Постанова

від 07.11.2016 по справі 813/956/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2016 року справа № 813/956/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретаря судового засідання Бугари М.Р.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представників третьої особи ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ-Плюс» до Відділу ОСОБА_4 у Пустомитівському районі Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне підприємство фірма «Рута-Сервіс» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Сокільницька сільська рада Пустомитівського району Львівської області про визнання нечинним та скасування рішення,-

встановив:

позивач звернувся в суд з позовом до Відділу ОСОБА_4 у Пустомитівському районі Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне підприємство фірма «Рута-Сервіс» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Сокільницька сільська рада Пустомитівського району Львівської області, в котрому просить визнати нечинним та скасувати рішення комісії Відділу ОСОБА_4 у Пустомитівському районі Львівської області щодо розгляду земельного спору між ПП фірма «Рута-Сервіс» та ТзОВ «ТМ-Плюс» , яке оформлене протоколом №1 засідання комісії щодо розгляду земельного спору між ПП фірма «Рута-Сервіс» та ТзОВ «ТМ-Плюс» .

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що на його думку оскаржене рішення прийнято не уповноваженим органом, так як таке мало прийматись Сокільницькою сільрадою, оскільки спірні землі знаходяться в межах села Сокільники, натомість таке прийнято відділом ОСОБА_4 у Пустомитівському районі Львівської області. Далі зазначає, що суміжний землекористувач ПП фірма «Рута-Сервіс» створює перешкоди у користуванні дорогою загального користування та заїздом, закривши спільний проїзд транспортними засобами, та повісивши замок на ворота території. А тому ТзОВ «ТМ-Плюс» відмовило ПП фірма «Рута-Сервіс» у підписанні акту відновлення меж земельної ділянки без вирішення спору користування спільним заїздом. Однак відповідач не зважаючи на дану обставину прийняв рішення щодо необґрунтованості відмови позивача від підписання акту встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. Зважаючи на наведене просить про скасування оскарженого рішення.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП фірма «Рута-Сервіс» щодо заявлених вимог зазначив, що спірне рішення прав позивача не порушує, оскільки наслідком спірного рішення є завершення виготовлення технічної документації на орендовану ПП фірма «Рута-Сервіс» земельну ділянку, проходження спільної межі котрої не заперечується позивачем. Зауважує, що встановлення позивачем сервітуту є можливо зокрема в судовому порядку, а не шляхом створення йому як орендарю штучних перешкод в користуванні та виготовленні документації орендованої земельної ділянки. Наголошує що спір з приводу встановлення меж земельної ділянки розглянув саме повноважний на це орган, тобто відповідач, оскільки спірна земельна ділянка розташована за межами населеного пункту с. Сокільники. Відтак просить суд про відмову в позові.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Сокільницька сільська рада Пустомитівського району Львівської області в судове зсідання не прибув, про дату час та місце належним чином повідомлений.

Розглянувши наявні матеріали справи судом встановлено наступне.

Як видно з матеріалів справи позивач являється власником земельної ділянки пл. 0,9741 га кадастровий номер 4623686400:08:000:0003, що стверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯА №335805 від 18.02.2005 року.

Згідно технічної документації передбачено заїзд на земельну ділянку який на кадастровому плані земельної ділянки позивача позначено відрізком літер від Г до Д .

Також, як стверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, суміжним користувачем з ТзОВ ТМ -Плюс є ПП фірма Рута-Сервіс , котрій була надана земельна ділянка у користування Пустомитівською РДА згідно договору оренди земельної ділянки №6 від 02.04.2004 року.

Як встановлено судовим розглядом, в 2013 році ПП фірма Рута-Сервіс почало процедуру виготовлення технічної документації на орендовану ним земельну ділянку, однак позивач відмовився підписувати акт відновлення меж земельної ділянки без вирішення умов користування спільним проїздом на свою земельну ділянку.

Згідно заяви ПП фірма Рута-Сервіс про розгляд земельного спору наказом відповідача від 12.03.2016 року №21 створено комісію щодо розгляду земельного спору.

Як видно з спірного рішення оформленого протоколом засідання комісії від 14.03.2016 року №1 щодо розгляду земельного спору між ТзОВ «Рута-Сервіс» та ТзОВ «ТМ-Плюс» , предметом розгляду була відмова позивача від підписання акту встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в складі розробленої в 2013 році технічної документації із землеустрою.

З спірного рішення, оформленого протоколом засідання комісії від 14.03.2016 року №1 вбачається, що за наслідками виїзду на спірні земельні ділянки членів комісії ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7, в присутності директора ПП «Рута-Сервіс» ОСОБА_2, юриста ТзОВ «ТМ-Плюс» ОСОБА_8, представника Сокільницької сільради ОСОБА_9 встановлено, що межа земельної ділянки між ПП фірма «Рута-Сервіс» та ТзОВ «ТМ-Плюс» проходить чітко по закріпленій металевій огорожі. Натомість від підписання акту встановлення меж орендованої земельної ділянки ПП фірма «Рута-Сервіс» позивач відмовляється підписати з огляду на перешкоджання ПП фірма «Рута-Сервіс» в праві сервітутного користування земельною ділянкою (праві проїзду до своєї земельної ділянки), при цьому, що претензій щодо фактичної межі розміру, та конфігурацій до орендованої ПП фірма «Рута-Сервіс» земельної ділянки, позивач не має.

Так, за наслідками розгляду спору відповідач вирішив відмову позивача від підписання акту встановлення меж земельної ділянки визнати необґрунтованою, так як позивач претензій безпосередньо до меж орендованої ПП фірма «Рута-Сервіс» земельної ділянки не мав, а лиш наполягав на встановленні земельного сервітуту щодо даної земельної ділянки, а навіть можливе встановлення такого сервітуту не потягнуло б змін меж земельної ділянки.

Також спірним рішення відповідача, було роз'яснено позивачу порядок встановлення сервітуту шляхом переговорів або в судовому порядку.

Суд зауважує, що як це стверджується матеріалами справи, то жодних зауважень чи заперечень присутнього представника ТзОВ «ТМ-Плюс» під час встановлення меж, протокол засідання комісії від 14.03.2016 року №1 складений за наслідками виїзду членів комісії на спірні земельні ділянки, не містить.

Водночас звернувшись в суд з позовом, в обґрунтування своїх вимог, позивач стверджує, що земельний спір між ПП фірма «Рута-Сервіс» та ТзОВ «ТМ-Плюс» був розглянутий не уповноваженим на те органом, з огляду на те, що земельна ділянка знаходилась в межах населеного пункту, а не по за його межами, відтак такий мав розглянути орган місцевого самоврядування.

При вирішенні спору суд виходив з наступного.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 158 ЗК України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частина 3 ст. 158 ЗК України, говорить, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Поруч з тим в частині 4 цієї ж статті Закону йдеться про повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зокрема такий вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.

Згідно постанови КМУ від 14.01.2015 року №15 Про державну службу з питань геодозії, картографії та кадастру центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, є ОСОБА_4 України.

Як випливає з матеріалів справи заява позивача ОСОБА_4 України передана за належністю до Головного управління ОСОБА_4 у Львівській області, котре на реалізацію повноважень ОСОБА_4 на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці зобов'язало відповідача розглянути спір між ПП фірма «Рута-Сервіс» та ТзОВ «ТМ-Плюс» .

Як зазначає позивач, - причиною відмови від підписання акту про встановлення меж орендованої земельної ділянки ПП фірма «Рута-Сервіс» слугувала обставина встановленні земельного сервітуту щодо даної земельної ділянки.

А оскільки згідно ч. 3 ст.158 ЗК України повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин поширюються зокрема на спори щодо земельних сервітутів, то суд прийшов висновку, що спірне рішення прийняте саме уповноваженим на це органом.

Щодо покликань позивача на розв'язання відповідачем неіснуючого спору з огляду на те, що в документах фігурує інша юридична особа, а саме ТзОВ «Рута-Сервіс» , а не ПП фірма «Рута-Сервіс» , то дана обставина спростовується додатком №1 від 12.04.2016 Про внесення змін протоколу №1 засідання комісії щодо розгляду земельного спору між ПП фірма «Рута-Сервіс» та ТзОВ «ТМ-Плюс» , котрим виправлено допущену технічну описку організаційно правової форми юридичної особи.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, оскільки позивач жодним чином не заперечував меж під час встановлення (відновлення) межі орендованої ПП фірма Рута-Сервіс земельної ділянки, беручи до уваги, що спірне рішення прийняте уповноваженим на те органом, то в позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 94 КАС України не передбачено відшкодування судових витрат позивачеві, якому у задоволенні позову відмовлено. Тому судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 14.11.2016 року.

Суддя Братичак У.В.