Постанова

від 10.11.2016 по справі 812/1218/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 листопада 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1218/16

Луганський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Борзаниці С.В.

за участю секретаря - Лященка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фенікс Дистрибьюшн до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0004211201 від 22.09.2016,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фенікс Дистрибьюшн (далі за текстом - Позивач, ТОВ Фенікс Дистрибьюшн ) до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі за текстом - Відповідач, ДПІ у м. Сєвєродонецьку), в якому Позивач просить визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення- рішення від 22.09.2016 року № 0004211201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 64 727 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначив таке.

Головним державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ОСОБА_1 на підставі підпункту 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, у порядку статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за період березень, квітень, травень 2016р. ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФЕНІКС ДИСТРИБЬЮШН при здійсненні фінансово-господарських правовідносин із ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СЄВЄР-В-СЕРВІС (код 39124869)

За результатами перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьк було складено Акт № 1378/12-14-12-01/39415430 від 07 вересня 2016 року камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФЕНІКС ДИСТРИБЬЮШН за період березень, квітень, травень 2016 року (далі - Акт).

Копію зазначеного Акту Позивач отримав 07 вересня 2016 року. Таким чином, строк на його оскарження (подання заперечень) спливає 13 вересня 2016 року.

Позивач не погодившись з висновками Акту перевірки надав свої заперечення у порядку та в строки, визначеному чинним законодавством України, де просив залучити його до розгляду заперечень.

Запрошення про призначення часу та дати розгляду заперечень Позивача, представник TOB Фенікс Дистрибьюшн отримав у листоноші 20.09.2016 року, в той час як, в повідомлені визначена дата розгляду повідомлення 19.09.2016 року та час 15-00.

За такої обставини, в супереч вимогам чинного Законодавства України а саме п. 86.7 Податкового Кодексу України: ...платник податків або його уповноважена особа та/ або представник має право брати участь розгляді заперечень.. Позивач був обмежений в праві приймати участь у розгляді його заперечень.

Позивач отримав відповідь № 12469/12-14-12-01 від 20.09.2016 Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, у якій зазначено, що висновок акту слід залишити без змін, а заперечення - без задоволення.

Позивачу було протиправно та необґрунтовано виписано податкове повідомлення-рішення форми В4 від 22.09.2016 року № 0004211201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 64 727 грн (шістдесят чотири тисячі сімсот двадцять сім гривень 00 копійок).

Згідно до висновків Акту, яким встановлено, що операції TOB ФЕНІКС ДИСТРИБЬЮШН та його контрагента не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, .відсутності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які необхідні для надання послуг та постачання товарів. Актом зроблено висновок про відсутність у TOB Сєвєр-В-Сервіс необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів. Таким чином робиться висновок про неможливість здійснювати господарські операції, а отже заявлені в деклараціях відомості зі сплати податку на додану вартість є, на думку податкового органу, заниженими.

З такими висновками погодитися не можна, оскільки для здійснення господарських операції не має необхідності володіти майном, зокрема складськими приміщеннями на праві приватної власності. Таке майно може перебувати у підприємства на підставі укладених договорів оренди. Окрім того, звертаємо увагу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області на те, що жодні обвинувачення не можуть ґрунтуватися на припущеннях та здогадках.

Виходячи з цього необхідно зазначити, що при написанні Акту Відповідач користувався шаблоном, не досліджував реальність взаємостосунків між підприємствами, не робив детального аналізу ситуації, що дає змогу стверджувати про безпідставні припущення та міркування податкового органу, які ґрунтуються не на реальному та детальному аналізу, а лише на власних припущеннях.

Формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Вважає, що проведеною перевіркою та висновками Акту встановлені в повному об'ємі наявність первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаним контрагентом, та такі обставини податковим органом в Акті не спростовувались. Зазначені документи, як вище зазначалось, складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , статті 44, статті 201 Податкового кодексу України, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Також, як вбачається з Акту перевірки, в якості доказу не підтвердження реальності вищевказаних господарських операцій, є твердження податкового органу про неможливість реального виконання укладеного Позивачем зі своїм контрагентом договору через відсутність у останнього необхідних умов для ведення господарської діяльності.

Однак, зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати, саме для цієї особи.

Факт дійсності та реальності угод, укладених Позивачем з контрагентом у перевіряємий період податковим органом є (прибуткові (видаткові) накладні, виписки з банку, договір купівлі-продажу № 25 від 01 березня 2016 року, пошляхові листи та чеки на фактичне отримання газу, податкові накладні, договори оренди транспортних засобів).

Таким чином, дії Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області відносно яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 64 727 грн (шістдесят чотири тисячі сімсот двадцять сім гривень 00 копійок) вбачаються протиправними, а податкові повідомлення-рішення № 0004211201 від 22.09.2016 року такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити..

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

ДПІ у м. Сєвєродонецьку проведено камеральну перевірку податкової звітності TOB Фенікс Дистрибьюшн з податку на додану вартість за березень - травень 2016 року.

При перевірці додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до декларації з ПДВ за березень - травень 2016 року встановлено формування податкового кредиту від постачальника TOB СЄВЄР-В-СЕРВІС (ІПН 391248612149), а саме:

1. за березень 2016 року включено суму 18029,87 грн.

2. за квітень 2016 року включено суму 26071,67 грн.

3. за травень 2016 року включено суму 22007,58 грн.

Згідно додатку № 1 Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ за травень 2016 року від 13.06.2016 № 9096676703 податковий кредит від постачальника TOB СЄВЄР-В-СЕРВІС (ІПН 391248612149) зменшено на суму 1382,24 грн.

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що податковий кредит за березень, квітень, травень 2016 року сформовано на підставі податкових накладних.

В ході аналізу за результатами опрацювання податкової інформації щодо TOB СЄВЄР-В-СЕРВІС за березень - квітень 2016 року від 21.06.2016 №7342/12-14-12-01/21 та за травень 2016 року від 04.07.2016 №7761/12-14-12- 01/21, встановлено наступне:

- зареєстровані транспортні засоби у TOB СЄВЄР-В-СЕРВІС відсутні, таким чином можливість здійснення транспортних перевезень придбаних та реалізованих товарів відсутня.

- Довідки № 20-ОПП щодо наявності об'єктів оподаткування TOB СЄВЄР-В- СЕРВІС відсутні, таким чином наявність у підприємства об'єктів нерухомості не встановлено.

- Згідно із Звітом про фінансові результати підприємства за 2015 рік основні засоби станом на 31.12.2015 відсутні.

Таким чином, можливість оприбуткування, зберігання та відвантаження придбаних та реалізованих товарів у TOB СЄВЄР-В-СЕРВІС відсутня.

Згідно з даними ЄРПН у квітні - травні 2016 року відсутні податкові накладні, виписані TOB Фенікс Дистрибьюшн на користь TOB СЄВЄР-В- СЕРВІС з номенклатурою газ природний. Кількість газу природного, придбаного TOB СЄВЄР-В-СЕРВІС у березні 2016 року є значно меншою, ніж кількість газу природного, реалізованого протягом березня, квітня та травня 2016 року TOB Фенікс Дистрибьюшн .

За інформацією оперативного управління ДПІ у м. Сєвєродонецьку ЕУ ДФС у Луганській області TOB СЄВЄР-В-СЕРВІС не реєструвало операції з придбання груп товарів, які в подальшому реалізувало покупцям, не має зареєстрованого нерухомого майна, а саме земельних ділянок, виробничих, складських, адміністративних приміщень.

Таким чином, за результатами перевірки інформації щодо контрагента позивача встановлено:

1) неможливість фактичного здійснення TOB СЄВЄР-В-СЕРВІС господарських операцій в задекларованих обсягах через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності;

2) відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, механізмів;

3) за звітні періоди декларування ПДВ, встановлено неправомірне визначення TOB СЄВЄР-В-СЕРВІС сум податкових зобов'язань при продажу товарів/послуг на адресу TOB Фенікс Дистрибьюшн за березень 2016 року у розмірі 21580,21 грн., за квітень 2016 року у розмірі 22521,33 грц., за травень 2016 року у розмірі 20625, 34 грн.

Вищевикладене свідчить про штучне формування податкового кредиту з ПДВ для TOB Фенікс Дистрибьюшн за березень 2016 року у розмірі 18029,87 грн., за квітень 2016 року у розмірі 26071,67 грн., за травень 2016 року у розмірі 20625,34 грн.4'

Враховуючи вищевикладене, неможливо встановити фактичне проходження товару за ланцюгом: контрагенти-постачальники -TOB СЄВЄР-В-СЕРВІС - TOB Фенікс Дистрибьюшн .

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі в отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України Податковий кредит звітного я періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за її ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, її платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Таким чином, за результатами проведення камеральної перевірки було встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 з Податкового кодексу України, а саме завищення суми податкового кредиту, заявлену у податковій декларації з ПДВ за березень 2016 року у розмірі 18029,87 грн., за квітень 2016 року у розмірі 26071,67 грн., за травень 2016 року у розмірі 20625,34 грн., та як наслідок - завищення сум від'ємного значення різниці між я сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту.

Позивач стверджує, що в супереч пункту 86.7 статті 86 ПК України його було обмежено в праві приймати участь у розгляді заперечень до акту перевірки.

Викладене не відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до підпункту 86.7 статті 86 ПК України у разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, у контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Так, заперечення від 13.09.2016 № 13/1 з проханням повідомити про час та місце їх розгляду було надано до контролюючого органу 13.09.2016.

ДПІ у м.Сєвєродонецьку листом від 14.09.2016 №12127/12-14-12-01 повідомило платника податків, що розгляд заперечень відбудеться 19.09.2016 о 15 год. 00 хв. Одночасно, дане повідомлення було продубльовано у телефонному режимі головному бухгалтеру TOB Фенікс Дистрибьюшн ОСОБА_4

Вищевикладене свідчить про те, що лист запрошення контролюючого органу про місце і час розгляду заперечень на акт перевірки направлено ДПІ у м. Сєвєродонецьку із дотриманням передбачених пунктом 86.7 статті 86 ПК України строків.

Крім цього, відповідачем не було порушено права позивача бути присутнім під час розгляду заперечень на акт перевірки.

19.09.2016 о 14 год. 50 хв. головний бухгалтер TOB Фенікс Дистрибьюшн ОСОБА_4 та представник Дубовик брали участь у розгляді заперечень, про що свідчать записи № № 12, 13 у Журналі відвідувачів ДПІ у м. Сєвєродонецьку за 19.09.2016.

В задоволенні адміністративного позову TOB Фенікс Дистрибьюшн просив відмовити в повному обсязі.

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням податку на додану вартість управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ОСОБА_1 на підставі п.п. 75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у порядку статті 76 ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за період березень, квітень, травень 2016 року Позивача.

При перевірці використано: податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2016 року від 11.04.2016 з додатком № 5, за квітень 2016 року від 12.05.2016 з додатком № 5, за травень 2016 року з додатками №1, 5, Єдиний реєстр податкових накладних та бази даних Державної фіскальної служби України.

При проведенні перевірки додатків було встановлено формування податкового кредиту від постачальника ТОВ СЄВЄР-В-СЄВЄР .

По результатам опрацювання зібраної податкової інформації по ТОВ С-В-С за березень-травень 2016 року було встановлено, що на підприємстві відсутня можливість оприбуткування, зберігання та відвантаження придбаних та реалізованих товарів.

Згідно відомостей, отриманих від оперативного управління ДПІ у м. Сєвєродонецьку ЕУ ДФС у Луганській області TOB СЄВЄР-В-СЕРВІС не реєструвало операції з придбання груп товарів, які в подальшому реалізувало покупцям, не має зареєстрованого нерухомого майна, а саме земельних ділянок, виробничих, складських, адміністративних приміщень.

Таким чином, по результатам зібраної податкової інформації TOB СЄВЄР-В-СЕРВІС встановлено:

1) неможливість фактичного здійснення TOB СЄВЄР-В-СЕРВІС господарських операцій в задекларованих обсягах через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності;

2) відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, відсутність управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, механізмів;

3) за звітні періоди декларування ПДВ, встановлено неправомірне визначення TOB СЄВЄР-В-СЕРВІС сум податкових зобов'язань при продажу товарів/послуг на адресу TOB Фенікс Дистрибьюшн за березень 2016 року у розмірі 21580,21 грн., за квітень 2016 року у розмірі 22521,33 грц., за травень 2016 року у розмірі 20625, 34 грн.

Наслідком, на підставі вище викладеного вбачається штучне формування податкового кредиту з ПДВ для TOB Фенікс Дистрибьюшн за березень 2016 року у розмірі 18029,87 грн., за квітень 2016 року у розмірі 26071,67 грн., за травень 2016 року у розмірі 20625,34 грн.

Згідно висновків акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТБ ФЕНІКС ДИСТРИБЬЮШН за період березень, квітень, травень 2016 від 07.09.2016 за №1378/12-14-12-01/39415430 (далі - Акт перевірки) встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 статті 198 ПК України, а саме: завищення суми податкового кредиту, заявлену у податковій декларації з ПДВ за березень 2016 року на суму 18029,87 грн., за квітень 2016 року на суму 26071,67 грн., за травень 2016 року на суму 20625,34 грн., та як наслідок - завищення сум від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за березень 2016 року на суму 18030 грн., за квітень 2016 року на суму 26072 грн., за травень 2016 року на суму 20625 грн., та відповідальність платника передбачено пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України (т.1 а.с.13-15).

22 вересня 2016 року на підставі висновків зазначено акту Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0004211201, яким Позивачу за порушення п.198.1, 198.3, 198.6 статті 198 відповідно до п.п.75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2016 року у розмірі 18030 грн., за квітень 2016 року у розмірі 26072 грн., за травень 2016 року у розмірі 20625, усього в розмірі 64727 грн. (т.1 а.с.12).

Відповідно до службових записок за підписом начальника ОУ ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області на ім'я в.о. начальника ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області оперативним управлінням після відпрацювання ризикового суб'єкта господарювання ТОВ Сєвєр-В-Сервіс зроблений висновок про неможливість реального здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ Сєвєр-В-Сервіс у період січень-квітень 2016 року (Т.№5, а.с. 37-38).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України (Види перевірок) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п.75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Статтею 76 ПК України визначений порядок проведення камеральної перевірки

Так, пунктом 76.1. статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Поняття податкової інформації визначено п.п.14.1.171 п. 14.1. ст. 14 ПК України, відповідно до якого податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію";

Поняття податкова звітність визначене главою 2 ПК України та регулюються статтями 46-51 ПК України.

Статтею 83 ПК України встановлений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок.

Згідно п. 83.1. ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

83.1.1. документи, визначені цим Кодексом;

83.1.2. податкова інформація;

83.1.3. експертні висновки;

83.1.4. судові рішення;

83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Судом встановлено, що відповідно до положень п.п.75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Тобто, вказаною нормою прямо визначено, що при камеральній перевірці використовується виключно дані у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. При цьому цією нормою визначено платника податків в однині. Тобто, перевірці підлягає виключно податкова звітність того платника податків, відносно якого проводиться камеральна перевірка.

В даному випадку при проведенні камеральної перевірки повинні застосовуватися положення п.п.83.1.1. п. 83.1. ст. 83 ПК України, а саме те, що під час проведення перевірки підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом.

Податковим кодексом України виключний перелік документів, який підлягає перевірці при проведенні камеральної перевірки, визначений п.п.75.1.1. п. 75.1. статті 75, а саме:

- данні, зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків;

- данні системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій);

- данні Єдиного реєстру акцизних накладних та данні системи електронного адміністрування реалізації пального

В Акті перевірки прямо зазначено, що при перевірці використані лише податкові декларації з податку на додану вартість за березень-травень 2016 року з додатками саме ТОВ Фенікс Дистрибьюшн , Єдиний реєстр податкових накладних та бази даних Державної фіскальної служби України.

Однак в самому Акті перевірки перевіряючий всупереч своїм же відомостям про використану документацію в порушення п.п.75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України використовує навіть не податкову звітність, а податкову інформацію стосовно іншого підприємства - ТОВ Сєвєр-В-Сервіс , що категорично не допускається в розрізі приписів п.п.75.1.1. п. 75.1. ст. 75, абз. 2 п.76.1 ст. 76, п.п.83.1.1. п. 83.1. ст. 83 ПК України.

Судом встановлено, що відповідач зовсім не мав повноважень, визначених Податковим кодексом України при проведенні камеральної перевірки, використовувати відомості, отримані від оперативного управління ДПІ у м. Сєвєродонецьку ЕУ ДФС у Луганській області стосовно TOB СЄВЄР-В-СЕРВІС .

Податкова інформація стосовно інших постачальників відповідно до положень п.п.75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України повинна використовуватися при проведенні документальної перевірки.

В Акті перевірки відсутні буд-які порушення, які б були виявлені при перевірці даних, зазначених у податкових деклараціях саме ТОВ Фенікс Дистрибьюшн та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального, як це визначено положеннями п.п.75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України.

Як наслідок, у податкового органу зовсім були відсутні законодавчо передбачені підстави для висновків про наявність з боку ТОВ Фенікс Дистрибьюшн порушень норм податкового законодавства.

Посилання представника відповідача на положення статті 83 ПК України як підставу для використання податкової інформації (п.п.83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК) при проведенні камеральної перевірки є незмістовним з наступних підстав.

Статтею 83 ПК України визначений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок. При цьому цією статтею не визначено, стосовно яких перевірок повинний застосовуватися такий перелік. Як наслідок, для спірних правовідносин ця стаття є загальною нормою, оскільки предметом оскарження є матеріали за наслідками проведення саме камеральної перевірки.

Як спеціальну норму для правильного вирішення заявленого спору слід застосовувати п.п.75.1.1. п. 75.1. статті 75 ПК України, яким визначений виключний перелік документів, який підлягає перевірці при проведенні камеральної перевірки, що автоматично виключає можливість застосування п.п.83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК України.

У зв'язку з вище викладеним відсутні законодавчо визначені підстави для надання оцінки реальності господарських операцій за перевіряємий період в рамках проведення саме камеральної перевірки.

Посилання представника позивача на порушення процедури розгляду заперечень є незмістовними, оскільки відповідно до наданих матеріалів представники позивача дійсно брали участь у розгляді заперечень, що підтверджується відповідними записами.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що Відповідач при проведенні камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ Фенікс Дистрибьюшн , в порушення приписів п.п.75.1.1. п. 75.1. ст. 75, абз. 2 п.76.1 ст. 76, п.п.83.1.1. п. 83.1. ст. 83 ПК України використав податкову інформацію стосовно іншого платника податків - ТОВ Сєвєр-В-Сервіс .

При цьому в ході проведення камеральної перевірки Позивача податковим органом не було виявлено жодного порушення даних, зазначених у податкових деклараціях саме ТОВ Фенікс Дистрибьюшн та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального, що вказує на відсутність у Відповідача законних підстав для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено, що Відповідач не мав правових підстав для винесення податкового повідомлення-рішення від 22.09.2016 за № 0004211201 відносно Позивача, що є підставами для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фенікс Дистрибьюшн до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0004211201 від 22.09.2016 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення від 22.09.2016 № 0004211201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 64 727 грн (шістдесят чотири тисячі сімсот двадцять сім гривень 00 копійок), яке прийняте державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фенікс Дистрибьюшн судовий збір в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 15 листопада 2016 року.

Суддя С.В. Борзаниця