Постанова

від 15.11.2016 по справі 924/559/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

15 листопада 2016 року Справа № 924/559/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Петухов М.Г. ,

судді Гулова А.Г.

за участю представників сторін:

позивача - пред-ка ОСОБА_1 (пост.дов. б/№ від 15.06.2016 р.)

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 (фермерського) господарства "Віта"

на рішення господарського суду Хмельницької області від 29.09.2016 р.

у справі № 924/559/16

за позовом ОСОБА_2 (фермерського) господарства "Віта"

до ОСОБА_2 (фермерського) господарства "Яна"

про розірвання договору про спільну діяльність від 08.08.2013 р., укладеного селянським (фермерським) господарством "Віта" та селянським (фермерським) господарством "Яна" та стягнення коштів в сумі 266401, 85 грн.

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.09.2016 р. у справі № 924/559/16 відмовлено у задоволенні позову селянського (фермерського) господарства "Віта" до селянського (фермерського) господарства "Яна" про розірвання договору про спільну діяльність від 08.08.2013 р., укладеного селянським (фермерським) господарством "Віта" та селянським (фермерським) господарством "Яна" та стягнення 266401, 85 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач селянське (фермерське) господарство "Віта" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.09.2016 р. у справі № 924/559/16 та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що рішення господарського суду є незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що суд помилково дійшов висновку про недоведеність істотного порушення умов договору відповідачем з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні вимоги позивача про передачу земельної ділянки, а також той факт, що договором не встановлений строк виконання зобов'язання про передачу земельної ділянки у спільну діяльність.

Пояснює, що при укладенні договору про спільну діяльність, селянське (фермерське) господарство «Віта» розраховувало на досягнення цілей, визначених самим договором. Натомість селянським (фермерським) господарством "Яна" в односторонньому порядку не здійснений свій вклад за умовами договору про спільну діяльність, укладеного сторонами 08.08.2013 р., що є істотним порушенням договору, яке унеможливлює реалізацію договору загалом.

В свою чергу скаржник достроково 08.08.2013 р. виплатив селянському (фермерському) господарств "Яна" його частину прибутку в сумі 266401,85 грн., обрахованій за весь час дії договору. Внаслідок односторонньої відмови відповідача від виконання зобов'язань за договором позивачу завдана шкода, оскільки він позбавлений можливості одержати очікуване при укладанні договору та має прямі збитки, оскільки, виплативши відповідачеві його частину в прибутку, позбавлений можливості розраховувати на результат договору, яким є прибуток.

Скаржник звертає увагу, що Хмельницький господарський суд, вказав на чинність договору та не дослідив належним чином шкоди, а також збитків, завданих селянським (фермерським) господарством «Яна» селянському (фермерському) господарству «Віта» внаслідок нездійснення вкладу у спільну діяльність протягом 3 років.

Відповідач селянське (фермерське) господарство «Яна» не забезпечив участь представника у судовому засіданні, подав письмові пояснення, в яких зазначає, що господарським судом при прийнятті рішення у повному обсязі з'ясовано обставини, які мають значення для справи.

Пояснює, що 08.08.2013 р. селянським (фермерським) господарством «Яна» та селянським (фермерським) господарством «Віта» укладено договір про спільну діяльність. Однак, у вересні 2015 року голові селянського (фермерського) господарства «Яна» стало відомо, що договір не відповідає нормам законодавства України, в зв'язку з тим, що підмінює собою договір оренди землі.

Пояснює, що відповідно до п.5.2. договору розподіл прибутку здійснюється після зібрання урожаю та визначення результатів спільної діяльності за рік. Дане положення договору не виконувалося позивачем, який 08.08.2013 р. сплатив господарству «Яна» 266401,85 грн. за земельну ділянку до 2024 року, що не відповідає умовам договору і законодавству України.

Зазначає, що 17.09.2015 р. СФГ «Яна» на адресу СФГ «Віта » направлено лист з вимогою не обробляти 2015 році земельну ділянку, що належить СФГ «Яна», та 02.09.2015 р. СФГ «Яна» повернуло грошові кошти СФГ «Віта» за 2016 - 2024 маркетингові роки, як помилково зараховані в сумі 195000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8 від 02.09.2015 р. Однак, СФГ «Віта» було повернуто на рахунок СФГ «Яна» кошти в сумі 195000, 00 грн.. 08.09.2015 р. СФГ «Яна» повторно перерахувало кошти в сумі 195000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10 від 08.09.2015 р. як помилково зараховані, в якості плати за 2016 -2024 роки.

Відповідач стверджує, що при подачі позову селянським (фермерським) господарством «Віта» порушено норми ч.2 ст. 188 ГК України, оскільки, на адресу СФГ «Яна» не направлено пропозицію про розірвання договору про спільну діяльність. Посилаючись на ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України, пояснює, що позивач має право, вимагати розірвання договору в судовому порядку, за наявності достатніх підстав, якщо сторони не досягай згоди на розірвання договору або у разі неодержання відповіді в установлений строк.

Вважає, що рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.09.2016 р. у справі № 924/559/16 належить залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення відповідача селянського (фермерського) господарства «Яна» про час і місце розгляду справи, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення /а.с.95/, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено слідуюче.

08.08.2013 р. селянським (фермерським) господарством «Віта» (сторона - 1) та селянським (фермерським) господарством «Яна» (сторона - 2) укладений договір про спільну діяльність /а.с.8-10/, за умовами якого сторони домовились шляхом об'єднання майна, майнових прав, господарської діяльності, професійних та інших знань, трудових зусиль сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети: вирощування сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація з метою одержання прибутку (п.1.1).

Відповідно до п.1.3 спільна діяльність буде здійснюватись на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) без створення юридичної особи.

Згідно з пп. 2.1.2 п. 2.1. сторони погодили для досягнення мети спільної діяльності за даним договором здійснити наступні вклади:

- вкладом селянського (фермерського) господарства «Віта» є право користування сільськогосподарською технікою, необхідною для здійснення процесу виробництва сільськогосподарської продукції на весь термін дії даного договору; забезпечення усіх процесів виробництва трудовими ресурсами; забезпечення виробничих процесів насіннєвими матеріалами, мінеральними добривами, паливно-мастильними матеріалами тощо, необхідними для вирощування с/г культур за даним договором.

- вкладом селянського (фермерського) господарства «Яна» є право користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 50,0 га, розташованої на території Баламутівської сільської ради, Ярмолинецького району, право відповідача на яку посвідчене державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ІІІ-ХМ № 006441, виданим на підставі рішення Ярмолинецької районної ради Хмельницької області від 10.08.2000р. №20 на ім'я ОСОБА_3 (пп.2.1.1 п. 2.1).

Відповідно до пп. 4.1.1, 4.2.1 п. 4.2 договору, селянське (фермерське) господарство «Яна» зобов'язалося здійснити вклад у спільну діяльність, відповідно до вимог п.п.2.1.1. договору на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки. Селянське (фермерське) господарство «Віта» зобов'язалося здійснити вклади у спільну діяльність відповідно до вимог пп. 2.1.2 цього договору

У відповідності до п.5.2. договору про спільну діяльність розподіл прибутку здійснюється після зібрання урожаю та визначення результатів спільної діяльності за рік. Прибуток, отриманий стороною - 1 в результаті с/г виробництва та реалізації продукції, після покриття всіх витрат, пов'язаних з його здійсненням, підлягає розподілу наступним чином: чистий прибуток, одержаний в результаті спільної діяльності за даним договором належить стороні - 1. Сторона - 1 щорічно виплачує стороні - 2 частину чистого прибутку від спільної діяльності в сумі 24218, 35 грн. Зазначена частина прибутку від спільної діяльності стороною - 1 за весь час дії даного договору може бути виплачена стороні - 2 достроково до завершення терміну його дії.

У п.7.3 договору сторони встановили, що до підписання цього договору відповідач одержав від позивача грошову компенсацію вартості усього прибутку від спільної діяльності, який згідно п.5.2 договору, підлягає передачі стороні - 2 за весь час дії договору, а саме до 08.08.2024 р. включно, - в сумі 266401, 85 грн. Ніяких матеріальних претензій сторона - 2 до сторони - 1 з приводу розподілу прибутку від спільної діяльності за даним договором та з приводу використання позивачем зазначеної у п.2.1.1 договору земельної ділянки до 01.08.2024 р. не має і у майбутньому мати не буде.

Викладене у цій умові договору підтверджено платіжним дорученням № 90 від 08.08.2013 р.(з відміткою про проводку банку за це число), відповідно до якого селянське (фермерське) господарство «Віта» перерахувало селянському (фермерському) господарству «Яна» 266401,85 грн. з призначенням платежу «грошова компенсація вартості усього прибутку згідно договору від 08 серпня 2013 року. Без ПДВ»/а.с.14/.

У п.7.3 договору зазначено також, що сторона - 2 договору не має права вимагати розірвання цього договору в односторонньому порядку до закінчення терміну його дії, оскільки одержала від позивача вищезазначену грошову компенсацію вартості усього прибутку від спільної діяльності за весь час дії договору.

Відповідно до п.7.1 сторони погодили, що договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє протягом 11 (одинадцяти) років до 08 серпня 2024 року.

Відповідно до п. 7.2 договір припиняється внаслідок ліквідації будь - кого із учасників як юридичних осіб; закінчення терміну дії договору або достроково за взаємною згодою учасників.

Згідно з п.7.4 договору сторонами визначено, що в разі дострокового припинення дії договору сторона - 2 зобов'язана повернути стороні - 1 наперед заплачену частину прибутку від спільної діяльності з розрахунку 24218, 35 грн. за кожен рік дострокового припинення дії договору.

Договір про спільну діяльність підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав - свій вклад у спільну діяльність не вніс, що підтверджується відсутністю акта приймання-передачі земельної ділянки, який мав бути складений за умовами п.4.1.1. договору, а також - листом від 17.09.2015 р., за змістом якого селянське (фермерське) господарство «Яна» повідомляє селянському фермерському господарству «Віта», що не має наміру надавати земельну ділянку до обробітку і у випадку, якщо господарство «Віта» приступить до обробітку та посівної кампанії у 2015 році, має намір звернутись до правоохоронних органів, оскільки вважає укладений з СФГ «Віта» договір про спільну діяльність удаваним правочином. Повідомляє також про повернення коштів за 2015 - 2024 маркетингові роки та просить у 2015 році не приступати до обробки та на земельній ділянці /а.с.11-12/.

Матеріалами справи підтверджено, що 02.09.2015 р. платіжним дорученням від № 8 селянське (фермерське) господарствоо «Яна» повернуло кошти в сумі 195000,00 грн. селянському (фермерському) господарству «Віта» з призначенням платежу «повернення заборгованості згідно договору б/н від 08.08.2013 р.» /а.с.41/.

Позивач СФГ «Віта» у відповіді на вимогу від 17.09.2015 р. заперечив проти вищезазначених дій відповідача, посилаючись на умови договору та одержану господарством «Яна» компенсацію в рахунок майбутнього прибутку /а.с.13/, і 02.09.2015 р. відповідно до платіжного доручення № 414 селянським (фермерським) господарством «Віта» перераховано селянському (фермерському) господарству «Яна» кошти в сумі 195000,00 грн. з призначенням платежу «повернення помилково перерахованих коштів» /а.с.44/.

08.09.2015 р. селянським (фермерським) господарством «Яна» перераховано кошти в сумі 195000,00 грн. селянському (фермерському) господарству «Віта» з призначенням платежу «повернення помилково перерахованих коштів», що підтверджується платіжним дорученням № 10 /а.с.42/, і 10.09.2015 р. зазначена сума була повернута позивачем відповідачеві за пл.дорученням № 440 /а.с.45/.

За наведених обставин колегія суддів не погоджується із оцінкою суду першої інстанції щодо недоведеної істотності порушення відповідачем умов договору про спільну діяльність, що давало б підстави для його розірвання.

За загальним правилом статті 651 Цивільного кодексу України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. За відсутності згоди (домовленості) сторін про розірвання договору він може бути розірваний на вимогу однієї із сторін лише за рішенням суду за наявності певних підстав, передбачених договором або законом. Однією із таких підстав вважається істотне порушення договору другою стороною.

Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання договору, має довести наявність істотного порушення договору.

Визначити очікування особи, на які вона розраховувала при укладанні договору і які вона визначила об'єктивно погоджуючи його умови, необхідно через оцінку змісту договору.

Відповідно до ст.1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність у простому товаристві здійснюється на основі об'єднання вкладів учасників.

Згідно зі ст.1131 ЦК України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно зі ст.1132 ЦК України сторони (учасники) простого товариства беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети. Вкладом учасника за ст.1133 ЦК України є все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.

Предметом договору про спільну діяльність від 08.08.2013 р. є об'єднання майна, майнових прав, господарської діяльності, професійних та інших знань, трудових зусиль, зобов'язань сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети - вирощування сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація з метою одержання прибутку. Тобто - укладаючи даний договір позивач розраховував саме на одержання прибутку від господарської діяльності, яка полягала у вирощуванні сільськогосподарської продукції, її переробці та реалізації.

Відповідач в односторонньому порядку відмовився виконати своє договірне зобов'язання щодо надання для такої мети (вирощуванні сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації) своєї земельної ділянки. Очевидно, що внаслідок таких дій відповідача реалізація договору про спільну діяльність стала неможливою і друга сторона позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні цього договору.

Така одностороння відмова від виконання договору не передбачена умовами договору та нормами закону.

Згідно зі ст.ст.1-4,181 ГК України до господарських відносин застосовуються правила Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Статтею 175 ГК України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Однією з підстав виникнення зобов'язання згідно зі ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України є господарський договір.

Відповідно до норм ст.509, 526 ЦК України, ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За ст.526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, позивач достроково виконав свої зобов'язання за договором, що не суперечить як умовам договору, так і нормам ч.5 ст.193 ГК України. Відповідач одержав від позивача кошти, обумовлені договором, однак в односторонньому порядку відмовився виконувати свої зобов'язання, внаслідок чого договір не міг бути реалізований.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку про істотність порушення договору з боку відповідача, що дає підстави для задоволення позовної вимоги про розірвання договору відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що за умовами договору передача внесків сторонами, зокрема, надання земельної ділянки як внеску для спільної діяльності не пов'язана із вимогою іншої сторони. Тому висновок суду першої інстанції, що за відсутності вимоги з боку позивача про надання відповідачем в користування земельної ділянки, неможливо прийти до висновку про істотність порушення відповідачем умов договору про спільну діяльність в частині надання в користування земельної ділянки, - колегія суддів вважає помилковим.

Колегія суддів звертає увагу, що договір є строковим і відповідно до п.7.1 набув чинності з дня його підписання сторонами 08.08.2013 р. Отже, зобов'язання сторін мають виконуватись саме з набранням чинності договором, що відповідає змісту договору згідно зі ст.1130 ЦК України.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що за змістом договору його виконання має циклічний характер, тобто - вирощування сільськогосподарської продукції, її переробка та реалізація з метою одержання прибутку мали б виконуватись щороку і розподіл прибутку мав би здійснюватись за результатом спільної діяльності за рік (п.5.2).

Відповідно до п.7.4 договору відповідач зобов'язаний повернути позивачеві наперед заплачену суму прибутку від спільної діяльності з розрахунку 24218,35 грн. за кожен рік дострокового припинення договору.

Як встановлено судом, договір фактично припинив свою дію після підписання і сторони не приступили до спільної діяльності внаслідок невиконання своїх зобов'язань відповідачем. За наведених обставин вимога позивача про повернення всієї суми грошової компенсація, яка була одержана відповідачем як його частина прибутку від спільної діяльності, є правомірною і ґрунтується на умовах п.7.4 договору та не суперечить нормам ч.5 ст.653 ЦК України.

Отже, позовна вимога про стягнення 266401,85 грн. є правомірною, ґрунтується на умовах договору. Сума 266401,85 грн. є прямою втратою позивача, яка не може бути компенсована в інший спосіб, оскільки договір достроково розірваний внаслідок неправомірної поведінки відповідача - істотного порушення умов договору, що унеможливлює очікування прибутку.

На думку колегії суддів, висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи, що обумовлює скасування рішення відповідно до п.3 ст.104 ГПК України.

Доводи відповідача щодо недодержання сторонами господарського договору передбаченого частиною другою статті 188 Господарського кодексу України та частиною першою статті 11 ГПК порядку досудового врегулювання спорів не мають значення для вирішення даного спору по суті, враховуючи позицію Конституційного Суду України. Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі N 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) зазначалося, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання договору.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача згідно з ч.1 ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача селянського (фермерського) господарства "Віта" задоволити. Рішення господарського суду Хмельницької області від 29.09.2016 р. у справі № 924/559/16 скасувати. Прийняти нове рішення:

"Позов задоволити. Розірвати договір про спільну діяльність, укладений 08.08.2013 р. селянським (фермерським) господарством "Яна" та селянським (фермерським) господарством "Віта".

Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Яна" (32124 Хмельницька обл. Ярмолинецький р-н с. Лугове; ідент.код 23656016) 266401, 85 грн. (двісті шістдесят шість тисяч чотириста одну грн. 85 коп.) на повернення коштів, одержаних за договором та 5374,00 грн. (п`ять тисяч триста сімдесят чотири грн. 00 коп.) витрат на судовий збір за розгляд позовної заяви судом першої інстанції".

Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Яна" (32124 Хмельницька обл. Ярмолинецький р-н с. Лугове; ідент.код 23656016) 5911,43 грн. (п`ять тисяч дев`ятсот одинадцять грн. 43 коп.) витрат на судовий збір за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Хмельницької області видати накази на виконання цієї постанови.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Гулова А.Г.