Рішення

від 15.11.2016 по справі 915/952/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року Справа № 915/952/16

Позивач: Публічне акціонерне товариство В«КБ В«ПівденкомбанкВ» ,

03680, м. Київ, вул. Кайсарова, 2А, код ЄДРПОУ 19358767

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю В«Локи-АвтоВ» ,

54028, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Кірова, 244,

код ЄДРПОУ 36955417

Про: стягнення з відповідача 1397703,79 грн.

Суддя О.Г. Смородінова

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 - керівник, ОСОБА_2 - за договором.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 02.09.2016 р. звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача борг в сумі 1397703,79 грн., з яких: 439796,29 грн. - прострочена заборгованість станом на 01.08.2016 р., 9467,83 грн. - поточна заборгованість з оплати процентів за користування кредитом, 326739,54 грн. - прострочена заборгованість з оплати процентів за користування кредитом за період 01.08.2012 р. по 31.07.2016 р., 371,45 грн. - комісія за період 01.09.2013 р. по 31.07.2016 р., 621328,68 грн. - пеня за період з 07.08.2012 р. по 31.07.2016 р.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 7К-38Ю від 05.06.2012 року; заяв відповідача про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 2 від 03.04.2012 р. та надання траншів за кредитним договором; доказів надання кредитних коштів відповідачу; норм ст.ст. 526, 530, 550, 610, 611, 629, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що у зв'язку з порушенням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, а саме пунктів 1.1, 3.3.5, 3.3.6, 4.2 кредитного договору, у позивача є всі правові підстави вимагати повернення кредиту, процентів, комісії та інших належних до сплати платежів.

Відповідач 26.10.2016 р. надав до суду заперечення проти позову в яких просив повністю відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 7К-38Ю від 05.06.2012 року припинив свою дію 05.06.2014р., проте позивач в розрахунок заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом включив проценти за період після 05.06.2012 р., коли договір припинив свою дію.

Крім того, відповідач вказав, що заборгованість перед позивачем виникла саме з вини банку, оскільки останній не виконував свої обов'язки за кредитним договором, виставляв штрафи за прострочу виконання зобов'язань, якої не було та користуючись важкою економічною ситуацією в країні, необхідністю підприємств у поповненні обігових коштів, диктував неправомірні умови.

Також відповідач, як у відзиві, так і в судовому засіданні 01.11.2016 р. зазначив, що до вимог позивача про стягнення пені сплинув строк позовної давності, передбачений ст.ст. 259, 261 Цивільного кодексу України, оскільки, строк основного зобов'язання сплинув 05.06.2014 р., а позивач звернувся до суду з позовом у серпні 2016 року.

Представник позивача у судовому засіданні 01.11.2016 р. усно висловив заперечення щодо цих доводів відповідача.

14.11.2016р. від відповідача до суду надійшла письмова заява про застосування строку позовної давності до нарахованої позивачем пені в сумі 621328,68 грн. за період з 07.08.2012 р. по 31.07.2016 р. відповідно до ст.ст. 258, 267 Цивільного кодексу України.

15.11.2016 р. суд, за результатами розгляду справи, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

05.06.2012 року між Публічним акціонерним товариством «КБ «Південкомбанк» (далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Локи-Авто» (далі - відповідач, позичальник) було укладено договір № 7К-38Ю про надання відкличної кредитної лінії (далі - договір), згідно з предметом якого позивач зобов'язався відкрити відповідачу відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надати кредитні кошти (далі - кредит) на наступних умовах: ліміт кредитування - 440000,00 грн., кінцевий строк дії кредитної лінії - до 04.06.2014 року (включно), ціль використання коштів - поповнення обігових коштів, процентна ставка - 25% річних, разова комісія за підготовку та оформлення договору - 360,00 грн., щомісячна комісія за управління кредитною лінією - 0,2% річних від ліміту кредитування, разова комісія за відкриття кредитної лінії - 1% від ліміту кредитної лінії.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору для обліку строкової заборгованості позичальника за кредитом банк відкриває позичальнику позичковий рахунок № 20631035535001 у Миколаївському відділенні ПАТ «КБ «Південкомбанк» (далі - позичковий рахунок). Видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (траншами) на цілі, визначені в п. 1.1 цього договору, шляхом нарахування на поточний рахунок № 26000035535001 у Миколаївському відділенні ПАТ «КБ «Південкомбанк», на підставі письмової заяви позичальника. Моментом (днем) надання траншу кредиту вважається день зарахування на поточний рахунок суми відповідного траншу кредиту. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за методом «факт/360» (фактична кількість днів користування кредитом у місяці та 360 днів у році).

Пунктом 8.3 договору передбачено, що він набрав чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Предметом даного позову виступають майнові вимоги позивача до відповідача стосовно стягнення з останнього заборгованості за кредитними відносинами.

За змістом ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Матеріали справи свідчать, що 04.04.2012 року до банку від відповідача надійшла заява № 2 від 03.04.2012 року, згідно якої відповідач просив відкрити відновлювальну кредитну лінію з лімітом 800000,00 грн. на строк 24 місяці, процентною ставкою не більше 25% річних на поповнення обігових коштів та рефінансування заборгованості перед ПАТ «Укрсоцбанк».

В подальшому за період з 06.06.2012 р. по 27.05.2013 р. відповідачем до банку були подані заяви на видачу траншів за вищезазначеним кредитним договором (а.с. 56-102).

На виконання умов вищенаведеного договору та на підставі вищезазначених заяв, банк відкрив відновлювальну лінію та перерахував кредитні кошти на рахунок позичальника на загальну суму 428000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами: № 4240282 від 06.06.2012 р. на суму 64000,00 грн., № 4240308 від 06.06.2012 р. на суму 64000,00 грн., № 4240326 від 06.06.2012 р. на суму 64000,00 грн., № 4240332 від 06.06.2012 р. на суму 64759,75 грн., № 4317547 від 21.06.2012 р. на суму 67500,00 грн., № 4317602 від 21.06.2012 р. на суму 64800,00 грн., № 4317685 від 21.06.2012 р. на суму 64800,00 грн., № 4412416 від 04.07.2012 р. на суму 10000,00 грн., № 4421529 від 06.07.2012 р. на суму 81380,00 грн., № 4429655 від 07.07.2012 р. на суму 60000,00 грн., № 4429649 від 07.07.2012 р. на суму 65000,00 грн., № 4429652 від 07.07.2012 р. на суму 65000,00 грн., № 4429653 від 07.07.2012 р. на суму 65000,00 грн., № 4433895 від 09.07.2012 р. на суму 313400,00 грн., № 4440294 від 10.07.2012 р. на суму 109250,00 грн., № 4445363 від 11.07.2012 р. на суму 109250,00 грн., № 4456092 від 13.07.2012 р. на суму 14870,00 грн., № 4469971 від 17.07.2012 р. на суму 77000,00 грн., № 446252 від 18.07.2012 р. на суму 12600,00 грн., № 4337406 від 31.07.2012 р. на суму 73510,00 грн., № 4574315 від 01.08.2012 р. на суму 16950,00 грн., № 4595357 від 03.08.2012 р. на суму 10470,00 грн., № 4616250 від 08.08.2012 р. на суму 9780,00 грн., № 4622103 від 09.08.2012 р. на суму 64160,00 грн., № 4627597 від 10.08.2012 р. на суму 10540,00 грн., № 4634024 від 13.08.2012 р. на суму 10540,00 грн., № 4639332 від 14.08.2012 р. на суму 55000,00 грн., № 4645510 від 15.08.2012 р. на суму 79740,00 грн., № 4657746 від 17.08.2012 р. на суму 6750,00 грн., № 4697871 від 28.08.2012 р. на суму 60830,00 грн., № 4777412 від 04.09.2012 р. на суму 41730,00 грн., № 4844035 від 18.09.2012 р. на суму 146220,00 грн., № 4849944 від 19.09.2012 р. на суму 80700,00 грн., № 4855741 від 20.09.2012 р. на суму 80700,00 грн., № 4863981 від 21.09.2012 р. на суму 90000,00 грн., № 4872717 від 24.09.2012 р. на суму 12900,00 грн., № 4884728 від 26.09.2012 р. на суму 13000,00 грн., № 4890715 від 27.09.2012 р. на суму 11500,00 грн., № 4963306 від 01.10.2012 р. на суму 5680,00 грн., № 5010621 від 10.10.2012 р. на суму 98580,00 грн., № 5016058 від 11.10.2012 р. на суму 90000,00 грн., № 5021634 від 12.10.2012 р. на суму 65400,00 грн., № 5029446 від 15.10.2012 р. на суму 7000,00 грн., № 5047392 від 18.10.2012 р. на суму 6000,00 грн., № 5057482 від 22.10.2012 р. на суму 55500,00 грн., № 5057734 від 22.10.2012 р. на суму 147500,00 грн., № 6570467 від 17.05.2013 р. на суму 50000,00 грн., № 6628898 від 28.05.2013 р. на суму 50000,00 грн. (а.с. 224-271) та не спростовано іншими доказами в судовому засіданні.

Але, як стверджує позивач, відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та комісії, тому вважає, що станом на 01.08.2016 року загальна заборгованість відповідача перед банківською установою складає в розмірі 1397703,79 грн., з яких: 439796,29 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 9467,83 грн. - поточна заборгованість з оплати процентів за користування кредитом, 326739,54 грн. - прострочена заборгованість з оплати процентів за користування кредитом, 371,45 грн. - комісія, 621328,68 грн. - пеня.

Дослідивши наведені обставини, перевіривши рух коштів по рахунку відповідача, суд встановив правомірність нарахування до стягнення з відповідача розміру простроченої заборгованості по кредиту.

Станом на день розгляду справи відповідачем не спростовано факту наявності вказаної заборгованості, як і не подано суду доказів оплати боргу. Отже, вимога про стягнення з відповідача простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 439796,29 грн. судом перевірена, підтверджена банківською випискою за період з 05.06.2012 р. по 01.08.2012 р. та розрахунком позивача (а.с. 25-29), в зв'язку з чим є доведеною та обґрунтованою.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 9467,83 грн. - поточної заборгованості з оплати процентів за користування кредитом, 326739,54 грн. - простроченої заборгованості з оплати процентів за користування кредитом та 371,45 грн. - комісії слід зазначити наступне.

Згідно пунктів 2.5, 2.6, 2.8 договору банк нараховує проценти за фактичними залишками кредитної заборгованості позичальника перед банком. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно за період з першого по останнє число поточного місяця, а також у день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, якщо таке повернення сталося після кінцевого строку дії кредитної лінії. Сплата процентів здійснюється у валюті кредиту щомісячно по 05 число місяця, наступного за звітним, а також в день повернення кредиту в повній сумі, якщо таке повернення сталося після кінцевого строку дії кредитної лінії, на рахунок № 20685035535002.

За умовами п. 2.9 договору нарахування щомісячної комісії здійснюється щомісячно, за період з першого по останнє число поточного місяця, а також у день повернення заборгованості за кредитом в повній сумі, якщо таке повернення сталося після кінцевого строку дії кредитної лінії. При розрахунку комісії враховується день надання та не враховується день повернення заборгованості за кредитом. Сплата щомісячної комісії здійснюється щомісячно, по 05 число місяця, наступного за звітним, а також в день повернення кредиту в повній сумі, якщо таке повернення сталося після кінцевого строку дії кредитної лінії, на рахунок № 35788035535002, в розмірі відповідно до п. 1.1 договору. Сплата одноразових комісій здійснюється на рахунок № 35788035535002 кредитором меморіальним ордером або платіжним дорученням позичальника у день надання кредиту.

Відповідно до пунктів 3.3.5, 3.3.6 договору відповідач зобов'язався сплачувати позивачу проценти та комісії на умовах цього договору; повернути позивачу в повному обсязі суму отриманих кредитних коштів в строк, визначений п. 1.1 договору.

На підставі вищенаведених обставин, суд перевірив нарахування позивачем розміру 25% річних та комісії у розмірі 0,2% річних, і дійшов висновку про правомірність стягнення з відповідача за період прострочення з 01.08.2012р. по 31.07.2016р. - 9467,83 грн. поточної заборгованості з оплати процентів за користування кредитом, 326739,54 грн. простроченої заборгованості з оплати процентів за користування кредитом та за період 01.09.2013р. по 31.07.2016р. - 371,45 грн. комісії.

Нарахування вказаних процентів та комісії також підтверджується банківськими виписками за період з 05.06.2012 р. по 01.08.2012 р. та розрахунками заборгованості, наданими позивачем (а.с. 25-27, 30-37, 124-126).

Відповідно до норм ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Крім вищенаведених вимог, позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення умов договору за період з 07.08.2012р. по 31.07.2016р. в розмірі 621328,68 грн. за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань за кредитним договором.

В силу ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За умовами п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами п. 4.2 кредитного договору сторони встановили, що у разі прострочення відповідачем строків сплати процентів та комісій, визначених цим договором, а також прострочення строків повернення кредитних коштів, невиконання відповідачем умов, встановлених підпунктом 3.3.6 цього договору, позивач має право стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. Нарахування пені за цим договором не припиняється через шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано. При розрахунку пені враховується день виникнення простроченої заборгованості та не враховується день повернення заборгованості відповідачем.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частинами 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як зазначалось вище, відповідач 14.11.2016р. подав до суду заяву про застосування строку позовної давності до нарахованої позивачем пені в сумі 621328,68 грн. за період з 07.08.2012р. по 31.07.2016р., відповідно до ст.ст. 258, 267 Цивільного кодексу України.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає, що клопотання відповідача про застосування строку позовної давності є слушним та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, судом здійснено перерахунок пені із застосуванням спеціального строку в один рік, передбаченого ст. 258 Цивільного кодексу України, за період з 02.09.2015р. по 31.07.2016р. (період визначено судом виходячи з дати подання позивачем позовної заяви до суду - 02.09.2016 р.).

Враховуючи наведене, нарахована позивачем пеня за період з 07.08.2012 р. по 31.07.2016 р. в сумі 621328,68 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 278163,13 грн. за період з 02.09.2015 р. по 31.07.2016 р.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не довів суду обставин, які повністю спростовують вимоги позивача, а подані заперечення не є підставою для відмови у позові.

Таким чином, дослідивши надані сторонами документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини щодо фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Локи-АвтоВ» (54028, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Кірова, 244, код ЄДРПОУ 36955417) на користь Публічного акціонерного товариства В«КБ В«ПівденкомбанкВ» (03680, м. Київ, вул. Кайсарова, 2А, код ЄДРПОУ 19358767) борг в сумі 1054538,24 грн., з яких: 439796,29 грн. - простроченої заборгованості за кредитом, 9467,83 грн. - поточної заборгованості з оплати процентів за користування кредитом, 326739,54 грн. - простроченої заборгованості з оплати процентів за користування кредитом, 371,45 грн. - комісії, 278163,13 грн. - пені та 15808,03 грн. - судового збору.

3. В задоволенні щодо стягнення 343165,55 грн. пені відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 18 листопада 2016 року.

Суддя О.Г. Смородінова