Ухвала

від 07.11.2016 по справі 461/4794/16

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 461/4794/16 Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.

Провадження № 22-ц/783/6176/16 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія:81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шумської Н.Л,

при секретарі: Цапові П.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 03 серпня 2016 року про забезпечення позову,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03 серпня 2016 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову до приватного підприємства ДК-БУД , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, - задоволено частково.

Накладено арешт в межах суми стягнення у розмірі 150000,00 гривень на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності Приватному підприємству ДК-БУД (стягувач - ОСОБА_3, адреса: 79053, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2; боржник - Приватне підприємство ДК-БУД , адреса: 79005, м. Львів, вул. І. Франка, 14, код ЄДРПОУ 39152152).

Накладено арешт в межах суми стягнення у розмірі 150000,00 гривень на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 (стягувач - ОСОБА_3, адреса: 79053, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2; боржник - ОСОБА_2, адреса: 08711, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1).

Ухвалу суду оскаржила відповідач - ОСОБА_2

В апеляційній скарзі, апелянт зазначає, що судом першої інстанції прийнято ухвалу з порушенням норм процесуального права, забезпечуючи позов про відшкодування приватним підприємством ДК -БУД та нею, ОСОБА_2 матеріальної шкоди, ніби завданої ОСОБА_3 та ПП ДК- БУД на загальну суму 150 000 грн. наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно приватного підприємства, яке оцінив у 150 000 грн. та на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 Крім того апелянт зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на недоведеність співмірності розміру позовних вимог виду забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ПП ДК- Буд , а також на належну їй квартиру, вартістю в 300 000 доларів США та автомобілі, які за своєю вартістю є більшою за суму позову, суд першої інстанції прийняв позов без отримання доказів на підтвердження наявності реального спору між сторонами у справі. Немає жодного доказу офіційного органу про завдання шкоди позивачу, а відтак, вважає, що оскаржувану ухвалу Галицького районного суду м. Львова - слід скасувати і постановити ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовити повністю.

Сторони в судове засідання, яке було призначено на 07 листопада 2016 року не з'явились, про час та місце розгляду справи, були повідомленні у встановленому законом порядку, а тому відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності за наявними у справі доказами, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегії суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову, яке допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

Перелік видів забезпечення позову передбачених ст. 152 ЦПК України не є вичерпний тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Матеріалами справи та судом встановлено, що ОСОБА_3 02 липня 2016 року звернулася до суду з позовом до приватного підприємства ДК-Буд , ОСОБА_2, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, в якому просила: стягнути солідарно з відповідачів 150000,00 грн.

Також ОСОБА_3, подано заяву про забезпечення позову в якій, просила накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно та на всі банківські рахунки відповідачів, оскільки вважає, що, дізнавшись про даний позов, відповідачі можуть відчужити майно, а тому невжиття таких заходів по забезпеченню позову може утруднити виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду оскільки, суд першої інстанції, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відтак, колегія суддів приходить висновку, що оскаржувана ухвала суду відповідає вимогам ст.ст. 151 - 153 ЦПК України та роз'ясненням, викладеним у постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову .

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відтак, апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.303, п.1 ч.2 ст.307, п.4 ч.1 ст.314, ст.315, ст.317, ст.319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 03 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий : О.М. Ванівський

Судді: Р.П. Цяцяк

Н.Л. Шумська