Постанова

від 15.11.2016 по справі 910/25206/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2016 р. Справа№ 910/25206/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Агрикової О.В.

за участі секретаря судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Марунич Г.І. довіреність № П/186 від 17.07.15

від відповідача: Каланчук Л.В. довіреність № б/н від 11.10.16, Лисова Н.В. - директор;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Підприємства об'єднання громадян "Фармлинк" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2016 року

(За заявою Підприємства об'єднання громадян "Фармлинк" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду)

у справі №910/25206/15 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський завод реактивів, індикаторів та аналітичних препаратів "Ріап"

до Підприємства об'єднання громадян "Фармлинк" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України"

про стягнення 110 911,00грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2016 року у справі № 910/25206/15 у задоволенні заяви Підприємства об'єднання громадян "Фармлинк" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" про відстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 02 грудня 2015 року у справі №910/25206/15 - відмовлено (т.ІІ, а.с. 110-111).

25 жовтня 2016 року Підприємство об'єднання громадян "Фармлинк" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" звернулось з апеляційною на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2016 року у справі №910/25206/15 в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2016 року у справі №910/25206/15 в повному обсязі та задовольнити заяву Підприємства об'єднання громадян "Фармлинк" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" про відстрочку та розстрочку виконання рішення Господарського суду м. Києва від 02 грудня 2015 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 жовтня 2016 року апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян "Фармлинк" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2016 року у справі №910/25206/15 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Калатай Н.Ф., Агрикової О.В.

31 жовтня 2016 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян "Фармлинк" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" на ухвалу Господарського суду міста Києва 28 вересня 2016 року у справі №910/25206/15 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Калатай Н.Ф. та призначено на 15 листопада 2016 року.

11 листопада 2016 року від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 15 листопада 2016 року представник Підприємства об'єднання громадян "Фармлинк" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" та директор вказаного підприємства надали пояснення, у яких підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви про відстрочку та розстрочку виконання рішення.

Представник ПАТ Київський завод реактивів, індикаторів та аналітичних препаратів "РІАП" у судовому засіданні 15 листопада 2016 року надав пояснення, у яких заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02 грудня 2015 року у справі №910/25206/15 позов задоволено повністю; стягнуто з Підприємства об'єднання громадян "Фармлинк" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" на користь ПАТ Київський завод реактивів, індикаторів та аналітичних препаратів "РІАП" 68 084,23 грн. основного боргу, 18 336,10 грн. пені, 24 714,58 грн. інфляційних нарахувань, 1 505,28 грн. 3% річних та розстрочено виконання рішення наступним чином: до 31 грудня 2015 року - 9 386,60 грн.; до 31 січня 2016 року - 9 386,60 грн.; до 29 лютого 2016 року - 9 386,60 грн.; до 31 березня 2016 року - 9 386,60 грн.; до 30 квітня 2016 року - 9 386,60 грн.; до 31 травня 2016 року - 9 386,60 грн.; до 30 червня 2016 року - 9 386,60 грн.; до 31 липня 2016 року - 9 386,60 грн.; до 31 серпня 2016 року - 9 386,60 грн.; до 30 вересня 2016 року - 9 386,60 грн.; до 31 жовтня 2016 року - 9 386,60 грн.; до 30 листопада 2016 року - 9 386,60 грн. (т.І, а.с. 206-210).

15 серпня 2016 року Підприємство об'єднання громадян "Фармлинк" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду (т.ІІ, а.с.81-83).

Заяву про відстрочку та розстрочку виконання рішення мотивовано тим, що відповідач не зміг реалізувати товар, придбаний за договором № 1422 від 14.10.2014 р. (заборгованість за яким була предметом спору у даній справі) та станом на дату подання вказаної заяви не має коштів для погашення боргу перед позивачем. Заявник зазначає, що його підприємство є збитковим, а накладення арешту на будь-яке його майно призведе до неможливості виплати заробітної плати його працівникам.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України, відстрочка або розстрочка виконання судових рішень можлива лише при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до п. 7.2. постанови пленуму Вищого Господарського Суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

На підтвердження того, що він не зміг реалізувати придбане у позивача майно, часткова заборгованість за яке була стягнута з відповідача рішенням місцевого господарського суду у даній справі, а також свого скрутного фінансового становища, заявник (відповідач) надав суду першої інстанції оборотно-сальдову відомість по рахунку 281 з 01.01.2016 р. по 31.07.2016 р. з якої вбачається наявність на балансі відповідача відповідного обладнання, а також фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (який складається з балансу на 31.12.2015 р. та звіту про фінансові результати за 2015 рік) (т.ІІ, а.с. 91, 92-93).

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

З урахуванням викладеного, заявником не доведено належними доказами можливість виконання відповідачем рішення суду в майбутньому.

Колегія суддів враховує і той факт, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2015 р. у даній справі, виконання рішення суду вже було розстрочено на 12 місяців, шляхом щомісячної сплати рівних частин присудженої до стягнення заборгованості (останній платіж призначено на 30.11.2016 р.), проте за цей час боржник наявну заборгованість погасив лише частково, а саме у сумі 2 200 грн., з яких 2000 грн. 24.12.2015 р., а також по 100 грн. 29.01.2016р. та 18.03.2016р.

Колегія суддів звертає увагу на те, що господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Колегія суддів вважає, що заявником не доведено, що відстрочка виконання рішення суду сприятиме можливості отримання боргу позивачем, та не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.

Поряд з цим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 р. у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграфі 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявником, як під час розгляду даної справи у суді першої, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було подано суду належних та достатніх доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема того, що вказані обставини є винятковими, відповідний проміжок часу на який буде відстрочено або розстрочено виконання судового рішення, результати господарської діяльності боржника будуть позитивними, та що розстрочення наявної у боржника заборгованості забезпечить виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02 грудня 2015 року у справі №910/25206/15 і у майбутньому надасть можливість акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заява боржника про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду є такою, що задоволенню не підлягає.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що боржник не позбавлений права звернутись до господарського суду із заявою про зміну способу виконання судового рішення передбаченого ч. 2 ст. 121 ГПК України, відповідно до якої за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за власною ініціативою, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи, у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Крім того у п. 7.1.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не розглянув клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направлення представника вказаної особи є безпідставними з огляду на наступне.

У п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що наведені відповідачем обставини в обґрунтування причин неявки його представника у судове засідання не можуть бути визнані судовою колегією поважними, адже не є об'єктивно непереборними. Керівник (виконавчий орган) підприємства може, як самостійно здійснювати представництво інтересів товариства директором, якого він являється, так і не позбавлений права обрати будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функції по представництву інтересів підприємства.

У відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в ухвалі Господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2016 року у справі №910/25206/15 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Підприємства об'єднання громадян "Фармлинк" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2016 року у справі №910/25206/15 задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст.ст. 105 ГПК, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Підприємства об'єднання громадян "Фармлинк" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" на рішення Господарського суду міста Києва від 13 вересня 2016 у справі №910/13018/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2016 року у справі №910/25206/15залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/25206/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді Н.Ф. Калатай

О.В. Агрикова