Ухвала

від 14.11.2016 по справі 813/6493/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 р. Справа № 876/4944/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Большакової О.О.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Приймальника-розподільника для дітей Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, визнання протиправними дій, поновлення на посаді, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, визнання недійсним запису в трудовій книжці та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21.12.2015 року звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому просить: - визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління МВС України у Львівській області від 06.11.2015 року № 809 о/с про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів); - визнати протиправними дії посадових осіб Головного управління МВС України у Львівській області по виданню наказу від 06.11.2015 року № 809 о/с в частині звільнення позивача за п. 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; - зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ України; - зобов'язати начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу; - визнати недійсним раніше внесений запис про день звільнення та зобов'язати управління кадрового забезпечення Головного управління МВС України у Львівській області привести запис про звільнення у трудовій книжці у відповідність до норм чинного законодавства України; - зобов'язати Головне управління МВС України у Львівській області відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2016 року позов задоволено частково.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області подало апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Згідно із частиною 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 на службу в органи внутрішніх справ прийнятий 30.10.1996 року. До 06.11.2015 року перебував на посаді старшого вихователя приймальника-розподільника для дітей Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Львівській області від 06.11.2015 року № 809 о/с, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з 6 листопада 2015 року у запас за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_1, старшого вихователя приймальника-розподільника для дітей Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

Підставою звільнення позивача зазначено Закон України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII.

Пунктом 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114, передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік), при відсутності можливості подальшого використання на службі, через скорочення штатів.

Пунктом 8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Згідно із пунктами 9, 10 «Прикінцеві та перехідні положення» працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Отже, Законом України «Про Національну поліцію» передбачено право осіб, які проходили службу в органах внутрішніх справ (міліції) і відповідають вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, за їх бажанням (згодою) бути прийнятими на службу до поліції.

Згідно із пояснень позивача від 25.11.2015 року (копія долучена до матеріалів справи), ним зазначено бажання продовжити службу в національній поліції.

Тобто, позивач виявив згоду на проходження служби в поліції, проте, вказане волевиявлення не було розглянуто у встановленому порядку.

Апелянтом, при прийнятті спірного наказу про звільнення позивача, не тільки жодним чином не обґрунтовано відсутність можливості подальшого його використання на службі, але й не перевірено взагалі можливість реалізації його права на прийняття на службу до поліції, а саме до Головного управління Національної поліції у Львівській області, із урахуванням наступного.

Відповідно до пункту 1 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування (перше опублікування 06.08.2015 року), таким чином пункт 9 набрав чинності з 07.08.2015 року.

Як зазначено судом, відповідно до пункту 10 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Проте, в порушення вимог пунктів 9 та 10 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію», до прийняття спірного наказу (06.11.2015 року) про звільнення позивача за пунктом 64 «г» (через скорочення штату) позивачу не було запропоновано жодної посади (рівнозначної, вищої чи нижчої) в органах поліції та не з'ясовано наміру позивача проходити службу в поліції, не одержано відмови позивача від проходження служби в національній поліції.

Згідно із статтею 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області не доведено правомірність оскаржуваного наказу в частині звільнення позивача відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, з 6 листопада 2015 року у запас за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів), у відповідності до законних вимог, також відповідач, не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності свого рішення.

Згідно із посвідченням серії УБК №143280 від 20.10.2015 року виданого ГУ МВС України у Львівської області ОСОБА_1 він є учасником бойових дій-ветераном війни.

Також апелянтом не обґрунтовано неможливість подальшого використання позивача на службі, не врахував наявність наміру позивача проходити службу в поліції та не перевірив можливість реалізації його права на прийняття на службу до поліції.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу № 809 о/с від 06.11.2015 року в частині звільнення ОСОБА_1, старшого вихователя приймальника-розподільника для дітей Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, з органів внутрішніх справ України в запас через скорочення штатів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», постановлено ліквідувати ГУ МВС України у Львівській області та утворити Головне управління Національної поліції у Львівській області. Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що діяльність ГУ МВС України у Львівській області не припинена на дату вирішення спору, наявні підстави для поновлення позивача на посаді в органі, з якого його було незаконно звільнено, а саме на посаді старшого вихователя приймальника-розподільника для дітей Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області з 06 листопада 2015 року.

Колегія суддів бере до уваги, що оскільки судове рішення щодо відмови в задоволенні частини позовних вимог не оскаржується, тому згідно із положеннями частини 1 статті 195 КАС України не підлягає апеляційному перегляду.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2016 року у справі №813/6493/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

О.О. Большакова

Повний текст ухвали виготовлено 16.11.2016 року