Рішення

від 07.11.2016 по справі 910/17386/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2016Справа №910/17386/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтед Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аватар-Систем»

про стягнення 133 718,78 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Ситниченко О.В. - по дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хайтед Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аватар-Систем» про стягнення 133 703,80 грн.

Ухвалою від 26.09.2016р. було порушено провадження по справі №910/17386/16 та призначено її розгляд на 10.10.2016р.

Представником позивача 06.10.2016р. через відділ діловодства суду було подано заяву про збільшення позовних вимог, яка судом прийнята до розгляду.

Представником відповідача 07.10.2016р. та 10.10.2016р. через відділ діловодства суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи, які судом було розглянуто та задоволено.

Згідно приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.10.2016р. було оголошено перерву до 24.10.2016р.

Представник позивача у судове засідання 24.10.2016р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, проте, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Представник відповідача 24.10.2016р. подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та задоволено.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача, враховуючи клопотання відповідача, ухвалою від 24.10.2016р. розгляд справи було відкладено на 07.11.2016р.

Представник позивача у судове засідання 07.11.2016р. не з'явився, проте, 07.11.2016р. через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Вказане клопотання було розглянуто та залишено судом без задоволення з огляду на наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Аналогічні права передбачено у ст.27 Господарського процесуального кодексу України для третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010р., «Смірнова проти України» від 08.11.2005р., «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006р., «Літоселітіс Проти Греції» від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Наразі, заявником не представлено суду належних доказів неможливості забезпечити участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аватар-Систем» у судовому засіданні 07.11.2016р.

За висновками суду, незважаючи на те, що представник відповідача не з'явився у судове засідання 07.11.2016р., справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Враховуючи наведене у сукупності, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи було залишено без задоволення.

Представник позивача під час розгляду справи 07.11.2016р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні 07.11.2016р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хайтед Україна» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аватар-Систем» (орендар) було укладено договір №HUA-P-043-15 оренди обладнання, відповідно до п.2.1 якого орендодавець зобов'язується передати орендарю обладнання, а орендар зобов'язується прийняти його в оренду, оплатити орендну плату та своєчасно повернути обладнання по закінченню строку оренди.

Відповідно до п.1.1 договору №HUA-P-043-15 від 31.07.2015р. обладнання - це дизель-генераторні установки, додаткові паливні ємності, носос для перекачування палива, що передаються орендодавцем орендарю у тимчасове користування у відповідності до специфікацій.

За умовами п.4.1 договору №HUA-P-043-15 від 31.07.2015р. строк оренди за договором становить п'ять днів з 31.07.2015р. по 04.08.2015р. Строк оренди розраховується добами, при цьому, частина доби приймається за цілу добу.

Строк оренди обладнання може бути змінений за взаємною згодою сторін. Повідомлення про намір змінити строк оренди обладнання повинно бути направлено не пізніше, ніж за три робочі дня до дати змін. За погодженої зміни строку оренди сторони підписують додаток до договору, який є його невід'ємною частиною, та в якому визначається новий строк оренди обладнання та умови щодо орендної плати (п.4.3 договору №HUA-P-043-15 від 31.07.2015р.).

У п.п.5.1, 5.2 договору №HUA-P-043-15 від 31.07.2015р. сторонами погоджено, що вартість послуг з оренди обладнання (орендна плата) складається з двох частин: орендної складової - безпосередньо орендної плати, включаючи вартість проведення регламентних технічних обслуговувань (в тому числі, вартість необхідних для цього матеріалів та утилізацію відпрацьованих) без урахування вартості доставки обладнання, вартості послуг по заправленню ДГУ паливом; експлуатаційної складової (експлуатаційні затрати) - безпосередньо забезпечення експлуатації обладнання, в тому числі, забезпечення паливом та доставку обладнання на об'єкт чи з об'єкта. Експлуатаційна складова орендної плати сплачується орендарем тільки у випадку, якщо забезпечення обладнання паливом та/або доставка обладнання здійснювалась за погодженням сторін орендодавцем. Орендар сплачує експлуатаційну складову понад орендної плати. Орендодавець залишає за собою право збільшити вартість експлуатаційної складової попередньо погодивши збільшення вартості з орендарем не менше, ніж за три робочі дні. Вартість однієї доби оренди (орендна складова) є незмінною на весь строк оренди та складає 700 грн., в тому числі, податок на додану вартість.

Відповідно до п.5.1 вказаного правочину оплата орендарем орендної плати здійснюється авансовими платежами на підставі рахунків, що виставляються орендодавцем. Орендар протягом одного календарного дня після підписання договору в якості авансу сплачує 2800 грн., в тому числі, податок на додану вартість.

Згідно з п.5.4 договору №HUA-P-043-15 від 31.07.2015р. до двадцять п'ятого числа місяця, наступного за звітним, а також протягом п'яти робочих днів по закінченню строку оренди, орендодавець надає орендарю підписаний (завізований) сервісним інженером акт виконаних робіт в двох екземплярах та рахунки на оплату заборгованості по оренді, якщо така є, та оплату наступного місяця оренди за умови її продовження. Орендар зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після отримання підписати акт та передати один екземпляр орендодавцю способом, що забезпечує його доставку, чи надати мотивовану письмову відмову від підписання акту з наведенням причини відмови від підписання. Якщо протягом тридцяти робочих днів від дня отримання орендарем оригіналів документів орендарне отримає підписаний сторонами акт або мотивовану письмову відмову від його підписання, роботи вважаються виконаними орендодавцем належним чином та прийнятими орендарем без зауважень. Акт виконаних робіт у такому випадку підписується орендодавцем в односторонньому порядку з проставленням відповідної відмітки.

Рахунок для здійснення платежів за договором вважається отриманим орендарем в день, коли такий рахунок був переданий орендарем із застосуванням факсимільних засобів чи електронною поштою. Зобов'язання по оренді вважається виконаним з дати отримання грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця (п.п.5.6, 5.8 договору №HUA-P-043-15 від 31.07.2015р.).

Пунктом 6.4 укладеного між сторонами правочину передбачено, що за наявності необхідності зміни режиму строку роботи обладнання, що зафіксований у договорі, орендар зобов'язаний попередньо у письмовому вигляді повідомити орендодавця про нові умови роботи обладнання. При отримання такого повідомлення орендодавець здійснює перерахунок орендної плати, а орендар, в свою чергу, проводить оплату за договором з урахуванням такого перерахунку. В кінці розрахункового періоду сторонами проводиться звірка кількості фактично відпрацьованих мотогодин, що зафіксовані в актах приймання-передачі, за показниками лічильників мотогодин, встановлених на обладнанні. Якщо орендар не виконає умови даного пункту, орендодавець має право в односторонньому порядку змінити суму орендної плати.

Договір набуває сили з дня його підписання сторонами та діє протягом 364 (трьохсот шістдесяти чотирьох) днів. Настання дати закінчення та розірвання договору не звільняє сторони від відповідальності за повне виконання сторонами своїх зобов'язань (п.12.1 договору №HUA-P-043-15 від 31.07.2015р.).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №HUA-P-043-15 від 31.07.2015р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків з оренди обладнання.

У специфікації №1 до договору №HUA-P-043-15 від 31.07.2015р. сторонами було погоджено перелік обладнання, що передається у користування.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача протягом розгляду справи не заперечувались, орендодавцем було передано, а орендарем прийнято у користування обладнання у відповідності до переліку, визнаному додатком до договору №HUA-P-043-15 від 31.07.2015р., про що сторонами складено та підписано акт від 31.07.2015р. приймання-передачі обладнання в оренду.

В межах дії спірного правочину сторонами було укладено додаткові угоди №1 від 04.08.2015р., №2 від 07.08.2015р., №3 від 21.08.2015р., №4 від 30.09.2015р., №5 від 27.10.2015р. та №6 від 21.12.2015р., якими погоджено збільшення строку оренди обладнання за договором та фактично визначено, що строк оренди складає 215 діб з 31.07.2015р. по 01.03.2016р. включно.

З матеріалів справи вбачається, що в межах строку дії договору №HUA-P-043-15 від 31.07.2015р., за період з серпня 2015р. по березень 2016р. контрагентами було складено та підписано акти надання послуг на загальну суму 182 960 грн. При цьому, судом прийнято до уваги, що всі акти підписано представниками орендаря й орендодавця та скріплено печатками господарських товариств без жодних зауважень та заперечень.

Одночасно, судом також враховано, що протягом розгляду справи відповідачем обставини щодо належного виконання позивачем своїх обов'язків за договором №HUA-P-043-15 від 31.07.2015р. не спростовувались.

На оплату орендних платежів за договором №HUA-P-043-15 від 31.07.2015р. орендодавцем виставлялись відповідні рахунки-фактури, обставини щодо отримання яких відповідачем також не заперечувались.

Однак, за твердженнями позивача, які збоку Товариства з обмеженою відповідальністю «Аватар-Систем» належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовані, орендарем належним чином свої обов'язки за договором №HUA-P-043-15 від 31.07.2015р. виконано не було, орендні платежі в повному обсязі не сплачено, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 107 460 грн., що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Частиною 1 ст.759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, та належних і допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів належного виконання своїх обов'язків за договором №HUA-P-043-15 від 31.07.2015р. не надав, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтед Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аватар-Систем» в частині стягнення основного боргу в сумі 107 460 грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку щодо часткового задоволення вимог позивача про стягнення пені в розмірі 24294,93 грн. та 3% річних в сумі 1963,85 грн. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За умовами п.9.2 договору №HUA-P-043-15 від 31.07.2015р. за порушення строків оплати, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

З огляду на порушення орендарем строків внесення орендних платежів за кожним з підписаних актів наданих послуг, орендодавцем було нараховано та заявлено до стягнення пеню на загальну суму 24 294,93 грн.

Проте, за висновками суду, наведений заявником розрахунок є невірним, зокрема, заявником не враховано, що у відповідності до змісту п.1.9 Постанови №14 від 17.12.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Здійснивши власний перерахунок, суд дійшов висновку що обґрунтованим є стягнення з відповідача пені в сумі 24 079,50 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення строків внесення орендної плати у межах договору №HUA-P-043-15 від 31.07.2015р. позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 1963,85 грн.

Судом встановлено, що при нарахуванні 3% річних Товариством з обмеженою відповідальністю «Хайтед Україна» також допущено помилки стосовно визначення кінцевої дати періодів нарахування, проте, навіть з урахуванням таких помилок кінцевий результат нарахування 3% річних є вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аватар-Систем» (04211, м.Київ, вул.Лайоша Гавро, буд.9-Б, кв.69, ЄДРПОУ 36355945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтед Україна» (01021, м.Київ, вул.Михайла Грушевського, буд.28/2, н.п. №43, ЄДРПОУ 34807286) основний борг в сумі 107 460 грн., пеню в розмірі 24 079, 50 грн., 3% річних в сумі 1963,85 грн. та судовий збір в розмірі 2002,55 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

14.11.2016 р.

Суддя Спичак О.М.