Ухвала

від 15.11.2016 по справі 1/602-26/229

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.11.2016 р. Справа № 1/602-26/229

Суддя Ділай У.І. розглянувши заяву: Публічного акціонерного товариства В«Всеукраїнський ОСОБА_1В» , м. Київ

про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання

за позовом Львівської філії Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнського ОСОБА_1 Банку "ВАБанк", м. Львів

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю В«Належна дистриб'юторська компанія В«ЛьвівВ» , м. Львів

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю В«Належна дистриб'юторська компаніяВ» , м. Київ

про стягнення 72 442,13 грн.

За участі представників:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

Встановила :

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява №11/1-51250 від 26.10.2016р. ПАТ В«Всеукраїнський ОСОБА_1В» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу від 19.08.2005р. у справі №1/602-26/229 про стягнення солідарно з ТзОВ В«Належна дистриб'юторська компанія В«ЛьвівВ» та ТзОВ В«Належна дистриб'юторська компаніяВ» на користь ПАТ В«Всеукраїнський ОСОБА_1В» заборгованості, до виконання.

Ухвалою від 02.11.2016р. вказану заяву прийнято до розгляду та її призначено до розгляду на 15.11.2016р.

Позивач та відповідачі-1,2 в судове засідання 15.11.2016р. явку повноважних представників не забезпечили.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.08.2005р. у справі №1/602-26/229 позовні вимоги Львівської філії Відкритого ОСОБА_1 товариства Всеукраїнського ОСОБА_1 Банку В«ВАБанкВ» до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю В«Належна дистриб'юторська компанія В«ЛьвівВ» , до відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю В«Належна дистриб'юторська компаніяВ» про стягнення 72 442,13 грн. задоволено повністю та стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Належна дистриб'юторська компанія В«ЛьвівВ» та Товариства з обмеженою відповідальністю В«Належна дистриб'юторська компаніяВ» на користь Відкритого ОСОБА_1 товариства Всеукраїнського ОСОБА_1 Банку В«ВАБанкВ» 65 122,72 грн. основного боргу, 550,04 грн. нарахованих відсотків, 5 886,15 грн. прострочених відсотків, 883,22 грн. пені, 724,42 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказане рішення сторонами не оскаржено.

19.08.2005р. господарським судом Львівської області на його виконання видано відповідний наказ.

23.12.2005р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Львова винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки майна належного боржнику-1 (ТзОВ В«Належна дистриб'юторська компанія В«ЛьвівВ» ), на яке може бути звернено стягнення в рахунок погашення боргу, не виявлено. Згідно виконавчого документа солідарний боржник-2 (ТзОВ В«Належна дистриб'юторська компаніяВ» ), знаходиться за адресою: м. Київ, вул. І.Лепсе, 8, відтак, виконавче провадження направлене для подальшого виконання до Державної виконавчої служби м. Києва за належністю.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції ФГВФО від 20.03.2015р. №63, розпочато процедуру ліквідації ПАТ В«ВіЕйБі БанкВ» та призначено ліквідатором уповноважену особу Фонду - ОСОБА_2 Рішенням виконавчої дирекції Фонду вд 22.02.2016р. №213 продовжений строк здійснення процедури ліквідації ПАТ В«ВіЕйБі БанкВ» та повноваження ліквідатора ОСОБА_2 строком на два роки до 19.03.2018р.

Заявником (ПАТ В«ВіЕйБі БАНКВ» ) 08.09.2016р. направлено запит (вих.№11/1-43680 від 07.09.2016р.) до Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції, щодо отримання інформації про надходження та виконання документа, а саме наказу господарського суду Львівської області №1/602-26/229 від 19.08.2005р. В підтвердження чого долучено оригінал фіскального чеку №8311 від 08.09.2016р.

Відповіді ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві на запит (вих.№11/1-43680 від 07.09.2016р.) не надало.

Станом на 11.08.2016р. стягувачем (ПАТ В«ВіЕйБі БанкВ» ) втрачено та до виконання не пред'явлено наказ від 19.08.2005р. у справі №1/602-26/229.

23.08.2016р. стягувач звертався до господарського суду Львівської області із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання у справі №1/602-26/229.

Ухвалою від 26.09.2016р. господарський суд Львівської області відмовив у задоволенні вказаної заяви. Як зазначено в ухвалі, згідно спірного наказу господарського суду Львівської області від 19.08.2005р., останній міг бути пред'явлений до виконання протягом трьох років, тобто до 19.08.2008р. З огляду на це, докази поважності причин пропущення строку повинні стосуватися періоду, протягом якого даний наказ міг бути звернений до виконання (пред'явлений до органів ДВС), зокрема з 19.08.2005р. по 19.08.2008р. Натомість, заявник покликався на обставини, які мали місце вже далеко після зазначеного строку. Жодних доказів, які підтверджували б неможливість чи утруднення з боку стягувача звернутися до органів ДВС про примусове виконання рішення суду від 19.08.2005р. у справі №1/602-26/229 протягом строку встановленого законом - суду всупереч положень ст.33 ГПК України, представлено не було. Більше того, станом на час коли збіг строк пред'явлення наказу для виконання (19.08.2008р.) і до введення в банку тимчасової адміністрації з початком процедури ліквідації (20.03.2015р.) позивач здійснював свою діяльність, як платоспроможна фінансова установа. Однак, доказів (обставин), які спричинили непред'явлення виконавчого документу до виконання банком у встановлений строк, суду не надано.

Статтею 119 ГПК України, визначено, що у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 43 та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали.

Ухвала господарського суду Львівської області від 26.09.2016р. у справі №1/602-26/229 не оскаржена та набрала законної сили.

В заяві (вх. №5233/16 від 01.11.2016р.) ПАТ В«ВіЕйБі БанкВ» покликається на значну зміну кадрів, скорочення штату працівників, пересилання кредитної справи з регіональної дирекції до головного офісу Банку, неефективність управління попереднього керівництва та низький рівень контролю по роботі з повернення кредитної заборгованості, в тому числі контролю виконання судових рішень органами державної виконавчої служби. Також зазначає, що із введенням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, робочі процеси були змінені. Крім того, відбувалося скорочення персоналу та закриття відділень, а процедура отримання інформації та документів, необхідних для здійснення процесуальних дій потребує додаткового часу.

Вирішення питання щодо поновлення цього строку перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду, який згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, вирішуючи це питання, суд у світлі конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і в залежності від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку. Однак, при цьому, суд зауважує, що можливість поновлення цього строку не є необмеженою, оскільки право доступу до суду не є абсолютним, і відхилення від принципу правової визначеності (певності), який включає й дотримання принципу остаточності судового рішення (res judicata), що закріплені у ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, можливе лише за виняткових обставин.

Суд звертає увагу, що поданою заявою (вх. №5233/16 від 01.11.2016р.) ПАТ В«ВіЕйБі БанкВ» покликається на ті самі підстави, які вказані також у попередній заяві, за результатами якої прийнята господарським судом Львівської області ухвала від 26.09.2016р. про відмову у задоволенні вказаної заяви. Тобто, є судове рішення між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (стаття 32 цього Кодексу).

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами процесуального законодавства рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Питання про відновлення строку може бути порушене лише після закінчення процесуального строку.

Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу (виконавчого документа) до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України.

Доводи позивача фактично зводяться до того, що ПАТ В«ВіЕйБі БанкВ» наказ був втрачений. При цьому, не долучено до справи жодного документа про звернення позивача з 19.08.2005р. по 19.08.2008р. до ВДВС із заявами про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, надсилання запитів про вчинені дії державним виконавцем при виконанні виконавчого провадження й інших доказів про подання будь-яких клопотань, пояснень, заперечень чи міркувань з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, а також не надано доказів звернення до господарського суду Львівської області із заявою про видачу дублікату наказу у зв'язку із його втратою в межах строків пред'явлення наказу до виконання з врахуванням періоду переривання таких строків, матеріали справи також містять таких відомостей. Заявником не наведено належного обґрунтування та доказів на підтвердження обставин для поновлення пропущеного строку.

З урахуванням наведеного, суд вважає недоведеними позивачем наявності поважних причин пропуску строку для пред'явлення наказів до виконання.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, 119 ГПК України, Господарський суд Львівської області, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про відновлення строку для пред'явлення наказу до виконання.

Суддя Ділай У.І.