Постанова

від 18.11.2016 по справі 2а-14638/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 листопада 2016 року № 2а-14638/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення №0008522310 від 05.10.2011р.

Зокрема, в обґрунтування позову позивач зазначає про безпідставність та необґрунтованість висновків ДПІ, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірного рішення, а саме щодо завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ «Укрвторресурс». У той же час, як зазначає позивач, операції з ТОВ «Укрвторресурс» щодо поставки колісних пар фактично виконані, що підтверджується наявними у позивача первинними документами та податковими накладними, а відтак позивач вважає правомірним формування спірних сум податкового кредиту, у зв'язку з чим не вбачає підстав для прийняття оскаржуваного рішення та просить його скасувати.

Відповідач з підстав, викладених в акті перевірки та у запереченнях на позов, зазначає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, підстав для задоволення позову не вбачає.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2016р. справу №2а-14638/11/2670 прийнято до провадження судді Шулежка В.П., поновлено у ній провадження та призначено до судового розгляду.

У зв'язку із змінами у структурі податкових органів в ході розгляду справи судом ухвалено здійснити заміну неналежного відповідача ДПІ у Печерському районі м. Києва на правонаступника - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

На підставі ч. 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі наказу від 12.09.2011р. №1850 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» ДПІ у Печерському р-ні м. Києва, правонаступником якої є відповідач, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг» (код ЄДРПОУ 36147637) з питань дотримання вимог законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Укрвторресурс» (код ЄДРПОУ 32830402) за період з 01.04.2009р. по 30.11.2009р.

За результатами перевірки складено акт від 13.09.2011р. №1259/23-10/36147637 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 50 333,34 грн., у т.ч. за вересень 2009р. на суму - 36 000,00 грн., за листопад 2009р. на суму - 14 333,34 грн.

На підставі зазначених висновків Акту перевірки ДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0008522310 від 05.10.2011р., відповідно до якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50 333 грн.

Зі змісту Акту перевірки слідує, що до вищезазначених висновків про порушення позивачем податкового законодавства ДПІ прийшла з огляду на використання в ході її проведення: пояснення ОСОБА_1 від 04.08.2011р. - директора ТОВ «Укрвторресурс»; акту позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Укрвторресурс» від 02.09.2011р. №1962/23-12/32830402, складеного ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, а також даних податкової декларації з ПДВ ТОВ «Спецвагон Транслізинг» та додатку №5 до неї за квітень, вересень та листопад 2009р.; інформації з баз даних ДПІ, системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Зазначається в Акті, що згідно пояснення ОСОБА_1 остання повідомила про відсутність відношення до товариства. Згідно акту перевірки ТОВ «Укрвторресурс» від 02.09.2011р. №1962/23-12/32830402 встановлено ознаки нікчемності правочинів, укладених ТОВ «Укрвторресурс» з контрагентами-покупцями, встановлено відсутність поставок.

Враховуючи наведене, ДПІ у Акті зроблено висновок, що правочини між ТОВ «Спецвагон Транслізинг» та ТОВ «Укрвторресурс» здійснені без волевиявлення уповноваженої особи підприємства, а отже, як вважає ДПІ, ТОВ «Спецвагон Транслізинг» порушено ст..228 ЦК України щодо укладення правочину. Податкові накладні, що складені ТОВ «Укрвторресурс», не можуть бути прийняті до уваги як первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту ТОВ «Спецвагон Транслізинг» суми ПДВ у розмірі 50 333,34 грн.

Слід зазначити, що інших доводів та обставин Акт перевірки позивача не містить, жодні первинні документи по відносинам позивача із ТОВ «Укрвторресурс» в Акті перевірки не проаналізовані, відносно яких конкретно операцій із вказаною особою не визнається право позивача на податковий кредит - не зазначено.

Натомість, позивачем до матеріалів даної справи залучено первинні документи по взаємовідносинам із ТОВ «Укрвторресурс», з яких вбачається наступне.

Так, 05.08.2008р. між ТОВ «Укрвторресурс» (Продавець) та ТОВ «Спецвагон Транслізинг» (Покупець) був укладений договір №14/ПВ, відповідно до якого, враховуючи умови додаткової угоди до вказаного договору №1 від 20.10.2008р., Продавець зобов'язувався поставити позивачу 48 колісних пар РУ-1Ш.

На виконання вказаного договору сторонами підписано видаткову накладну на поставку 24 колісних пар №50 від 07.09.2009р. на суму 216000 грн., у т.ч. ПДВ - 36000 грн., а також видаткову накладну на поставку 10 колісних пар №68 від 09.11.2009р. на суму 86000 грн., у т.ч. ПДВ - 14333,34 грн. На ці ж суми виписано податкові накладні №174 від 07.09.2009р. та №189 від 09.11.2009р. відповідно.

Фактична передачу товару здійснювалася на підставі Актів прийому-передачі колісних пар від 07.09.2009р. та від 09.11.2009р. Оплата проведена в безготівковій формі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Вказані суми ПДВ включені позивачем до складу свого податкового кредиту, зокрема за вересень 2009р. у сумі 36 000,00 грн. та за листопад 2009р. у сумі 14 333,34 грн.

Вирішуючи у зв'язку з наведеним спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки .

Відповідно до пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів , які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як зазначено у п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт . Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (п.86.10 ст. 86 ПК України).

У свою чергу, положеннями п. 86.8 ст.86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Слід додати, що відповідно до пп. 54.3.2. п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань , зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 58.1. ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків , передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв'язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що згідно з ч. 3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Так, відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 квітня 2012 року у справі №2а-1240/12/2670 за позовом ТОВ «Спецвагон Транслізинг» до ДПІ у Печерському районі міста Києва частково задоволено позов ТОВ «Спецвагон Транслізинг». Постанова суду залишена без змін згідно з ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014р. та згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.04.2016р., а відтак набрала законної сили .

Згідно з постановою суду першої інстанції визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №1850 від 12.09.2011р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Спецвагон Транслізинг». Саме на підставі цього наказу була проведена спірна перевірки позивача, яка оформлена Актом перевірки від 13.09.2011р. №1259/23-10/36147637, та за результатами якої прийнято оскаржуване у даній справі рішення.

Зокрема, судом у зазначеній постанові встановлено, що в якості підстави для призначення позапланової перевірки відповідачем вказано припис прокуратури м. Києва від 09.08.2011р., в якому вказано податковому органу усунути порушення вимог чинного податкового законодавства шляхом організації силами ДПІ у Печерському районі міста Києва документальних позапланових виїзних перевірок ТОВ «Спецвагон Транслізинг».

Як встановлено судом, у приписі не вказувався граничний строк, протягом якого мають бути проведені позапланові перевірки, зазначалося про проведення виїзної перевірки позивача, в той час як відповідачем призначено та здійснено невиїзну перевірку.

Враховуючи, що перевірка була призначена відповідачем майже через місяць після отримання припису Прокуратури м. Києва, то суд прийшов до висновку, що за даний проміжок часу відповідач міг призначити таку перевірку в порядку статті 78 Податкового кодексу України за наявності передбачених законодавством підстав, чого ним зроблено не було, а відтак суд зазначив про протиправність оскаржуваного наказу про призначення перевірки, результати якої оформлено Актом перевірки від 13.09.2011р. №1259/23-10/36147637.

В контексті наведеного суд вважає звернути увагу на правову позицію Верховного Суду України , викладену у постановах цього суду від 16.02.2016р. (справа №826/12651/14) та від 27.01.2015р. (справа №21-425а14), згідно якої останній зазначив, що нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої .

Відтак, враховуючи те, що наказ про проведення спірної перевірки було визнано протиправним та скасовано, перевірка вважається проведеною без наявності та те правових підстав, з порушенням закону, а відтак суд приходить до висновку, що Акт перевірки про виявлені під час її здійснення порушення, на підставі якого (акту) прийнято оскаржуване рішення, є доказом здобутим з порушенням закону в силу ч. 3 ст. 70 КАС України і судом при вирішенні даного спору до уваги не береться.

Даний Акт перевірки не має юридичної значимості для цілей прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не може бути підставою для його прийняття, а відтак спірне рішення прийнято за відсутності правових підстав та, відповідно, є протиправним і підлягає скасуванню.

Окрім того, суд вважає за необхідне також зазначити, що згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Тобто, в даному випадку фактично документальна невиїзна перевірка ТОВ «Спецвагон Транслізинг» не відбувалася, оскільки податковим органом не було досліджено жодного первинно-господарського документа позивача по взаємовідносинам із ТОВ «Укрвторресурс», а тому висновки Акту перевірки щодо порушення позивачем податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності у спірному періоді, які зроблені ДПІ лише на підставі матеріалів, які надійшли від іншої ДПІ, та інформації із власних баз даних, є передчасними, формальними та нічим не підтвердженими.

При цьому суд враховує, що з боку податкового органу не надано доказів того, що в ході перевірки витребовувались певні документи, пов'язані із взаємовідносинами позивача та ТОВ «Укрвторресурс», але позивач відмовився їх надати. В контексті наведеного не надано актів відмови у наданні документів, як-то передбачено п.85.6 ст. 85 ПК України.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 94 КАС України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №0008522310 від 05.10.2011р.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві сплачений ним судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко