Рішення

від 15.11.2016 по справі 910/17352/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.11.2016Справа №910/17352/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/17352/16

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "С.Н.-Транс", м. Київ, і товариства з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт", м. Тернопіль,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1, c. Вовчків,

про стягнення 9 770,56 грн.,

за участю представників:

позивача - Самойленко П.М. (довіреність від 12.04.2016);

відповідача-1 - не з'явилися;

відповідача-2 - не з'явилися;

третьої особи - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - ПАТ «СК «АХА Страхування») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "С.Н.-Транс" (далі - ТОВ "С.Н.-Транс") і товариства з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт" (далі - ТОВ "Нечипорук Транспорт") про солідарне стягнення 9 770,56 страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 порушено провадження у справі № 910/17352/16; призначено до розгляду на 11.10.2016; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1.

Судове засідання, призначене на 11.10.2016, не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Курдельчука І.Д. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 розгляд справи призначено на 15.11.2016.

08.11.2016 відповідач-2 подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди не перебував у трудових відносинах з ТОВ "Нечипорук Транспорт", а автомобіль DAF перебував у володінні та користуванні ТОВ "С.Н.-Транс".

Представник позивач у судовому засіданні 15.11.2016 надав пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідачів і третьої особи у судове засідання 15.11.2016 не з'явилися; про причини неявки повноважних представників суд не повідомили; про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвали Господарського суду міста Києва були надіслані учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Крім того, до матеріалів справи долучено конверти з ухвалами суду, які повернуто поштою з адреси відповідача-1 з відмітками «по даній адресі фірма не зареєстрована» і «за закінченням строку зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.11.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем-2 документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.04.2013 ПАТ «СК «АХА Страхування» (страховик) та приватним акціонерним товариством «Ефес Україна» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 0742а/13д/цп (далі - Договір), предметом якого є: майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням застрахованим транспортним засобом автомобілем «Scania R114G» (державний номер НОМЕР_1).

23.09.2013 о 13 год. 20 хв. у смт Гостомель на території заводу «Ветропак» сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю застрахованого автомобіля «Scania R114G» та автомобіля «DAF» (державний номер НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_1, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 пункту 10.09 Правил дорожнього руху України.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 16.10.2013 зі справи № 367/7251/13-п ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення; застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у сумі 425 грн.

25.12.2013 позивачем було складено страховий акт № 1.001.13 13754/VESKO45305 і розрахунок суми страхового відшкодування, відповідно до яких сума страхового відшкодування складає 18 536,25 грн.

На підставі страхового акта позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив страхове відшкодування у сумі 18 536,25 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 27.12.2013 № 81 029.

За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Водночас, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону передбачено право страховика у разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування (регламентна виплата безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Разом з тим, згідно зі статтею 21 Закону на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника «DAF» як страхувальника на момент ДТП була застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» (далі - ПАТ «СГ «ТАС») за полісом № АВ/9436546.

ПАТ «СГ «ТАС» було перераховано позивачу частину страхового відшкодування у сумі 8 765,69 грн.

Отже, у позивача виникло право на стягнення решти суми страхового відшкодування 9 770,56 грн. (18 536,25 грн. сума страхового відшкодування - 8 765,69 грн. сплачена ПАТ «СГ «ТАС» сума) з винної у ДТП особи.

04.01.2016 ПАТ «СК «АХА Страхування» звернулося з вимогою № б/н/13754/УБК до ТОВ "Нечипорук Транспорт" про відшкодування шкоди в порядку регресу, оскільки, винна у ДТП особа ОСОБА_1 перебував з останнім у трудових відносинах.

13.05.2016 ПАТ «СК «АХА Страхування» звернулося з вимогою № 13754/УБК до ТОВ "С.Н.-Транс" про відшкодування шкоди в порядку регресу, оскільки, ТОВ "Нечипорук Транспорт" і ТОВ "С.Н.-Транс" укладено договір найму транспортного засобу «DAF» від 01.07.2012 № 806.

Вказані вимоги залишені відповідачами без відповідей і належного реагування.

Частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Доводи відповідача-2 про те, що ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах з ТОВ "Нечипорук Транспорт" не підтверджені документально (подана довідка від 02.11.2016 № 11-16/102 не є належним доказом, оскільки суду не подано довідок про те, що така фізична особа не є працівником відповідача-2 відповідних органів державної влади; копія трудової книжки; наказ про звільнення, тощо) та спростовуються таким.

Відповідно до частини третьої статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, постановою Ірпінського міського суду Київської області від 16.10.2013 зі справи № 367/7251/13-п встановлено, що ОСОБА_1 працює у відповідача-2.

Таким чином, особою, відповідальною за завдані у цьому випадку збитки, відповідно до Закону та ЦК України є саме ТОВ "Нечипорук Транспорт".

Отже, відсутні підстави для солідарного стягнення страхового відшкодування з відповідачів, а позов слід задовольнити стягнувши грошові кошти у сумі 9 770, 56 грн. саме з відповідача-2.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню шляхом стягнення страхового відшкодування з відповідача-2.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача-2.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Нечипорук Транспорт" (46002, м. Тернопіль, вул. Петрушевича, 9/2; ідентифікаційний код: 37138309) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код: 20474912): 9 770 (дев'ять тисяч сімсот сімдесят) грн. 56 коп. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 22.11.2016.

Суддя І.Д. Курдельчук