Постанова

від 14.11.2016 по справі 904/5905/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2016 року Справа № 904/5905/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Дарміна М.О., Чус О.В .

При секретарі Логвіненко І.Г.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність № 539 від 13.03.14;

від відповідача-1: Дерев`янко І.О., договір про надання адвокатських послуг № 34 від 01.08.16 ;

від відповідача-1: Гаюн В.В., директор, паспорт серія НОМЕР_3 від 24.10.95 р.

представники відповідача-2 та третіх осібю не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належними чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКІ-ТРАНС

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2016 року у справі № 904/5905/16

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Дніпро

до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКІ-ТРАНС , м. Запоріжжя

до відповідача 2 - фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Дніпро

третя особа 1 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватне підприємство Тавріяпромсервіс , м. Херсон

третя особа 2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю ІТЛ-ГРУПП в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю ІТЛ-ГРУПП , м. Запоріжжя

про стягнення 35 578 грн.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2016 року (суддя Ярошенко В.І.) позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 задоволені частково.

Суд стягнув солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікі-Транс" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (49000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) збитки у розмірі 34200 грн. та вирішив питання щодо судових витрат.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю ВІКІ-ТРАНС звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

В обґрунтування своєї скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, апелянт вважає, що відповідальність за заподіяні збитки повинен нести вантажовідправник- приватне підприємство Тавріяпромсервіс або позивач. Оскільки саме вони не здійснили дій щодо належного закріплення вантажу, що стало причиною його пошкодження під час перевезення.

Крім того, апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що сума збитків встановлена рішення господарського суду Херсонської області і не підлягає доказуванню з тих підстав, що відсутні будь-які розрахунки заподіяних збитків.

Позивачем, на думку апелянта, не надано жодного обґрунтування розміру заподіяних збитків, не доведена наявність чотирьох складових збитків - вина, протиправна повіденка заподіювача, склад збитків та причинний зв'язок.

Крім того, суд не надав оцінки тому факту, що вантаж прибув своєчасно, у непошкодженому транспорті, тому відсутня вина відповідача у його пошкодженні, оскільки закріплення вантажу покладалось саме на відправника та позивача, який повинен був контролювати цю обставину.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду та відмови у позові.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 жовтня 2016 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні 14 листопада 2016 року.

В судовому засіданні представники апелянта підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення суду скасувати та відмовити у позові.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Відповідач 2 - фізична особа-підприємець ОСОБА_5 та третя особа - приватне підприємство Тавріяпромсервіс в судове засідання не з'явились, надавши клопотання про розгляд справи без їх участі.

Третя особа 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю ІТЛ-ГРУПП в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю ІТЛ-ГРУПП в судове засідання не з'явилась, проте була належним чином повідомлена про дату та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, оскільки неявка у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, оскільки у справі достатньо матеріалів для розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 08.06.2015 між Запорізькою філією Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-ГРУПП" (далі - третя особа-2, експедитор) та Приватним підприємством "Тавріяпромсервіс" (далі - третя особа-1, замовник) було укладено договір № 0806/33-2 на транспортно-експедиторського обслуговування у внутрішньому та міжнародному сполучені (надалі - договір № 0806/33-2 від 08.06.2015).

Згідно п. 1.2. договору № 0806/33-2 від 08.06.2015, замовник поручає, а експедитор приймає на себе зобов'язання за рахунок коштів замовника організувати перевезення вантажів замовника і здійснити розрахунки з транспортними організаціями за перевезення вантажів замовника.

20.08.2015 року між третіми особами - 1,2 була оформлена заявка на перевезення вантажу за маршрутом м Херсон, Україна м. Борисов, Республіка Білорусь, вантажним автомобілем: марка а/м, д/н: RENAULT, НОМЕР_4, напівпричіп КОGEL, НОМЕР_5 (далі - заявка на перевезення).

Відповідно до заявки на перевезення, виконавцем перевезення виступила Запорізька філія ТОВ "ІТЛ-ГРУПП".

Запорізькою філією ТОВ "ІТЛ-ГРУПП" було залучено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (далі - позивач) як експедитора на підставі договору № 2001/33-1 на транспортно-експедиторське обслуговування на внутрішньому та міжнародному сполучені від 20.01.2015.

В свою чергу, 20.08.2015 ФОП ОСОБА_4 уклав договір № 2008/33-1 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному і внутрішньому сполучені від 20.08.2015 з перевізником Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікі-Транс" (далі - відповідач-1).

26.08.2015 в рамках виконання зазначеного договору і відповідно до узгодженої між сторонами заявкою, інвойсом № 0006 від 21.08.2015 було передано водію лінію для виробництва гірчиці.

Обладнання було завантажено Приватним підприємством "Тавріяпромсервіс" в поданий транспортний засіб RENAULT, НОМЕР_4, напівпричіп КОGEL, НОМЕР_5, належний відповідачу 1 і закріплено в кузові автомобіля, з метою забезпечення збереженості обладнання і рухомого складу при перевезенні автомобільним транспортом.

Згідно п. 4.2.4. договору № 0806/33-2 від 08.06.2015 Запорізька філія ТОВ "ІТЛ-ГРУПП" зобов'язана організувати перевірку відповідності кріплення і укладки вантажу на рухомому складі вимогам безпеки руху і забезпечення збереження рухомого складу та вантажу. У разі порушень довести до відома позивача за зустрічним позовом, вказати вантажовідправнику на неправильну укладку і кріплення вантажу, а також зробити відповідні записи в товаро-транспортній накладній (СМR), якщо вантажовідправник не виконав вимоги водія з питань зміни укладання і розміщення вантажу.

Водій прийняв обладнання до перевезення та ніяких зауважень з боку ПП "Тавріяпромсервіс" з приводу укладання та кріплення обладнання на адресу Запорізької філії ТОВ "ІТЛ-ГРУПП" не надходило.

31.08.2015 при розмитнення і приймання вантажу було виявлено, що вантаж пошкоджений і має механічні пошкодження.

Про прийняття вантажу з механічними пошкодженнями 31.08.2015 був складений акт про пошкодження вантажу під час перевезення автомобільним транспортом, ПП "Тавріяпромсервіс", водій і покупець підписали даний акт без зауважень.

Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІ-ТРАНС" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 із позовом про стягнення збитків у розмірі 35578 грн., позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 посилався на неналежне виконання відповідачем-1 умов договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні № 2008/33-1 від 20.08.2015 в частині схоронності вантажу, що перевозився згідно договору, що стало причиною заподіяння збитків, та відповідачем-2 умов договору поруки від 20.08.2015.

Задовольняючи позовні вимоги частково на суму 34 200 грн., господарський суд першої інстанції виходив з того, що факт пошкодження обладнання, що перевозився за заявкою, інвойсом № 0006 від 21.08.2015 та СМR від 30.08.2015, саме під час перевезення та фактичний розмір збитків у сумі 34200 грн. встановлено рішенням Господарського суду Херсонської області від 26.04.2016 у справі № 923/55/15 та на не підлягають доказуванню у даній справі.

Оскільки на виконання наказу у справі № 923/55/16 ТОВ "ІТЛ-Групп" сплатило на користь ПП "Тавріяпромсервіс" 34200 грн. збитків та 1378 грн. витрат зі сплати судового збору, а ФОП ОСОБА_4 перерахував на користь ТОВ "ІТЛ-Групп" 35578 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.06.2016 № 2291, а здійснення перевезення обладнання (лінія для виробництва гірчиці) саме відповідачем-1: ТОВ "ВІКІ-ТРАНС" підтверджується договором № 2008/33-1 від 20.08.2015 з позивачем та заявкою № П-00002446233 від 20.08.2015 до нього, за умовами яких відповідач-1 зобов'язався поставити обладнання (лінія для виробництва гірчиці) вантажоодержувачу та понести повну відповідальність за збереження (втрату, нестачу, пошкодження) вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до моменту видачі вантажу вантажоодержувачу (п.п. 4.2.4, 6.5 договору № 2008/33-1 від 20.08.2015 та п. 7 заявки № П-00002446233 від 20.08.2015, арк. с . 11-13), то сплачена позивачем сума збитків підлягає відшкодуванню саме відповідачем 1 як останнім перевізником та поручителем.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (частина 3 статті 929 Цивільного кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (стаття 934 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи , рішенням Господарського суду Херсонської області від 26.04.2016 у справі № 923/55/15 було стягнуто з ТОВ "ІТЛ-ГРУПП" в особі Запорізької філії ТОВ "ІТЛ-ГРУПП" на користь ПП "Тавріяпромсервіс" 34200 грн. збитків від пошкодження вантажу під час його перевезення.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, факт пошкодження обладнання, що перевозився за заявкою, інвойсом № 0006 від 21.08.2015 та СМR від 30.08.2015, саме під час перевезення та фактичний розмір збитків у сумі 34200 грн. встановлено рішенням суду та не підлягають доказуванню у даній справі.

На виконання наказу у справі № 923/55/16 ТОВ "ІТЛ-Групп" сплатило на користь ПП "Тавріяпромсервіс" 34200 грн. збитків та 1378 грн. витрат зі сплати судового збору, що підтверджується платіжними дорученнями від 02.06.2016 № 13068 та від 02.06.2016 № 13069 (арк. с. 28-29).

02.06.2016 ТОВ "ІТЛ-Групп" звернулось до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з претензією № 02/06/2016, в якій вимагав перерахувати грошові кошти у сумі 35578 грн., з яких: 34200 грн. збитків та 1378 грн. витрат зі сплати судового збору, сплачені ним за рішенням Господарського суду Херсонської області від 26.04.2016 у справі № 923/55/16, у зв'язку з понесенням збитків ПП "Тавріяпромсервіс" через пошкодження обладнання з виробництва гірчиці під час перевезення (арк. с. 34-35).

На виконання вищевказаної претензії, ФОП ОСОБА_4 перерахував на користь ТОВ "ІТЛ-Групп" 35578 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.06.2016 № 2291 (арк. с. 30).

Судом встановлено, що 20.08.2015 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі - позивач, експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікі-Транс" (далі - відповідач, перевізник) було укладено договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні № 2008/33-1 (далі - договір, арк. с. 11-12).

Відповідно до п. 1.1 договору експедитор доручає, а перевізник зобов'язується виконати транспортні перевезення у міжнародному або внутрішньому сполученні згідно заявкам експедитора, а експедитор зобов'язується сплатити перевізнику за надані транспортні послуги грошові кошти у розмірі та у строки, передбачені даним договором та заявкою, яка є невід'ємною частиною даного договору та оформлюється для кожного конкретного перевезення.

У відповідності до умов даного договору, перевізник здійснює перевезення вантажу власним автотранспортом або залучає третіх осіб з письмової згоди експедитора (п. 1.2.1 договору).

Згідно з п. 1.3 договору, конкретні умови кожного замовлення визначаються у заявці експедитора та узгоджуються з перевізником.

Прийнятою до виконання вважається заявка, підписана обома сторонами договору та скріплена їх печатками (штампами). Заявки можуть оформлюватись факсимільним зв'язком або за допомогою електронної пошти (п. 1.4 договору).

На виконання умов договору, сторонами було складено та підписано заявку на перевезення № П-00002446233 від 20.08.2015, згідно якої ТОВ "Вікі-Трасн" зобов'язалось поставити обладнання для виробництва гірчиці в автомобілі RENAULT, НОМЕР_4/ НОМЕР_5. Вартість послуг з перевезення визначена у розмірі 25000 грн. (арк. с. 13).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2016 у справі № 904/10188/15 було встановлено факт виконання ТОВ "ВІКІ-ТРАНС" послуг перевезення вантажу за спірним договором та стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ТОВ "ВІКІ-ТРАНС", зокрема, 25000 грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

За змістом статті 623 Цивільного кодексу України відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 22 січня 2013 у справі №3-72гс12).

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Суд зазначає, що збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

При цьому, збитки не є санкцією заздалегідь визначеного розміру. Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди покладається на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Тобто упущена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний доход.

Наявність збитків у розмірі 34200 грн., спричинених пошкодженням обладнання (лінія для виробництва гірчиці) під час його перевезення, встановлено рішенням Господарського суду Херсонської області від 26.04.2016 у справі № 923/55/16.

Понесення збитків у розмірі 34200 грн. ФОП ОСОБА_4 через пошкодження вантажу (обладнання для виробництва гірчиці) під час перевезення підтверджується платіжним дорученням від 07.06.2016 № 2291 (арк. с. 30), згідно якого дана сума була сплачена ним ТОВ "ІТЛ-Групп".

Здійснення перевезення обладнання (лінія для виробництва гірчиці) саме відповідачем-1: ТОВ "ВІКІ-ТРАНС" підтверджується договором № 2008/33-1 від 20.08.2015 та заявкою № П-00002446233 від 20.08.2015 до нього, за умовами яких відповідач-1 зобов'язався поставити обладнання (лінія для виробництва гірчиці) вантажоодержувачу та понести повну відповідальність за збереження (втрату, нестачу, пошкодження) вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до моменту видачі вантажу вантажоодержувачу (п.п. 4.2.4, 6.5 договору № 2008/33-1 від 20.08.2015 та п. 7 заявки № П-00002446233 від 20.08.2015, арк. с . 11-13).

Відповідно до статті 308 ГК України, відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Згідно зі статтею 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2015 обладнання було завантажено Приватним підприємством "Тавріяпромсервіс" в поданий транспортний засіб RENAULT, НОМЕР_4, напівпричіп КОGEL, НОМЕР_5, належний відповідачу 1 і закріплено в кузові автомобіля з метою забезпечення збереженості обладнання і рухомого складу при перевезенні автомобільним транспортом, а актом про пошкодження вантажу під час перевезення автомобільним транспортом від 31.08.2015, який був складений за участю вантажовідправника, перевізника та вантажоодержувача без зауважень, встановлено пошкодження вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2015 між Фізичною особо-підприємцем ОСОБА_4 (далі - кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (далі - відповідач-2, поручитель) було укладено договір поруки.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за належне, своєчасне та у повному обсязі виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікі-Транс" (далі - боржник) зобов'язань з перевезення вантажу, які виникли перед Фізичною особо-підприємцем ОСОБА_4 та випливають з договору № 2008/33-1 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні від 20.08.2015, укладеного між кредитором та боржником (далі - основний договір).

Згідно п. 1.2 договору поруки, поручитель у повному обсязі несе солідарну відповідальність з боржником перед кредитором за виконання боржником усіх своїх зобов'язань згідно основного договору.

Кредитор має право у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя. Ці вимоги є обов'язковими для виконання протягом 5 календарних днів з моменту направлення кредитором поручителю письмової заяви про невиконання боржником зобов'язань по основному договору (п. 2.1.1 договору поруки).

Судом встановлено, щопозивач звернувся до відповідача-2 з вимогою, в якій вимагав сплатити збитки у розмірі 35578 грн. , яка була надіслана на адресу відповідача-2 22.06.2016 та залишена ним без відповіді, тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав необхідність солідарної відповідальності відповідачів.

Доводи апелянта про недоведеність їх вини та покладання збитків внаслідок пошкодження вантажу на вантажовідправника, є неспроможними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4.2.6 договору, укладеного з відповідачем 1, перевізник зобов'язаний слідкувати за правильністю навантаження, приймаючи вантаж вантажовідправника в цілісній упаковці й за кількістю місць.

Тобто відповідач-1, згідно умов договору, приймаючи вантаж до перевезення, мав особисто пересвідчитись у правильності навантаження.

Доказів звернення відповідача-1 до вантажовідправника щодо неправильного навантаження та/або неякісного закріплення вантажу до суду не надано.

Натомість, пунктом 4.2.4 договору сторони встановили, що перевізник зобов'язаний забезпечити повну схоронність вантажу з моменту прийняття його до перевезення та до видачі вантажоотримувачу.

У пункті 6.5 договору сторони встановили, що у випадку пошкодження, втрати або загибелі вантажу перевізник несе повну матеріальну відповідальність перед власником вантажу у сумі пошкодженого вантажу за цінами, зазначеними в інвойсі, ТТН або інших документах, що підтверджують вартість вантажу, що супроводжують вантаж, а також вартість його митного очищення та інші витрати та збитки, понесені внаслідок втрати або загибелі вантажу з вини перевізника.

Пунктом 7 заявки № П-00002446233 від 20.08.2015 до договору № 2008/33-1 від 20.08.2015 встановлено, що виконавець несе відповідальність за збереження (втрату, нестачу, пошкодження) вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до моменту передачі вантажу вантажоодержувачу.

Крім того, в п. 5 акту про пошкодження вантажу при перевезенні автомобільним транспортом від 31.08.2015 зазначено, що зафіксовані пошкодження вантажу виникли у процесі перевезення вантажу з вини водія-експедитора (арк. с. 84).

Враховуючи доведеність наявності збитків, їх розміру, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про солідарне стягнення з відповідачів - 1,2 збитків у розмірі 34200 грн., оскільки згідно з ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині відмови у стягненні збитків у сумі 1378 грн., оскільки означена сума фактично є сумою судового збору, сплаченого позивачем добровільно, та яка не була наслідком неправомірних дій ані ТОВ "ВІКІ-ТРАНС, ані ФОП ОСОБА_5, а тому в цій частині вимоги позивача безпідставні.

Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Таким чином, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст.103 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВІКІ-ТРАНС - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2016 року у справі № 904/5905/16- залишити без змін .

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови підписано 15.11.2016 року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В.Чус