Рішення

від 10.11.2016 по справі 511/386/16-ц

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/386/16-ц

Номер провадження: 2/511/305/16

10 листопада 2016 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Гринчак С. І.,

секретаря - Чернецької А.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Роздільна цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-МТС» про розірвання договору оренди земельної частки (паю), -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-МТС» (ТОВ «Обрій-МТС»), згідно якій просить суд розірвати договір оренди земельної частки (паю), укладений між ОСОБА_5Я і ТОВ «Обрій» та зобов'язати відповідача негайно передати позивачу земельну ділянку площею 7,577 га, що розташована на території Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області в стані, придатному для цільового використання.

Свої вимоги мотивує тим, що 01.01.2013 року між ОСОБА_5 та ТОВ «Обрій» було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 7,577га ріллі, яка розташована на території Яковлівської сільської ради Роздільнянського району.Даний договір було укладено на 7 років.10 листопада 2014 року померла її мати ОСОБА_5 Після її смерті вона прийняла спадщину, до складу якої входить земельна ділянка, що перебуває в оренді у відповідача. У зв'язку з цим просить суд розірвати договір оренди, зобов'язати відповідача негайно передати їй земельну ділянку площею 7,577 га, яка розташована на території Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області в стані, придатному для цільового використання та стягнути сплачений судовий збір.

Представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1, яка діяла на підставі довіреності від 11.04.2016 року в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представники відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діяли за довіреністю від 07.04.2016 року, в наданих суду письмових запереченнях (а.с.28-29) та в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 посилаючись на те, що умовами договору передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається та ТОВ В« Обрій МТСВ» виконує взяті на себе зобов'язання за укладеним з ОСОБА_5 договором оренди землі від 01.01.2013 року, щодо цільового використання земельної ділянки та виплати орендної плати.

В подальшому позивач ОСОБА_4 надала уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду від 13.09.2016 року позивачу відмовлено у прийнятті уточненої позовної зави, так як в ній має місце як зміна підстав так і зміна предмету позову, що не передбачено ЦПК.

Суд не бере до уваги письмові пояснення позивача від 19.09.2016 року (а.с. 114-119) у зв'язку з тим, що вони надані на уточнену позовну заяву, яка судом не прийнята.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.3 ЦПК України особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 4 ЦПК України встановлює способи захисту, які застосовуються судом та визначає, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 11 ЦПК України визначає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статті 15 та 16 ЦК України передбачають право на захист цивільних прав та інтересів та захист цивільних прав та інтересів судом.

Судом встановлено, що 01 січня 2013 року ОСОБА_5 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Обрій» в особі директора ОСОБА_6, уклала договір оренди землі, згідно якого передала земельну ділянку площею 7,58га, яка має кадастровий № 5123986400:01:003:0145, яка розташована на території Яковлівської сільської ради Роздільнянського районув строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 7 років, що підтверджується договором оренди землі від 01.01.2013 року ( а.с. 18-20).

Договір зареєстрований у Реєстраційній службі по Роздільнянському району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вчинено запис від 17.10.2013року за №11094981 ( а.с.129).

Свої зобов'язання за договором оренди ОСОБА_5 виконала та передала відповідачу вищезазначену земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 7,58га, яка розташована на території Яковлівської сільської ради Роздільнянського району, що підтверджується актом про приймання-передачі земельної ділянки (а.с.17) та додатком до акту про перенесення в натурі меж земельної ділянки ( а.с.22).

10.11.2014 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖД №393222, виданим 14.11.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Роздільнянському району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, актовий запис №755 (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_7 позивач по справі успадкувала і стала власником земельної ділянки площею 7,577га, кадастровий номер 5123986400:01:003:0145, яка розташована за адресою: Одеська області, Роздільнянський район, Яковлівська сільська рада, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, серії НАР 485014, посвідченого приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_8 09.10.2015 року в реєстрі за реєстровим №2300 (а.с.7), зареєструвавши своє право на нерухоме майно в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с.9)

Позивач, маючи намір самостійно обробляти отриману у спадщину земельну ділянку, 24 листопада 2015 року звернулась до відповідача із заявою про розірвання договору оренди землі з наведених підстав.

Відповідно до листа № 356 від 01 грудня 2015 року наданого директором ТОВ «Обрій», умовами договору оренди землі від 01.01.2013 р. не передбачено у якості підстави для його припинення - смерть фізичної особи-орендодавця. Смерть орендодавця по Договору оренди землі від 01.01.2013 p., не є підставою для припинення дії цього договору, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку переходять також права та обов'язки орендодавця по Договору оренди землі від 01.01.2013 р. ( а.с. 3-4).

З дослідженого в судовому засіданні договору оренди вбачається, що він розроблений на підставі типового Договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 р. №220, та у ньому визначені і зафіксовані письмово всі істотні умови, зокрема термін оренди, розмір та форма орендної плати, права, обов'язки та відповідальність сторін тощо.

Відповідно до п.12.4 договору оренди, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Пунктом 12.5 договору оренди передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно п. 14.6 договору, цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий в орендаря, третій в органі, який провів його державну реєстрацію.

Відповідно до ч.1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, передбачено, що зобов'язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 598 ЦК України припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках , встановлених договором або законом.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 В«Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справВ» (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року №2) питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред'явлення позову про розірвання договору.

Відповідно до ст.651 ЦК України договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зазначене положення ЦК України повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст.1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, що у відповідності до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства. Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського Суду від 29.11.1991 р. у справі « «ОСОБА_9 Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» та у справі від 20.11.1995 року «Прессе Компанія Навієра СА» проти Бельгії», зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися свою власністю. Зазначені сподівання, тобто те, на що розраховував позивач, відповідачем порушені.

Загальні підстави припинення договору оренди землі визначені ст. 31 Закону України «Про оренду землі», у ч. 4 якої зазначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором

Підстави припинення договору оренди землі шляхом його розірвання визначені ст. 32 Закону України «Про оренду землі», у ч. 4 якої встановлено що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У судовому засіданні оглянуті оригінали договору оренди землі від 01 січня 2013 року, укладеного між ТОВ «Обрій» та ОСОБА_5, які знаходяться у позивача, відповідача та у Реєстраційній службі по Роздільнянському району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області.

В наданих суду екземплярах договору оренди землі встановлено, що умовами договору не передбачено можливості розірвання вищезазначеного договору в односторонньому порядку.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

В судовому засіданні не знайшли підтвердження посилання позивача та її представника на розірвання договору в односторонньому порядку.

Суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-МТС» про розірвання договору оренди земельної частки (паю) слід відмовити, оскільки позивачем та її представником, не надано жодних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а ТОВ В« Обрій МТСВ» виконує взяті на себе зобов'язання за укладеним з ОСОБА_5 договором оренди землі від 01.01.2013 року, щодо цільового використання земельної ділянки та виплати орендної плати.

При звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 551,20грн.

На підставі ст.ст. 15,16,525,526,598,628,651,770,1216,1218 ЦК України, ст..31,32 Закону України «Про оренду землі», керуючись ст.ст. 3,4,10,11,60,209,212,214,215,218, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-МТС» про розірвання договору оренди земельної частки (паю), відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Роздільнянський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текс виготовлений та підписаний суддею 15 листопада 2016 року.

Суддя С. І. Гринчак