Рішення

від 17.11.2016 по справі 904/9466/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.2016 Справа № 904/9466/16

За позовом приватного підприємства "Планета-Центрбуд", м. Дніпро Дніпропетровської області

до відділу освіти, молоді та спорту Дніпропетровської районної державної адміністрації, смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області

про стягнення 15 000,00 грн. заборгованості за договором підряду

Суддя Бондарєв Е.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Планета-Центрбуд" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з відділу освіти, молоді та спорту Дніпропетровської районної державної адміністрації заборгованості у сумі 15 000,00 грн. заборгованості за договором підряду № 333 від 19.12.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду № 333 від 19.12.2014 року щодо своєчасно та повної оплати за будівельні роботи виконані за актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року у сумі 15 000,00 грн.

У судовому засіданні 10.11.2016 року представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Відповідач заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що 17.07.2016 року господарським судом Дніпропетровської області по справі № 904/4970/16 прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог приватного підприємства "Планета-Центрбуд" до відділу освіти, молоді та спорту Дніпропетровської районної державної адміністрації про стягнення основного боргу у сумі 15 000,00 грн. за договором підряду № 333 від 19.12.2014 року. Отже, дана справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав вже розглядалась господарським судом Дніпропетровської області.

10.11.2016 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з клопотанням в якому зазначає, що Витягом з Реєстру бюджетних зобов'язань підтверджується прийняття розпорядником бюджетних коштів зобов'язання сплатити кошти за здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, правомірність прийняття бюджетних зобов'язань по укладеному договору, сума бюджетного зобов'язання та обсяги бюджетного фінансового зобов'язання перед певною особою. Таким чином, витяг із Реєстру бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 22.12.2014 року № 134 у якому містяться дані про бюджетне зобов'язання відповідача за договором № 333 від 19.12.2014 року у сумі 15 000,00 грн. свідчить, що відповідач у встановленому законом порядку прийняв на себе дане бюджетне зобов'язання.

17.11.2016 року позивачем надані письмові пояснення де вказує, що підстави на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача по даній справі № 904/9466/16, хоч і впливають з того самого договору № 333 від 19.12.2014 року, але є новими оскільки ґрунтуються на інших фактичних даних, а саме виникненні у відповідача обов'язку оплатити підрядні роботи за договором № 333 від 19.12.2014 року після пред'явлення відповідачу (замовнику) листа - вимоги про оплату робіт № 18 від 15.08.2016 року. Саму у зв'язку з направлення даного листа на підставі статей 837, 854 та ст. 530 Цивільного кодексу України у позивача виникло право вимоги до відповідача по оплаті робіт по договору підряду № 333. Наведене свідчить, що підстави позову по даній справі № 904/9466/16 є іншими, аніж підстави, на яких ґрунтувався позов по справі № 904/4970/16, яка раніше розглянута господарським судом.

Також повивач звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без участі представника приватного підприємства "Планета-Центрбуд" у зв'язку з перебуванням представника у відрядженні.

Відповідач свого повноважного представника у судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується протоколом судового засіданні від 10.11.2016 року.

Провадження у справі було порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.10.2016 року з призначенням її до розгляду на 10.11.2016 року.

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 10.11.2016 року було оголошено перерву до 17.11.2016 року.

У судовому засіданні 17.11.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.12.2014 року між приватним підприємством "Планета-Центрбуд" (далі - позивач, підрядник) та відділом освіти, молоді та спорту Дніпропетровської районної державної адміністрації (далі - відповідач, замовник) укладено договір № 333 (далі - договір) відповідно до п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання з виконання наступних робіт на об'єкті: поточний ремонт покрівлі КЗ "Горянівськой" СЗШ Дніпропетровського району Дніпропетровської області.

Строк виконання робіт грудень 2014 року (п.2.1 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що за виконання робіт, визначених в пункті 1.1, замовник сплачує підряднику 15 000,00 грн. без ПДВ.

Згідно з пунктом 3.2 договору замовник виконує платежі в межах фактично виконаних обсягів робіт на підставі актів виконаних робіт, затверджених сторонами, які підписуються повноважними представниками сторін.

Відповідно до пункту 3.3 договору оплата виконується після підписання акту здачі - приймання робіт.

На виконання умов договору підрядник виконав, а замовник прийняв роботи з поточного ремонту покрівлі КЗ "Горянівськой" СЗШ Дніпропетровського району Дніпропетровської області на суму 15 000,00 грн., що підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року від 20.12.2014 року. Вказаний акт підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень.

Позивач зазначає, що відповідач не оплатив виконані позивачем роботи, що є причиною спору.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно частини 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

В силу ч. 2 ст. ст. 853 Цивільного кодексу України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно частини 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За умовами п. 3.2 договору замовник виконує платежі в межах фактично виконаних обсягів робіт на підставі актів виконаних робіт, затверджених сторонами, які підписуються повноважними представниками сторін. Оплата виконується після підписання акту здачі - приймання робіт (п. 3.3 договору).

Таким чином, за матеріалами справи, порядок і строки внесення оплати виконаних робіт умовами укладеного між сторонами договору не визначений. Докази наявності додаткових угод до спірного Договору щодо врегулювання даного питання сторонами суду не надані.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно визначень ч.ч. 1, 2 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Окрім того, як зазначено в 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки згаданою статтею 530 Цивільного кодексу України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Тобто оскільки положення договору не містять чітких умов щодо строків оплати в розумінні статті 251 Цивільного кодексу України, до даних правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Оскільки виконані позивачем роботи не були оплачені відповідачем, з метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача 15.08.2016 року була направлена вимога № 18 від 11.08.2016 року про сплату заборгованості, в якій позивач вимагав сплати заборгованість за виконані роботи в сумі 15 000,00 грн.

Проте, вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення, оплата за виконані позивачем роботи проведена не була.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо сплати коштів за виконані позивачем роботи в розмірі 15 000,00 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам договору, не виконав, в результаті чого у останнього станом на час звернення до суду утворилась заборгованість перед позивачем за спірним договором.

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що факт невиконання відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт підтверджується матеріалами справи, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 15 000,00 грн. боргу підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 1 378,00 грн. судового збору.

Керуючись статтями ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відділу освіти, молоді та спорту Дніпропетровської районної державної адміністрації (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Теплична, буд. 5, ідентифікаційний код 02142425) на користь приватного підприємства "Планета-Центрбуд" (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 34983699) заборгованість за договором підряду у сумі 15 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.11.2016 року.

Суддя ОСОБА_1