Рішення

від 14.11.2016 по справі 195/872/16-ц

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/872/16-ц

2/195/338/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

14.11.2016 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кондус Л.А., при секретарі - Горват Н.Є., за участю представників сторін, відповідача за первісним позовом - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Володимирівської сільської ради, третя особа - приватний нотаріус Томаківського районного округу Дніпропетровської області, про визнання нікчемного заповіту, про поновлення строку для прийняття спадщини та про визнання права власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

Свої вимоги позивач ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_4, смерть якої зареєстрована Відділом РАЦС Томаківського РУЮ у Дніпропетровській області, актовий запис № 116.

Зі смертю ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 19,360 га, яка розташована на території Кисличуватської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області.

Право власності спадкодавця на належну їй земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1

Позивач зазначає, що на належну їй на праві власності земельну ділянку ОСОБА_4 залишила заповіт на його користь, який посвідчено секретарем Володимирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області 17 листопада 2005 року та зареєстровано в реєстрі за № 265.

Він звернувся до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначену земельну ділянку, проте приватний нотаріус Томаківського нотаріального округу Дніпропетровської області Рудий М.Є., листом за вих. № К-25/02-17 від 20.11.2015 року, відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначене нерухоме майно, так як відсутні правовстановлюючі документи, а саме у нього відсутній оригінал Державного акту на зазначену земельну ділянку належну ОСОБА_4 і місцезнаходження його невідоме, тому нотаріус запропонував йому звернутися до суду для вирішення цього питання.

Дана обставина підтверджується наявним у нього зазначеним листом від приватного нотаріуса.

На звернення адвоката Івахненка О.О., який представляє його інтереси, Відділ Держгеокадастру у Томаківському районі Дніпропетровської області листом від 13.06.2016 року за вих. № 99-421- 99.4-1519/2-16 повідомив, що:

- у власності гр. ОСОБА_4 на території Кисличуватської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області знаходилась земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 19,360 гектарів, право власності на яку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2;

- надав належним чином завірену копію зазначеного Державного акта на право власності на земельну ділянку;

- у зв'язку з припиненням з 23.08.2013 року повноважень територіальних органів Держземагенства, а надалі правонаступника Держгеокадастру, у частині реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та видачі їх дублікатів, він не може отримати дублікат Державного акта на право власності на земельну ділянку.

Відповідачем по справі є її дочка, ОСОБА_1, яка прийняла спадщину за законом.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 в порядку ст. 123 ЦПК України звернулася із зустрічним позовом до позивача за первісним позовом ОСОБА_2, а також до виконавчого комітету Володимирівської сільської ради, про визнання нікчемного заповіту, про поновлення строку для прийняття спадщини та про визнання права власності на земельну ділянку.

Вона мотивує свій позов тим,що ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла її мати, ОСОБА_4, яка на час смерті проживала поряд з нею і була нею похована, про що свідчать довідка Мирівської сільської ради та свідоцтво про смерть НОМЕР_3 отримане ОСОБА_1 у відділі ДРАЦС РС Томаківського районного управління юстиції в Дніпропетровській області.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що 11.12.2014 року вона звернулася в Марганецьку державну нотаріальну контору з заявою про вступ в право спадкування, оскільки вона знала, що її матері на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 19,360 га, яка розташована на території Кисличуватської сільської ради. Частина цієї ділянки перейшла у спадок матері від її батька ОСОБА_7, а інша - набута нею при розподілі землі між членами сільськогосподарського підприємства. Право власності підтверджувалось Актом на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданого 20.10.2004 року Томаківською районною державною адміністрацією.

Однак, у відкритті спадщини ОСОБА_1 нотаріусом було відмовлено, оскільки приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Рудим М.Є. вже була відкрита спадкова справа на право спадкування земельної ділянки за заповітом, який нібито був написаний ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2.

Ознайомившись з матеріалами спадкової справи, заповітом, та документами, які супроводжують його посвідчення та реєстрацію, вона прийшла до висновку, що всі нотаріальні дії були проведені з грубим порушенням норм закону та порядку вчинення нотаріальних дій, які діяли на момент складання заповіту.

Так, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 проживали на території Кисличуватської сільської ради, земля теж розташована на території цієї сільської ради, але ОСОБА_2 та його син ОСОБА_8 повезли ОСОБА_4 написати заповіт до Володимирівської сільської ради, яка знаходиться на відстані 30 км від Кисличуватої, не звернувшись до нотаріуса, який на той часпрацював в Томаківці.

Секретар Володимирівської сільської ради, яка зовсім не знала ОСОБА_4, посвідчуючи її заповіт на особу, яка не перебувала з ОСОБА_4 родинних чи будь-яких інших стосунках, порушила ряд вимог, які встановлені до таких дій Інструкцією «Про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних Депутатів України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України №22/5 від 25.08.1994 (далі по тексту Інструкція) та Цивільним кодексом України, законом України «Про нотаріат» (3425-12).

Так, у відповідності до ст. 37 ЗУ «Про нотаріат» та ст. 1251 ЦКУ: « якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.»

Пункт 25 Інструкції передбачає перелік випадків, коли посадова особа повиннавідмовити у вчиненні нотаріальних дій, зокрема, коли «дія підлягає вчиненню нотаріусом або посадовою собою іншого виконавчого комітету».

ОСОБА_4 на цей час вже більше 10 років зловживала спиртними напоями, знаходилася на обліку у врача-нарколога, а 29 березня 2005 року її було позбавлено батьківських прав на її неповнолітніх дітей - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, саме через зловживання алкогольними напоями, аморальну поведінку та бродяжництво .

Не з'ясувавши всіх обставин, секретар Володимирівської сільської ради ОСОБА_11 грубо порушила вимогу ст.203 п.6 ЦК України.

Порушено вимогу п.40.1 Інструкції, який передбачає, що «відомості про

посвідчення посадовими особами заповітів підлягають обов'язковому внесенню до спадкового реєстру в порядку, передбаченому Положенням про Спадковий реєстр». В Положенні про Спадковий реєстр, затвердженому Наказом Міністерства юстиції № 51/5 від 17.10.2000 р. зазначено: п. 2.1 «відомості про заповіти, посвідчені посадовими особами (ст.1251 та 1252 ЦКУ, ст.38 ЗУ «Про нотаріат») підлягають обов'язковому внесенню до Спадкового реєстру».

Однак, відповідно до довідки реєстратора, дата та час реєстрації заповіту

09.10.2014 року о 14 :35, що грубо порушує встановлені вимоги до реєстрації нотаріальних дій і вже на слідуючий день ОСОБА_2 звернувся до нотаріуса Рудого Є.М. із заявою про відкриття спадщини. Нотаріусу було надано не оригінал заповіту, а його дублікат, отриманий ОСОБА_2 у Володимирівській сільській раді 03.10.2014 року, про що свідчить відповідний запис в журналі реєстрації нотаріальних дій Володимирівської сільської ради. Заповіти, або їх дублікати видаються зацікавленим особам при наявності в них свідоцтва про смерть заповідача (п.23.3 Інструкції). Таке свідоцтво отримувала позивачка і вона його нікому не передавала, і зараз воно знаходиться у неї. Томаківський відділ ДРАЦС РС ОСОБА_2 ніяких документів не видавав, отже дублікат заповіту секретарем Володимирівської сільської ради теж було видано з порушенням норм закону.

Виходячи з усього вищевикладеного, позивачка за зустрічним позовом вважає, що ОСОБА_2 намагається незаконно заволодіти земельною ділянкою, яка йому не належить.

Відповідно до п.15.2 Інструкції «Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням і встановлених правил, є недійсними.» Таким чином, відповідно до ст.215 п.2 ЦКУ - правочин, недійсність якого встановлена законом, є нікчемним.

В судовому засіданні представник позивача первісний позов підтримав в повному обсязі, при цьому проти зустрічного позову ОСОБА_1 він заперечує.

Представник відповідача та відповідач ОСОБА_1 проти первісного позову заперечують, при цьому підтримують позовні вимоги за зустрічним позовом.

Представник відповідача Володимирівської сільської ради - секретар виконкому сільської ради ОСОБА_11 по зустрічному позову проти зустрічного позову заперечує в повному обсязі, пояснивши суду , що вона є уповноваженою посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування, і має право посвідчувати заповіти. Відповідно вона вважає, що заповіт ОСОБА_4 складено і посвідчено у відповідності до закону.

Третя особа - приватний нотаріус Томаківського районного округу Дніпропетровської області подав до суду письмову заяву про розгляд справи за зустрічним позовом за його відсутності.

В судовому засіданні були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_13, в судовому засіданні пояснила, що вона добре знала ОСОБА_4, яка часто зловживала спиртним напоями, маючи трьох дітей. Коли реорганізували колгосп ОСОБА_4 почала працювати на інших різних роботах, а також їй відомо, що вона працювала у ОСОБА_2 У нього вона виконувала різні роботи, а за це їй давали їжу та алкоголь. Вона бачила, як ОСОБА_2 садив до автомобіля ОСОБА_4, але куди вони їздили їй не відомо. Їй не зрозуміло як ОСОБА_14 могла скласти заповіт на ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що ОСОБА_4 вона знала добре, оскільки до дня її смерті вона проживала з нею по сусідству. ОСОБА_4 їй розповідала, що муку купує, оскільки свою землю вона віддала ОСОБА_2 Зловживала спиртними напоями. Землю не вимагала повернути, бо боялася, що ОСОБА_2 буде їй погрожувати.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що вона добре знає ОСОБА_8 і знає ОСОБА_4, оскільки навчалася з нею в одному класі і є сестрою її чоловіка. Їй також відомо, що у неї не було коштів, щоб переоформити земельну ділянку та їй допоміг сусід ОСОБА_8 Також їй відомо, що вона вживала спиртні напої, а також їй не відомо, чи позбавляли ОСОБА_4 батьківських прав, але відомо, що ОСОБА_1 була назначена опікуном над молодшою своєю сестрою.

Заслухавши пояснення позивача за зустрічним позовом та представників сторін, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновкущо первісний позов належить задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову належить відмовити виходячи з наступного.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом підлягає задоволенню, так як знайшов своє підтвердження матеріалами справи, що підтверджують вказані факти та викладені правовідносини, а саме: свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 виданим Відділом РАЦС Томаківського РУЮ у Дніпропетровській області, актовий запис № 116, з якого вбачається, що спадкодавець ОСОБА_4 дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року; довідкою від 10.10.2014 року за вих. № 1260/1388 наданою Томаківським РС ГУДМС України в Дніпропетровській області, з якої вбачається, що ОСОБА_4 була знята з реєстрації за паспортом НОМЕР_5, виданим Томаківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області у зв'язку зі смертю, яким вона була документована з причини втрати паспорта громадянина України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_17; заповітом ОСОБА_17 на користь ОСОБА_2, який посвідчено секретарем Володимирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області 17 листопада 2005 року та зареєстровано в реєстрі за № 265; відмовою приватного нотаріуса Томаківського районного нотаріального округу Рудого М.Є. від 20.11.2015 р. № К-25/02-17, з якого вбачається, що позивачу було відмовлено в оформленні спадкових прав на земельну ділянку, так як відсутні правовстановлюючі документи на вищевказане нерухоме майно.

З повідомлення Відділу Держгеокадастру у Томаківському районі Дніпропетровської області від 13.06.2016 року за вих. № 99-421- 99.4-1519/2-16, наданого на запит адвоката Івахненко О.О., вбачається, що:

- у власності гр. ОСОБА_4 на території Кисличуватської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області знаходилась земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 19,360 гектарів, право власності на яку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2;

- позивач надав належним чином завірену копію зазначеного Державного акта на право власності на земельну ділянку;

- у зв'язку з припиненням з 23.08.2013 року повноважень територіальних органів Держземагенства, а надалі правонаступника Держгеокадастру, у частині реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та видачі їх дублікатів, він не може отримати дублікат Державного акта на право власності на земельну ділянку.

Зазначені обставини підтверджуються зазначеними листом Держгеокадастру у Томаківському районі та належним чином завіреною копією Державного акта на право власності на земельну ділянку.

З копії спадкової справи суд вбачає, що до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4, звернулася ОСОБА_1, та з заявою про відмову від спадкового майна за законом на користь сестри ОСОБА_1- ОСОБА_10

Згідно висновку про вартість об'єкта оцінки, оціночна вартість земельної ділянки становить 51 387,00 грн.

Викладені обставини та письмові докази свідчать про те, що ОСОБА_4 являлася власником зазначеної земельної ділянки, а після її смерті позивач, як спадкоємець за заповітом, має право на отримання спадщини навіть при тих обставинах, що відсутній оригінал Державного акта на право приватної власності на землю і місцезнаходження його йому не відоме.

Відповідно суд не бачить підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Володимирівської сільської ради, третя особа - приватний нотаріус Томаківського районного округу Дніпропетровської області, про визнання нікчемного заповіту, про поновлення строку для прийняття спадщини та про визнання права власності на земельну ділянку виходячи з наступного.

Як вбачається з копії спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_4 - її донька - ОСОБА_1своєчасно , у встановлений законом строк звернулася до компетентних органів з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 Тому у суд не вбачає підстав для поновлення строку для прийняття спадщини по зустрічному позову.

Що стосується позовних вимог про визнання заповіту нікчемним , суд виходить з наступного - відповідно до п.15.2 Інструкції «Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням і встановлених правил, є недійсними.», відповідно до ст.215 п.2 ЦКУ - правочин, недійсність якого встановлена законом, є нікчемним. Відповідно до ч.1 ст.. 1257 ЦК України - заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.11.2015 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 30.03.2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним , треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудий М.Є. та виконавчий комітет Володимировської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області було відмовлено. В мотивувальній частині даних рішень було встановлено повноваження посадової особи що посвідчувала заповіт, відповідність даного заповіту встановленій формі та посвідчення. Дієздатність спадкодавця ніким не оспорювалась.

Ніяких нових доказів щодо недійсності заповіту, на підставі чого було б встановлено його нікчемність позивачка не надала.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом..

Згідно з ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 7, 15, 60,88, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1233, 1234, 1247, 1251, 1268 ЦК України", суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітомзадовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, право власності в порядку спадкування, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 19,360 га, кадастровий номер НОМЕР_6, яка розташована на території Кисличуватської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області і належала ОСОБА_4, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Володимирівської сільської ради, третя особа - приватний нотаріус Томаківського районного округу Дніпропетровської області, про визнання нікчемного заповіту, про поновлення строку для прийняття спадщини та про визнання права власності на земельну ділянку, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 грн. на користь ОСОБА_2.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Томаківський районний суд.

Суддя: /підпис/Л. А. Кондус