Ухвала

від 16.11.2016 по справі 821/839/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/839/16

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Управління Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області (далі - позивач, УДСО в Херсонській області) звернувся до суду із позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач, ОДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.06.2016 року № 0000391400 на суму 6 768,38 грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, обґрунтовуючи наступним.

Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки правильності обрахунку позивачем податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, за результатами якої податковим органом виключено з обсягу витрат позивача суму по капітальному та поточному ремонту у 2013-2014 роках. Причиною такого висновку відповідача став факт відсутності найманих працівників у підрядника позивача ФОП ОСОБА_1., який надав УДСО у Херсонській області послуги по ремонту адмінбудівлі. Позивач вважає безпідставним твердження відповідача про завищення витрат по виконанню ремонту на загальну суму 30 081,81 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 5414,70 грн. у зв'язку тим, що до обов'язків позивача згідно укладених договорів та чинного законодавства не належать організація та контроль за укладенням підрядником договорів субпідряду, трудових угод, оплати найманої чи іншої праці, а лише наявний обов'язок прийняти та оплатити виконані ремонтні роботи. Відтак, факт відсутності у контрагента ФОП ОСОБА_1. найманих працівників не може бути свідченням відсутності факту здійснення господарських операцій по придбанню послуг. Неналежне оформлення найманих працівників та не укладання будь-яких інших договорів спрямованих на виконання замовлених ремонтних робіт або невірне їх відображення у первинній документації тягне відповідальність та негативні наслідки саме для ФОП ОСОБА_1., а не для позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні, заперечивши проти позову, пояснив, що завищення позивачем витрат на загальну суму 30 081,81 грн. виникло внаслідок включення до витрат вартість послуг по ремонту будівель, наданих ФОП ОСОБА_1., який не мав можливості самостійно виконувати будівельні роботи в обсягах, відображених у первинних документах. Просив відмовити в задоволенні позову.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 липня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.06.2016 року № 0000391400 Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області, яким управлінню Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6768,38 грн. Стягнуто на користь управління Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 08597032) судові витрати у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39473382) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області звернулася до суду з апеляційною скаргою на вказану постанову, просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що в період з 27.04.2016 року до 10.05.2016 року посадовими особами Херсонської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Управління Державної служби охорони при УМВС в Херсонській області з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 27.04.2016 року, за результатами якої складено акт від 17.05.2016 року № 23/21-03-14/08597032 (далі - Акт № 23).

Згідно Акту перевірки № 23, який підписаний позивачем із запереченнями, податковим органом встановлені порушення УДСО в Херсонській області ряду норм Податкового кодексу України.

За результатами розгляду заперечень на Акт № 23, відповідач у висновках на заперечення від 07.06.2016 року №1735/10/21-03-14-26 зазначає, що документальною перевіркою встановлені порушення Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області вимог п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, а саме: Підприємством завищені витрати за 2014 рік на загальну суму 30 081,81 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 5414, 70 грн. До таких висновків податковий орган дійшов у зв'язку з тим, що УДСО в Херсонській області протягом 2013, 2014 років включило суму 30 081,81 грн. до складу витрат по капітальному та поточному ремонту будівлі на підставі первинних документів, отриманих від ФОП ОСОБА_1., який не мав найманих трудових ресурсів та не мав можливості самостійно виконувати будівельні роботи в задокументованих обсягах. У 2013 році вартість капітального ремонту покрівлі трьохповерхової адміністративної будівлі ДСО від ФОП ОСОБА_1. склала 35 511,39 грн., що в подальшому віднесена на поліпшення основних засобів та включено до складу витрат у вигляді амортизаційних відрахувань у сумі 1069,81 грн. У 2014 році до складу витрат включена вартість поточного ремонту перехідної частини будівлі від ФОП ОСОБА_1. у сумі 29 012, 00 грн. Також, в актах приймання виконаних робіт не заповнено графу «Субпідрядник». Херсонська ОДПІ зазначає, що генеральний підрядник ФОП ОСОБА_1. не отримував послуги від субпідрядника. Аналіз наданих на перевірку акту приймання виконаних будівельних робіт за ф.КБ-2в свідчить про неможливість виконання даного об'єму робіт однією людиною. У ході проведення перевірки проаналізовано вказані в актах виконаних робіт (послуг) ФОП ОСОБА_1. кількість людино-годин, які відпрацьовані робітниками-будівельниками та об'єм робіт, які на думку відповідача не є співрозмірними.

На підставі викладеного, податковий орган вважає не підтвердженим факт здійснення господарських операцій з придбання позивачем послуг у ФОП ОСОБА_1., який не мав можливості самостійно виконувати вищезазначені будівельні роботи в таких обсягах, оскільки не мав найманих трудових ресурсів. За результатами перевірки Херсонська ОДПІ податковим повідомленням-рішенням від 10.06.2016 року № 0000391400 збільшила позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності на 6768,38 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 5 414,7 грн. та штрафними санкціями - 1353,68 грн.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області та ФОП ОСОБА_1. укладений договір підряду від 05.08.2013 року № 05/08/2013, предметом якого є: виконання у строк до 31.08.2013 року силами підрядника ремонту покрівлі трьохповерхової адміністративної будівлі УДСО в Херсонській області у відповідності до умов даного договору.

За результатами виконання договору складені наступні первинні бухгалтерські документі: підсумкова відомість ресурсів, локальний кошторис № 2-1-1, розрахунок загальновиробничих витрат до Акту № КБ-2в, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1 на ремонтно-будівельні роботи, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та заробітної плати), акт приймання виконаних будівельних робіт та інші документи. Вартість робіт оплачена у повному обсязі на підставі рахунку-фактури від 09.08.2013 року № 05/08/2013.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що між Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області в особі начальника Мудрак Б.В. та ФОП ОСОБА_1. укладений договір підряду від 10.02.2014 року № б/н, предметом якого є: виконання у строк до 28.02.2014 року силами підрядника робіт з поточного ремонту перехідної частини будівлі УДСО в Херсонській області у відповідності до умов даного договору.

Виконання вказаних у договорі робіт підтверджуються, аналогічними з попереднім договором, первинними документами. Вартість робіт оплачена у повному обсязі на підставі рахунку-фактури від 12.02.2014 року № 11/02/2014.

Колегія суддів не погоджується із висновками податкового органу, викладеними в Акті № 23, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно до вимог ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів а зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За приписами п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані вести облік витрат, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених вищевикладеними документами.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» містять обов'язкові реквізити, у тому числі, номери та дати для ідентифікації періоду понесення витрат та фіксують факт здійснення господарської операції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що висновки контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_1. - є безпідставними.

Разом з тим, наявність або відсутність окремих документів, у тому числі помилки у їх оформленні, не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.

Таким чином, виходячи із суті договірних відносин, які складаються між сторонами при укладанні договору підряду, а саме: одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик, із свого матеріалу та власними засобами, якщо інше не встановлено договором, виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.ст. 837, 839, 853 Цивільного кодексу України), колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що до обов'язків замовника не належить організація та контроль за веденням підрядником трудових угод, договорів субпідряду, оплати найманої чи іншої праці, а лише існує обов'язок прийняти та оплатити виконані будівельні роботи.

Також, колегія суддів зазначає, що договори, укладені між Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області та ФОП ОСОБА_1., не визнані недійсними чи незаконними у судовому порядку, тобто є дійсними та виконаними.

Крім того, колегія суддів наголошує, що податковий орган перекладає на платника Управління Державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області відповідальність за можливе порушення, допущене ФОП ОСОБА_1. Разом із тим твердження про таке порушення ґрунтується виключно на припущеннях, оскільки акт перевірки не містить жодних доказів вчинення будь-яких протиправних дій ФОП ОСОБА_1. Не надано таких доказів суду апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги.

Отже, колегія суддів не погоджується із позицією податкового органу про відсутність факту здійснення господарської операції із надання послуг ремонту через відсутність у підрядника найманих працівників, оскільки виконання таких робіт можливе із залученням працівників на підставі цивільно-правових договорів, але, навіть, і сама можливість допущення порушення трудового законодавства ФОП ОСОБА_1. повинна мати наслідком виключно для самого порушника, а не проектуватись на замовника послуг (позивача), більше того - бути підставою для визнання угоди такою, що реально не виконана.

Зазначене суперечить принципу індивідуальної, а не колективної відповідальності, що зазначено Верховним Судом України у правових позиціях, викладених у постановах від 09.09.2008 року (справа № 21-500а08) та від 01.06.2010 року (справа № 21-318а14).

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» фіксують факт здійснення господарської операції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність висновку відповідача про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження обставин, викладених в акті перевірки № 23 щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, а відтак - доказів правомірності прийняття оскаржуваного ППР.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню повністю.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: А.В. Крусян