справах № 07/1428 та № 925/1591/14.

Оскільки відповідач не довів і належними доказами не підтвердив виконання взятих на себе зобов'язань за договором оренди землі від 29.03.2004 та сплату орендної плати за вказаний у позові період з 01.07.2014 по 24.05.2015, тому суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 54 864 грн. 23 коп. боргу з орендної плати за землю підлягає до повного задоволення.

Суд розглянув клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи, заслухав пояснення та доводи представника відповідача та думку представника позивача і прийшов до висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню з огляду таке.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно з пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

Розглянувши вказане клопотання відповідача та дослідивши питання, які відповідач запропонував поставити судовому експерту для роз'яснення, суд приходить до висновку, що необхідність у застосуванні спеціальних знань відсутня, у справі достатньо доказів для прийняття судом законного та обґрунтованого рішення у даній справі. Відповідач фактично пропонує поставити перед судовим експертом правові питання, вирішення яких віднесено до компетенції суду, а також пропонує поставити питання щодо орендної плати за землю за увесь період дії договору оренди землі від 29.03.2004, яке не може вирішуватися в процесі розгляду даної справи з підстав, викладених вище.

У зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати за землю позивач просить стягнути з відповідача 4 560 грн. пені, передбаченої пунктом 4.6 Договору, за прострочення сплати орендної плати за шість місяців із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ згідно статті 129 Податкового кодексу України.

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідальність за порушення строків виконання зобов'язань за несвоєчасне внесення орендної плати передбачена пунктом 4.6 Договору, відповідно до якого за несвоєчасне внесення орендної плати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Як вбачається із розрахунку позивача, виконаного на вимогу суду із зазначенням періодів нарахування пені, вона нарахована із грудня 2014 по травень 2015 року на кожну суму платежу окремо за шість місяців, як це вказано у частині 6 статті 232 Господарського кодексу України, заява про збільшення суми пені позивачем не подавалася, розрахунок пені відповідачем не спростований. Суд вважає правомірним нарахування пені із розрахунку 120% від облікової ставки НБУ, як це передбачено пунктом 129.4 Податкового Кодексу України. З огляду на викладене, з відповідача підлягає стягненню пеня у заявленій позивачем сумі 4560 грн.

Отже позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню понесені витрати на сплату судового збору в сумі 1 218 грн. із зарахуванням на рахунок платника, вказаний у позовній заяві.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база - 2001" (м. Черкаси, вул. Молоткова, 85, ідентифікаційний код 31333361) на користь міського бюджету м. Черкаси із зарахуванням на рахунок № 33213812700002, банк отримувача - ГУДКСУ в Черкаській області, МФО 854018, код ОКПО 38031150, код платежу 180106, призначення платежу: орендна плата за землю з юридичних осіб - 54 864 грн. 23 коп. (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят чотири гривні 23 копійки) боргу з орендної плати за землю, 4 560 грн. (чотири тисячі п'ятсот шістдесят гривень) пені.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська універсальна база - 2001" (м. Черкаси, вул. Молоткова, 85, ідентифікаційний код 31333361) на розрахунковий рахунок 35419001086317, банк отримувача - ГУДКСУ в Черкаській області, МФО 854018, отримувач Департамент фінансової політики Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, ідентифікаційний код 38764629) - 1 218 грн. (тисячу двісті вісімнадцять гривень) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 14.11.2016 (понеділок).

Суддя А.Д.Пащенко