Постанова

від 09.11.2016 по справі 822/1451/16

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1451/16

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

09 листопада 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

представника позивача: Діденко Т.В.

представників відповідача: Слободенюка Ю.І., Дикої Л.М., Кундиловської М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аккорд Імпорт" до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області № 0001791202, №0001731501 від 06.07.2016 року.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.08.2016 року вказаний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представники відповідача вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанова суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за березень 2016 року.

За наслідками перевірки складено акт № 1214/12-02/39785943 від 20.05.2016 року.

За висновками перевірки встановлено, зокрема, такі порушення: в порушення абз. "б" п.200.4 ст.200 ПК України платником за березень 2016 року завищено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку на 208807,00 грн.; в порушення абз. "в" п.200.4 ст.200 ПК України платником за березень 2016 року занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 208807,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001791202 від 06.07.2016 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 208807,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 52202,00 грн.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за квітень 2016 року.

За наслідками перевірки складено акт № 1499/12-02-39785943 від 16.06.2016 року.

За висновками перевірки встановлено, зокрема, такі порушення: в порушення абз. "б" п.200.4 ст.200 ПК України платником за березень 2016 року завищено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку на 18630,00 грн.; в порушення абз. "в" п.200.4 ст.200 ПК України платником за березень 2016 року занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 18630,00 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001731501 від 06.07.2016 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 18630,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4658,00 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, з наступних підстав.

Так, приймаючи оскаржене рішення судом першої інстанції не враховано абз. «б» п.200.4 ст.200 ПК України, якою визначено підстави заявления платником податків сум ПДВ до відшкодування при наявності фактично оплаченої частини залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду. Всупереч зазначеної законодавчої норми, судом першої інстанції зроблено висновок про можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування податку на додану вартість в частині поверненої оплати (попередніх звітніх періодів), яка була сфрмована за рахунок коригування податкових зобов'язань у напрямку їх зменшення внаслідок звернення коштів по відповідних господарських операціях, що було відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень та квітень 2016 р. Відтак, позиція суду першої інстанції щодо підстав отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість при відсутності фактичної оплати залишку від'ємного значення суперечить законодавчо встановленим підставам отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, де визначено обов'язкову наявність фактичної оплати залишку від'ємного значення.

Разом з тим, як встановлено судом платником подано Додаток 1 до декларації з ПДВ за березень 2016 року за №9060628025 від 20.04.2016 р. та задекларовано у р.7 коригування податкових зобов'язань у бік їх зменшення на загальну суму (-) 3882395 грн., суму ПДВ (-) 776479 грн. по контрагентах. За даними вказаного додатку позивачем було здійснено коригування податкових зобов'язань у бік їх зменшення, в тому числі коригувалися податкові накладні, складені у звітному податковому періоді - березні 2016 року на суму ПДВ (-) 63312 грн. та коригування податкових зобов'язань у бік їх зменшення по періодах, відмінних від звітного періоду на суму ПДВ (-) 713167 грн., а саме, січня 2016 року на суму ПДВ (-) 668 грн. та лютого 2016 року на суму ПДВ (-) 712499 грн.

Так само, платником подано Додаток 1 до декларації з ПДВ за квітень 2016 року за №9082330825 від 20.05.2016 р. та задекларовано у р.7 коригування податкових зобов'язань у бік їх зменшення на загальну суму (-) 98308 грн., суму ПДВ (-) 19662 грн. по контрагентах .За даними вказаного додатку позивачем було здійснено коригування податкових зобов'язань у бік їх зменшення, в тому числі коригувалися податкові накладні, складені у звітному податковому періоді - квітні 2016 року на суму ПДВ (-) 1031,34 грн. та коригування податкових зобов'язань у бік їх зменшення по періодах, відмінних від звітного періоду на суму ПДВ (-) 18630,37 грн., а саме: грудня 2015 року на - суму ПДВ (-) 297 грн. та лютого 2016 року на суму ПДВ (-) 18333,37 грн.

Відтак, частина від'ємного значення березня 2016 р. у сумі 776479 грн та від'ємного значення квітня 2016 р. у сумі 19662 грн фактично були сформовані за рахунок коригування податкових зобов'язань у напрямку їх зменшення внаслідок повернення коштів, що було відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2016 р. та за квітень 2016 р.

При цьому перевіркою встановлено, що згідно до поданого листа за №01 від 06.05.2016 р. (ДПІ вх.№4215/10ю від 06.05.2016 р.), платником у березні 2016 р. заявлено суму до відшкодування ПДВ розмірі 436419 грн., в межах залишку від'ємного значення березня 2016 р. та згідно до поданого листа за №31/05 від 31.05.2016 року (вх.№5018/10ю), платником у квітні 2016 р. заявлено суму до відшкодування ПДВ у розмірі 204571 грн., в межах залишку від'ємного значення квітня 2016 р.

Однак, враховуючи той факт, що платник сформував частину суми від'ємного значення за рахунок коригування податкових зобов'язань попередніх періодів в сторону їх зменшення в розмірі 713167 грн (- за березень 2016 року) та в розмірі 18 630 грн (-за квітень 2016 року), позивач не може претендувати на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у частині такої оплати на суму 208807 грн (-за березень 2016 року) та на суму 18 630 грн (-за вітень 2016 року).

В свою чергу, вказаними камеральними перевірками встановлено, що розрахунок бюджетного відшкодування складено з порушенням вимог ст.200 ПК України та п.5 розділу V Порядку заповнення та подання звітності з ПДВ затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за N 159/28289.

Відхилення в сумі 208807 грн (-за березень 2016 року) та на суму 18 630 грн (-за квітень 2016 року) виникли в результаті встановлених даними перевірками порушень, а саме: внаслідок врахування у складі розрахунку суми бюджетного відшкодування коригування податкових обов'язань в сторону їх зменшення.

Крім того, перевіркою встановлено, що у березні 2016 року та у квітні 2016 року платник заявив до відшкодування, скориставшись фактично оплаченою частиною залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду в розмірі 227612 грн (-за березень 2016 року) та в розмірі 18 630 он (-за квітень 2016 року).

Частина суми залишку від'ємного значення березня 2016 року у розмірі 208807 грн не була оплачена у березні 2016 року, та від`ємного значення квітня 2016 року у розмірі 18630,00 грн не була оплачена в квітні 2016 року, тому що фактично була сформована за рахунок коригування податкових зобов'язань у напрямку їх зменшення по податкових накладних, складених у попередніх до звітного періодах. Тому підприємство не може претендувати на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в частині такої оплати.

Згідно п.5. розділу V Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р., № 21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, "сума від'ємного значення (рядок 20 у декларації 0110) підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2). Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до п. 200.3 ст. 200 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість".

За змістом п. 200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В силу п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Абзацом "б" п.200.4 ст.200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200.3 ст. 200 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Водночас, за своїм формулюванням норма, що закладена абзацом "б" даного підпункту є наказовою, тобто не дозволяє платнику вибирати чи вчиняти дії на власний розсуд, оскільки містить чітку вказівку: "якщо..., то...".

Також слід зауважити, що судом першої інстанції не враховано, що частина суми залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду (квітень, грудень 2015 року, січень-лютий 2016 року) у відповідних розмірах (вказаних актах камеральних перевірок, які є предметом дослідження даної справи), не була оплачена у березні-квітні 2016 р., тому що частина від'ємного значення березня-квітня 2016 року фактично була сформована за рахунок коригування податкових зобов'язань у напрямку їх зменшення внаслідок повернення коштів, що було відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень-квітень 2016 р., а відтак, підприємство не може претендувати на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у частині такої оплати, яка проведена раніше, однак на момент формування суми податку на додану вартість заявленої до відшкодування в перевіряємих періодах, така оплата була повернута покупцю при поверненні товару, відповідно та частина податкового кредиту не була фактично оплачена у березні - квітні 2016 року.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 14 листопада 2016 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Залімський І. Г. Смілянець Е. С.