Постанова

від 09.11.2016 по справі 805/3469/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 р. Справа № 805/3469/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Козаченка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Малинівської сільської ради Слов'янського району Донецької області до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Малинівська сільська рада Слов'янського району Донецької області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 07.07.2016 року Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області прийнято рішення № 0005981303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) єдиного внеску на загальну суму 11 529, 57 грн. за період з 21.06.2014 року по 25.07.2014 року.

Посилаючись на п. 9(4) Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", позивач вважає, що відповідач прийняв спірне рішення за відсутності правових підстав, а тому просить суд визнати його протиправним та скасувати.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження без своєї участі.

Представник відповідача через канцелярію суду клопотань про відкладення розгляду справи не надавав.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову виходячи з наступного.

Позивач - Малинівська сільська рада Слов*янського району Донецької області (ідентифікаційний код 04342909) зареєстрована як юридична особа.

07.07.2016 року Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області прийнято рішення № 0005981303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені по відношенню до позивача за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано: штраф у розмірі 10525, 01 грн. (10% до 01.01.2015 року) за період з 21.06.2014 року по 25.07.2014 року та пеню у розмірі 1 004, 56 грн.

24.10.2016 року Донецькою Торгово-промисловою палатою було видано сертифікат № 6902 яким засвідчено форс-мажорні обставини з 20.05.2014 року по 07.07.2014 року.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон № 2464) визначено, що страхувальники - роботодавці та інші особи відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно абз. 1 п. 1 ст. 4 Закону - 2464, платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (п. 4 ч. 2).

Розглядаючи спірне рішення, суд зазначає, що відповідач, приймаючи спірне рішення, діяв всупереч вимогам Закону № 2464 з огляду на наступне.

02.09.2014 року Верховною Радою України прийнято закон "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набув чинності 15.09.2014 року (далі - Закон № 1669) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин).

Підпунктом б пункту 8 ст. 14-1 Закону № 1669 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 було доповнено пунктом 9.3 наступного змісту: платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Унормування вищенаведеної статті згідно до Закону України "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" відбулося зі зміною нумерації п. 9-3 на п. 9-4.

Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8, але в повній мірі збереглася в Законі № 2464.

Крім того, суд зазначає, що пункт 9.4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 (після внесення змін до Закону № 1669-VII Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8) продовжує свою дію в часі.

Суд вважає, що спірним у даному випадку є наявність у відповідача підстав для прийняття відносно позивача спірного рішення, яким до останнього застосовано штрафні санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення сформоване з посиланням на статтю 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яка визначає заходи впливу та стягнення.

Наявність заборони (в силу закону) щодо застосування відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом № 1669 за невиконання обов'язків платника єдиного внеску у період з 15 вересня 2014 року по 1 січня 2016 року, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірного рішення.

Також суд зазначає, що термін "відповідальність" необхідно розуміти як встановлені законом та іншими нормативно-правовими актами санкції. Санкція - це заходи відповідальності, що застосовуються державою за порушення передбачених нормою права зобов'язань і вимог, а також з метою захисту інтересів суспільства і держави, прав і свобод людини та організацій (тобто юридичних осіб), правопорядку.

Відповідно суд вважає, що спірне рішення є таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином суд приходить до висновку про скасування рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 07.07.2016 року № 0005981303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано: штраф у розмірі 10525, 01 грн. (10% до 01.01.2015 року) за період з 21.06.2014 року по 25.07.2014 року та пеню у розмірі 1 004, 56 грн.

Також суд вважає обрати достанім та належним способом захисту прав позивача саме скасування спірного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа; згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Малинівської сільської ради Слов'янського району Донецької області до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Скасувати рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 07.07.2016 року № 0005981303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано: штраф у розмірі 10525, 01 грн. (10% до 01.01.2015 року) за період з 21.06.2014 року по 25.07.2014 року та пеню у розмірі 1 004, 56 грн.

Стягнути зі Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39883094, юридична адреса: 84100, Донецька обл., м. Слов*янськ, пл. Соборна, 3) на користь Малинівської сільської ради Слов'янського району Донецької області (ЄДРПОУ 04342909, 84187, Донецька обл., с. Малинівка, вул. Центральна, б. 6) судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Козаченко А.В.