Ухвала

від 21.11.2016 по справі 910/3159/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 листопада 2016 року Справа № 910/3159/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Барицька Т.Л., Козир Т.П., перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Вілта-Сервіс" на ухвалуГосподарського суду міста Києва від 05.09.2016 та рішенняГосподарського суду міста Києва від 05.09.2016 та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 у справі№ 910/3159/14 Господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" доПриватного підприємства "Вілта-Сервіс" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 прозвернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Подана Приватним підприємством "Вілта-Сервіс" до Вищого господарського суду України касаційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2016, рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 06.10.2016 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до статті 107 Господарського процесуального кодексу України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 у цій справі в апеляційному порядку по суті не переглядалися.

Крім цього, як визначено у п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII 1 Господарського процесуального кодексу України", якщо касаційну скаргу подано на ухвалу суду першої чи апеляційної інстанції, яка не підлягає оскарженню, зазначена обставина виключає перегляд такого судового рішення у касаційному порядку.

За таких обставин, у Вищого господарського суду України відсутні правові підстави для прийняття до провадження касаційної скарги на зазначену ухвалу та рішення суду першої інстанції, у зв'язку із чим у прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 у даній справі слід відмовити.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Проте, як встановлено колегією суддів, Приватним підприємством "Вілта-Сервіс" було подано касаційну скаргу без надання доказів сплати судового збору.

Разом з тим, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.

З аналізу положень чинного в Україні законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору, Приватне підприємство "Вілта-Сервіс" посилається на скрутне фінансове становище.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає зазначені доводи заявника касаційної скарги необґрунтованими, оскільки скаржником не надано доказів, які б підтверджували наведені обставини, у зв'язку із чим відхиляє клопотання Приватного підприємства "Вілта-Сервіс" про відстрочення сплати судового збору.

Подання Приватним підприємством "Вілта-Сервіс" касаційної скарги без надання доказів сплати судового збору, є підставою для повернення касаційної скарги згідно п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 107, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному підприємству "Вілта-Сервіс" у прийнятті касаційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 у справі № 910/3159/14.

Відмовити Приватному підприємству "Вілта-Сервіс" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Вілта-Сервіс" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 у справі № 910/3159/14 Господарського суду міста Києва повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Т. Барицька

Т. Козир