Ухвала

від 31.10.2016 по справі 210/2386/16-к

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/2386/16-к

Провадження № 1-кс/210/1336/16

"31" жовтня 2016 р.

Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання про накладення арешту на розрахункову рахунки юридичної особи, внесене в кримінальному провадженні № 32016040230000015 від 24.03.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України , -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло вищевказане клопотання. В обґрунтування заявленого клопотання зазначається, що в провадженні слідчого відділу фінансових розслідувань Криворізької південної ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016040230000015 від 24.03.2016 року про вчинення кримінального правопорушення за ч.1 ст.212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами ТОВ «Востокснабагро» (39601384), ТОВ «Линкор Групп» (39601384), ТОВ «Шафран-ХХL» (39424094), ТОВ «Фаргет» (39478223), ТОВ «Віртон» (39541394), ТОВ «Фламінго» (20531648), ТОВ «Делівенс» (39467468), ТОВ «Газкомплект» (13750984), ТОВ «Оптімум-В» (40081682), ТОВ «Ренесанс-Роялті V» (39292144) ТОВ «ІВН-2015» (40121693), ТОВ «Сонера» (38483285) в першому кварталі 2016 року здійснено перерахунок грошових коштів на розрахункові рахунки ТОВ «ЗГС-2015» (ЄДРПОУ 40182803), м. Нікополь з призначенням платежу «за сільськогосподарську продукцію». При цьому, директором ТОВ «ЗГС-2015» значиться ОСОБА_4 1967 року народження, раніше неодноразово судимий, який перебував на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «алкоголізм». Юридичною адресою ТОВ «ЗГС-2015» значиться кв. АДРЕСА_1 , яка одночасно є місцем реєстрації та проживання ОСОБА_4 та являє собою однокімнатну квартиру. Виробничих потужностей, власних та орендованих будівель, складських приміщень, сільськогосподарської техніки, майна, транспортних засобів, сільськогосподарських угідь, земельних ділянок, необхідних для виробництва та зберігання сільськогосподарської продукції. ТОВ «ЗГС-2015» не має, згідно податкової звітності підприємства ТОВ «ЗГС-2015» не придбавало сільськогосподарської продукції в четвертому кварталі 2015 р. та першому кварталі 2016 р. і, таким чином не мало змоги здійснити реалізацію с/г продукції в адресу зазначених контрагентів покупців.

Слідством встановлено, що ТОВ "РЕНЕСАНС-РОЯЛТІ V", на ряду з іншими суб`єктами господарської діяльності задіяне в протизаконній діяльності ТОВ "ЗГС-2015» з конвертації грошових коштів та створення умов для ухилення від сплати податків різним суб`єктам господарювання. Керівником ТОВ "РЕНЕСАНС-РОЯЛТІ V" є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка, згідно вироку Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2016 року, засуджена за ч.1 ст. 205 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що для здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "РЕНЕСАНС-РОЯЛТІ V", відкрито банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" (МФО 380805) за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9.

-

Орган досудового розслідування вважає, що безготівкові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках суб"єктів господарювання "тіньового" сектору економіки, мають важливе значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні та є ключовими доказами, які допоможуть встановити джерела їх надходження, а також необхідні для забезпечення у майбутньому можливої конфіскації майна або цивільного позову з метою відшкодування спричинених державі збитків, у зв"язку із чим слідчий клопоче про накладення арешту на грошові кошти у видатковій частині, що знаходяться на рахункахТОВ "РЕНЕСАНС-РОЯЛТІ V", шляхом зупинення видаткових операцій, за винятком за винятком видаткових операцій пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди, а так само по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Згідно з ч. 2ст. 132 КПК України, клопотання подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Клопотань про застосування технічних засобів фіксування процесуальної дії в порядкуст. 107 КПК Українине надходило.

Слідчий заявлене клопотання підтримав. Про день та час розгляду справи було повідомлено юридичну особу ТОВ «Ренесанс-Роялті V» , однак до судового засідання не з`явились , причини неявки суду не повідомили .

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст.131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7) ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст.170 КПК України-ст.173 КПК України.

Положеннями ч.1ст. 170 Кримінального процесуального кодексу Українивизначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна , відповідно до ст. 171 КПК України повиннобути зазначено, зокрема,підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати;документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Разом з тим, за правилами вказаної норми кримінального процесуального закону,а саме частин 3, 5, та 6, арешт на майно зокрема юридичної особи може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу, в разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою щодо якої здійснюється провадження.

Згідно положень статті 173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 4ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Так, з урахуванням положень ст. ст. 2,7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Зі змісту клопотання слідчого неможливо встановити, з якою саме метою з числа передбаченихст.170 КПК Українипідстав пропонується накласти арешт на грошові кошти юридичної особи ТОВ «Ренесанс-Рояльті V». При цьому, слідчий посилається на необхідність забезпечення у майбутньому відшкодування спричинених державі збитків, втім у даному кримінальному провадженні будь-якій особі не повідомлено про підозру, та взагалі не встановлено розмір збитків.

Також не наведенопідстав вважати, що дана юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також, що розмір цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою щодо якої здійснюється провадження є обґрунтованим.

Між тим, на день розгляду справи в суді , жодній особі у даному кримінальному провадженні не пред`явлено підозри, жодну особу не визнано потерпілою, розмір завданих кримінальним правопорушенням збитків не визначено.

Крім того, подане клопотання не містить посилань на те, що кошти, яке слід арештувати, відповідає критеріям, зазначеним у ч. 3ст. 170 КПК Україниі яким саме.

З матеріалів кримінального провадження, доданих до клопотання вбачається, що цивільний позов в даному провадженні відсутній, а санкції ч. 1 ст. 212 КК України не передбачає спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально правового характеру щодо юридичної особи.

До матеріалів клопотання не надано доказів, що ТОВ «Ренесанс-Рояльті V» перераховували грошові кошти на розрахункові рахунки ТОВ "ЗГС-2015" (ЄДРПОУ 40182803), що унеможливлює встановлення співмірності заходу забезпечення кримінального провадження, про застосування якого заявлено в клопотанні.

В ході розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти у кримінальному провадженні не доведено необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Таким чином суд приходить до висновку, що клопотання про арешт майна не відповідає встановленимчинним законодавством вимогамщодо його змісту, воно є необґрунтованим, у зв`язку з чим з урахуванням викладеного, подане клопотання про арешт майна не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170 - 173,309,372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання слідчого СВ ФР Криворізької південної ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області капітана податкової міліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на розрахункову рахунки юридичної особи, внесене в кримінальному провадженні № 32016040230000015 від 24.03.2016 року за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п"яти днів з моменту її отримання безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Слідчий суддя: ОСОБА_1