Постанова

від 02.11.2016 по справі 804/2566/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 р. Справа № 804/2566/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.01.2016 року №0000105103, №0000115103, від 19.02.2016 року №0000145103.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки, викладені в акті, стосовно завищення суми податкового кредиту, що, в свою чергу, мало наслідком завищення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість, а також завищення суми заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, через дефектність первинних документів та/або відсутність документів, не відповідають дійсності, оскільки у публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» наявні всі первинні документи, які підтверджують факт реальності проведених господарських операцій, а тому податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у запереченнях на позов, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по здійсненим фінансово-господарським операціям з підприємствами-постачальниками ПП «ПРОМХІМСНАБ» (код за ЄДРПОУ 31385933) за січень 2015 року, ТОВ «НВО УКРМЕХРЕМЧЕРМЕТ» (код ЄДРПОУ 30558043) за травень та липень 2015 року, ТОВ «РЕММАРКБУД» (код за ЄДРПОУ 31932903) за травень та липень 2015 року, ТОВ «МЖК ГРУП» (код за ЄДРПОУ 31953855) за травень, червень, липень, серпень та вересень 2015 року, ТОВ «УКРСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ» (код за ЄДРПОУ 31992407) за жовтень 2015 року, ТОВ «ЕТАЛОНБУДСЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 32692643) за травень та липень 2015 року, ТОВ «ПРОМЛІГА» (код за ЄДРПОУ 32693427) за січень, травень, червень та липень 2015 року, ТОВ «УКР МЕТ» (код за ЄДРПОУ 32757375) за жовтень 2015 року, ТОВ «АРИСТА КР» (код за ЄДРПОУ 33179163) за травень, червень та липень 2015 року, ТОВ «МК-МОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 33452566) за червень 2015 року, ТОВ «КРИВБАСМЕТАЛСТІЛ» (код за ЄДРПОУ 33873515) за травень, липень та вересень 2015 року, ТОВ «ЕТАР» (код за ЄДРПОУ 34544778) за травень та липень 2015 року, ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» (код за ЄДРПОУ 35359577) за травень, червень та липень 2015 року, ТОВ «ГІР-ІНТЕРНЕШНЛ» (код ЄДРПОУ 35832123) за липень 2015 року, ТОВ «ПРАЙД-КОМПАНІ» (код за ЄДРПОУ 36151455) за вересень та жовтень 2015 року, ТОВ «РЄЛІТ» (код за ЄДРПОУ 36512423) за травень 2015 року, ТОВ «ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ» (код за ЄДРПОУ 37912002) за лютий та травень 2015 року, ТОВ «ТЕХІНВЕСТ ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 38690809) за липень 2015 року, ТОВ «ЄПК УКРАЇНА» (код за ЄДРПОУ 39025614) за жовтень 2015 року, ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «БРЯНКІВСЬКА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ» (код за ЄДРПОУ 39264809) за травень та липень 2015 року, ТОВ «ТОРУН» (код за ЄРДПОУ 39730187) за вересень та жовтень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 15.01.2016 року №1/28-01-51-03/24432974, у висновках якого встановлено порушення п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, ст.22, п.44.1, п.44.6 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту та від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 45 621 546,00 грн.; завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на загальну суму 44 717 708,00 грн.; завищення від'ємного значення різниці між сумою між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду на загальну суму податку на додану вартість 903 838,00 грн.

22 січня 2016 року податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0000105103, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 44 717 708,00 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі: 22 358 854,00 грн. (всього 67 076 562,00 грн.); №0000115103, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 903 838,00 грн.

Також відповідач провів камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2015 року, за результатами якої складено акт № 7/28-01-51-03/24432974 від 04.02.2016 року.

Висновки вказаного акту стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0000145103 від 19.02.2016 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 903 838,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 451 919,00 грн. (всього 1 355 757,00 грн.).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування у розумінні статті 22 Податкового кодексу України можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

В силу пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

При цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

За пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналізу вказаних норм свідчить, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав господарські відносини з наступними контрагентами: ТОВ «КРИВБАСМЕТАЛСТІЛ» (код за ЄДРПОУ 33873515) виконувало для позивача роботи з ремонту механічного обладнання, ремонту й обслуговування газопроводів і технічного обслуговування обладнання на підставі договорів №1312 від 24.04.2015 року, №1092 від 06.02.2015 року, №2756 від 15.06.2015 року, №3435 від 16.10.2015 року, №2923 від 31.07.2015 року, №2310 від 20.05.2015 року, №2413 від 02.08.2011 року, №1601 від 27.04.2015 року, №3020 від 20.05.2015 року, №2240 від 13.05.2015 року, №2940 від 10.07.2015 року; ТОВ «ЕТАР» (код за ЄДРПОУ 34544778) надавало послуги з організації перевезення і доставки металопродукції) на підставі договору №665 від 27.01.2015 року; ТОВ «РЕММАРКБУД» (код за ЄДРПОУ 31932903) надавало послуги з ремонту виробничого обладнання на підставі договорів №244 від 09.01.2015 року, №512 від 16.01.2015 року, №1561 від 13.03.2015 року, №732 від 22.01.2015 року, №1563 від 13.03.2015 року; ТОВ «АРИСТА КР» (код за ЄДРПОУ 33179163) виконувало роботи з ремонту верхньої будови колії та утримання верхнього спорудження колії на підставі договорів №1487 від 06.03.2015 року та №1483 від 06.03.2015 року; ТОВ «УКР МЕТ» (код за ЄДРПОУ 32757375) надавало послуги з організації перевезення і доставки металобрухту на підставі договору №6 від 15.12.2014 року; ТОВ «ТОРУН» (код за ЄРДПОУ 39730187) постачало концентрат вугілля марки Ж крупності 0-100; ТОВ «ТЕХІНВЕСТ ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 38690809) надавало послуги з організації перевезення і доставки металобрухту на підставі договорку №2555 від 28.05.2015 року; ТОВ «ГІР-ІНТЕРНЕШНЛ» (код ЄДРПОУ 35832123) постачало продукцію - вироби вогнетривкі для агрегатів з виробництва коксу, для кладки повітронагрівачів і повітроводів доменного виробництва на підставі договорів №1230 від 27.02.2015 року та №1385 від 24.07.2015 року; ТОВ «ЄПК Україна» (код за ЄДРПОУ 39025614) постачало металопродукцію - підшипники підставі договорів №1898 від 06.04.2015 року та №2540 від 25.05.2015 року; ТОВ «ЕЛПРОМПРОЕКТ» (код за ЄДРПОУ 35359577) виконувало будівельно-монтажні і ремонтні роботи виробничих приміщень та виробничого обладнання на підставі договорів №3300 від 24.09.2013 року, №1950 від 16.05.2014 року, №3750 від 03.11.2014 року, №3800 від 03.11.2014 року, №4100 від 04.12.2014 року, №4105 від 04.12.2014 року, №4200 від 15.12.2014 року; ТОВ «ПРАЙД-КОМПАНІ» (код за ЄДРПОУ 36151455) постачало алюміній вторинний АВ 87, алюмінієві плошки 100-120 гр. на підставі договору №1756 від 26.03.2015 року; ТОВ «МЖК ГРУП» (код за ЄДРПОУ 31953855) виконувало ремонтні роботи у виробничих будівлях і приміщеннях; ТОВ «НВО УКРМЕХРЕМЧЕРМЕТ» (код ЄДРПОУ 30558043) постачало продукцію - вали шестерні, шпинделі, універсальні шарові шпинделі на підставі договорів №3820 від 07.11.2014 року та №3895 від 12.11.2014 року; ТОВ «МК-МОНТАЖ» (код ЄДРПОУ 33452566) виконувало будівельно-монтажні та ремонтні роботи в рамках реконструкції виробничого об'єкта на підставі договорів №2307 від 07.05.2015 року, №2913 від 25.06.2015 року, №2413 від 15.05.2015 року; ТОВ «ІНТЕРКОАЛТРЕЙДІНГ» (код за ЄДРПОУ 37912002) постачало вугілля марки АС (6-13) та фероалюміній брикетований ФА-306 на підставі договорів №250 від 31.12.2013 року та №254 від 02.01.2014 року; ТОВ «ПРОМЛІГА» (код за ЄДРПОУ 32693427) постачало продукцію - рельсово-шпальні решітки, підкладки, протиугінні пристрої, накладки, клема, протиугінні пружинні на підставі договорів №96 від 22.12.2014 року та №1119 від 09.02.2015 року; ТОВ «УКРСПЕЦКОНСТРУКЦІЯ» (код за ЄДРПОУ 31992407) постачало алюміній вторинний чушковий марки АВ-87 і алюміній гранульований АВ-87 на підставі договорів від 18.12.2013 року №130 та від 29.07.2015 року №3216; ПП «ПРОМХІМСНАБ» (код за ЄДРПОУ 31385933) постачало обладнання - нагнітачі та камери всмоктуючи ні підставі договору від 30.12.2014 року №75; ТОВ «РЄЛІТ» (код за ЄДРПОУ 36512423) постачало реліт - плавлений карбід вольфраму - основний матеріал для зміцнення робочих поверхонь деталей, що використовуються в умовах інтенсивного абразивного зношування на підставі договору від 14.05.2015 року №2355; ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «БРЯНКІВСЬКА ВУГІЛЬНА КОМПАНІЯ» (код за ЄДРПОУ 39264809) постачало вугільний концентрат марки К і вугілля кам'яне АШ на підставі договорів від 09.12.2014 року №4125 та від 12.06.2015 року №2745; ТОВ «ЕТАЛОНБУДСЕРВІС» (код за ЄДРПОУ 32692643) виконувало капітальний ремонт з реконструкцією систем обладнання і будівель, будівельно-монтажні роботи на виробничих об'єктах.

За результатами проведених господарських операцій позивач відніс до складу свого податкового кредиту суми податку на додану вартість.

Суд зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

На підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту, які в подальшому трансформувались у спірні суми від'ємного значення та бюджетного відшкодування, а також реальності господарських операцій з контрагентами, за взаємовідносинами з якими сформовані такі суми податкового кредиту, позивач надав наступні первинні документи: договори, рахунки-фактури, акти виконаних робіт/надання послуг, довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати, акти на передачу основних і допоміжних матеріалів, акти на використані при ремонті матеріали, видаткові накладні, прибуткові ордери, товарно-транспортні накладні, переліки перевізних документів за перевезеннями замовника, реєстри, повідомлення про відвантаження, податкові накладні, посвідчення якості та інші первинні документи.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків про неправомірне віднесення позивачем до складу свого податкового кредиту сум податку на додану вартість за вказаними вище контрагентами, стали доводи посадових осіб відповідача про дефектність наявних первинних документів і відсутність певних інших документів, які б давали право позивачу на формування податкового кредиту за такими операціями. Зокрема, відповідач посилається на те, що до перевірки не надано жодного із документів, що підтверджують факт проходження через контрольно-пропускні пункти позивача працівників його контрагентів для здійснення будівельно-монтажних робіт, реконструкції та перевлаштування на об'єктах позивача, документального підтвердження транспортування (автомобільним або будь-яким іншим транспортом) на територію позивача будівельних механізмів, технічних засобів, матеріалів чи обладнання, відомостей щодо наявності чи відсутності ліцензій, сертифікатів якості і дозволів у контрагентів позивача на виконання робіт та якості обладнання.

За відсутності таких документів, посадові особи відповідача стверджують про неможливість підтвердити фізичне переміщення обладнання у просторі, відповідність придбаного обладнання нормам ДСТУ, ТУ, як це викладено в умовах укладених договорів, що свідчить, на думку відповідача, про формальне складання первинних документів по вказаним операціям, та, відповідно, про їх юридичну дефектність.

Проте суд зазначає, що усі викладені в акті перевірки недоліки в оформленні документів, мають виключно формальний характер. Так, відповідач акцентує увагу на відсутності в окремих документах печаток того чи іншого підрозділу позивача, недостатньо повному зазначенні реквізитів сторін в окремих актах, відсутності повної розшифровки окремих підписів із зазначенням повного ПІБ, посади підписанта, візуальної несхожості підписів посадових осіб у документах тощо.

В той час, як під час проведення податкової перевірки позивач надав податковому органу усі передбачені законом первинні документи та пояснення щодо своїх господарських операцій з контрагентами, про що перевіряючими особами описано у самому акті перевірки.

Суд не погоджується з вимогою відповідача про надання документів, що підтверджують переміщення на території позивача робітників підприємств-підрядників чи механізмів для виконання робіт, оскільки чинне законодавство України не передбачає обов'язкове встановлення пропускного режиму на такого роду підприємствах, яким є підприємство позивача.

Також суд зауважує, що відомості з приводу наявності чи відсутності ліцензій і дозволів у контрагентів-підрядників не є документами бухгалтерського обліку, такі ліцензії є документами державного зразка, які засвідчують право ліцензіата на провадження зазначеного в них виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Щодо ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних, обов'язкова наявність яких передбачена умовами договору, суд зазначає, що відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Хибними є доводи відповідача про відсутність у позивача документів, які підтверджують проходження атестації працівників контрагентів на знання корпоративних стандартів позивача, надання контрагентами результатів виконаних робіт, а саме: карток обслуговування, звітів, технічних проектів, які визначають зміст, обсяги, трудові витрати, кошторисну вартість, основні технічні умови, строки і організацію виконання робіт.

Ані договорами з контрагентами, ані нормативно-правовими актами не встановлено обов'язковості підтвердження факту виконання робіт чи надання послуг вищезазначеними документами, у тому числі, журналами реєстрації інструктажів, нарядами-допусками на проведення робіт, картками обслуговування, звітами, технічними проектами, які визначають зміст, обсяги, трудові витрати, кошторисну вартість, основні технічні умови, строки і організацію виконання робіт. Дані документи стосуються забезпечення продуктивності та якості роботи, планування й звітності в галузі будівництва, та не є бухгалтерськими документами, на підставі яких формуються дані бухгалтерського і податкового обліку. Факт виконання робіт/послуг підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі робіт/послуг.

Таким чином, усі надані позивачем в ході перевірки первинні документи, в тому числі податкові накладні, які складені за взаємовідносинами позивача з його контрагентами, в своїй сукупності підтверджують факт виконання контрагентами робіт та надання послуг, постачання товарів, та спростувати сумніви щодо їхньої реальності.

При цьому судом встановлено, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ними, а надалі і включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку за такими договорами у позивача не було.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0000145103 від 19.02.2016 року суд зазначає наступне.

Як вбачається із самого акту камеральної перевірки від 04.02.2016 року №7/28-01-51-03/244432974, висновок відповідача щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 903 838,00 грн. (відповідно, податкове-повідомлення-рішення №0000145103 від 19.02.2016 року) стосується тих самих операцій, за якими відповідач попередньо вже зменшив позивачеві розмір від'ємного значення суми ПДВ за результатами позапланової податкової перевірки позивача, оформленої актом перевірки від 15.01.2016 року №1/28-01-51-03/24432974 (шляхом винесення податкового повідомлення-рішення №0000115103 від 22.01.2016 року).

Тобто, відповідач двічі застосував до позивача негативні наслідки стосовно оподаткування одних і тих самих господарських операцій: вперше шляхом винесення податкового повідомлення-рішення за результатами документальної перевірки позивача, а вдруге - шляхом винесення податкового повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС від 22.01.2016 року форми «В1» №0000105103, від 22.01.2016 року форми «В4» №0000115103 та від 19.02.2016 року форми «В1» №0000145103.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на користь публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» судові витрати у розмірі 1 040 042, 36 грн. (один мільйон сорок тисяч сорок дві гривні 36 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 07 листопада 2016 року.

Суддя ОСОБА_1