Постанова

від 16.11.2016 по справі 816/1559/16

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року м. Полтава Справа № 816/1559/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Ричинди В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, -

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2016 року (згідно відбитку поштового штампу на конверті) фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови №П30/16-Ю від 25 серпня 2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 130500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на протиправність постанови №П30/16-Ю від 25.08.2016 про притягнення його до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності шляхом застосування штрафних санкцій, оскільки відповідачем було перевищено свої повноваження і проведено перевірку дотримання ФО-П ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил без законних на те підстав. Відповідач в порушення вимог статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не маючи наказу, посвідчення (направлення) на проведення перевірки ФО-П ОСОБА_3, не пред'явив їх і не надав копію направлення, а також не надав акт проведеної перевірки, а відразу виніс припис. Відтак, перевірка відповідачем проведена з порушенням порядку її проведення та з грубим порушенням прав позивача, який не був залучений до проведення перевірки з самого початку та, як наслідок, не зміг надати пояснення по суті справи та скористатися правовою допомогою. Поряд з цим, позивач наполягав на тому, що з його сторони були дотримані всі державні будівельні норми при розробленні проектної документації на об'єкт будівництва, тобто у його діях відсутній склад правопорушення.

Представник позивача в ході розгляду справи підтримував позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти позову, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В письмових запереченнях посилалася на те, що під час проведення планової перевірки, призначеної відносно об'єкта будівництва та відносно дотримання суб'єктом містобудівної діяльності вимог містобудівного законодавства, а не відносно позивача як суб'єкта підприємницької діяльності, встановлено, що передана замовнику для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва проектна документація, розроблена проектантом ФО-П ОСОБА_3 з порушенням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України з метою забезпечення виконання завдань, покладених на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09.07.2014, керуючись Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011, видано наказ №411 від 29.06.2016 про затвердження плану перевірок об'єктів будівництва, замовниками яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці на ІІІ квартал 2016 року, складеного за пропозиціями територіальних органів - структурних підрозділів апарату Держархбудінспекції згідно з додатком №1 (том 2 а.с. 18).

Згідно додатку №1 до наказу №411 від 29.06.2016 в план перевірок включено об'єкт будівництва - "4-поверховий секційний житловий будинок з вбудованими приміщеннями медичного центру та прибудованими адміністративними приміщеннями по вул. Перемоги, 10 в м. Кременчуці Полтавської області", періодом проведення перевірки вказаного об'єкта є 08.08.2016-19.08.2016, структурний підрозділ апарату Держархбудінспекції, який має провести планову перевірку - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області (том 2 а.с. 19).

04.08.2016 на підставі наказу №411 від 29.06.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області видано направлення №564 для проведення планової перевірки на об'єкті "4-поверховий секційний житловий будинок з вбудованими приміщеннями медичного центру та прибудованими адміністративними приміщеннями по вул. Перемоги, 10 в м. Кременчуці Полтавської області", строк дії направлення з 08.08.2016 по 19.08.2016 (том 2 а.с. 20).

Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Тарасовою Ю.В. проведено планову перевірку, за результатами якої оформлено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.08.2016 (том 2 а.с. 21-22). У вказаному акті інспектором зазначено, що нею проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПрАТ "Крюківбудтехмонтаж" (Полтавська область, м. Кременчук, вул. Майора Борищака, 16, код ЄДРПОУ 30244831); перевірка проведена у присутності відповідального за здійснення технічного нагляду -ОСОБА_5, директора ПрАТ "Крюківбудтехмонтаж" - ОСОБА_6; назва та місцезнаходження об'єкта будівництва - "4-поверховий секційний житловий будинок з вбудованими приміщеннями медичного центру та прибудованими адміністративними приміщеннями по вул. Перемоги, 10 в м. Кременчуці Полтавської області"; проектувальник робочого проекту об'єкта будівництва - ФО-П ОСОБА_3, він же головний архітектор проекту та відповідальний керівник за здійснення авторського нагляду; генеральний підрядник об'єкта будівництва - ПрАТ "Крюківбудтехмонтаж".

У акті перевірки інспектором, зокрема, зафіксовано, що проектувальником (ФО-П ОСОБА_3О.) здійснено передачу замовнику проектної документації на об'єкт: "4-поверховий секційний житловий будинок з вбудованими приміщеннями медичного центру та прибудованими адміністративними приміщеннями по вул. Перемоги, 10 в м. Кременчуці Полтавської області" (шифр 6/8-14) для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил.

На підставі вказаних висновків 19.08.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Тарасовою Ю.В. стосовно ФО-П ОСОБА_3 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №П29-16Ю, в якому зазначено про порушення останнім частини 3 статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини", пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №45 від 16.05.2011, частини 2 статті 26 та частини 1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 2.28 ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення, відповідність за які передбачена частиною 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (том 2 а.с. 31-32). Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності призначено на 10 год 00 хв 25.08.2016.

Поряд з цим, 19.08.2016 з метою усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, ФО-П ОСОБА_3 видано припис №196 з вимогою усунути виявлені порушення відповідно до вимог містобудівного законодавства, а саме, привести проектну документацію до вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с. том 2 а.с. 33-34).

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Тарасовою Ю.В. прийнято постанову від 25.08.2016 №П30/16-Ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ФО-П ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф в розмірі 130500,00 грн (том 2 а.с. 35-36).

Позивач, не погоджуючись з правомірністю вказаної постанови, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправною та скасування постанови №П30/16-Ю від 25.08.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 130500,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ФО-П ОСОБА_3, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень (пункт 3 Порядку №553).

Пункти 5, 6 та 9 Порядку №553 визначають, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Органи державного архітектурно-будівельного контролю проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на п'ять робочих днів.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

З наявного у матеріалах справи направлення для проведення планової перевірки від 04.08.2016 №564 судом встановлено, що планова перевірка в даному випадку була призначена відносно об'єкта будівництва - "4-поверховий секційний житловий будинок з вбудованими приміщеннями медичного центру та прибудованими адміністративними приміщеннями по вул. Перемоги, 10 в м. Кременчуці Полтавської області" (том 2 а.с. 20).

Зі змісту акту перевірки від 19.08.2016 слідує, що планова перевірка проводилася посадовою особою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області у присутності відповідального за здійснення технічного нагляду ОСОБА_5 та директора ПрАТ "Крюківбудтехмонтаж" ОСОБА_6 (том 2 а.с. 21). Записів, які б свідчили про присутність під час проведення планової перевірки розробника проектної документації на об'єкт будівництва ФО-П ОСОБА_3 акт перевірки не містить. Сам акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 19.08.2016 складений відносно суб'єкта містобудування - ПрАТ "Крюківбудтехмонтаж", а не відносно розробника проектної документації на об'єкт будівництва ФО-П ОСОБА_3

Відповідно до пункту 13 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

- вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;

- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

- за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

- подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

У матеріалах справи відсутні докази того, що ФО-П ОСОБА_3 повідомлявся про прибуття перевіряючого на об'єкт будівництва для проведення планової перевірки та запрошувався прийняти участь у перевірці як суб'єкт містобудування, що здійснював розроблення проектної документації по об'єкту будівництва. ФО-П ОСОБА_3 не доводилася інформація щодо наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України №411 від 29.06.2016 "Про затвердження плану перевірок об'єктів будівництва на ІІІ квартал 2016 року", не надавався графік на підтвердження того, що саме в період з 08.08.2016 по 19.08.2016 запланована перевірка об'єкту будівництва, не надавалося направлення на підтвердження того, що саме інспектор Тарасова Ю.В. направлена на планову перевірку, а також не пред'являлося й саме службове посвідчення на підтвердження того, що направлена на перевірку особа є працівником Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області та має право проводити перевірку.

В судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що під час проведення інспектором планової перевірки та перебування її на об'єкті будівництва ФО-П ОСОБА_3 присутній не був, що фактично позбавило його можливості ознайомлюватися з необхідними документами, надавати пояснення по суті виявлених порушень, а також представити документи в спростовування їх допущення та, як наслідок, призвело до порушення його прав як суб'єкт містобудування, який розробляв проектну документацію об'єкта будівництва. Представник зазначив, що інспектор Тарасова Ю.В. 19.08.2016 зателефонувала ФО-П ОСОБА_3 з проханням прибути до неї на роботу, при цьому, вона не повідомила останнього, що проводиться перевірка об'єкта будівництва "4-поверховий секційний житловий будинок з вбудованими приміщеннями медичного центру та прибудованими адміністративними приміщеннями по вул. Перемоги, 10 в м. Кременчуці Полтавської області". 19.08.2016 по прибуттю ФО-П ОСОБА_3 до інспектора остання винесла припис №196, яким зобов'язала його у термін до 19.08.2016 (тобто по суті до кінця цього ж дня) усунути виявлене порушення відповідно до вимог містобудівного законодавства, а саме, привести проектну документацію до вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил (том 1 а.с. 9-10).

Суд зауважує, що разом із запереченнями на адміністративний позов відповідачем до матеріалів справи представлено копію припису №196 від 19.08.2016, винесеного відносно ФО-П ОСОБА_3, у якому зазначено інший термін усунення виявлених порушень, а саме до 19.09.2016, однак, судом критично оцінюється вказаний припис, оскільки з нього чітко вбачається, що зазначена у ньому дата, до якої мають бути усунуті порушення вимог будівельних норм, містить сліди внесення виправлень (том 2 а.с. 33 зі звороту).

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача щодо того, що інспектор встановила йому такий строк для виконання припису, у який останній фізично не мав змоги представити докази в спростування допущення ним встановлених в ході планової перевірки порушень.

Крім цього, слід відмітити, що не дивлячись на особисту зустріч ФО-П ОСОБА_3 з інспектором 19.08.2016, копію акту перевірки від 19.08.2016, у якому описуються допущені проектантом порушення, останньому вручено не було. Матеріали справи свідчать про те, що вказаний акт разом з протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.08.2016 №П29-16Ю та приписом №196 від 19.08.2016 був направлений 19.08.2016 ФО-П ОСОБА_3 засобами поштового зв'язку (том 2 а.с. 21, 31, 33).

В судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що ФО-П ОСОБА_3 19.08.2016 при особистій зустрічі з інспектором заперечив допущення ним встановлених в ході планової перевірки порушень державних будівельних норм, вказавши, при цьому, що зважаючи на незалучення його до перевірки з самого її початку, по суті позбавлений можливості своєчасно спростувати висновки інспектора. В свою чергу інспектор на це не зважила.

Судом вказане розцінюється як порушення об'єктивного та неупередженого здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у межах повноважень, передбачених законодавством.

З'ясовуючи питання допущення проектувальником ФО-П ОСОБА_3 порушення вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил судом встановлено таке.

У акті перевірки від 19.08.2016 інспектором зазначено, що в переданій замовнику документації не враховані вимоги п.5 містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки, виданих Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області вих.№28-30/2560 від 11.12.2015, дана зона будівництва потрапила до історичного ареалу ХVІ-ХХ ст., відповідно до ч.3 ст.32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. Порушено ч.3 ст.32 Закону України "Про охорону культурної спадщини", ч.2 ст.26 та ч.1 ст.31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

З цього приводу суд зазначає, що у 2014 році на об'єкт будівництва по вул. Перемоги, 10 в м. Кременчуці Полтавської області Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради видані Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №28-06/2104 від 24.09.2014 (том 1 а.с. 75-78). У пунктах 5 та 12 вказаних Містобудівних умов зазначено, що планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони): охоронна зона історико-культурної спадщини - територія, то потрапила в межі історичного ареалу ХVІ-ХХ ст.; вимоги щодо охорони культурної спадщини: вимоги відсутні.

На підставі зазначених вище Містобудівних умов ФО-П ОСОБА_3 було розпочато проектування об'єкту "4-поверховий секційний житловий будинок з вбудованими приміщеннями медичного центру та прибудованими адміністративними приміщеннями по вул. Перемоги, 10 в м. Кременчуці Полтавської області" з дотриманням всіх пунктів містобудівних умов та обмежень, в тому числі пунктів 5 та 12 Містобудівних умов.

Як пояснив суду представник позивача, проект пройшов погодження, замовником будівництва було отримано дозвіл на будівництво, подано декларацію на початок виконання будівельних робіт. Згідно вказаної декларації на початок виконання будівельних робіт у 2014 році ПрАТ "Крюківбудтехмонтаж" почало проводити земляні роботи. В ході будівництва в кінці 2015 року на стадії завершення загально-будівельних робіт, замовником були внесені зміни до завдання на проектування із зміною техніко-економічних показників об'єкту (зміна загальної площі, площі забудови та зміна функціонального призначення частини приміщень 1-го поверху секції №1, тощо). У зв'язку з цим виникла потреба у внесенні змін у Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які були надані раніше. ПрАТ "Крюківбудтехмонтаж" був виданий новий Містобудівний розрахунок, з урахуванням збільшення загальної площі об'єкта, площі забудови, функціонального призначення частини приміщень, розроблений ФО-П ОСОБА_3, на підставі чого Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради для проектування видані нові Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (зміни) №28-30/2560 від 11.12.2015 (копія Містобудівних умов мається у матеріалах справи, том 1 а.с. 79-82).

Судовим розглядом встановлено, що у пунктах 5 та 12 вказаних Містобудівних умов зазначено, що планувальні обмеження (зони охорони пам'яток культурної спадщини, зони охоронюваного ландшафту, межі історичних ареалів, прибережні захисні смуги, санітарно-захисні та інші охоронювані зони): охоронна зона історико-культурної спадщини - територія, то потрапила в межі історичного ареалу ХVІ-ХХ ст.; вимоги щодо охорони культурної спадщини: виконання вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини".

Слід зазначити, що Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць затверджений постановою Кабінету Міністрів України №318 від 13.03.2002 (далі - Порядок №318).

Пунктами 1-4 Порядку №318 визначено, що історичні ареали визначаються тільки в населених місцях, що занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Історичний ареал охоплює історично сформовану частину населеного місця, що зберегла старовинний вигляд, розпланування і характер забудови.

Режими використання історичних ареалів визначаються їх історико-культурним потенціалом (кількістю, видами, типами і категоріями об'єктів культурної спадщини, загальною містобудівною структурою, наявністю чи відсутністю заповідників, а також установленими зонами охорони пам'яток).

Відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.

Ухвалою від 06.10.2016 суд зобов'язав Міністерство культури України надати суду документально підтверджену інформацію щодо того чи знаходиться об'єкт будівництва "4-х поверховий секційний житловий будинок з вбудованими приміщеннями медичного центру та прибудованими адміністративними приміщеннями по вул. Перемоги, 10 в м.Кременчуці Полтавської області" в охоронній зоні історико-культурної спадщини - території, що потрапила в межі історичного ареалу XVI-XX ст., а також чи необхідно було отримувати дозвіл в Міністерства культури України на проведення робіт на вищевказаному об'єкті будівництва.

У відповідь на вказану ухвалу Міністерство культури України листом від 21.10.2016 за вих.№3911/10/13-16 (том 2 а.с. 81-82) повідомило, що станом на сьогодні не затверджені межі та режими використання історичних ареалів м. Кременчук у встановленому законодавством порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №318 від 13.03.2002 "Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць". З огляду на це, та керуючись нормами Закону України "Про охорону культурної спадщини" погодження відповідного проекту будівництва та надання дозволу на проведення земляних робіт на території земельної ділянки по вул. Перемоги, 10 у м. Кременчуці Полтавської області перебуває поза межами компетенції Міністерства культури України.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскільки зону, в якій знаходиться об'єкт будівництва, в установленому законодавством порядку не віднесено до зони історико-культурної спадщини, не вбачається підстав для необхідності отримувати у відповідного органу охорони культурної спадщини дозвіл на проведення містобудівних, архітектурних чи ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт на вказаному об'єкті.

З приводу зазначення інспектором у акті перевірки від 19.08.2016 про те, що в переданій проектній документації не враховані вимоги пункту 19 Містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки (зміни) №28-30/2560 від 11.12.2015, чим порушено пункт 9 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45 "Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів", ч.2 ст.26 та ч.1 ст.31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення. При проектуванні об'єктів експериментального будівництва враховуються також індивідуальні технічні вимоги та вимоги державних будівельних норм щодо науково-технічного супроводу.

У пункті 19 Містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки (зміни) №28-30/2560 від 11.12.2015 зазначено про необхідність при проектуванні підключення інженерних мереж до об'єкту за межами землекористування отримати в управлінні містобудування та архітектури містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на виконання проекту підключення інженерних мереж.

Водночас, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109 затверджено Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.

Так, згідно з пунктом 4 вказаного Переліку містобудівні умови та обмеження для проектування влаштування систем опалення, вентиляції, водопостачання, водовідведення, газопостачання (включаючи спеціальне), силових та слабкострумових систем, які забезпечують потребу основного функціонального призначення будівель і споруд не надаються.

За викладених обставин, судом критично оцінюються доводи відповідача з приводу того, що при проектуванні підключення інженерних мереж до об'єкту за межами землекористування необхідно було отримати в управлінні містобудування та архітектури містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на виконання проекту підключення інженерних мереж.

В судовому засіданні представник відповідача також вказувала на зазначення у акті перевірки від 19.08.2016 про те, що в переданій проектній документації в осях 8-10 секції 1, 2 на відм. 0.000,+3,300, в осях 1-2, 12-13 секції 3,4 на відм. 0.000,+3,300 запроектоване кріплення приладів і трубопроводів безпосередньо до міжквартирних стін, які огороджують житлові кімнати, чим порушено пункт 2.28 ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 2.28 ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення не допускається розміщення вбиральні та ванної (або душової) над житловими кімнатами і кухнями. Ці приміщення допускається розміщувати над кухнею квартир, розташованих у двох рівнях. Не допускається кріплення приладів і трубопроводів безпосередньо до міжквартирних стін і перегородок, які огороджують житлові кімнати.

В переданій ФО-П ОСОБА_3 проектній документації в осях 8-10 секції 1, 2 на відм. 0.000,+3,300, в осях 1-2, 12-13 секції 3,4 на відм. 0.000,+3,300 запроектовано кріплення приладів і трубопроводів безпосередньо не до міжквартирних стін (розділ Водопровід і каналізація ВК, пояснювальна записка, розділ ВК, ТХ).

Також суд вважає безпідставними посилання інспектора у акті перевірки від 19.08.2016 на те, що внесення в передану проектну документацію змін виконано без дозволу на внесення змін, чим порушено пункт 8.4.1 ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації.

Пунктом 8.4.1 ДСТУ Б А.2.4-4:2009 Основні вимоги до проектної та робочої документації визначено, що зміну документа виконують на основі дозволу на внесення змін (далі - дозвіл), складеного за формою 9 додатка И. Дозвіл затверджує керівник організації-розробника документа або за його дорученням інша посадова особа.

Як пояснив суду представник позивача, дозволи на внесення змін до проектної документації були виконані ФО-П ОСОБА_3 та передані замовнику по акту здачі-приймання проектної продукції №2 від 15.06.2016, разом з тим, з незалежних від нього причин, такі дозволи не були представлені інспектору в ході проведення планової перевірки об'єкта будівництва. В підтвердження своїх пояснень представник представив до матеріалів справи дозволи та акт здачі-приймання проектної продукції №2 від 15.06.2016 (том 1 а.с. 27-30).

Поряд з цим, представник позивача звернув увагу суду на те, що 16.08.2016 Департаментом ДАБІ у Полтавській області від ПрАТ "Крюківбудтехмонтаж" було прийнято та зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта будівництва "4-поверховий секційний житловий будинок з вбудованими приміщеннями медичного центру та прибудованими адміністративними приміщеннями по вул. Перемоги, 10 в м. Кременчуці Полтавської області" (том 2 а.с. 69-73).

Відповідно до частини 5 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Отже, в спірному випадку прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію відбулося раніше, ніж проведення інспектором перевірки та складення за її результатами акту перевірки від 19.08.2016, висновки якого містять інформацію про допущення ФО-П ОСОБА_3 порушень у сфері містобудування.

Таким чином, усі наведені вище обставини фактично свідчать про необ'єктивність та неповноту висновків інспектора за результатами здійснення ним державного архітектурно-будівельного контролю.

Водночас, на переконання суду, у даному випадку відповідачем були порушені права позивача як суб'єкта містобудування, оскільки посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю не дотриманий порядок проведення перевірок, позивач не знав про її проведення, своєчасно не був ознайомлений з встановленими в ході перевірки порушеннями, як наслідок, не мав можливості своєчасно подати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення з підтверджуючими документами на них.

Суд зауважує, що встановлені Порядком №533 правила щодо проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав суб'єктів містобудування під час контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Недотримання встановлених Порядком №533 приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів суб'єктів, що підлягають контролю, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останніх в адміністративних правовідносинах.

В спірному випадку критична оцінка процедурним порушенням, які вчинені контролюючим органом при проведенні перевірки, а також необ'єктивність та неповнота висновків інспектора за результатами здійснення ним державного архітектурно-будівельного контролю впливає на розгляд питання щодо правомірності постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка прийнята Департаментом ДАБІ у Полтавській області за результатами перевірки.

За викладених обставин суд доходить висновку, що відповідачем необґрунтовано та безпідставно притягнуто позивача до відповідальності у вигляді застосування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 130500,00 грн згідно з прийнятою постановою №П30/16-Ю від 25.08.2016.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач в ході судового розгляду справи правомірності прийнятої постанови №П30/16-Ю від 25.08.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не довів, а відтак позовні вимоги ФО-П ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування вказаної постанови є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області №П30/16-Ю від 25 серпня 2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 130500,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області судові витрати, понесені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 1305,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 21 листопада 2016 року.

Суддя С.О. Удовіченко