Ухвала

від 10.11.2016 по справі 808/8829/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2016 рокусправа № 808/8829/15 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Кругового О.О.

при секретарі: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року у справі № 808/8829/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Невіс» до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року ТОВ «Невіс» (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з позовом до Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000832201 від 18.11.2015 року, складене Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, згідно якого ТОВ «Невіс» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 211977 грн., в тому числі: за основним платежем - 141318 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 70659 грн., в повному обсязі; визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000842201 від 18.11.2015 року, складене Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, згідно якого ТОВ «Невіс» визначено податкове зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів в загальній сумі 30947 грн., в тому числі: за основним платежем - 20631,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10316,00 грн., в повному обсязі.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.07.2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Токмацька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що суд при прийнятті рішення не врахував, що суб'єкт господарювання ТОВ «Невіс», у своїй діяльності не створює реальних дій по отриманню товарів від контрагентів, метою укладання договорів поставки з ТОВ «Елітспорт» та ТОВ «ТК Єврологістік» є проведення фіктивних господарських операцій. Апелянт вказував на операції, здійснені позивачем зі своїми контрагентами, які не пов'язані з господарською діяльністю товариства, операції не підтверджені всіма первинними документами, встановлено недоцільність замовлення та отримання товарів - нафтопродуктів, які у сутності не поставлялись. Апелянт зазначив, що при перевірці позивача встановив, що первинні документи, які повинні підтверджувати факт здійснення господарських операцій, складені з порушеннями, зокрема відсутні відповідні акти приймання-передачі товарів, первинні документи не можуть вважатись чинними, невідомо як здійснювалось транспортування товарів. Апелянт вказував, що ТОВ «Невіс» фактично не придбавав товари, не використовував їх у подальшій господарській діяльності, лише отримував податкові та видаткові накладні з метою штучного формування податкового кредиту. Апелянт вказував, що податкові зобов'язання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій. Податкова інспекція вказувала, що позивач здійснював продаж нафтопродуктів через мережу АЗС, кінцевим споживачам, такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковий кредит позивачем сформований на підставі виданих контрагентами податкових накладних, контрагенти позивача ТОВ «Елітспорт» та ТОВ «ТК Єврологістік» є платниками податків та спроможні здійснювати господарські операції, що підтверджується виконанням договорів постачання нафтопродуктів. Суд першої інстанції дійшов висновку, що взаємовідносини між позивачем та його контрагентами є фактичними, мають ознаки реальних господарських відносин та мають на меті отримання прибутку шляхом господарсько-договірних операцій. Суд вказав на відсутність доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з надання - отримання предметів матеріальної цінності, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків та позбавляли його права на податковий кредит. Суд першої інстанції зазначив, що отримання від контрагента товарів, оплата за них та використання у власній господарській діяльності підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Всі первинні документи, які підтверджують ланцюг придбання, використання у власній діяльності у позивача наявні, та під час дослідження цих же документів у податкового органу не виникало жодних зауважень до них. Жодних правочинів, укладених між позивачем з контрагентом не визнано недійсними. Суд першої інстанції зазначив, що обов'язковою умовою реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, однак ТОВ «Невіс» здійснювало оптову торгівлю та передавало нафтопродукти - пальне юридичним особам для здійснення господарської операції. Позивач, також, при визначенні сум податкового зобов'язання з акцизного податку оподатковував операції з реалізації підакцизних товарів за місцем реалізації (торгівельна точка) кінцевим споживачам (фізичні особи) для їх особистого некомерційного використання, окремо вів облік податкових зобов'язань. Суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ «Невіс», під час відпуску нафтопродуктів на АЗС за укладеними договорами зберігання та іншими господарськими договорами із застосуванням безготівкової форми розрахунків не здійснюється розрахункова операція, та відповідно - не виникає зобов'язання зі сплати акцизного податку.

Матеріалами справи встановлено, що Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, з 20.10.2015 року по 26.10.2015 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Невіс» з питання повноти та своєчасності сплати акцизного податку за період з 01.04.2015 року по 31.07.2015 року та з питання дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Елітспорт» та ТОВ ТК «Єврогологістік», за період з 01.05.2015 року пл. 31.05.2015 року. За результатами перевірки 02.11.2015 року складено акт № 380/22/25223540. Згідно висновків перевірки викладених у акті, ТОВ «Невіс» порушено п. 185.ст. 185, ст. 186, п. 188.1 ст. 188, ст. 138, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, тим самим занижено ПДВ за період з 01.05.2015 року по 31.05.2015 року на суму 141318 грн.; за результатами перевірки не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за період 01.05.2015 року по 31.05.2015 року на суму 141318 грн.; встановлено порушення товариством пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213, п. 216.9 ст. 216 ПК України, а саме, занижено вартість підакцизних товарів, що призвело до заниження підприємством акцизного податку всього в сумі 158427 грн. Підставою для визначення таких висновків, на думку податкового органу, є нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «Невіс» з іншими суб'єктами господарювання, зокрема з ТОВ «Елітспорт» та ТОВ ТК «Єврогологістік», відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення операцій, несплата акцизного податку при продажі нафтопродуктів.

Встановлено, що ТОВ «Невіс» не погодилось з висновками акту перевірки та надало Токмацькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області заперечення. Листом від 13.11.2015 року №6229/10/08-33-22 Токмацька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області повідомила, що висновки акту перевірки № 380/22/25223540 від 02.11.2015 року залишені без змін, за виключенням виправлення арифметичної помилки, допущеної в акті, в бік зменшення податкових зобов'язань з акцизного податку в сумі 28 грн. по Східно-Дніпровській ОДПІ.

На підставі акту перевірки Токмацькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 18.11.2015 року винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000832201, яким ТОВ «Невіс» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 211987,00 грн., з яких за основним платежем - 141318,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 70659,00 грн.; № 0000842201, яким ТОВ «Невіс» збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного податку на суму 30947,00 грн., з яких за основним платежем - 20631,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 10316,00 грн.

Матеріалами справи встановлено, що 08.05.2015 року між позивачем (покупець) та ТОВ «ТК Єврологістік» (постачальник) було укладено договір № 1, згідно якого постачальник зобов'язувався передати (поставити) у власність покупця нафтопродукти, кількість товару, що визначається рахунками на кожну партію вантажу, поставка може здійснюватись по попередній домовленості, покупець у свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити поставлений товар - нафтопродукти. Господарські взаємовідносини з ТОВ «ТК Єврологістік» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору поставки ТОВ «ТК Єврологістік» видало ТОВ «Невіс» податкові накладні № 14 від 29.05.2015 року, № 13 від 29.05.2015 року, № 12 від 27.05.2015 року, № 11 від 22.05.2015 року, № 10 від 22.05.2015 року, № 8 від 21.05.2015 року, № 7 від 18.05.2015 року, № 6 від 15.05.2015 року, № 5 від 14.05.2015 року, № 4 від 12.05.2015 року, № 3 від 11.05.2015 року, № 1 від 08.05.2015 року, № 2 від 08.05.2015 року, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України та внесені до Єдиного реєстру податкових накладних, що підтверджується відповідними квитанціями. Виконання договору підтверджується видатковими накладними та рахунками-фактури за травень 2015 року, виписані ТОВ «ТК Єврологістік». Приймання-передача товару - нафтопродуктів підтверджується копіями актів приймання-передачі бензину, підписаними між ТОВ «ТК Єврологістік» та ТОВ «Невіс». Оплата за отримані нафтопродукти підтверджується банківськими виписками по розрахунковому рахунку про рух коштів, завіреними Відділенням № 606 АТ «УкрСиббанк».

В матеріалах справи наявні копії товарно-транспортних накладних, як доказ здійснення транспортування нафтопродуктів від ТОВ «ТК Єврологістік» до ТОВ «Невіс». У товарно-транспортних накладних автопідприємством вказано ФОП ОСОБА_1, замовником та вантажоодержувачем вказано ТОВ «Невіс», товар перевозився з пункту навантаження м. Запоріжжя вул. Панфьорова, б 211 до пункту розвантаження м. Запоріжжя, перехрестя вулиць Істоміна-Целінної-Шмідта.

Встановлено, що 26.01.2015 року між ТОВ «Невіс» (покупець) та ТОВ «Елітспорт» (постачальник) було укладено договір № 1, згідно якого постачальник зобов'язувався передати (поставити) у власність покупця нафтопродукти, кількість товару, що поставляється визначається рахунками на кожну партію вантажу, поставка може здійснюватись по попередній домовленості, покупець у свою чергу зобов'язувався прийняти та оплатити поставлений товар - нафтопродукти. Господарські взаємовідносини з ТОВ «Елітспорт» було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору поставки ТОВ «Елітспорт» видало ТОВ «Невіс» податкову накладну № 92 від 06.05.2015 року, яка має необхідні реквізити, складена відповідно до Податкового кодексу України, внесена до Єдиного реєстру податкових накладних, що підтверджується квитанцією № 1 від 08.05.2015 року. Виконання договору підтверджується видатковою накладною № РН-0000076 від 06.05.2015 року та рахунком-фактури № СФ-0000090 від 06.05.2015 року, виписаними ТОВ «Елітспорт». Приймання-передача товару - нафтопродуктів підтверджується копією акту приймання-передачі бензину від 06.05.2015 року, підписаним між ТОВ «Елітспорт» та ТОВ «Невіс». Оплата за отримані нафтопродукти підтверджується банківськими виписками по розрахунковому рахунку про рух коштів, завіреними Відділенням № 606 АТ «УкрСиббанк».

В матеріалах справи наявна копія товарно-транспортної накладної № ЕС-00076/1 від 06.05.2015 року, як доказ здійснення транспортування нафтопродуктів ТОВ «Елітспорт» до ТОВ «Невіс». У товарно-транспортній накладній автопідприємством вказано ФОП ОСОБА_1, замовником та вантажоодержувачем вказано ТОВ «Невіс», товар перевозився з пункт навантаження м. Запоріжжя вул. Панфьорова, б 211 до пункту розвантаження Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Чкалова, 31.

В матеріалах справи наявні договори № 1/260115 та № 2/260115 від 26.01.2015 року, укладені між ТОВ «Невіс» та ФОП ОСОБА_1, та з ФОП ОСОБА_2 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів.

Саме транспортом ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 здійснювалось перевезення нафтопродуктів від постачальників до ТОВ «Невіс». На підтвердження виконання транспортних послуг позивачем надано докази оплати цих послуг.

В матеріалах справи наявні копії сертифікатів відповідності на бензин автомобільний А-92 Форсаж та бензин неетиловий АИ-95-К5-Евро, бензин автомобільний підвищеної якосоті А-95-Євро вид ІІ класу С, щодо відповідності бензину технічним умовам.

Основними видами діяльності ТОВ «Невіс» відповідно до виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є роздрібна торгівля пальним. Придбане пальне, позивач використовував для власної господарської діяльності.

Токмацька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області не заперечує проти того, що позивач займався продажем пального. Для використання пального у власній господарській діяльності шляхом продажу, ТОВ «Невіс» повинен було придбати таке пальне у інших суб'єктів господарювання, що і здійснювалось товариством.

Відповідно до матеріалів справи, між ТОВ «Невіс» (постачальник) та ТОВ «Торгова Компанія «Спецнафта-Сервіс»» (покупець, замовник) було укладено договір № 0101-15, згідно якого постачальник зобов'язувався передати у власність замовника нафтопродукти, постачальник передав товар за даним договором поставки оптовими (дрібнооптовими) партіями для подальшого їх перепродажу або для використання у комерційній діяльності.

У акті перевірки податкова інспекція вказує на інші операції ТОВ «Невіс» щодо продажу нафтопродуктів.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. На даних бухгалтерського обліку ґрунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Первинні документи по відображенню господарських операцій являються основою і для податкового обліку.

Первинний документ згідно з визначенням ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Колегія суддів вказує, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання. Господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п. 44.1, п.п. 44.3 - 44.5 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що законодавцем визначається поняття первинних документів, як доказів, які підтверджують реальність здійснення економічної господарської операції, здійснення договірних відносин за результатами яких відбулась зміна майнового стану платника податків та змінились показники податкового зобов'язання такого платника. Первинні документи повинні підтвердити укладання договорів між платником податку, у даному випадку позивачем, його виконання тобто отримання товарів у власність, здійснення оплати, що передбачає передачу коштів від покупця на рахунок постачальника. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків. ТОВ «Невіс» підтверджені витрати, як засіб оплати за отримані від контрагентів товари, наявні докази руху коштів, зміна майнового стану та активів позивачем доведена.

Згідно п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій ТОВ «Невіс» з ТОВ «Елітспорт» та ТОВ «ТК Єврологістік»у зв'язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій. Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що договори, які діяли між позивачем та контрагентами, визнаний судом недійсним або розірваний з ініціативи сторін. Податкова інспекція не наділена правом визначати, які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Завершальною ознакою по виконанню договорів є отримання замовлених послуг та оплата за них, отримання результату від послуг. ТОВ «Невіс отримало нафтопродукти - пальне, здійснило за них оплату, тобто ланцюг обороту виконано.

Матеріали справи підтверджують реальність здійснення контрагентом позивача господарських відносин, виконання договору. Витрати, здійсненні позивачем як засіб оплати за отримані від контрагента послуги підтверджуються копіями платіжних доручень. Ознакою дійсності господарських операцій є зміна майнового стану платника податків, у процесі отримання а потім використання послуг, майновий стан та наявність активів у позивача змінювалась.

З приводу нарахованого акцизного податку та спору щодо його нарахування, колегія суддів вказує наступне.

Відповідно до п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212, пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України, платниками податку є, зокрема, особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів. Об'єктами оподаткування є операції з: реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до п. 216.9 ст. 216 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ «Невіс» у тих операціях, з яких податкова інспекція визначає акцизний податок не здійснювало продаж нафтопродуктів - пального у роздрібній торгівлі. Здійснення торгівлі пальним оптовим шляхом не визначає ТОВ «Невіс» як платника акцизного податку.

Матеріалами справи встановлено, що позивач здійснював оптову та роздрібну торгівлю нафтопродуктами через АЗС, вів окремий облік податкових зобов'язань.

Колегія суддів зазначає, що податковий орган помилково вважав, що відпуск через АЗС контрагентам нафтопродуктів, які зберігалися у позивача на підставі договорів зберігання з контрагентами та вже ними придбані оптом, є підакцизними господарськими операціями.

Колегія суддів зазначає, що доведення правомірності своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві покладається на суб'єкта владних повноважень.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2016 року у справі № 808/8829/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до статей 211, 212 КАС України.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.О. Круговий