Постанова

від 23.07.2009 по справі 35/421-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний г осподарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2009 р. Справа № 35/421-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребня к В. Я., судді Істоміна О. А. , Шев ель О. В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників с торін:

позивача - ОСОБА_1 - дов.

1-го відповідача - не з' явився

2-го відповідача - Озімк овського С.В. - дов. (після пер ерви не з' явився), Козаченко О.О. - дов.

3-ї особи - Копійки В.А. - дов.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу 2-го відповідача (вх. № 1181Х/3-9) на рішення госп одарського суду Харківської області від 13 квітня 2009 р. по сп раві № 35/421-08

за позовом Фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_5, м. Київ

до 1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Харк ів

2. Акціонерного страхово го товариства закритого типу «Дніпроінмед», м. Дніпропетр овськ

третя особа Товариств о з обмеженою відповідальніс тю «Арбат ЛТД», м. Харків

про стягнення 640000,00 грн.,

встановила:

Позивач, ФОП ОСОБА_5 , у жовтні 2008 р. звернувся до гос подарського суду Харківсько ї області з позовною заявою, в якій (після уточнення позовн их вимог) просив стягнути на с вою користь з першого відпов ідача 6400,00 грн. завданої шкоди, з другого відповідача - 633600,00 грн . страхового відшкодування, 145 382,62 грн. пені, а також покласти н а відповідачів понесені ним судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області ві д 13 квітня 2009 року по справі № 35/421 -08 (суддя Швед Е.Ю.) прийнято до р озгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог. Задо волено усне клопотання позив ача про залучення додаткових документів. Стягнуто з ФОП ОСОБА_6 на користь ФОП ОСО БА_5 6400,00 грн. основного боргу, 6 4,00 грн. держмита та 1,18 грн. витра т на інформаційно-технічне з абезпечення судового процес у. Стягнуто з АСТЗТ «Дніпроін мед»на користь ФОП ОСОБА_5 633600,00 грн. основного боргу, 145382,62 гр н. пені, 7789,83 грн. держмита та 116,82 гр н. витрат на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу. Рішення суду мотиво ване тим, що позивачем належн ими доказами доведено факт н астання страхового випадку т а ним здійснені усі передбач ені договором та Законом дії щодо звернення до другого ві дповідача з відповідною заяв ою про виплату страхового ві дшкодування.

Другий відповідач, АСТЗТ «Д ніпроінмед», з даним рішення м не погодився, звернувся до Х арківського апеляційного го сподарського суду з апеляцій ною скаргою, в якій просить ск асувати рішення господарськ ого суду Харківської області від 13 квітня 2009 р. по справі № 35/421-0 8 та прийняти нове рішення, яки м відмовити у задоволенні по зову. В апеляційній скарзі ві дповідач посилається на пору шення судом першої інстанції норм матеріального та проце суального права при прийнятт і оскаржуваного рішення, неп овне з' ясування обставин, щ о мають значення для справи т а невідповідність висновків суду фактичним обставинам с прави.

Так, як стверджує відповіда ч, він не був належним чином по відомлений про час та місце з асідання суду, в якому прийня то оскаржуване рішення, оскі льки ухвала про поновлення п ровадження по справі від 03.04.2009 р . (після проведення експертиз и) та призначення справи до ро згляду на 13 квітня 2009 р. фактичн о на адресу відповідача була направлена 08.04.2009 р. та отримана відповідачем 14.04.2009 р., тобто, вже після прийняття рішення по с праві. Відповідач вважає, що в казані обставини позбавили й ого передбачених законом про цесуальних прав бути присутн іми у судовому засіданні та п одавати докази.

Відповідач також просить с уд апеляційної інстанції зве рнути увагу на ті обставини, щ о позивачем під час подання п озову держмито та витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу спл ачені за неналежними реквізи тами, що було підставою для по вернення позовної заяви, одн ак суд першої інстанції відп овідних процесуальних дій не здійснив, а безпідставно при йняв позовну заяву до розгля ду.

Щодо порушення судом першо ї інстанції норм матеріально го права, другий відповідач с тверджує, що суд першої інста нції дійшов безпідставного в исновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, оск ільки події, які, як стверджує позивач, сталися із застрахо ваним майном, не є страховими подіями, так як умовами догов ору сторони за взаємною згод ою визначили вичерпний перел ік страхових випадків, а саме - що стосується протиправних дій третіх осіб, то до страхов их випадків сторонами віднес ено лише крадіжку зі зломом т а грабіж.

Другий відповідач ствердж ує, що сам лише факт викраденн я застрахованого майна не є п ідставою для настання страхо вої події, оскільки на час зве рнення позивача до відповіда ча (05.03.2008 р.) встановлено, що кримі нальна справа була порушена за фактом шахрайства, а шахра йство не визначено умовами д оговору як страховий випадок . До того ж, позивачем порушені встановлені законом строки для такого звернення, що є під ставою для відмови.

Відповідач вважає, що під ча с укладання договору страхув ання позивач навмисно ввів в оману другого відповідача, н е повідомивши його, що товар, щ одо якого укладено договір с трахування, знаходиться на к онсигнації у першого відпові дача - ФОП ОСОБА_6, тобто, н е надав повної та достовірно ї інформації про об' єкт стр ахування. Вказані обставини, на думку відповідача, мають і стотне значення для справи, о скільки впливають на ступінь ризику, що застосовується.

Відповідач стверджує, що по зивач при поданні заяви про в иплату страхового відшкодув ання не надав всіх передбаче них Законом та договором док ументів, необхідних для випл ати такого відшкодування, що є підставою для відмови у зад оволенні заяви. Отже, на думку відповідача, у позивача відс утнє право вимагати виплати страхового відшкодування та відповідно у другого відпов ідача відсутні підстави для такої виплати, у зв' язку з чи м листом від 08.07.2008 р. позивачу і б уло відмовлено у виплаті стр ахового відшкодування за від сутності страхового випадку .

Відповідач також зазначає , що позивачем не була оскарже на відмова від виплати страх ового відшкодування, в подал ьшому, після зміни обставин, п озивач до відповідача повтор но не звертався, а звернення п озивача до суду здійснено на підставі інших доказів та пр авовідносин, які виникли піс ля відмови йому у виплаті стр ахового відшкодування.

Позивач, ФОП ОСОБА_5, прот и апеляційної скарги запереч ує, оскаржуване рішення вваж ає законним та обґрунтованим , просить його залишити без зм ін, а апеляційну скаргу без за доволення. У відзиві на апеля ційну скаргу позивач зазнача є, що судом першої інстанції з роблені обґрунтовані виснов ки та прийнято вірне рішення про задоволення позовних ви мог, оскільки такі вимоги ґру нтуються на положеннях чинно го законодавства та доведені документально.

Позивач зазначає, що відпов ідно до ст. 104 ч. 2 ГПК України, пор ушення або неправильне засто сування норм процесуального права може бути підставою дл я скасування або зміни рішен ня лише за умови, якщо це призв ело до прийняття неправильно го рішення.

Так, як стверджує позивач, м атеріалами справи доведено ф акт настання страхового випа дку, оскільки таким випадком є саме протиправні дії треті х осіб. Позивач стверджує, що К К України не передбачає тако го складу злочину, як крадіжк а зі зломом, і, як наслідок, жод на подія не може бути кваліфі кована ні слідчими, ні судови ми органами, як крадіжка зі зл омом. А враховуючи те, що поста новою Дергачівського районн ого суду Харківської області від 27.03.2009 р. встановлено, що това р був викрадений внаслідок в чинення крадіжки, поєднаної з проникненням до схову, пози вач вважає, що господарський суд Харківської області дій шов вірного висновку про нас тання страхового випадку. Од ночасно позивач наголошує на тому, що спірним договором не встановлено обмежень стосов но розуміння протиправних ді й третіх осіб, а тому, на його д умку, оскільки протиправніст ь шахрайства прямо передбаче на КК України, страховий випа док вважається таким, що наст ав.

Щодо тверджень другого від повідача про неповідомлення його про наявність договору консигнації, позивач зазнач ає, що положеннями договору с трахування не обмежено право позивача щодо утримання зас трахованого майна іншими осо бами.

Що ж стосується тверджень д ругого відповідача про ненад ання необхідних документів, позивач зазначає, що положен нями договору та Закону на др угого відповідача покладени й обов' язок, у разів необхід ності, витребувати та отрима ти будь-які документи, що стос уються страхових випадків, а тому, у разі необхідності, від повідач повинен був здійснит и (однак, не здійснив) відповід ні дії. Таким чином, неподання страхувальником документів не є безумовною підставою дл я відмови у виплаті страхово го відшкодування, оскільки в такому разі слід враховуват и можливість страхувальника отримати та подати такі дока зи. Що ж стосується строків по відомлення, позивач вважає, щ о ним не порушені передбачен і законом та договором строк и, оскільки про викрадення ма йна (про настання страхового випадку) він дізнався лише 03.03. 2008 р., та вже 05.03.2008 р. подав заяву до другого відповідача.

Перший відповідач, ФОП ОС ОБА_6, в судові засідання апе ляційного господарського су ду не з' являвся, відзиву на а пеляційну скаргу не надав, рі шення суду по даній справі не оскаржив.

Третя особа, ТОВ фірма «Арба т ЛТД», у наданих суду апеляці йної інстанції поясненнях за значив, що не має ніякого відн ошення до спірного товару, ос кільки лише надав приміщення для зберігання ФОП ОСОБА_6 на підставі укладеного дого вору. Умовами укладеного дог овору не передбачено відпові дальності фірми по зберіганн ю товару. Доступ на територію складу, де зберігався товар, м ав ОСОБА_6 та його співроб ітник.

Ухвалою Харківського апел яційного господарського суд у від 06 травня 2009 р. апеляційна с карга 2-го відповідача призна чена до розгляду на 27 травня 2009 р. Ухвалою від 27 травня 2009 р. роз гляд справи був відкладений до 06 липня 2009 р. В судовому засід анні 06 липня 2009 р. оголошена пер ерва до 15 липня 2009 р.

Відповідні дії судом апеля ційної інстанції здійснювал ись з метою надання сторонам можливості реалізувати свої процесуальні права, як то: под авати докази, знайомитися з м атеріалами справи та надават и заперечення щодо поданих д оказів іншою стороною. Також , судом апеляційної інстанці ї у сторін були витребувані н еобхідні для розгляду справи документи, що не були ними под ані до суду першої інстанції , в тому числі Правила страхув ання, ліцензію другого відпо відача на здійснення страхов ої діяльності, докази оплати страхового платежу, який є св ідченням того, що спірний дог овір страхування набув чинно сті.

В судовому засіданні 15 липн я 2009 р. оголошена перерва до 22 ли пня 2009 р. для виготовлення та ог олошення повного тексту пост анови (за клопотанням другог о відповідача).

Таким чином, у відповідност і до ст. 4- 3 ГПК України колегі єю суддів апеляційного госпо дарського суду були створені сторонам всі необхідні умов и для встановлення фактичних обставин справи та правильн ого застосування законодавс тва, досліджені усі належні т а допустимі докази по справі .

Дослідивши матеріали спра ви, а також викладені в апеляц ійній скарзі та відзиві на не ї доводи сторін, заслухавши у судових засіданнях поясненн я уповноважених представник ів сторін, перевіривши прави льність застосування господ арським судом першої інстанц ії норм матеріального та про цесуального права, а також по вноту встановлення обставин справи та відповідність їх н аданим доказам, та повторно р озглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія судд ів Харківського апеляційног о господарського суду вважає , що апеляційна скарга другог о відповідача підлягає задов оленню частково, оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 13 кві тня 2009 р. по даній справі підляг ає скасуванню з прийняттям н ового рішення про задоволенн я позову, виходячи з наступно го.

Відповідно до п.2 ч.3 ст .104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в буд ь-якому випадку підставою дл я скасування рішення місцево го господарського суду, якщо справу розглянуто господарс ьким судом за відсутністю бу дь-якої із сторін, не повідомл еної належним чином про дату , час та місце засідання суду.

Повідомлення сторони вважається неналежним, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце розгляду справи надіс лано з порушенням вимог ст.87 Г ПК України. Стороною, не повід омленою належним чином про м ісце засідання суду, що є пору шенням вказаної вище статті ГПК України, слід вважати сто рону, стосовно якої судом пер шої інстанції не дотримано в имог статті 64 ГПК України.

Разом з тим, якщо сторо на брала участь у судовому ро згляді те реалізувала свої п роцесуальні права, то саме по собі неналежне повідомлення не є підставою для скасуванн я рішення.

З матеріалів справи в бачається, що ухвалою від 19 гр удня 2008 р. судом першої інстанц ії було призначено судову ек ономічну експертизу, у зв' я зку з чим зупинено проваджен ня по справі.

Ухвалою господарського с уду Харківської області від 03 квітня 2009 р., у зв' язку з надіс ланням суду висновку судово- економічної експертизи, пров адження у справі було поновл ено та її розгляд призначено на 13 квітня 2009 р.

З матеріалів справи вбачається, що на зворотному боці вищевказаної ухвали мі ститься штамп про направленн я її на адресу сторін 06 квітня 2009 р. (т.2 арк.справи 29), разом з тим , наданий другим відповідаче м конверт з відміткою про від правлення кореспонденції по вказаній справі, свідчить пр о те, що відповідна ухвала на а дресу другого відповідача фа ктично направлена 08 квітня 2009 р . (т. 2 арк.справи 105), та, як ствердж ує другий відповідач, завчас но ним не отримана. Другим від повідачем надано витяг та ко пію з книги реєстрації вхідн ої кореспонденції, з яких вба чається, що відповідна ухвал а отримана 14 квітня 2009 р., тобто, після прийняття рішення по с праві.

Зважаючи на те, що пред ставник другого відповідача був відсутній в судовому зас іданні 13 квітня 2009 р., ухвала від 03 квітня 2009 р. про призначення с прави до розгляду на 13 квітня 2009 р. надіслана на його адресу т ільки 08 квітня 2009 р. - повідомлен ня відповідача про час і місц е судового засідання не можн а визнати таким, що відповіда є вимогам ст.ст.64, 87 ГПК України . Відповідач також не міг в пов ній мірі реалізувати свої пр оцесуальні права, передбачен і ст.22 ГПК України, і зокрема, пр аво на подання доказів, що пот ягло за собою подання таких д оказів суду апеляційної інст анції та витребування судом апеляційної інстанції доказ ів, що мають суттєве значення для вирішення справи (зокрем а, докази оплати страхового п латежу).

Вищенаведене свідчить пр о наявність безумовних підст ав для скасування рішення го сподарського суду Харківськ ої області від 13 квітня 2009 р.

Також, колегія суддів визна є обґрунтованими твердження другого відповідача, що судо м першої інстанції при прийн ятті позовної заяви до розгл яду не було надано обґрунтов аної правової оцінки тим обс тавинам, що частина сум держм ита (у розмірі 1700 грн.) та витрат и на інформаційно-технічне з абезпечення судового процес у (т. 1 арк.справи 11, 13-14) сплачені з а неналежними реквізитами. В ідповідна помилка не була ви правлена і під час розгляду с прави (судом не було витребув ано у позивача доказів зарах ування відповідних сум за на лежними реквізитами, або док азів сплати таких сум за нале жними реквізитами).

Разом з тим, під час апеляці йного провадження позивачем така помилка була виправлен а та надано копії і оригінали платіжних квитанцій, які зас відчують факт повторної опла ти сум держмита та витрат на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу за н алежними реквізитами.

Що стосується вимог п озивача по суті спору, судова колегія встановила наступне .

Як свідчать матеріали спр ави та не заперечується стор онами, 01 жовтня 2007 р. між ФОП ОС ОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 було у кладено договір консигнації строком дії протягом одного року з моменту його підписан ня (т. 1 арк.справи 15-18). Відповідн о до даного договору позивач брав на себе зобов' язання п оставляти першому відповіда чеві цукор-пісок в мішках по 50 кг для їх продажу, а останній зобов' язувався приймати то вари на реалізацію та продав ати їх третім особам. Право вл асності позивача на цукор-пі сок підтверджується наявним и у матеріалах справи догово рами купівлі-продажу та накл адними про прийняття товару (т. 1 арк. справи 27-51), цей факт друг им відповідачем не заперечує ться.

Відповідно до п. 3.1. договору, консигнатор (перший відпові дач) зобов' язується забезпе чити повне збереження цукру та його якості. П. 4.1 договору ви значено, що товар є власністю позивача до моменту його про дажу покупцю.

П. 8.5 договору консигнації ст орони визначили, що поставка товару здійснюється за адре сою: Харківська область Дерг ачівський район с. Мала Данил івна, вул. Кільцевий шлях,3.

Матеріали справи свідчать , що відповідно до договору № 2 9 від 01 жовтня 2007 р., ФОП ОСОБА_6 уклав з ТОВ «Арбат ЛТД»догов ір про надання послуг по збер іганню продукції в камері №12 с кладського комплексу, розташ ованого за адресою: Харківсь ка обл., Дергачівський р-н, с. Ма ла Данилівка, вул. Кільцевий ш лях, 3 (т. 1 арк.справи 54-57). Відповід но до наявних у матеріалах сп рави пояснень сторін за цим д оговором, доступ на територі ю складу, де зберігався товар , мав ОСОБА_6 та його співро бітник, представники ТОВ «Ар бат ЛТД»доступу до вказаного складу не мали, умовами уклад еного договору не передбачен о відповідальності фірми по зберіганню товару.

Актом від 07 листопада 2007 р. сто рони за вищевказаним договор ом консигнації підтвердили, що ФОП ОСОБА_5 передав, а ФО П ОСОБА_6 прийняв на підст аві договору консигнації цук ор-пісок в мішках масою 50 кг у к ількості 4000 шт. загальною масо ю 200000 кг. Відповідно до цього ак ту товар в повному обсязі скл адований на складі за адресо ю: Дергачівський район, Кільц евий шлях, 3 (т. 1 арк.справи 19).

Отже, вищевказані документ и підтверджують, що станом на 07 листопада 2007 р. цукор-пісок за гальною масою 200000 кг у кількост і 4000 мішків, що є власністю пози вача, знаходився за адресою: Х арківська обл., Дергачівськи й р-н, с. Мала Данилівка, вул. Кіл ьцевий шлях, 3.

13 листопада 2007 р. між ФОП ОСО БА_5 та АСТЗТ «Дніпроінмед» було укладено договір добров ільного страхування майна за № ИМ-Х-11/13-2 (т. 1 арк.справи 20-26).

Відповідно до розділу 1 дого вору страхування та додатку №1 до договору страхування № И М-Х-11/13-2, об' єктом страхування за даним договором є майнові інтереси страхувальника (по зивача), пов' язані з володін ням, користуванням і розпоря дженням цукром-піском в 4000 міш ках вагою по 50 кг, ринкова варт ість якого складає 640000 грн. Цим же розділом договору сторон и підтвердили, що застрахова не майно знаходиться за адре сою: Харківська обл., Дергачів ський р-н, с. Мала Данилівка, ву л. Кільцевий шлях, 3, камера 12.

Отже, станом на дату укладан ня договору страхування, дру гий відповідач знав, що товар позивача, який мешкає у м. Киє ві, знаходився за адресою: Хар ківська обл., Дергачівський р -н, с. Мала Данилівка, вул. Кільц евий шлях, 3. Як встановлено пі д час судових засідань в суді апеляційної інстанції, пред ставники другого відповідач а виїжджали за місцезнаходж енням товару, перевіряли йог о фактичну наявність, та у них не виникало питань щодо того , чому товар власника, який меш кає у м. Києві, знаходиться за вищевказаною адресою. З вище наведеного колегія суддів ро бить висновки, що другий відп овідач або знав про наявніст ь договору консигнації, або в порушення вимог ст. 18 Закону У країни «Про страхування», не здійснив усіх передбачувани х дій щодо витребування у поз ивача документів, необхідних для оцінки страхового ризик у (в тому числі, і щодо правови х підстав знаходження майна саме за вказаною адресою).

Також, як вірно зазначає поз ивач, положеннями договору с трахування не обмежено право позивача на утримання застр ахованого майна іншими особа ми, а тому колегія суддів вваж ає безпідставними твердженн я другого відповідача про те , що позивач навмисно ввів в ом ану другого відповідача та н е надав усієї необхідної інф ормації про об' єкт страхува ння.

Пунктами 2.1.1., 2.1.2. розділу 2 дано го договору сторони дійшли з годи, що страховим випадком з а даним договором є пошкодже ння або знищення застрахован ого майна внаслідок:

- пожежі, вибуху, удару блискавки - п. 2.1.1;

- стихійних явищ (урага ну, бурі, зливи, граду, землетр усу, сходу снігових лавин, сел і, повню) - п. 2.1.1;

- аварії систем гарячо го та холодного водопостачан ня, каналізаційної та опалюв альної системи, а також систе м пожежегасіння - п. 2.1.2;

- протиправних дій тре тіх осіб (крадіжки зі зломом, г рабежу) - п. 2.1.2 договору.

Згідно з розділом 3 договору страхування, страхова сума з а даним договором складає ві дповідно до п. 2.1.1 та 2.1.2 - 640000 грн., ст раховий тариф - 0,25% страхової суми, страховий платіж - 1600 гр н., розмір франшизи - 1% від стр ахової суми. Загальний страх овий платіж складає 3200 грн., яки й перераховується страхувал ьником на поточний рахунок с траховика в повному обсязі д о 14 листопада 2007 р.

П. 4.1 вказаного договору вста новлено, що договір набуває ч инності з 00:00 годин дня, наступн ого за днем надходження стра хового платежу в повному обс язі та діє до 00:00 годин 13 листопа да 2008 р. У разі несплати страхов ого платежу, даний договір вв ажається таким, що не набув чи нності.

Наявна у матеріалах справи квитанція від 13 листопада 2007 р . (т. 3 арк.справи 182) свідчить про те, що позивачем сплачено стр аховий платіж у сумі 3200 грн. від повідно до розділу 3 договору страхування, а відтак, вказан ий договір набув чинності. Ві дповідний факт також не запе речувався представниками др угого відповідача.

Як вбачається з наданих сто ронами документів, зокрема р апорту дізнавача Дергачівсь кого РВ ГУМВС України в Харкі вській області лейтенанта мі ліції Товстоган Е.А. (т. 1 ар к.справи 62) та листа старшого с лідчого СУ ГУМВС України в Ха рківській області майора міл іції Кошелєвої В.Л. у відп овідь на заяву другого відпо відача від 07.03.2008 р. (т. 1 арк.справи 78), в період з 21.12.2007 р. по 12.01.2008 р. із ка мери №12 складського комплекс у, розташованого за адресою Х арківська обл., Дергачівськи й р-н, с. Мала Данилівка, вул. Кіл ьцевий шлях, 3 зникло 7836 мішків цукру, в їх числі 4000 мішків цукр у, що належали позивачу, за фак том чого 23.01.2008 р. було порушено к римінальну справу №77080020 за озн аками злочину, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України по факту шах райства. З цього ж листа вбача ється, що позивач отримав коп ію постанови про порушення к римінальної справи 03.03.2008 р.

Отже, як стверджує позивач, він був повідомлений про ско єння злочину та зникнення на лежних йому на праві власнос ті 200000 кг цукру-піску, тобто, про настання страхового випадку , лише 03.03.2008 р. До вказаної дати ві дповідні факти йому не були в ідомі. Другим відповідачем д окази зворотного не надані, а тому колегія суддів вважає, щ о наявні у матеріалах докази свідчать про обґрунтованіст ь тверджень позивача щодо ча су, коли йому стало відомо про скоєння злочину.

Таким чином, твердження дру гого відповідача про несвоєч асне подання позивачем заяви суперечать вимогам п. 5 ч. 1 ст. 991 ЦК України, п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону Ук раїни «Про страхування»та п. 7.15. договору страхування № ИМ-Х -11/13-2, оскільки позивач довів по важність причин несвоєчасно го повідомлення про настання відповідної події, та, за зага льними правилами, для позива ча датою порушення його прав а вважається дата, коли він фа ктично дізнався про таке пор ушення.

Згідно з пп. 2 п. 6.1. договору ст рахування, на страхувальника (позивача) покладається обов ' язок протягом 24 годин з дня настання страхового випадку повідомити про це страховик а (відповідача) будь-яким чино м, та протягом 2 робочих днів н адати письмове повідомлення про настання страхового вип адку.

У зв' язку з чим, 05 березня 2008 р. позивач надав другому відп овідачу письмову заяву про н астання випадку, що має ознак и страхового, в якій повідоми в про викрадення належного й ому та застрахованого другим відповідачем цукру-піску за гальною вагою 200000 кг.

Однак, як стверджує позивач , про прийняте рішення за резу льтатами звернення з заявою про настання випадку, другий відповідач позивача не пові домив, у звязку з чим 03 липня 2008 р . позивач звернувся до другог о відповідача з запитом про н адання інформації стосовно п рийнятого рішення про виплат у страхового відшкодування з а договором № ИМ-Х-11/13-2.

08 липня 2008 р. другий відповіда ч повідомив позивача про те, щ о у виплаті страхового відшк одування йому відмовлено з м отивів того, що подія, внаслід ок якої було викрадено належ ні позивачу та застраховані другим відповідачем 200000 кг. цук ру-піску, не охоплюється ризи ками, на випадок настання яки х відбувалося страхування. В ідповідна відмова і стала пі дставою для звернення позива ча з позовом до суду.

Дослідженням матеріалів с прави, положень укладеного м іж сторонами договору страху вання, Правил добровільного страхування майна (іншого, ні ж передбачено п. 5-9 ст. 6 Закону У країни «Про страхування») та названого Закону в сукупнос ті, колегія суддів дійшла вис новку про обґрунтованість по зовних вимог позивача, оскіл ьки:

відповідно до договору кон сигнації від 01 жовтня 2007 р. між п озивачем та першим відповіда чем, на першого відповідача п окладений ризик випадкового знищення та пошкодження цук ру, тобто, ФОП ОСОБА_6 несе, в тому числі, ризик знищення ч и пошкодження цукру внаслідо к протиправних дій третіх ос іб, а отже на ньому лежить обов ' язок, у випадку пошкодженн я чи знищення (або викрадення , що рівноцінне знищенню за на слідками) цукру, відшкодуват и позивачу заподіяну цим шко ду. А відповідно, позивачу нал ежить кореспондуюче цьому об ов' язку право, а саме - право вимагати від першого відпові дача відшкодування шкоди зап одіяної, в тому числі, пошкодж енням чи знищенням (викраден ням) цукру внаслідок протипр авних дій третіх осіб.

В той же час, в силу договору страхування № ИМ-Х-11/13-2, позивач має право вимагати відшкоду вання шкоди, заподіяної йому пошкодженням чи знищенням (в икраденням) цукру внаслідок протиправних дій третіх осіб від другого відповідача.

Право вибору від кого: першо го відповідача чи другого ві дповідача отримати відшкоду вання шкоди, заподіяної викр аденням цукру належить позив ачу.

Позивач, подаючи відповідн у позовну заяву, вирішив отри мати відшкодування шкоди, за подіяної йому протиправними діями третіх осіб, що були вчи нені в період з 21.12.2007 р. по 12.01.2008 р., і внаслідок яких було викраде но належні йому на праві влас ності 200000 кг. цукру-піску загал ьною вартістю 640000 грн., від друг ого відповідача на підставі договору страхування № ИМ-Х-11/ 13-2. При цьому, так як договором страхування № ИМ-Х-11/13-2 встанов лена безумовна франшиза в ро змірі 6400 грн. та, надане другим відповідачем страхове відшк одування, не компенсує запод іяну позивачу шкоду в розмір і 6400 грн., а тому позивач вправі вимагати від першого відпов ідача відшкодування шкоди, з аподіяної йому протиправним и діями третіх осіб, внаслідо к яких було викрадено належн і йому 200000 кг. цукру-піску на сум у 6400 грн., що не буде компенсова на страховим відшкодуванням , в силу покладеного на першог о відповідача договором конс игнації від 01 жовтня 2007 р., ризик у випадкового знищення та по шкодження цукру.

Відмовляючи у виплаті пози вачу страхового відшкодуван ня (т.1 арк.справи 61), другий відп овідач єдиною причиною відмо ви зазначив те, що, відповідно до умов укладеного договору страхування, майно (цукор-піс ок) не було застраховане за ри зиком протиправні дії третіх осіб - шахрайство, тобто, под ія, що сталася із застрахован им товаром не є страховим вип адком. Будь-яких інших обґрун тувань, щодо причин відмови, я к то: ненадання відповідних д окументів, порушення строків звернення, ін. (про що предста вники другого відповідача за значали у наданих до матеріа лів справи письмових пояснен нях) у вказаному листі не зазн ачено.

У відповідності до ч. 4 ст. 26 За кону України «Про страхуванн я», рішення про відмову у стра ховій виплаті повідомляєтьс я страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням прич ин відмови. Відповідні полож ення також містяться у п. 7.5 дог овору, а тому колегія суддів н е приймає до уваги посилання другого відповідача, як на пі дставу для відмови у виплаті страхового відшкодування, і нші обставини, ніж ті, що зазна чені у вказаній відмові.

Таким чином, колегія суддів вважає, що єдиною підставою д ля відмови у виплаті страхов ого відшкодування було, на ду мку другого відповідача те, щ о подія, що сталася із застрах ованим майном, не є страховим випадком відповідно до укла деного договору.

Відповідні висновки колег ією суддів також зроблені ви ходячи з того, що, як вищеназва ним Законом, так і умовами дог овору та Правил, передбачені права та обов' язки страхов ика (другого відповідача) вжи вати заходів з оформлення вс іх необхідних документів, са мостійно з' ясовувати причи ни і обставини страхового ви падку, одержувати всю необхі дну інформацію від страхувал ьника, вигодонабувача і комп етентних органів для встанов лення причин і розміру збитк ів, при необхідності робити з апити в правоохоронні органи , інші організації, які володі ють інформацією про обставин и страхового випадку, а також самостійно з' ясовувати при чини і обставини страхового випадку. В той же час, відмова у виплаті страхового відшкод ування з причин ненадання (не своєчасного надання) страхув альником всіх документів, пе редбачених умовами договору при поданні заяви про виплат у страхового відшкодування, є правом, а не обов' язком стр аховика, а тому, на думку колег ії суддів, відмова у виплаті с трахового відшкодування з та ких підстав повинна бути мот ивована належним чином та пі дтверджена належними доказа ми, чого фактично зроблено не було.

Як вбачається з матеріалів справи, другий відповідач не звертався до позивача з вимо гою про надання додаткової і нформації чи документів, одн ак, самостійно здійснював ді ї щодо з' ясування причин і о бставин страхового випадку, про що свідчить його запит до правоохоронних органів та н аявна у матеріалах справи ві дповідь на такий запит.

Відповідні дії другого від повідача свідчать про те, що в ін усвідомлював, що відмова у виплаті страхового відшкоду вання з причин ненадання пов ної інформації та щодо поруш ення строків звернення не мо же бути єдиною обов' язковою підставою для такої відмови , а тому єдиною підставою для в ідмови відповідачем і було з азначено, що подія, яка сталас я із застрахованим майном, не є страховим випадком відпов ідно до укладеного договору.

Отже, як зазначено вище, обґ рунтовуючи прийняття рішенн я про відмову у виплаті страх ового відшкодування другий в ідповідач стверджує, що відп овідна подія не охоплюється ризиком пошкодження або знищ ення майна внаслідок протипр авних дій третіх осіб.

Таку свою позицію другий ві дповідач мотивує тим, що в п. 2.1. 2. договору страхування № ИМ-Х- 11/13-2 як страховий ризик, на випа док настання якого проводить ся страхування, зазначається наступне: «протиправних дій третіх осіб (крадіжки зі злом ом, грабежу)». Тобто, другий ві дповідач стверджує, що страх овим ризиком «протиправні ді ї третіх осіб»охоплюються ли ше зазначені в дужках крадіж ка зі зломом та грабіж, а оскіл ьки за фактом викрадення нал ежного позивачу цукру кримін альна справа порушена за ст. 19 0 КК України, яка передбачає ві дповідальність за шахрайств о, другий відповідач вважає, щ о шахрайство, як протиправні дії третіх осіб, не визначено сторонами, як страховий випа док, тобто, не підпадає під дію договору страхування, уклад еного між сторонами, і відпов ідно, відсутні підстави для в иплати страхового відшкодув ання.

Позивач же, в свою чергу, вва жає, що крадіжка зі зломом та г рабіж, які наведені в дужках, є одним із прикладів протипра вних дій третіх осіб, і що цим ризиком («протиправні дії тр етіх осіб») охоплюються будь -які дії, які за чинним законод авством відносяться до проти правних дій.

Дослідженням умов укладен ого між сторонами договору, п оложень Закону України «Про страхування»та вищенаведен их Правил, колегія суддів дій шла висновку про обґрунтова ність тверджень позивача та вважає, що звуження другим ві дповідачем змісту положення договору страхування № ИМ-Х-11 /13-2 «протиправні дії третіх ос іб»лише до крадіжки зі зломо м та грабежу є неправомірним , оскільки, якщо б сторони мали на увазі визначити у якості с трахового випадку лише краді жку зі зломом та грабіж, в дого ворі необхідно було б зазнач ити, що страховим випадком за даним договором є пошкоджен ня або знищення майна, що наст ало внаслідок крадіжки зі зл омом або грабежу.

Оскільки ж сторонами за дог овором страховим випадком ви значено пошкодження або знищ ення застрахованого майна, щ о настало внаслідок протипра вних дій третіх осіб, а крадіж ка зі зломом та грабіж зазнач ено лише в дужках, колегія суд дів вважає, що відповідне є ли ше одним із прикладів протип равних дій третіх осіб, а тому зазначеним в п. 2.1.2. договору ст рахування № ИМ-Х-11/13-2 ризиком «п ошкодження або знищення майн а внаслідок протиправних дій третіх осіб», на випадок наст ання якого проводиться страх ування, охоплюються всі випа дки заподіяння пошкодження а бо знищення майна внаслідок дій визнаних чинним законода вством протиправними.

Відповідні висновки колег ією суддів зроблені також ви ходячи з того, що договір стра хування не містить положень, які б вказували на виключенн я зі змісту страхового ризик у «протиправні дії третіх ос іб»будь-яких інших протиправ них дій окрім крадіжки зі зло мом та грабежу.

Відповідно до ст. 1 Закону Ук раїни «Про страхування», стр ахування - це вид цивільно-п равових відносин щодо захист у майнових інтересів фізични х осіб та юридичних осіб у раз і настання певних подій (стра хових випадків), визначених д оговором страхування або чин ним законодавством, за рахун ок грошових фондів, що формую ться шляхом сплати фізичними особами та юридичними особа ми страхових платежів (страх ових внесків, страхових прем ій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст. 8 названого Закон у, страховий ризик - певна по дія, на випадок якої проводит ься страхування і яка має озн аки ймовірності та випадково сті настання. Страховий випа док - подія, передбачена дог овором страхування або закон одавством, яка відбулася і з н астанням якої виникає обов' язок страховика здійснити ви плату страхової суми (страхо вого відшкодування) страхува льнику, застрахованій або ін шій третій особі.

Згідно ч. 3 ст. 16 Закону Україн и «Про страхування», договор и страхування укладаються ві дповідно до правил страхуван ня.

Договір страхування від 13 л истопада 2007 р., укладений на під ставі Правил добровільного с трахування майна (іншого ніж передбачено пунктами 5-9 статт і 6 Закону України «Про страху вання»), зареєстрованих Держ фінпослуг України 27 лютого 2007 р .

П. 4.1 названих Правил встанов лено, що страховим випадком є подія, передбачувана догово ром страхування, яка відбула ся, і з настанням якої виникає обов' язок страховика здійс нити виплату страхового відш кодування страхувальнику за матеріальний збиток, завдан ий визначеному договором об' єкту страхування, і заподіян ий страховим випадком з таки х ризиків:

крадіжка зі зломом (пп. 4.1.3);

грабіж в межах місця страху вання (пп. 4.1.4);

протиправні дії третіх осі б (пп. 4.1.5).

Отже, безпосередньо Правил ами страхування, на які місти ться вказівка у договорі стр ахування, крадіжка зі зломом , грабіж в межах місця страхув ання віднесені до окремих ст рахових випадків та ці ж прав ила містять загальне поняття «протиправні дії третіх осі б», без обмеження конкретним и випадками. Тобто, вищеназва ні Правила надають можливіст ь страхувальникам застрахув ати своє майно як від протипр авних дій третіх осіб взагал і, так і окремо від конкретних протиправних дій, а саме: крад іжки зі зломом та грабежу, ймо вірність настання яких є най більш високою.

Відповідне знайшло своє ві дображення і в укладеному мі ж сторонами договорі.

При цьому, колегія суддів вв ажає за необхідне зазначити, що вказівка у пп. 4.1.5 Правил доб ровільного страхування майн а: «Дивись «Додаткові умови с трахування від крадіжки зі з ломом та грабежу», свідчить л ише про те, що страховиком щод о протиправних дій третіх ос іб не розрозблені окремі пол оження, а вирішено застосову вати умови по страхуванню ві д крадіжки зі зломом та грабе жу, які також є протиправними діями третіх осіб, однак, відн есені страхувальником до окр емих страхових випадків.

Таким чином, колегією судді в встановлено, що право позив ача на отримання страхового відшкодування є доведеним ма теріалами справи, тоді як дру гим відповідачем не надано н алежних доказів обґрунтован ості відмови у виплаті страх ового відшкодування, у зв' я зку з чим позовні вимоги в час тині стягнення з другого від повідача страхового відшкод ування у розмірі 633600 грн. (за мін усом безумовної франшизи) є о бґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки надан і та досліджені матеріали сп рави свідчать про те, що зникн ення цукру сталося внаслідок протиправних дій третіх осі б, позивачем своєчасно, після його обізнаності, було подан о заяву до страховика, однак, о станнім у виплаті страхового відшкодування було безпідст авно відмовлено з тих підста в, що зазначена позивачем под ія не є страховим випадком.

Щодо позовних вимог в части ні стягнення з другого відпо відача 145382,62 грн. пені (т. 2 арк.спр ави 37-39 - заява про збільшення позовних вимог), колегія судд ів вважає такі вимоги обґрун тованими та такими, що підляг ають задоволенню, виходячи з наступного:

відповідно до п.8.3. договору с трахування при несвоєчасній виплаті страхового відшкоду вання страховик сплачує стра хувальнику пеню у розмірі по двійної облікової ставки НБУ , що діяла на дату сплати, від с уми, яка належить до сплати, за кожен день прострочення.

Розрахунок пені позивачем здійснений за період з 15.04.2008 р. (з урахуванням дати подання за яви - 05.03.2008 р. та положень п. 7.3 дого вору щодо строків виплати ст рахового відшкодування) по 02.0 4.2009 р. (станом на дату подання ві дповідної заяви про збільшен ня розміру позовних вимог).

Зроблені позивачем розрах унки перевірені апеляційним господарським судом, вони є о бґрунтованими, заперечень ві дповідача щодо обґрунтовано сті розрахунків не надано. Пр и поданні заяви про збільшен ня позовних вимог, на збільше ну суму позивачем сплачено д ержавне мито за належними ре квізитами та копія цієї заяв и направлена на адресу друго го відповідача.

Також, колегія суддів вважа є обґрунтованими і вимоги по зивача до першого відповідач а щодо стягнення 6400 грн. шкоди, через неналежне виконання ос таннім своїх договірних зобо в' язань. При цьому, колегія с уддів враховує, що першим від повідачем не надано жодних о бґрунтованих заперечень з пр иводу неправомірності заявл ених до стягнення сум.

Колегія суддів зазначає, що нею, у відповідності до припи сів чинного законодавства, д осліджені усі належні та доп устимі докази, що мають значе ння для справи.

Також, колегія суддів зазна чає, що нею досліджувались і і нші докази, в тому числі поста нова від 25.07.2008 р. ст. слідчого СУ Г УМВС України в Харківській о бл. Кошелевої В.Л. про переквал іфікацію кримінальної справ и, відповідно до якої дії невс тановленої особи кваліфікую ться за ч. 5 ст. 185 КК України - кр адіжка, тобто таємне викраде ння чужого майна, поєднане з п роникненням до схову, вчинен е в особливо великих розміра х, встановлено, що дана постан ова дійсно була винесена піс ля відмови другого відповіда ча у виплаті страхового відш кодування та в подальшому по зивач до відповідача не звер тався.

Однак, відповідне не вплива є на рішення суду, оскільки, як встановлено вище, шахрайств о (наявність якого доведена н алежними доказами) є протипр авними діями третіх осіб, за я ке умовами укладеного між ст оронами договору страхуванн я передбачено виплату страхо вого відшкодування.

Також, досліджена Постанов а Дергачівського районного с уду Харківської області від 27.03.2009 р. (т. 2 арк.справи 40-42), якою кар на справа щодо факту викраде ння, в тому числі у позивача сп ірного товару, припинена чер ез смерть підсудного та циві льний позов залишений без ро згляду. Відповідна постанова є свідченням того, що станом н а дату прийняття даної поста нови позивач не отримав відш кодування заподіяної йому шк оди від інших осіб.

Що ж стосується тверджень д ругого відповідача про те, що при укладанні договору стра хування ним застосований стр аховий тариф лише до страхов их випадків «крадіжка зі зло мом та грабіж», колегія судді в зазначає, що відповідно до З акону України «Про страхуван ня», вищевказаних Правил, стр ахові тарифи при добровільні й формі страхування обчислюю ться страховиком актуарно (м атематично) на підставі відп овідної статистики настання страхових випадків. Конкрет ний розмір страхового тарифу визначається в договорі стр ахування за згодою сторін, що фактично і було зроблено сто ронами. При цьому, колегія суд дів також враховує положення ст. 6 ЦК України, частина 3 якої надає сторонам можливість ві дступити від положень актів цивільного законодавства і в регулювати відносини на влас ний розсуд.

Що ж стосується наявного у м атеріалах справи висновку № 165 судово-економічної експерт изи від 16.03.2009 р. (т. 2 арк.справи 15-16), к олегія суддів погоджується з висновками експерта, що ряд п итань, які були винесені на до слідження, виходять за межі к омпетенції експерта, разом з тим, цим висновком встановле ний факт нестачі цукру-піску в спірній сумі при інвентари зації, факт відсутності руху вказаного товару з періоду й ого надходження на склад, вст ановлений розмір збитків від такої нестачі та те, що придба ння, зберігання і передачу ФО П ОСОБА_6 такого товару по зивач здійснював на підставі ряду договорів про придбанн я товару від сторонніх осіб.

На підставі вищевикладен ого колегія суддів вважає, що твердження другого відповід ача, викладені ним в апеляцій ній скарзі щодо відсутності підстав для задоволення позо вних вимог, ґрунтуються на пр ипущеннях, не доведені належ ними доказами, тоді як позива чем надані всі необхідні док ази, які підтверджують право мірність його позовних вимог .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 4 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 104, ст. 105 Господар ського процесуального кодек су України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу дру гого відповідача задовольни ти частково.

Рішення господарського су ду Харківської області від 13 квітня 2009 року по справі № 35/421-08 с касувати.

Прийняти нове рішення, яки м позовні вимоги задовольнит и повністю.

Стягнути з фізичної особи п ідприємця ОСОБА_6 (АДРЕС А_1, ІПН НОМЕР_1, р/рахунок НОМЕР_2 в ХОФ АКБ «Укрсоцба нк»Благовіщенське відділен ня № 831, Код 09351017 МФО 351016) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, ІПН НО МЕР_3, відомості про розраху нкові рахунки відсутні) 6400,00 гр н. завданої шкоди, 64,00 грн. держм ита та 1,18 грн. витрат на інформа ційно - технічне забезпечен ня судового процесу.

Стягнути з Акціонерного ст рахового товариства закрито го типу «Дніпроінмед»(49005, м. Д ніпропетровськ, вул. Сімферо польська, 21, кв.307, р/рахунок 2650400 0001964 в ДФ АБ «Факторіал - Банк» , МФО 307101, код ЄДРПОУ 21870998) на корис ть фізичної особи підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, ідент . номер НОМЕР_3, відомості п ро розрахункові рахунки відс утні) 633600,00 грн. основного боргу, 145382,62 грн. пені, 7789,83 грн. держмита т а 116,82 грн. витрат на інформацій но - технічне забезпечення с удового процесу.

Доручити господарському суду Харківської області ви дати відповідні накази.

Головуючий су ддя Погребняк В. Я.

Суддя Істоміна О. А.

Суддя Шевель О. В.