Ухвала

від 27.10.2016 по справі 210/2386/16-к

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/2386/16-к

Провадження № 1-кс/210/1339/16

"27" жовтня 2016 р.

Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання про накладення арешту на майно юридичної особи, внесене в кримінальному провадженні № 32016040230000015 від 24.03.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло вищевказане клопотання. В обґрунтування заявленого клопотання зазначається, що в провадженні слідчого відділу фінансових розслідувань Криворізької південної ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016040230000015 від 24.03.2016 року про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами ТОВ «Востокснабагро» (39601384), ТОВ «Линкор Групп» (39601384), ТОВ «Шафран-ХХL» (39424094), ТОВ «Фаргет» (39478223), ТОВ «Віртон» (39541394), ТОВ «Фламінго» (20531648), ТОВ «Делівенс» (39467468), ТОВ «Газкомплект» (13750984), ТОВ «Оптімум-В» (40081682), ТОВ «Ренесанс-Роялті V» (39292144) ТОВ «ІВН-2015» (40121693), ТОВ «Сонера» (38483285) в першому кварталі 2016 року здійснено перерахунок грошових коштів на розрахункові рахунки ТОВ «ЗГС-2015» (ЄДРПОУ 40182803), м. Нікополь з призначенням платежу «за сільськогосподарську продукцію». При цьому, директором ТОВ «ЗГС-2015» значиться ОСОБА_3 1967 року народження, раніше неодноразово судимий, який перебував на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «алкоголізм». Юридичною адресою ТОВ «ЗГС-2015» значиться кв. АДРЕСА_1 , яка одночасно є місцем реєстрації та проживання ОСОБА_3 та являє собою однокімнатну квартиру. Виробничих потужностей, власних та орендованих будівель, складських приміщень, сільськогосподарської техніки, майна, транспортних засобів, сільськогосподарських угідь, земельних ділянок, необхідних для виробництва та зберігання сільськогосподарської продукції. ТОВ «ЗГС-2015» не має, згідно податкової звітності підприємства ТОВ «ЗГС-2015» не придбавало сільськогосподарської продукції в четвертому кварталі 2015 р. та першому кварталі 2016 р. і, таким чином не мало змоги здійснити реалізацію с/г продукції в адресу зазначених контрагентів покупців.

Слідством встановлено, що ТОВ "РЕНЕСАНС-РОЯЛТІ V", на ряду з іншими суб`єктами господарської діяльності задіяне в протизаконній діяльності ТОВ "ЗГС-2015» з конвертації грошових коштів та створення умов для ухилення від сплати податків різним суб`єктам господарювання. Керівником ТОВ "РЕНЕСАНС-РОЯЛТІ V" є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка, згідно вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2016 року, засуджена за ч.1 ст. 205 КК України.

Крім того, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено майно ТОВ "РЕНЕСАНС-РОЯЛТІ V", а саме:

-житловий будинок за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Новоселівка, вул. Лиманська 16б;

-житловий будинок за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Новоселівка, вул. Лиманська 16;

-житловий будинок за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Новоселівка, вул. Лиманська 16а;

-земельна ділянка за кадастровим номером 1223285500:04:001:0301;

-земельна ділянка за кадастровим номером 1223285500:04:001:0303;

-земельна ділянка за кадастровим номером 1223285500:04:001:0305,;

-земельна ділянка за кадастровим номером 1223285500:04:001:0304 ;

-земельна ділянка за кадастровим номером 1223285500:04:001:0300 ;

-земельна ділянка за кадастровим номером 1223285500:04:001:0302 .

В ході слідства по кримінальному провадженню №32016040230000015 здобуті докази завдання та розміру шкоди злочинними діями ТОВ "РЕНЕСАНС-РОЯЛТІ V", а саме покази свідків, первинні документи ТОВ "РЕНЕСАНС-РОЯЛТІ V", звітні податкові документи ТОВ "РЕНЕСАНС-РОЯЛТІ V" та інші докази.

Таким чином, є достатньо підстав вважати, що майно ТОВ "РЕНЕСАНС-РОЯЛТІ V" необхідне для забезпечення у майбутньому можливої конфіскації майна або цивільного позову з метою відшкодування спричинених державі збитків, у зв"язку із чим слідчий клопоче про накладення арешту на майно, зазначене в клопотанні.

Згідно з ч. 2ст. 132 КПК України, клопотання подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Клопотань про застосування технічних засобів фіксування процесуальної дії в порядкуст. 107 КПК Українине надходило.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст.131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7) ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст.170 КПК України-ст.173 КПК України.

Положеннями ч.1ст. 170 Кримінального процесуального кодексу Українивизначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна , відповідно до ст. 171 КПК України повиннобути зазначено, зокрема,підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати;документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

Відповідно до вимог ч.2, ч.3, ч.4 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Так, слідчий звернувся до суду в межах зазначеного кримінального провадження з клопотанням, погодженим з прокурором, про накладення арешту на земельні ділянки та нерухоме майно, яке належить юридичній особі.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, в клопотанні слідчий, взагалі не обґрунтував, яким саме чином та на яких підставах вказані у клопотанні земельні ділянки та нерухоме майно являються доказом злочину, підлягають спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову.

Згідно норм Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту, та відповідно накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

З цього слідує, що клопотання слідчого не відповідає п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України, оскільки не містить належного обґрунтування підстав і мети (відповідно до положень статті 170 цього Кодексу) необхідності арешту майна, а посилання слідчого на відшкодування спричинених державі збитків не може бути метою арешту, оскільки розмір шкоди в кримінальному провадженні не встановлений.

Слід також зазначити, що відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна розглядається за участю власника майна. При цьому, клопотання слідчого може бути розглянуто без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. Така необхідність завжди має бути об`єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду.

Зокрема відповідна необхідність може обумовлюватися наявністю обґрунтованої підозри, що власник майна в разі повідомлення про наміри накласти арешт на його майно може сховати, знищити чи пошкодити майно.

В будь-якому випадку слідчий повинен мотивувати необхідність розгляду клопотання без повідомлення власника майна, а слідчий суддя переконатися, що таке мотивування є обґрунтованим.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам щодо його змісту, тому мають бути застосовані вимоги ч.3 ст.172 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170 - 173,309,372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ ФР Криворізької південної ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області капітана податкової міліції ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно юридичної особи, внесене в кримінальному провадженні № 32016040230000015 від 24.03.2016 року за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України - повернути для усунення недоліків.

Встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії даної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Роз"яснити, що згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України що тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя: ОСОБА_1