печерський районний суд міста києва
Справа № 757/18359/14-к
П О С Т А Н О В А
ПОПЕРЕДНЬОГО РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
21 листопада 2016 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
представника цивільного позивача ОСОБА_6 ,
підсудного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в ході попереднього розгляду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який одружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
21.09.2016 в порядку повторного авторозподілу до Печерського районного суду м. Києва надійшла кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Згідно висунутого обвинувачення, ОСОБА_7 , являючись співзасновником та до 31.01.2003 року директором ТОВ СП «Інтерпроект», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке постановою Господарського суду м. Києва № 24/367-Б від 31.01.2003року визнано банкрутом, а відповідно до ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», керівник банкрута звільняється з роботи у зв`язку з банкрутством, та згідно зі ст. 25 вказаного Закону права керівника юридичної особи переходять до призначеного ліквідатора, для завершення свого злочинного наміру, направленого на заволодіння шляхом обману грошовими коштами ДП «Дапекс Трейдінг Україна» в особливо великих розмірах, у липні 2003 року представився директору ДП «Дапекс Трейдінг Україна» ОСОБА_8 та заступнику директора вказаного підприємства - ОСОБА_9 як фактично діючий директор ТОВ СП «Інтерпроект» (ЄДРПОУ 14275893). При цьому, ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою подальшого заволодіння грошовими коштами ДП «Дапекс Трейдінг Україна», ввів в оману керівництво останнього, оскільки ним не являвся, так як вказане підприємство постановою Господарського суду м. Києва № 24/367-Б від 31.01.2003року було визнано банкрутом, а відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», керівник банкрута звільняється з роботи у зв`язку з банкрутством, та згідно зі ст. 25 вказаного Закону права керівника юридичної особи переходять до призначеного ліквідатора, яким, постановою суду, було призначено арбітражного керуючого ОСОБА_10 .
Після цього, видаючи себе за директора ТОВ «СП «Інтерпроект», ОСОБА_7 у липні 2003 року запропонував вищевказаним службовим особам ДП «Дапекс Трейдінг Україна» вкласти грошові кошти даного підприємства у вигляді інвестицій у спільне будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Московська, 45/1, яке зобов`язався, як директор ТОВ СП «Інтерпроект», здійснити у 18-місячний термін.
В подальшому, ОСОБА_7 , переконавши вказаних службових осіб ДП «Дапекс Трейдінг Україна» у вигідності інвестування ними грошових коштів підприємства у будівництво житлового комплексу по вул. Московській, 45/1, повторно ввів в оману останніх, запевнивши, що в нього є всі необхідні дозволи органів державної влади та місцевого самоврядування на будівництво житлового комплексу за вказаною адресою, і про даний проект обізнаний Київський міський голова (на той час - ОСОБА_11 ), який підтримує даний проект. Хоча насправді жодного дозволу на будівництво житлового комплексу за вищевказаною адресою ним отримано не було, жодного звернення на адресу органів, дозволи яких необхідно отримати для початку будівництва, від імені ОСОБА_7 або іншої службової особи ТОВ СП «Інтерпроект» не надходило, земельна ділянка за вказаною адресою з цільовим призначенням для будівництва житлового комплексу ТОВ «СП «Інтерпроект» не виділялась.
Не будучи обізнаними про обман ОСОБА_7 , не знаючи про те, що останній не являється директором ТОВ СП «Інтерпроект», яке 31.01.2003 року визнано банкрутом, а також про те, що жодний дозвіл на будівництво житлового комплексу по вул. Московській, 45/1, в м. Києві, ТОВ СП «Інтерпроект» не наданий, службові особи ДП «Дапекс Трейдінг Україна» погодились вкласти грошові кошти підприємства у вигляді інвестицій у спільне будівництво вказаного житлового комплексу, після чого ДП «Дапекс Трейдінг Україна» в особі директора ОСОБА_8 29.07.2003року в офісі даного підприємства за адресою: м. Київ, бул. Л. Українки, 24, уклало договір № 30/05-1 на пайову участь у будівництві з ТОВ СП «Інтерпроект», який з другої сторони від імені генерального директора був підписаний ОСОБА_7 .
На виконання умов договору, з метою здійснення ТОВ СП «Інтерпроект» будівництва житлового комплексу, ДП «Дапекс Трейдінг Україна» перерахувало 17.08.2003року на рахунок ТОВ СП «Інтерпроект» № НОМЕР_1 , відкритий в AT «Укрінбанк», грошові кошти в сумі 3 600 000 грн. Після отримання вказаної суми грошових коштів на рахунок підприємства, ОСОБА_7 , маючи доступ до розпорядження грошовими коштами на рахунку підприємства-банкрута, заволодів вказаною сумою коштів ДП «Дапекс Трейдінг Україна» та розпорядився ними на власний розсуд, при цьому жодних домовленостей, не виконав, будівництво житлового комплексу по вул. Московській, 45/1, в м. Києві, не розпочав, і тим самим завдав своїми злочинними діями матеріальної шкоди вказаному підприємству на суму в особливо великому розмірі.
Під час попереднього судового розгляду захисник ОСОБА_5 в інтересах підсудного ОСОБА_7 підтримав письмове клопотання в порядку ст.ст. 41, 249 КПК України в редакції 1960 року ( далі КПК України) про зміну територіальної підсудності розгляду кримінальної справи шляхом направлення її для розгляду по суті до Шевченківського районного суду м. Києва (Том 13, а.с. 13-16).
Вивчивши матеріали кримінальної справи у порядку глави 23 КПК України, яка регламентує порядок та межі попереднього розгляду справи, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_5 та підсудного ОСОБА_7 в обґрунтування поданого клопотання, прокурора та представника цивільного позивача ДП «Дапекс Трейдінг Україна» ОСОБА_6 , кожний з яких заперечував проти задоволення клопотання та просив призначити справу до розгляду, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 237 КПК України, у справі, що надійшла від прокурора, суддя з`ясовує щодо кожного з обвинувачених питання щодо підсудності справи суду, на розгляд якого вона надійшла.
У відповідності до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п. 8 постанови № 6 від 30.05.2008 «Про практику застосування кримінально процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції», вирішуючи питання про те, чи підсудна справа суду, на розгляд якого вона надійшла, суддя повинен виходити з положень КПК України про предметну (родову), територіальну, спеціальну підсудність і підсудність за зв`язком справи, виходячи з положень ст.ст.33,34, 36, 37, 39, 40 КПК України.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 37 КПК України, кримінальна справа розглядається в тому суді, в районі діяльності якого вчинено злочин.
Як зазначено судом вище, органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковано за ч. 4 ст. 190 КК України, яка встановлює кримінальну відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).
Шахрайство вважається закінченим з моменту переходу чужого майна у володіння винного або з моменту отримання ним права розпоряджатися таким майном.
У відповідності до висунутого обвинувачення, з метою здійснення ТОВ СП «Інтерпроект» будівництва житлового комплексу, ДП «Дапекс Трейдінг Україна» перерахувало 17.08.2003 на рахунок ТОВ СП «Інтерпроект» № НОМЕР_1 , відкритий в AT «Укрінбанк», грошові кошти в сумі 3 600 000 грн. Після отримання вказаної суми грошових коштів на рахунок підприємства, ОСОБА_7 , маючи доступ до розпорядження грошовими коштами на рахунку підприємства-банкрута, заволодів вказаною сумою коштів ДП «Дапекс Трейдінг Україна» та розпорядився ними на власний розсуд. Отже, виходячи з версії органу досудового слідства, єдиним місцем фактичного заволодіння ОСОБА_7 грошовими коштами ДП «Дапекс Трейдінг Україна» є відділення АТ «Укрінбанк» за адресою: м. Київ, вул. Смірнова-Ласточкіна, 10-а, яка знаходиться на території Шевченківського району м. Києва.
Відтак, виходячи з фактичних обставин справи та характеру пред`явленого обвинувачення, наявні підстави для висновку, що кримінальна справа не підсудна Печерському районному суду м. Києва, а розгляд справи за територіальною підсудністю відносить до юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва за місцем вчинення злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 41, ч. 3 ст. 249 КПК України, встановивши, що справа не підсудна суду, на розгляд якого вона надійшла, суддя своєю постановою повинен направити її за підсудністю.
За таких обставин та враховуючи, що в силу положень п. 7 ч. 2 ст. 370 КПК України недотримання правил підсудності є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, що тягне за собою безумовне скасування постановленого у справі рішення, керуючись ст.ст. 37, 39, 40, 41, 237, 240, 244, 249 КПК України, суддя,-
П О С Т А Н О В И В:
Кримінальну справу №757/18359/14-к за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, направити за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2016 |
Оприлюднено | 16.03.2023 |
Номер документу | 62845406 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Тарасюк К. Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні