Рішення

від 14.11.2016 по справі 759/6974/16-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/6974/16-ц

пр. № 2/759/4842/16

14 листопада 2016 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Немировської А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Тараща-Автотранс» про збільшення розміру відшкодування шкоди у зв'язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 17.05.2016 року звернувся до суду з позовом до ВАТ «Тараща-Автотранс» про збільшення розміру відшкодування шкоди у зв'язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21.11.2002 року, яке ухвалою апеляційного суду м. Києва від 24.04.2003 року залишено без змін, з ВАТ «Тараща-Автотранс» стягнуто на користь позивача по 184,70 грн. безстроково на відшкодування шкоди пов'язаної з частковою втратою працездатності, отриманої в результаті ДТП, що сталась у 1985 році.

На час набрання законної сили рішенням Святошинського районного суду м. Києва, а саме 24.04.2003 року мінімальна заробітна плата становила 185,00 грн.

Разом з тим, відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.

Коефіцієнт росту розміру мінімальної заробітної плати за період з 01.04.2003 року по даний час становить - 7,45 (1378,00 грн. : 185,00 грн.). Розмір відшкодування шкоди, завданої у зв'язку з частковим ушкодженням здоров'я, позивач вираховує наступним чином - 1378,00 (184,70 грн. х 7,45).

З огляду на зазначені обставини позивач з посиланням на положення ст. 1208 ЦК України змушений був звернутися до суду з відповідним позовом, у якому просив ухвалити рішення про збільшення з 01.01.2016 року розміру щомісячного стягнення визначеного за рішенням суду зі 184,70 грн. до 1376,02 грн. (а.с. 57-58 - пояснення по розрахунку суми).

У судовому засіданні 14.11.2016 року позивач підтримав позов у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Осіпенко С.Л. у судовому засіданні 14.11.2016 року заперечував щодо позову, зазначивши, що ВАТ «Тараща-Автотранс» знаходиться в стані припинення діяльності і не в змозі платити кошти позивачу, про що відобразив у письмових запереченнях (а.с. 52).

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку, про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно пунктів 1-4 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй ухвалі від 25.12.2013 року по справі №6-42620св13 зазначив, наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1208 ЦК України за заявою потерпілого у разі підвищення вартості життя розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає індексації на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 1208 ЦК України за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Таким чином законом передбачене право потерпілого на перерахунок раніше визначеного розміру відшкодування йому шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.

У контексті зазначеної норми під поняттям "мінімальна заробітна плата" слід розуміти законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану роботу, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці, обсяг робіт (ст. 1 Закону України "Про оплату праці"), а наявність підвищення вартості життя визначається на підставі встановленого законодавцем прожиткового мінімуму відповідно до динаміки його зростання .

Виходячи зі змісту наведеної норми, при вирішенні даного спору належить встановити як потерпілому вперше було визначено розмір відшкодування: виходячи з середньої заробітної плати згідно із займаною посадою на час завдання шкоди, чи виходячи з мінімальної заробітної плати, і залежно від встановлених обставин, суд повинен зробити висновок, щодо наявності підстав для збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.

Виходячи зі змісту наведеної норми, при вирішенні даного спору суду належить встановити, у зв'язку з чим потерпілий просить змінити розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, а саме: чи у зв'язку зі збільшення вартості життя, чи у зв'язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати. У разі заявлення такої вимоги на підставі ч. 2 ст. 1208 ЦК України, підлягає з'ясуванню як потерпілому вперше було визначено розмір відшкодування: виходячи з середньої заробітної плати згідно із займаною посадою на час завдання шкоди, чи виходячи з мінімальної заробітної плати, і залежно від встановлених обставин, суди повинні зробити висновок, щодо наявності підстав для збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21.11.2002 року, яке ухвалою апеляційного суду м. Києва від 24.04.2003 року залишено без змін, з ВАТ «Тараща-Автотранс» стягнуто на користь позивача по 184,70 грн. безстроково на відшкодування шкоди пов'язаної з частковою втратою працездатності, отриманої в результаті ДТП, що сталась у 1985 році (а.с. 6-10).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21.11.2002 року у справі №2-28-1/02 розмір відшкодування потерпілому вираховувався виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.

Коефіцієнт росту розміру мінімальної заробітної плати за період з 01.04.2003 року по даний час становить - 7,45 (1378,00 грн. : 185,00 грн.). Розмір відшкодування шкоди, завданої у зв'язку з частковим ушкодженням здоров'я, позивач вираховує наступним чином - 1376,02 (184,70 грн. х 7,45).

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 17.05.2016 року то саме із цієї дати (а не з 01.01.2016 року як просить позивач) слід збільшити розмір щомісячного стягнення визначеного рішенням суду у 2003 році.

Враховуючи зазначене та оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності та співставленні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а отже такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь держави підлягають стягненню витрати по справі в розмірі 551 грн. 20 коп., понесені судом по предмету спору, бо позивач при подачі позову до суду по закону був звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1208 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 57-60, 61, 88, 179, 209, 212, 214, 215, 218, 223, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ВАТ «Тараща-Автотранс» про збільшення розміру відшкодування шкоди у зв'язку із збільшенням розміру мінімальної заробітної плати - задовольнити частково.

Збільшити з 17.05.2016 року розмір щомісячного стягнення з ВАТ «Тараща-Автотранс» код ЄДРПОУ 05538862, на користь ОСОБА_1 визначеного рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21.11.2002 року у справі №2-28-1/02 з 184,70 грн. до 1376,02 грн.

Стягнути з ВАТ «Тараща-Автотранс» код ЄДРПОУ 05538862, на користь держави судові витрати по справі в сумі 551,20 грн. отримувач: УДКСУ у Святошинському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 37962074, банк одержувача: ГУ ДКСУ у. м. Києві, рахунок: 31212206700009, МФО 820019, код платежу: 22030001, призначення платежу: 22030001; 050; «Судовий збір», Святошинський р/с, 02896733.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник