Ухвала

від 17.11.2016 по справі 520/1615/14-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/1615/14-ц

Провадження № 4-с/520/139/16

УХВАЛА

про відмову у задоволені скарги

17.11.2016 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Одесі справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк Аваль» на бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області під час виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 червня 2014 року у справі № 520/1615/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 АвальВ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю В«Софора ЮгВ» , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю В«Істок-2001В» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

11.10.2016 року представник скаржника ПАТ «ОСОБА_1 банк Аваль» звернувся до суду з скаргою, в якій просить визнати бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 щодо не зняття з реалізації нерухомого майна - нежитлових приміщень № 4-н загальною площею 198,2 кв.м. за адресою м. Одеса, пров. Світлий, 3 лот. № 172476, які належать боржнику - ОСОБА_2 - незаконною; зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 зняти з реалізації нерухоме майно - нежитлові приміщення № 4-н загальною площею 198,2 кв.м., за адресою м. Одеса, пров. Світлий, 3, лот № 172476, які належать боржнику - ОСОБА_2 та провести у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» нову оцінку вказаного майна.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що державний виконавець передав нерухоме майно - нежитлові приміщення № 4-н загальною площею 198,2 кв.м. за адресою м. Одеса, пров. Світлий, 3 лот № 172476, які належать боржнику - ОСОБА_2 на 3-ті торги за оцінкою, строк чинності якої вже закінчився.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

У судовому засіданні представник скаржника Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк Аваль» - ОСОБА_5 підтримав скаргу та просив суд її задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені у скарзі.

Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області - ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, надавши суду письмові заперечення. Крім того, пояснив, що ОСОБА_4 в їх установі вже не працює.

Боржники ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю В«Софора ЮгВ» , та третя особа у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю В«Істок-2001В» у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили..

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

На підставі ч. 1 ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/ 1615/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 АвальВ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю В«Софора ЮгВ» , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю В«Істок-2001В» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19.06.2014 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 10 червня 2015 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 АвальВ»- задоволено частково.Стягнуто з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 АвальВ» заборгованість за ОСОБА_7 договором № 010/01-02/09-054 від 06.11.2009 року В«Невідновлювальна ОСОБА_7 на поновлення обігових коштів для корпоративних клієнтівВ» в рамках Генерального кредитного договору № 010/01-02Є08-018 від 08.02.2008 року та договору поруки № 12/01-02/10-085 від 22.04.2010 року в сумі 3 473 115, 74 гривень, з яких: 2 932 996, 20 гривень - тіло кредиту; 348 290, 88 грн. - відсотки, 169 837, 76 грн. - пеня за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 21 990,90 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів. Стягнуто з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 АвальВ» заборгованість за ОСОБА_7 договором № 010/01-02/09-054 від 06.11.2009 року В«Невідновлювальна ОСОБА_7 на поновлення обігових коштів для корпоративних клієнтівВ» в рамках Генерального кредитного договору № 010/01-02Є08-018 від 08.02.2008 року та договору поруки № 12/01-02/10-086 від 22.04.2010 року в сумі 3 473 115, 74 гривень, з яких: 2 932 996, 20 гривень - тіло кредиту; 348 290, 88 грн. - відсотки, 169 837, 76 грн. - пеня за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 21 990,90 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Софора ЮгВ» (ЄДРПОУ 34597772) на користь Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 АвальВ» заборгованість за ОСОБА_7 договором № 010/01-02/09-054 від 06.11.2009 року В«Невідновлювальна ОСОБА_7 на поновлення обігових коштів для корпоративних клієнтівВ» в рамках Генерального кредитного договору № 010/01-02Є08-018 від 08.02.2008 року та договору поруки № 12/42-0-1/11-633 від 30.11.2011 року в сумі 3 473 115, 74 гривень, з яких: 2 932 996, 20 гривень - тіло кредиту; 348 290, 88 грн. - відсотки, 169 837, 76 грн. - пеня за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 21 990,90 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 володимирівни, Товариства з обмеженою відповідальністю В«Софора ЮгВ» в рівних частках на користь Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 АвальВ» судовий збір у розмірі 3 654 грн. В іншій частині позову відмовлено.

30.07.2015 року Київським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист № 520/1615/14-ц про примусове виконання вищевказаного рішення суду в частині боржника ОСОБА_2.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 17, 19, 20,25 Закону України «Про виконавче провадження», 05.08.2015 року головним державним виконавцем Кравець О.В. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 48331112 за вищевказаним виконавчим листом. Копії зазначеної постанови із супровідним листом в порядку, встановленому ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», направлено сторонам. Боржнику надано строк для добровільного виконання рішення суду у семиденний термін.

14.06.2016 року Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області звернувся до Одеської філії ДП «СЕТАМ» з заявкою на реалізацію арештованого майна ЄДРВП 483331112, а саме нежитлових приміщень № 4-н, загальною площею 198,2 кв.м,., що знаходяться за адресою: пров. Світлий, 3 м. Одеса, вартістю 930 000 гривень, визначеною згідно звіту про незалежну оцінку.

Листом від 29.06.2016 року Державне підприємство «СЕТАМ» повідомив Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області про відомості щоло реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронних торгів: реєстраційний номер лота -155801; відомості про предмет іпотеки - нежитлове приміщення № 4-н, загальною площею 198,2 кв.м,., що знаходяться за адресою: пров. Світлий, 3 м. Одеса; день та час проведення електронних торгів - 12-14.07.2016 о 09.00; початкова ціна продажу майна - 939 000 гривень.

Як вбачається з протоколу № 183355 проведення електронних торгів від 14.07.2016 року , торги не відбулися через відсутність допущених учасників торгів.

28 липня 2016 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області склав Акт уцінки майна, в результаті чого вартість нежитлових приміщень № 4-н, загальною площею 198,2 кв.м,., що знаходяться за адресою: пров. Світлий, 3 м. Одеса після переоцінки склала 845 100 гривень.

31.08.2016 року відповідно до протоколу № 194115 від 31.08.2016 року електронні торги по реалізації зазначеного арештованого нерухомого майна знов не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів (лот № 164206).

У зв'язку з чим, 09 вересня 2016 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області склав Акт уцінки майна, в результаті чого вартість нежитлових приміщень № 4-н, загальною площею 198,2 кв.м,., що знаходяться за адресою: пров. Світлий, 3 м. Одеса після переоцінки склала 751 200 гривень.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 204545 від 13.10.2016 року по лоту № 172437 треті електронні торги по реалізації вищезазначеного майна не відбулись.

Через що 25.10.2016 року начальник відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції звернувся з листом до ПАТ «ОСОБА_1 Аваль», в якому запропонував вирішити питання щодо залишення за собою нереалізованого майна за оцінкою, якою воно було передано на реалізацію, а саме нежитлове приміщення № 4-Н, загальною площею 198,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Світанку, 3 - 939 000 гривень.

Звертаючись до суду з даною заявою скаржник обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до ч. 5 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Проте, вказане не відповідає дійсності, оскільки, відповідно до розділу 3 порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів затвердженого 22.12.2015 року наказом Міністерства юстиції України № 2710/5, який був чинний на момент передачі на реалізацію вищезазначеного майна, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Якщо строк чинності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги.

Слід враховувати той факт, що за правилами ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як роз'яснено в п.27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

За приписами ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ст. ст. 58-59 ЦПК України докази по справі повинні бути належними та допустимими, та не ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

В порушення даних норм закону, заявником не надано суду доказів того, що дії старшого виконавця суперечать чинному законодавству, а посилання, викладені в скарзі не може бути підставою для її задоволення, оскільки відповідно до матеріалів виконавчого провадження державним виконавцем були виконані всі дії, які передбачені законом в межах його повноважень.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" , передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закону) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 11 цього ж Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Згідно з ч. 4 ст. 82 Закону, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно частин 1,2 ст. 384 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що скарга скаргою Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк Аваль» на бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області є необґрунтованою та безпідставною, а від так задоволенню не підлягає.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 27, 384 ЦПК України, ст.ст. 26, 49, 53, 82 Закону України «Про виконавче провадження» суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 банк Аваль» на бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції в Одеській області під час виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 червня 2014 року у справі № 520/1615/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства В«ОСОБА_1 АвальВ» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю В«Софора ЮгВ» , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю В«Істок-2001В» про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити в повному обсязі.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Куриленко О. М.