Рішення

від 08.11.2016 по справі 921/494/16-г/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2016р. Справа№ 921/494/16-г/8

За позовною заявою: Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 АвальВ» , м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Родина ТарашевськихВ» , м. Львів

про: стягнення поточної заборгованості по процентах в розмірі 2482321,44 грн.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Климишин Ю.О.

За участі представників:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник (Довіреність №226/16 від 12.04.2016р.)

Від відповідача: ОСОБА_3 - представник (Довіреність б/н від 20.09.2016р.)

Права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла справа №921/494/16 за підсудністю з господарського суду Тернопільської області за позовною заявою Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 АвальВ» , до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Родина ТарашевськихВ» , про стягнення поточної заборгованості по процентах в розмірі 2482321,44 грн.

Ухвалою суду від 09.09.2016р. вказаний позов прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 27.09.2016р.

Ухвалою від 20.09.2016р. в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 АвальВ» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

В судових засіданнях 27.09.2016р. та 13.10.2016р. судом оголошувалась перерва.

Представник позивача в судовому засіданні 08.11.2016р. підтримав позовні вимоги, з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

В судове засідання 08.11.2016р. представник відповідача подав додаткові пояснення по суті спору, в яких зазначив, що заперечує проти позову ПАТ "ОСОБА_1 Аваль" на підставі пропущеного терміну позовної давності з приводу нарахування процентів за користування кредитом, а не на підставі пред'явлення виконавчого листа до виконання, як вважає позивач по справі.

У відповідності до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Строк вирішення спору завершується 09.11.2016р. Оскільки за час розгляду справи сторонами не було подано клопотання про продовження строку його вирішення, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами двохмісячного строку, встановленого для вирішення спору.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

28 вересня 2006 року між сторонами було укладено Генеральну кредитну угоду №9, у відповідності якої позичальник встановив відповідачу кредитний ліміт в сумі 3360000 (три мільйони триста шістдесят доларів США.

У рамках Генерального договору укладено Кредитний договір №010/09-01/338/06 від 28 вересня 2006 року, на положеннях та умовах якого кредитор надав кредит у розмірі 3000000 доларів США (із змінами та доповненнями), строком до 27 вересня 2013 року, із сплатою за користування кредитними коштами процентів за схемою «Фіксована і плаваюча ставка»: фіксована ставка в розмірі 10,5% на перший рік дії кредитного договору; плаваюча ставка в розмірі LIВОR (1 місяць) + 6% відсотків річних, починаючи з 2-го року дії кредитного договору.

В забезпечення виконання зобов'язань між сторонами 28.09.2006р. та 29.09.2006р. укладено нотаріально посвідчені договори іпотеки .

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за вказаним кредитним договором утворилась значна кредитна заборгованість по тілу кредиту та процентах за користування, позивач звернувся до господарського суду Тернопільської області із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 04.03.2015р. у справі №921/105/15-г/1 позов ПАТ В«ОСОБА_1 АвальВ» до ОСОБА_4 В«Родина ТарашевськихВ» про звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2016р. у справі №921/105/15-г/1 рішення господарського суду Тернопільської області від 04.03.2015р. у цій справі змінено, визначивши спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

За твердженням позивача відповідач, користуючись грошовими коштами, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, а саме: не сплачує проценти за користування кредитом. Після звернення з позовною заявою до суду у справі №921/105/15-г/1, позивач нарахував проценти в сумі 2 482 321,44 грн. за період з 31 грудня 2014 року по 29 березня 2016 року.

Однак, відповідач не оплатив позивачу процентів за користування кредитом.

Спір виник внаслідок того, що позивач не виконав зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом за період з 31 грудня 2014 року по 29 березня 2016 року. Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості процентів за користування кредитом в сумі 2 482 321,44 грн. за період з 31 грудня 2014 року по 29 березня 2016 року.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, зазначивши наступне.

В кредитному договорі передбачено, що його виконання здійснюється частинами відповідно до графіка погашення кредиту, то початком перебігу позовної давності для стягнення кредиту й процентів за користування кредитом є день, коли боржник повинен був сплатити черговий платіж, однак не сплатив його, а тому загальна позовна давність застосовується до кожного щомісячного простроченого платежу, який був визначений у договорі графіком платежів.

Враховуючи, що за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватися позичальником частинами до 27 числа кожного місяця, то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислюватися з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

За розрахунком суми заборгованості наданої банком, відповідач перестав виконувати щомісячні зобов'язання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, у зв'язку із чим з 04.01.2012р. у нього утворилася заборгованість за кредитним договором.

Відповідач вважає, що у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Відтак, відповідач заперечує проти позову ПАТ "ОСОБА_1 Аваль" на підставі пропущеного терміну позовної давності з приводу нарахування процентів за користування кредитом.

При прийнятті рішення суд виходить і наступного:

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали Генеральну кредитну угоду №9 від 28.09.2006р., у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.

Факт порушення боржником ОСОБА_4 В«Родина ТарашевськихВ» своїх зобов'язань за кредитними договорами встановлено Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2016р. у справі №921/105/15-г/1.

В силу положень ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу.

У постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.09.2016р. по справі № 6-1252цс16 викладена наступна правова позиція.

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини перша, друга статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Пунктом 9.1. Генеральної кредитної угоди сторони погодили, що угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами і діє до повного погашення позичальником кредитної заборгованості (кредиту, процентів за його користування, штрафів та пені) за всіма отриманими кредитами в рамках даної угоди.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої, третьої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Оскільки судовим рішенням від 24.02.2016р. про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості встановлено факт порушення боржником ОСОБА_4 В«Родина ТарашевськихВ» своїх зобов'язань за кредитними договорами, то відповідно до вимог зазначених норм матеріального права та пункту 9.1. Генеральної кредитної угоди кредитодавець має право на стягнення процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного повернення боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача правомірними щодо стягнення з відповідача заборгованості процентів за користування кредитом в сумі 2 482 321,44 грн. за період з 31 грудня 2014 року по 29 березня 2016 року.

Щодо заяви відповідача про пропущення терміну позовної давності з приводу нарахування процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до 2.2.1. Генеральної кредитної угоди сторони встановили, що проценти сплачуються щомісячно платіжними дорученнями на рахунок доходів кредитора не пізніше останнього робочого дня кожного дня.

Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 цього Кодексу).

Відповідно до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252 - 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Відтак, зважаючи на те, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами про відсутність заборгованості перед позивачем по повній або частковій сплаті заборгованості по тілу кредиту після прийняття судового рішення від 24.02.2016р. у справі №921/105/15-г/1, ПАТ В«ОСОБА_1 АвальВ» має право на нарахування процентів за користування кредитом за період з 31 грудня 2014 року по 29 березня 2016 року.

Судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82-84, 116 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Родина ТарашевськихВ» (79000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 14029912) на користь Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 АвальВ» (79007, м. Львів, вул. Я. Матейка, 8, ідентифікаційний код 14305909) процентів за користування кредитом в сумі 2 482 321,44 грн. за період з 31 грудня 2014 року по 29 березня 2016 року та 37 234,82 грн. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 14.11.2016р.

Суддя Ділай У.І.