Постанова

від 09.11.2016 по справі 822/1572/16

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1572/16

Головуючий у 1-й інстанції: Божук Д.А.

Суддя-доповідач: Сушко О.О.

09 листопада 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Коваль К.В.,

представника позивача: Шпака А.П.

представника відповідача: Федючка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємство "Степ" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Степ" до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.08.2016 №0000461401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у сумі 530402,50 грн., в тому числі 424322,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та 106080,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.09.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказує що постанова суду першої інстанції необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з прийняттям нової постанови про задоволення позову, виходячи з наступого.

Судом встановлено, що позивач як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 06.08.1998 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №549736, витягом та Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Основними видами діяльності ПП "Степ" є: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71); неспеціалізована оптова торгівля (46.90); роздрібна торгівля пальним (47.30).

У період з 05.07.2016 по 11.07.2016 працівником відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Степ" з питань достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку за період з 01.01.2015 по 31.12.2015.

За результатами перевірки складено акт від 18.07.2016 №541/22-01-14-01/30145194.

У висновках вказаного акту, відповідачем зазначено про порушення ПП "Степ" пп.213.1.9 п.213.1 ст.213, пп.215.3.4 та пп.215.3.10 п.215.3 ст.215, пп.216.9 ст.216 ПК України. Як наслідок, занижено акцизний податок за 2015 рік у сумі 424322,00 грн., в тому числі: січень 2015 року - 18120,00 грн.; лютий 2015 року - 30784,00 грн.; березень 2015 року - 36076,00 грн.; квітень 2015 року - 28412,00 грн.; травень 2015 року - 32084,00 грн.; червень 2015 року - 38758,00 грн.; липень 2015 року - 46583,00 грн.; серпень 2015 року - 36094,00 грн.; вересень 2015 року - 34005,00 грн.; жовтень 2015 року - 44675,00 грн.; листопад 2015 року - 40603,00 грн.; грудень 2015 року - 38128,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 18.07.2016 №541/22-01-14-01/30145194, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.08.2016 №0000461401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у сумі 530402,50 грн., в тому числі 424322,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та 106080,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведена, а позивачем не спростована, правомірність прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Суд апеляційної інстанції не погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає вимогам закону.

Так, підставою для збільшення грошового зобов'язання з акцизного податку стали висновки відповідача, що позивачем неправомірно не сплачено акцизний податок з вартості реалізованого пального оптовим покупцям для його подальшого використання у господарській діяльності останніх.

При цьому, основним видом діяльності позивача є оптова торгівля паливом. В межах господарської діяльності позивач здійснює як роздрібну торгівлю пальним через автозаправні станції так і оптову торгівлю пальним суб'єктам господарювання для забезпечення їхньої господарської діяльності.

За 2015 рік позивач проводив реалізацію палива оптовим покупцям, згідно укладених договорів. Зокрема основними покупцями пального у 2015 р. були: КП «Міськтепловоденергія», КП «Комбінат благоустрою», ТОВ «Електротерм», МП «Мультисервіс», ПП «Струм» та ін.

У відповідності до ст. 212 ПК України ПП «Степ» є платником акцизного збору. Слід зауважити, що ПП «Степ» в повній мірі задекларувало та сплатило акцизний збір за 2015 р. з суми реалізованого підакцизного товару роздрібним споживачам.

Водночас, реалізація підакцизної продукції оптовим покупцям - суб'єктам господарювання для подальшого її використання у господарській діяльності таких покупців не є роздрібною торгівлею та вартість таким чином реалізованого товару не є базою оподаткування акцизним податком в розумінні ст. 214 ПК України, в редакції, що діяла до 01.01.2016 р. При цьому, на момент виникнення спірних правовідносин чинним законодавством не передбачалось, що фізичний відпуск з автозаправної станції товарів є реалізацією суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в розумінні ПК України.

Вказані зміни були внесені лише Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 р. № 909-VI11, який набув чинності 01 січня 2016 р.

Положеннями підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у редакції на час здійснення реалізації підакцизних товарів позивачем, визначено, що акцизний податок непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Відповідно до підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (пункт 215.1 статті 215 Податкового кодексу України).

Згідно з підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є об'єктами оподаткування.

Положеннями абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що реалізацією суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що операція з реалізації суб'єктом господарювання підакцизних товарів є об'єктом оподаткування акцизним збором у розумінні підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, якщо суб'єктом здійснюється продаж підакцизних товарів безпосередньо громадянам або іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Отже, з урахуванням того, що суб'єктами господарювання можуть укладатись різного виду господарські та цивільно-правові договори щодо підакцизних товарів (продукції), - відпуск нафтопродуктів через мережу АЗС не завжди являється операцією з реалізації, оскільки його віднесення до такого типу операцій залежить від виду цивільно-правового чи господарсько-правового договору, на підставі якого здійснюється такий відпуск.

Крім того, оптова торгівля здійснюється за договором поставки. Згідно з п. 1 ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до п. З ст. 265 Господарського кодексу України сторонами договору поставки можуть бути тільки суб'єкти господарської діяльності.

Також слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року № 14 затверджено форму декларації з акцизного податку. Додатком 6 до даної декларації передбачено, що база оподаткування акцизним податком при реалізації бензинів моторних (рядок 5) та інших нафтопродуктів (легкі, середні та важкі дистиляти), визначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу (рядок 6) визначається шляхом вирахування із загальної вартості реалізованих підакцизних товарів (графа 3) вартості товарів від їх реалізації для комерційного використання (графа 4). Таким чином у графі 5 Додатку визначається вартість підакцизних товарів до оподаткування (графа 3 - графа 4). Саме ця вартість і є базою оподаткування акцизним податком, за яким сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету, відображається у графі 7 Додатку та визначається шляхом множення даних графи 5 та графи 6.

За вказаних обставин, суд першої інстанції допустив помилкове тлумачення застосованого закону, а тому ухвалене ним судове рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.

Зазначені обставини, враховуючи порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, відповідно до статті 202 КАС України, є підставою для скасування цього рішення з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог з наведених вище мотивів.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу приватного підприємство "Степ" задовольнити повністю.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.08.2016 №0000461401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у сумі 530402,50 грн., в тому числі 424322,00 грн. - за податковими зобов'язаннями та 106080,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 14 листопада 2016 року.

Головуючий Сушко О.О. Судді Смілянець Е. С. Залімський І. Г.