Ухвала

від 01.03.2017 по справі 511/386/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/94/17

Головуючий у першій інстанції Гринчак С. І.

Доповідач Артеменко І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Артеменка І.А.,

суддів Черевка П.М.,

Драгомерецького М.М.,

при секретарі Фабіжевській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 10 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій-МТС про розірвання договору оренди земельної частки (паю),-

встановила:

У лютому 2016 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій-МТС (далі ТОВ Обрій-МТС ), в якій просила суд розірвати договір оренди земельної частки (паю), укладений між ОСОБА_4 та ТОВ Обрій , та зобов'язати відповідача негайно передати їй земельну ділянку площею 7,577 га, що розташована на території Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, в стані, придатному для цільового використання.

Свої вимоги мотивує тим, що 01.01.2013 року між ОСОБА_4 та ТОВ Обрій був укладений договір оренди земельної ділянки, площею 7,577 га ріллі, яка розташована на території Яковлівської сільської ради Роздільнянського району.

Даний договір було укладено на 7 років.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4.

Після її смерті позивачка прийняла спадщину, до складу якої входить земельна ділянка, що перебуває в оренді у відповідача.

У зв'язку з зазначеним просила суд розірвати договір оренди, зобов'язати відповідача негайно передати їй земельну ділянку площею 7,577 га, яка розташована на території Яковлівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, в стані, придатному для цільового використання, та стягнути сплачений судовий збір.

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 10 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що договором оренди землі не передбачено розірвання договору в односторонньому порядку, смерть орендодавця землі не є підставою для припинення договору. ТОВ Обрій МТС виконує взяті на себе зобов'язання за укладеним договором, тому підстав для його розірвання не має,

Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює.

Так, апеляційним судом встановлено, що 01 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Обрій МТС та ОСОБА_4 був укалдений договір оренди землі, відповідно до якого остання передала земельну ділянку площею 7,58 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Яковлівської сільської ради Роздільнянського району, в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на сім років, що підтверджується договором оренди землі від 01.01.2013 року ( а.с.18-20).

Актом прийому передачі земельної ділянки від 12.03.2001 року підтверджується те, що ОСОБА_4 виконала та передала відповідачу вищезазначену земельну ділянку площею 7,58 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.21).

Договір зареєстрований у Реєстраційній службі по Роздільнянському району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вчинено запис від 17.10.2013року за № НОМЕР_3 ( а.с.129).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, актовий запис №755 (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_4 позивачка ОСОБА_3 успадкувала і стала власником спірної земельної ділянки площею 7,58 га, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 09.10.2015 року (а.с.7), зареєструвавши своє право на нерухоме майно в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с.9).

24 листопада 2015 року ОСОБА_3 звернулась до ТОВ Обрій МТС з заявою про розірвання договору оренди землі, посилаючись на те, що вона має намір самостійно обробляти отриману у спадщину земельну ділянку.

Листом за № 356 від 01.12.2015 року ТОВ Обрій МТС відмовило ОСОБА_3 у розірванні договору оренди землі, посилаючись на відсутність підстав для розірвання договору, що передбачені ЗУ Про оренду землі (а.с.3-4).

Зазначене стало причиною для звернення позивачки до суду.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін або за рішенням суду, на вимогу однієї із сторін, у уразі істотного порушення договору другою стороною.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірний договір оренди розроблений на підставі типового Договору оренди землі, затвердженого Постановою КМУ від 03 березня 2004 року № 220, та у ньому визначені всі істотні умови: термін оренди, розмір та форма орендної плати, права, обов'язки та відповідальність сторін тощо.

У ст. 31 ЗУ Про оренду землі визначені загальні підстави припинення договору оренди землі, а у ч. 4 зазначеної статті зазначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 ЗУ Про оренду землі та п. 12.5 договору оренди перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У пункті 12.4 договору оренди зазначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 598 ЦК України припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

У п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ (зі змінами) зазначено, що питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред'явлення позову про розірвання договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено чи розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зазначене положення ЦК України повністю відповідає захисту права власності, яке гарантується ст. 1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, що у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Як правильно було зазначено судом першої інстанції, що умовами договору не передбачено можливості розірвання договору оренди в односторонньому порядку.

Позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу, що могло стати підставою для розірвання договору в односторонньому порядку.

Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги щодо визнання договору оренди нікчемним та зобов'язанні повернути земельну ділянку, оскільки позовна заява про розірвання договору оренди була заявлена з інших підстав, а доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не були предметом розгляду у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1. ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин і закон, який їх регулює.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 10 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області

І.А. Артеменко

П.М. Черевко

М.М. Драгомерецький