Постанова

від 25.01.2017 по справі 813/956/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року Справа № 876/9590/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Гінди О.М.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ-Плюс" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ-Плюс" до Відділу Держгеокадастру у Пустомитівському районі Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Сокільницька сільська рада Пустомитівського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство фірма "Рута-Сервіс" про визнання нечинним та скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

22.03.2016р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати рішення комісії Відділу Держгеокадастру у Пустомитівському районі Львівської області щодо розгляду земельного спору між ПП фірма "Рута-Сервіс" та ТзОВ "ТМ-Плюс", яке оформлене протоколом №1 засідання комісії щодо розгляду земельного спору між ПП фірма "Рута-Сервіс" та ТзОВ "ТМ-Плюс".

В обгрунтування позовних вимог покликаються на те, що оскаржене рішення прийнято не уповноваженим органом, так як таке мало прийматись Сокільницькою сільрадою, оскільки спірні землі знаходяться в межах села Сокільники. Суміжний землекористувач ПП фірма "Рута-Сервіс" створює перешкоди у користуванні дорогою загального користування та заїздом, закривши спільний проїзд транспортними засобами, та повісивши замок на ворота території. А тому, ТзОВ "ТМ-Плюс" відмовило ПП фірма "Рута-Сервіс" у підписанні акту відновлення меж земельної ділянки без вирішення спору користування спільним заїздом. Однак, відповідач не зважаючи на дану обставину прийняв рішення щодо необґрунтованості відмови позивача від підписання акту встановлення (відновлення) меж земельної ділянки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.11.2016р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивач оскаржив дану постанову з підстав не врахування усіх істотних обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що додаток №1 від 12.04.2016р. Про внесення змін до Протоколу №1 від 14.02.2016р. засідання комісії щодо розгляду земельного спору між ПП Рута-Сервіс та ТзОВ ТМ -Плюс немає відношення до оскаржуваного рішення.

Вважає, що відповідачем фактично, спірним оскаржуваним рішенням (протокольним) вирішено неіснуючий земельний спір та протиправно визнано відмову ТзОВ ТМ - Плюс погодити межі земельної ділянки ТзОВ Рута - Сервіс , оскільки ТзОВ ТМ - Плюс , не будучи суміжним з даною особою землекористувачем, немає підстав та повноважень погоджувати межі земельної ділянки такій юридичній особі, а з комплексного аналізу матеріалів справи випливає, що ТзОВ Рута - Сервіс взагалі не зверталося до відповідача щодо вирішення земельного спору з позивачем. Звернення від імені такої юридичної особи протиправно підписав ОСОБА_3, не маючи на це жодних повноважень, відповідно така заява не створює жодних прав та обов'язків для ТзОВ Рута - Сервіс .

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позов задовольнити - визнати нечинним та скасувати рішення комісії Відділу Держгеокадастру у Пустомитівському районі Львівської області щодо розгляду земельного спору між ТзОВ Рута-Сервіс та ТзОВ ТМ - Плюс , яке оформлене протоколом №1 засідання комісії щодо розгляду земельного спору між ТзОВ Рута - Сервіс та ТзОВ ТМ - Плюс .

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, яка просить задоволити апеляційну скаргу, представника ПП фірма Рута-Сервіс , який просить залишити без змін рішення суду, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач являється власником земельної ділянки пл.0,9741 га кадастровий номер 4623686400:08:000:0003, що стверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯА №335805 від 18.02.2005 року.

Згідно технічної документації передбачено заїзд на земельну ділянку який на кадастровому плані земельної ділянки позивача позначено відрізком літер від Г до Д .

Суміжним користувачем з ТзОВ ТМ -Плюс є ПП фірма Рута-Сервіс , котрій Пустомитівською РДА була надана у користування земельна ділянка, згідно договору оренди земельної ділянки №6 від 02.04.2004 року.

В 2013 році ПП фірма Рута-Сервіс почало процедуру виготовлення технічної документації на орендовану ним земельну ділянку, однак позивач відмовився підписувати акт відновлення меж земельної ділянки без вирішення умов користування спільним проїздом на свою земельну ділянку.

Згідно заяви ПП фірма Рута-Сервіс про розгляд земельного спору наказом відповідача від 12.03.2016 року №21 створено комісію щодо розгляду земельного спору.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач жодним чином не заперечував меж під час встановлення (відновлення) межі орендованої ПП фірма Рута-Сервіс земельної ділянки, оскільки спірне рішення прийняте не уповноваженим на те органом.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:

Позовні вимоги ТзОВ ТМ-Плюс полягають у визнанні нечинним та скасування рішення комісії Відділу Держгеокадастру у Пустомитівському районі Львівської області. Встановлені ж статтями 105,162 Кодексу адміністративного судочинства України способи захисту порушеного права не є вичерпними. Разом з тим, деякі із встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним - індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності). Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними, скасування такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта - визнання його нечинним.

Відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України висловленої в п.10.2. Постанови Пленуму ВАС України від 20 травня 2013 року № 7 Про судове рішення в адміністративній справі , із змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень. При цьому суди повинні мати на увазі, що одночасне застосування обох способів захисту порушеного права визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта є помилковим.

Така позиція висловлена і в постанові ВАСУ від 17.08.2010р. у справі №К-23575/10

Колегія суддів вважає, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на вищевикладене, колегія дійшла висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає до скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову, що узгоджується з положеннями п.3 ст.2 КАС України.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМ-Плюс" - задоволити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2016р. у справі №813/956/16 - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з підстав викладених в мотивувальній частині постанови.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

О.М.Гінда

Повний текст виготовлено 27.01.17р.