Постанова

від 15.11.2016 по справі 20/17-1134-2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Справа № 20/17-1134-2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач), суддів :Ходаківської І.П., Корсака В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиОдеської міської ради на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 у справі№ 20/17-1134-2011 Господарського суду Одеської області на діїВідділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області за позовомПершого заступника військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України доОдеської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаУправління державного казначейства України в місті Одеса про стягнення 123006,07грн в судовому засіданні взяли участь представники : від позивача: від відповідача: від ДВС: від третьої особи: від прокуратури:не з'явились не з'явились не з'явились не з'явились Ягодвік С.М. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України) В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2016 (головуючий суддя - Мостапенко Ю.І., судді - Гуляк Г.І., Никифорчук М.І.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Поліщук Л.В., судді - Таран С.В., Туренко В.Б.) від 25.04.2016, по справі №20/17-1134-2011 відмовлено в задоволенні скарги Одеської міської ради на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанови відділу ДВС від 11.09.2015 про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 04.07.2011 №20/17-1134-2011.

В касаційній скарзі Одеська міська рада просить скасувати ухвалені по справі судові акти та скаргу задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: ст.ст.22, 23, 24, 26, 49, 51 Закону України "Про виконавче провадження", ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Представники сторін та третьої особи не скористалися наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши заперечення на касаційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено таке.

Перший заступник військового прокурора Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України звернувся з позовом до Одеської міської ради про стягнення 123006,07грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.05.2011 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2011 рішення Господарського суду Одеської області від 23.05.2011 скасовано, позов задоволено, стягнуто з Одеської міської ради на користь Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України грошові кошти в сумі 123006,07грн та 1845,09грн державного мита, в тому числі за апеляційне провадження, а також 236,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; доручено Господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

04.07.2011 на примусове виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2011 видані відповідні накази.

12.08.2011 наказ Господарського суду Одеської області від 04.07.2011 було пред'явлено стягувачем до виконання та тієї ж дати відділом ДВС було винесено постанову ВП №28145731 про відкриття виконавчого провадження.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області 04.11.2011 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України звернулося до господарського суду зі скаргою на дії ДВС, в якій просило поновити строк на оскарження постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04.11.2011, визнати незаконними дії державного виконавця примусового виконання рішень ДВС щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04.11.2011, зобов'язати відділ примусового виконання рішень ДВС прийняти наказ Господарського суду Одеської області від 04.07.2011 у справі №20/17-1134-2011 до виконання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.04.2012 скаргу Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС Головного районного управління юстиції в Одеській області задоволено частково; визнано недійсною постанову відділу примусового виконання рішень ДВС Головного управління юстиції в Одеській області від 04.11.2011 про повернення виконавчого документа стягувачеві; в задоволенні решти скарги відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2012, яку постановою Вищого господарського суду від 07.08.2012 залишено без змін, ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.04.2012 скасовано, скаргу Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС Головного районного управління юстиції в Одеській області задоволено частково; визнано дії відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області, які виявилися у винесенні постанови про повернення наказу від 04.07.2011 №20/17-1134-2011 без виконання, неправомірними; визнано недійсною постанову відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Одеській області від 04.11.2011 про повернення виконавчого документа стягувачеві; в задоволенні решти скарги відмовлено.

20.03.2013 ухвалою Господарського суду Одеської області видано Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України дублікат наказу від 04.07.2011 у даній справі про стягнення з Одеської міської ради на користь Південного управління капітального будівництва Міністерства оборони України грошових коштів в сумі 123006,07грн.

11.09.2015 відділом примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області винесено постанову про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 04.07.2011 №20/17-1134-2011.

Одеська міська рада звернулася до Господарського суду Одеської області зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області в порядку ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) та просила суд скасувати постанову відділу ДВС від 11.09.2015 про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 04.07.2011 №20/17-1134-20111.

В обґрунтування доводів, викладених в скарзі, відповідач вказав на те, що оскаржувана постанова ДВС винесена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки наказ суду повернуто стягувачеві 04.11.2011, отже, строк для його пред'явлення до виконання, що був перерваний, відраховується з цієї дати; строк, протягом якого стягувач міг повторно пред'явити виконавчий документ до виконання, закінчився в листопаді 2012 року, у зв'язку з чим у державного виконавця не було правових підстав поновлювати 11.09.2015 виконавче провадження з примусового виконання наказу від 04.07.2011.

Відмовляючи в задоволенні заяви відповідача, суди правомірно виходили з такого.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом (ч.1 ст.22 Закону України "Про виконавче провадження").

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 12.08.2011 наказ Господарського суду Одеської області від 04.07.2011 було пред'явлено стягувачем до виконання із дотриманням встановленого законом річного строку .

Відповідно до ч.1 ст.51 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду , виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Як встановлено матеріалами справи:

- постанова Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 по справі №20/17-1134-2011 була отримана відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 13.06.2012 , про що свідчать журнал вхідної кореспонденції та відбиток штампу відділу на копії вказаної постанови (вх. № 37711/09.1-311/22/19-3);

- постанова Вищого господарського суду України від 07.08.2012 по справі №20/17-1134-2011 отримана відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 14.08.2012 , про що свідчать журнал вхідної кореспонденції органу ДВС.

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в строки, встановлені в ст.51 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження ВП №28145731 не відновив, проте відновлення виконавчого провадження за заявою стягувача органом ДВС з порушенням строків, встановлених наведеною нормою, не засвідчує пред'явлення стягувачем виконавчого документа до виконання із порушенням строку, встановленого ст.22 цього Закону, та строку, зазначеному у самому наказі (до 23.06.2012).

Касаційна інстанція вважає, що здійснення відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області визначених статтею 51 Закону України "Про виконавче провадження" дій по відновленню виконавчого провадження з пропуском встановленого у цій нормі строку, не звільняє цей орган від обов'язку їх вчинення за заявою стягувача, та не може позбавляти останнього права на ефективний доступ до суду, який включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок, які в даному випадку мали місця через порушення закону державним органом виконання судових рішень (аналогічне в п.39 Рішення Європейського Суду з прав людини, Друга секція, Справа "Войтенко проти України", Заява №18966/02) Страсбург, 29 червня 2004 року).

Відтак, висновки попередніх судових інстанцій про безпідставність скарги відповідача, колегія суддів вважає обґрунтованими.

Доводи Одеської міської ради про необхідність застосування судами ст.23 Закону України "Про виконавче провадження", якою унормовано переривання строків пред'явлення виконавчого документу, та у зв'язку з цим, твердження, що строк пред'явлення до виконання стягувачем пропущено, колегія суддів вважає помилковим розумінням положень наведеного Закону, та звертає увагу скаржника, що, як вже було зазначено в цій постанові, наказ господарського суду було пред'явлено стягувачем до виконання в 2011 році з дотриманням визначених законодавством строків, а тому подальше вчинення органом ДВС незаконних дій з його повернення та невідновлення виконавчого провадження до звернення стягувача із відповідною заявою, не перериває строку пред'явлення виконавчого документу до виконання та не вимагає повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання , позаяк незаконні дії не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх незаконністю.

З урахуванням викладеного постанова Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 по справі №20/17-1134-2011 підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , ч.1 ст.111 10 , ст.ст.111 11 , ст.111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Одеської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2016 у справі № 20/17-1134-2011 залишити без змін.

Головуючий-суддя С. Бакуліна

Судді І. Ходаківська

В. Корсак