Постанова

від 15.11.2016 по справі 805/75/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Ханова Раїса Федорівна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року справа №805/75/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

судді: Василенко Л.А.

Гайдара А.В.

За участю секретаря судового

засідання: Куленко О.Д.

За участю представників:

від позивача: Поволоцька Н.М. - за дов. від 09.11.2016р.

від відповідача: Вовченко С.П. - за дов. від 10.05.2016р.

розглянувши в порядку

відкритого судового засідання

апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової

інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 01 березня 2016 року

по адміністративній справі № 805/75/16-а

за позовом Дочірнього підприємства Закритого акціонерного

товариства Трест Донбастрансбуд Краснолиманський пісчаний кар'єр

до Слов'янської об'єднаної державної податкової

інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області

про скасування рішень від 30.11.2015 року № 8, 16, 92, 115, 125, 134, скасування вимоги від 04.12.2015 року № 458-23 та звільнення від сплати за користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ :

Дочірнє підприємство Закритого акціонерного товариства Трест Донбастрансбуд Краснолиманський пісчаний кар'єр (далі - позивач, товариство) у січні 2016 року звернулось до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган) про скасування рішень від 30.11.2015 року № 8, 16, 92, 115, 125, 134, скасування вимоги від 04.12.2015 року № 458-23 та звільнення від сплати за користування земельною ділянкою (а.с.4-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року, прийнятою в порядку письмового провадження, адміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого, скасовано вимогу від 04 грудня 2015 року № 458-23. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с.108-111).

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з приписів статті 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон № 1669-VII), які обумовлюють звільнення позивача від сплати орендної плати (податку) за землю на період проведення антитерористичної операції, за наявності у переліку розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р населеного пункту, в якому здійснює господарську діяльність позивач.

Не погодившись з вказаним рішенням, податковий орган подав апеляційну скаргу на прийняте рішення та, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні вимог (а. с.114-115).

Заявник апеляційної скарги зазначає, що відповідно до п. 30.5 ст. 30 Податкового кодексу України (далі - ПК України) порядок та підстави надання податкових пільг встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно цим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 7.3. ст. 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Враховуючи, що Законом № 1669-VII не були внесені відповідні зміни до ПК України щодо звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності платників податків, які здійснюють діяльність на території проведення АТО, є незаконним задоволення вимог позивача щодо скасування оскаржуваної податкової вимоги.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 КАС України.

Представник відповідача під час апеляційного провадження доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача у суді апеляційної інстанції проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила оскаржуване судове рішення залишити без змін.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Дочірнє підприємство Закритого акціонерного товариства "Трест Донбастрансбуд" Краснолиманський пісчаний кар'єр (код ЄДРПОУ 25098218, місцезнаходження: 84400, Донецька обл., м. Красний лиман) зареєстроване в якості юридичної особи Краснолиманською міською ради Донецької області 06.05.1996 року (а. с. 12).

Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області укладено з позивачем сім договорів про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу):

- від 27.01.2015 року № 8 на суму податкового боргу 71745,68 грн. (а.с.40-42);

- від 30.01.2015 року № 16 на суму грошових зобов'язань 21528,6 грн. (а.с.36-38);

- від 02.03.2015 року № 54 на суму грошових зобов'язань 26889,27 грн. (а.с.32-34);

- від 30.03.2015 року № 92 на суму грошових зобов'язань 26889,27 грн. (а.с.28-30);

- від 30.04.2015 року № 115 на суму грошових зобов'язань 26889,22 грн. (а.с.24-26);

- від 30.05.2015 року № 125 на суму грошових зобов'язань 26889,22 грн. (а.с.20-22);

- від 30.06.2015 року № 134 на суму грошових зобов'язань 26889,22 грн. (а.с.16-18).

Позивач заявами від 22.07.2015 року № 34, від 21.08.2015 року № 117, від 22.09.2015 року № 137, від 22.10.2015 року № 153, від 20.11.2015 року № 167 звертався до податкового органу про перенесення раніше визначених термінів сплати розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань (а.с.44-48).

Податковий орган на підставі статті 19-1 розділу І та статті 100 глави 9 розділу ІІ Податкового Кодексу України у зв'язку з порушенням умов договору розстрочення грошових зобов'язань (податкового боргу) прийняв рішення від 30.11.2015 року № 8, № 16, № 54, № 92, № 115, № 125, № 134 про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (а. с. 101-107).

Відповідачем 04.12.2015 року сформовано податкову вимогу № 458-23 про сплату податкового боргу у сумі 221847,01 грн., в тому числі основний платіж в розмірі 218685,07 грн. та пеня в розмірі 3161,94 грн., яка 11.12.2015 року вручена директору Дмитрову О.О. Правовою підставою прийняття спірної вимоги визначенні положення норм статей 20,59. 60 Податкового кодексу України (а. с. 56, 99).

Жодних підстав стосовно порушення норм матеріального права покладених в основу формування спірної вимоги при зверненні до суду, під час розгляду справи судом першої інстанції та впродовж апеляційного провадження позивач не навів.

Спірними питаннями у даній справі є правомірність прийняття вимоги відповідачем та наявність підстав для звільнення позивача від сплати податкового зобов'язання, покладеного в основу визначення податкового боргу.

Зазначені правовідносини регулюються нормами ПК України та Законом № 1669-VІІ, у редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1. статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормою пункту 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014року.

На виконання Закону № 1669-VII розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02.12.2015р. №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

Статтею 6 Закону № 1669-VII (в редакції,чинної у спірний період) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Однак, порядок звільнення від сплати за використання земельними ділянками наведеною нормою не визначений.

Згідно до частини 3 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

У відповідності до вимог п.п.30.1. 30.2, 30.3. 30.3 статті 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

За приписами п. 30.4 наведеної норми платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

У відповідності до п. 30.9 цієї статті податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що використання податкової пільги є правом платника податків, а не його обов'язком.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Наказом Міністерства доходів і зборів України 30.12.2013 року № 865 затверджено форму податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), зокрема додаток 2 Відомості про пільги на земельний податок з наявних площ земельних ділянок .

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16 червня 2015 року № 560, також містить в собі графи щодо пільг, у яких зазначається розмір пільги відповідно до законодавства та/або рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, яким пільгу надано.

Колегія суддів вважає, що наведені норми ПК України не суперечать Закону України №1669, а тому підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подані податкові декларацію з плати за землю, у яких самостійно визначено річну суму земельного податку яка підлягає сплаті за даними платника.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Доказів подання уточнюючого розрахунку про зменшення задекларованої суми податкового зобов'язання позивачем не надано.

Відповідно до вимог пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

За приписами пункту 37.3 статті 37 ПК України підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Позивачем не надано доказів на підтвердження припинення спірного податкового зобов'язання щодо сплати земельного податку, у встановлений законом спосіб.

Згідно статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Порядок направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 N 576, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за N 1840/24372, у п.2.2 якого також визначено, що податкова вимога формується, зокрема, якщо платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки.

Згідно п.3.1 цього Порядку податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

Наявність податкового боргу та факт його не сплати на момент формування спірної вимоги, а саме станом на 03.12.2015р. не є спірним між сторонами. Позивач маючи пільгу по сплаті орендної плати на землю, як платник який знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, не скористався нею, звітував до податкового органу за повною ставкою за період четвертого кварталу 2014 року та усі звітні податкові періоди 2015 року, просив про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), укладав відповідні договори, які у подальшому були розірвані податковим органом, правомірність розірвання яких визнана судом першої інстанції правомірною. Не сплата самостійно визначених грошових зобов'язань призвела до виникнення податкового боргу, що стало підставою формування податкової вимоги. Будь-яких підстав неправомірності формування податкової вимоги позивач не довів.

Матеріалами справи доводиться наявність у позивача податкового боргу з земельного податку в розмірі 221847,01 грн., а тому колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно сформовано спірну податкову вимогу

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив постанову із дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 11, ст. 24, ст. 184, ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.1, п.3 ч. 1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у справі № 805/75/16-а - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у справі № 805/75/16-а - скасувати.

У задоволені позову Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Трест Донбастрансбуд Краснолиманського пісчаного кар'єру до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішень від 30.11.2015 року № 8, 16, 92, 115, 125, 134, скасування вимоги від 04.12.2015 року № 458-23 та звільнення від сплати за користування земельною ділянкою - відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 15 листопада 2016 року. Повний текст постанови складений та підписаний 15 листопада 2016 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя : Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А. Василенко

А.В. Гайдар