Постанова

від 16.11.2016 по справі 826/4847/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4847/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 листопада 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Шелест С.Б.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до Державної фіскальної служби України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень Державної фіскальної служби України про застосування фінансових санкцій № 000323 від 24 лютого 2015 року на суму 16 456 996, 82 грн. та № 000324 від 24 лютого 2015 року на суму 50 514 988, 62 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 23 червня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного висновку суду.

16 листопада 2016 року у судовому засіданні суду апеляційної інстанції представником позивача було заявлено клопотання про призначення комплексної експертизи «розчинника для флексографічного друку (РФД-2)» та «рідини універсальної для автомобілів «Гамаюн».

Представник відповідача заперечував проти задоволення даного клопотання, просив суд відмовити в його задоволенні.

Колегія суддів апеляційної інстанції порадившись на місці, відмовила представнику позивача у задоволенні його клопотання про призначення комплексної експертизи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі наказу Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області «Про проведення фактичної перевірки» № 96-фп від 27.10.2014 року та направлень на перевірку № 247, 248 від 27.10.2014 року, Головним управлінням Міндоходів у Чернівецькій області проведено фактичну перевірку позивача за результатом якої 04.11.2014 року було складено Акт № 3/24-13-21/37199618 «Про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року (із змінами та доповненнями) та іншого законодавства, регулюючого відносини у сфері виробництва та обігу спирту; проведення інвентаризації спирту, спиртовмісних рідин в місцях зберігання ДП спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» Лужанське місце провадження діяльності, код ЄДРПОУ 37199618.

Перевіркою ДП «Укрспирт» Лужанське МПД встановлено порушення пп. 16.1.13 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України; п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України; пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України; ст. 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року (із змінами та доповненнями).

На підставі Акту № 3/24-13-21/37199618, Державна фіскальна служба України 24 лютого 2015 року прийняла у відповідності до абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» відносно ДП «Укрспирт» Лужанське МПД Рішення про застосування фінансових санкцій № 000323 у розмірі 16 456 996, 82 грн. за порушення ним вимог п. 230.13 1 , ст. 230 Податкового кодексу України.

Також, на підставі вказаного акту перевірки, відповідач 24 лютого 2015 року прийняв згідно з абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» відносно ДП «Укрспирт» Лужанське МПД Рішення про застосування фінансових санкцій № 000324 у розмірі 50 514 988, 62 грн. за порушення ним вимог ч. 2 ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, виходив з того, що порушення, які були зафіксовані актом перевірки, дійсно мали місце, а тому оскаржувані рішення відповідача є такими, що прийняті на підставі та в межах чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може в повній мірі погодитися з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач прийняв оскаржуване рішення № 000323 від 24 лютого 2015 року за порушення позивачем вимог п. 230.13 1 , ст. 230 Податкового кодексу України. Даним пунктом ст. 230 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що під час відвантаження спирту етилового представник контролюючого органу на акцизному складі підприємства, зокрема, робить відмітку на товарно-транспортній накладній, зареєстрованій в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв, про погодження його відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису, зазначає час виїзду та показники пробігу транспортного засобу, реквізити акта про відвантаження і прийняття спирту етилового, який складається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сільського господарства, а також здійснює запис у журналі реєстрації відвантаження спирту етилового.

У відповідності до абз. шістнадцятого частини другої ст. 17 Закону № 481/95-ВР, у разі вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15 000 гривень.

Також, відповідач прийняв оскаржуване рішення № 000324 від 24 лютого 2015 року за порушення позивачем вимог ч. 5 ст. 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме за зберігання спирту у місці зберігання не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту.

Апелянт, звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що розчинники для флексографічного друку (РФД-2) та рідина універсальна для автомобілів «Гамаюн» не є підакцизними товарами (підакцизною продукцією), а тому контролюючим органом протиправно застосовано норми законодавства, що регулюють обіг спирту етилового, а не розчинника для флексографічного друку (РФД-2) та рідини універсальної для автомобілів «Гамаюн».

З таким твердженням позивача колегія суддів погодитися не може, з огляду на наступне.

Як встановлено перевіркою, за період з 01.08.2014 року по 05.11.2014 року ДП «Укрспирт» Лужанське МПД було реалізовано підакцизний товар (продукцію), який є об'єктом оподаткування за повною ставкою акцизного податку - 70,53 грн. за 1 літр 100-відсоткового спирту, а саме 14 542, 84 дал. розчинника РФД-2 та 3 162, 09 дал. РУ «Гамаюн» шляхом відвантаження згідно товарно-транспортних накладних на переміщення високооктанових кисневмісних домішок (далі - ТТН) наступним вантажоодержувачам без сплати акцизного податку:

1. ТОВ «Юніверсум-Трейд» (код за ЄДРПОУ 37158592, юридична адреса: 58000, м. Чернівці, вул. Поштова, 3, пункт розвантажування: м. Київ, вул. Богатирська, 3Г) за договірною ціною:

- 2791,23 дал. розчинника РФД-2 згідно ТТН серії 01 АААА № 066330 від 01.08.2014;

- 2961,22 дал. розчинника РФД-2 згідно ТТН серії 01 АААА № 066331 від 01.08.2014;

- 2791,24 дал. розчинника РФД-2 згідно ТТН серії 01 АААА № 066332 від 01.08.2014.

2. ТОВ «БІО Паливно-енергетична компанія» (код за ЄДРПОУ 36899447, юридична адреса: 02095, м. Київ, вул. Княжий Затон, 2/30) за відпускною ціною - 6,5 грн./кг:

- 3162,09 дал. РУ «Гамаюн» згідно ТТН серії 01 АААА № 066336 від 23.10.2014;

3. ПП «Хімтон» (код за ЄДРПОУ 30223111, юридична адреса: 04212, м. Київ, вул. Богатирська, 3Г, пункт розвантажування: м. Київ, вул. Богатирська, 3Г) за відпускною ціною - 6,5 грн./кг:

- 3127,57 дал. розчинника РФД-2 згідно ТТН серії 01 АААА № 066338 від 26.10.2014;

- 2871,58 дал. розчинника РФД-2 згідно ТТН серії 01 АААА № 066339 від 30.10.2014.

Згідно ТУ У 24.6-00333380-006-2005 рідина універсальна для автомобілів «Гамаюн» являє собою суміш зневодненого флегмового компонента ректифікації з відповідними добавками.

Згідно ТУ У 24.3-00333380-005-2004 розчинник для флексографічного друку РФД-2 являє собою суміш головної фракції етилового спирту по ТУ У 18.401-97 або флегмового компонента ректифікації зневодненого, отриманого у відповідності з технологічним регламентом заводу ТР-30219014-003-2004 ТІ 00334793-2/8-57-2004, з етилацетатом, бітрексом (денатоніум бензоатом) і циклогексаном.

Відповідно до висновку Департаменту митної справи Міндоходів України від 27.06.2014 № 99-24/1.2-02-03/3107 «Щодо класифікації «альтернативних видів палива» флегмовий компонент ректифікації зневоднений класифікується у товарній позиції 2207 за кодом 2207 10 00 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з абзацом другим розділу 1 ДСТУ 7402:2013 Національний стандарт України «Фракція головна етилового спирту» (далі - ДСТУ 7402:2013 «Фракція головна етилового спирту») фракція головна - спирт етиловий, збагачений супутніми домішками у процесі епюрації бражного дистилянту або спирту етилового - сирцю і є сумішшю спирту етилового, води та супутніх домішок, які сконцентровані у цьому технологічному процесі (альдегіди, естери, спирт метиловий, вищі спирти (сивушне масло), кислоти та інші органічні сполуки).

Отже, твердження позивача про те, що оскільки РФД-2 не є спиртом етиловим, то не відноситься до підакцизних товарів, є необґрунтованим та таким, що суперечить Закону № 481/95-ВР та ДСТУ 7402:2013 «Фракція головна етилового спирту».

Окрім цього, Департаментом контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ДФС України листами № 946/99-99-21-01-18 від 26.06.2014 року та № 1226/99-99-21-01-18 від 06.08.2014 року, з метою визначення ставки акцизного податку для РФД-2 були подані запити до Департаменту митної справи ДФС України щодо класифікації вказаної речовини за УКТЗЕД.

Так, згідно відповідей, наданих листами Департаменту митної справи ДФС України № 99-24/1.02-03/3107 від 27.06.2014 року та № 99-24/1-02-02/4018 від 28.08.2014 року РФД-2 повинен класифікуватися у товарній позиції 2207 (2207 10 00 90), як «спирт етиловий, не денатурований з концентрацією спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації».

Крім того, експертне дослідження щодо визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, проводилося Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Міндоходів.

Положення про Спеціалізовану лабораторію з питань експертизи та досліджень Міндоходів затверджено наказом Міндоходів № 133 від 29.05.2013 року. Згідно з п. 4 вказаного Положення, спеціалізована лабораторія відповідно до покладених на неї завдань проводить дослідження (аналізи, експертизи) проб (зразків) товарів у рамках процедур податкового, митного контролю та оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для ідентифікації (визначення складу, фізичних, фізико-хімічних характеристик тощо) товарів, а також класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до висновку Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів № 94/3-10.2/4266 від 01.08.2014 року, зразки від наявного залишку розчинників для флексографічного друку (РФД, РФД-2) та рідини універсальної для автомобілів «Гамаюн», які виробляє ДП «Укрспирт» Лужанське МПД за місцем провадження діяльності: Чернівецька область, Кіцманський район, смт. Лужани, вул. Центральна, 53 являють собою спиртові дистиляти з концентрацією спирту більше 80 об. % і вмістом денатуруючих речовин, що відповідає коду продукції згідно УКТ ЗЕД 2207.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що «рідина універсальна для автомобілів «Гамаюн» та «розчинник для флексографічного друку РФД-2» виробництва Лужанського МПД ДП «Укрспирт», які лабораторією ідентифіковано як спиртові дистиляти з концентрацією етилового спирту більше 80 % та з вмістом речовин, які додаються як денатуруючи добавки, класифікуються згідно з вимогами УКТЗЕД у товарній позиції 2207.

Також, позивач стверджує, що на Лужанському МПД ДП «Укрспирт» не здійснюється виробництво саме спирту етилового, тому відповідно і отримання довідки на його зберігання із внесенням до Єдиного реєстру на Лужанському МПД не вимагається; Лужанське МПД є виробником розчинника для флексографічного друку (РФД-2) та рідини універсальної для автомобілів «Гамаюн», що не є підакцизною продукцією.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такі доводи позивача необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону № 481/95-ВР виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 251 від 28.05.2002 року, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.08.2002 за № 670/6958 (далі - Порядок № 251).

Абзацом двадцять першим частини першої Закону № 481/95-ВР та п. 1.1 Порядку № 251 визначено, що Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Частиною шостою статті 2 Закону № 481/95-ВР визначено, що внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання спирту, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб - суб'єктів господарювання - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Як убачається з матеріалів справи, за наслідками проведення фактичної перевірки, контролюючим органом було встановлено, що в порушення ч. 5 ст. 2 Закону № 481/95-ВР в спиртосховищі ДП «Укрспирт» Лужанське МПД за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, смт. Лужани, вул. Центральна, 53, згідно актів інвентаризації, зберігалося станом на:

- 01.08.2014 року - 257 163 л. розчинника РФД-2 та 305 289 л рідини універсальної «Гамаюн»;

- 01.11.2014 року - 108 065 л. розчинника РФД-2 та 269 264 л. рідини універсальної «Гамаюн».

У відповідності до абз. одинадцятого частини другої ст. 17 Закону № 481/95-ВР, у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 000 гривень.

Як убачається з оскаржуваного рішення № 000324, за порушення приписів ч. 5 ст. 2 Закону № 481/95-ВР, а саме: зберігання спирту у місці зберігання не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту, до суб'єкта господарювання на підставі абз. одинадцятого ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 50 514 988, 62 грн.

Системний аналіз вказаних вище норм законодавства дає підстави колегії суддів стверджувати, що суб'єкти господарювання, які здійснюють виробництво та торгівлю алкогольними напоями, повинні дотримуватися законодавчо встановлених правил здійснення зазначеної діяльності, а у разі порушення, - нести відповідальність, передбачену Законом № 481/95-ВР.

З підстав того, що суб'єктом господарювання було допущено зберігання спирту у місці зберігання не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту, колегія суддів вважає, що позивач повинен нести відповідальність у відповідності до приписів норм Закону № 481/95-ВР.

Проте, колегією суддів апеляційної інстанції було досліджено розрахунок відповідачем штрафних санкцій, які зафіксовані у оскаржуваних рішеннях, в результаті чого, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Як було зазначено вище, у відповідності до абз. шістнадцятого частини другої ст. 17 Закону № 481/95-ВР, у разі вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15 000 гривень.

Податковий орган, приймаючи оскаржуване рішення № 000323, розраховував штрафну санкцію наступним чином: вартість РФД-2 без урахування ПДВ та акцизного податку складає 43,28 грн. за 1 дал, вартість з урахуванням ПДВ та акцизного податку - 898, 30 грн.

5 999, 15 х 898, 30 = 5 389 036, 45 грн.

вартість рідини універсальної «Гамаюн» без урахування ПДВ та акцизного податку - 43,01 грн. за 1 дал, вартість з урахуванням ПДВ та акцизного податку - 897, 97 грн. за 1 дал.

3 162,09 х 897, 97 = 2 839 461, 96 грн.

Всього за відпуск спирту з акцизного складу без проставляння штампа «Виїзд дозволено», штрафна санкція складає 16 456 996, 82 грн.

Що стосується зберігання продукції у місцях зберігання не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, то податковий орган виходив з того, що вартість РФД-2 без урахування ПДВ та акцизного податку складає 43, 28 грн. за 1 дал, вартість з урахуванням ПДВ та акцизного податку - 898, 30 грн. за 1 дал. 25 716, 3 х 898, 30 = 23 100 952, 29 грн.;

вартість рідини універсальної «Гамаюн» без урахування ПДВ та акцизного податку - 43,01 грн. за 1 дал, вартість з урахуванням ПДВ та акцизного податку - 897,97 грн. за 1 дал. 30 528, 9 х 897,97 = 27 414 036, 33 грн.

Всього за зберігання продукції у місці зберігання не внесеному до Єдиного реєстру, за підрахунками податкового органу, штрафна санкція складає 50 514 988, 62 грн.

Позивач звертав увагу суду на те, що відповідно до ТТН від 23 жовтня 2014 року, від 26 жовтня 2014 року та 30 жовтня 2016 року, які наявні в матеріалах справи, ціна РФД-2 та рідини універсальної для автомобілів «Гамаюн» становить 6,50 грн. за 1 кг.

Таким чином, відповідно до даних з ТТН від 23.10.2014 року: кількість «Гамаюну» становить 25 107 кг. = 3 162, 09 дал ціна - 6,50 грн./1 кг.;

вартість 25 107 кг. х 6, 50 грн. = 163 195, 50 грн.

ТТН від 30.10.2014 року:

кількість РФД-2 становить 22 944 кг. = 2 871, 58 дал ціна - 6,50 грн./1 кг.;

вартість 22 944 кг. х 6, 50 грн. = 149 136,00 грн.

ТТН від 26.10.2014 року:

кількість РФД-2 становить 24989 кг. - 3127, 57 дал ціна - 6,50 грн./1 кг.;

вартість 24 989 кг. х 6,50 грн. = 162 428, 50 грн.

На інших ТТН, які надані до матеріалів справи, а саме № 066330, № 066331, № 066332 від 01.08.2014 року взагалі не визначена ціна товару, а лише зазначено, що ціна договірна.

Позивач, надаючи суду розрахунки штрафних санкцій у своїх письмових поясненнях погодився з вартістю розчинника РФД-2 (43, 28 грн.) та рідини «Гамаюн» (43, 01 грн.), яку використовує відповідач у своїх розрахунках, а тому вважав, що розмір штрафної санкції повинен складати 791 289, 40 грн.

«Гамаюн» 3 162, 09 х 43, 01 грн. = 136 001, 49 грн.

136 001, 49 х 200 % = 272 002, 98 грн.

РФД - 2

5 999,15 х 43, 28 = 259 643, 21 грн.

259 643, 21 грн. х 200 % = 519 286, 42 грн.

Всього: 272 002, 98 грн. + 519 286, 42 грн. = 791 289,40 грн.

Абзацом 11 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, передбачено фінансову санкцію у вигляді штрафу - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17 000 грн.

Тобто «Гамаюн» 30 528, 90 х 43, 01 грн. = 1 313 048 грн.

1 313 048 х 100 % = 1 313 048 грн.

РФД - 2

25 716, 30 x 43, 28 = 1 113 001, 46 грн.

1 113 001, 46 грн. х 100 % = 1 113 001, 46 грн.

Всього: 1 313 048 грн. + 1 113 001, 46 грн. = 2 426 049, 46 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач розраховуючи штрафні санкції, додає до вартості товару акцизний податок та податок на додану вартість, що в даному випадку, суперечить чинному законодавству.

Аналогічну правову позицію підтверджує Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 15.03.2016 року по справі № К/800/66217/14, № К/800/66434/14 (826/11951/14): «...слід зазначити, що відповідач не обґрунтовує необхідність включення до вартості спирту, з якої обчислюється сума штрафу, акцизного податку та податку на додану вартість...»

Крім того, Вищим адміністративним судом України неодноразово ставиться під сумнів правильність розрахунку штрафних санкцій, а саме:

- в ухвалах від 17.11.2015 року по справі №К/800/12110/15 (826/13652/14) та від 17.02.2016 року по справі К/800/31904/15 (826/7485/14): «...судам слід належним чином з'ясувати правові підстави та обґрунтованість розміру штрафних санкцій нарахованих позивачу у спірних рішеннях...»;

- в ухвалі від 13.04.2016 року по справі К/800/10369/15 (826/15603/14):

«..Тим часом, як слідує з абзацу 16 частини 2 статті 17 Закону України № 481 за вчинення названого у ній порушення до суб'єкта господарювання застосовується штраф у розмірі 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції.

Отже розрахунковими величинами є кількість продукції та її вартість.

Однак, під час розгляду справи судами не було перевірено відповідні величини та правильність проведеного відповідачем розрахунку по рішенню №

... Крім того, обов'язковій перевірці судами підлягає розрахунок фінансових санкцій, проведений відповідачем, зокрема, в частині правильності отриманого добутку за результатами множення вартості продукції без ПДВ та акцизного податку на акцизний податок за 1 дал. спирту...»

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що включення до розміру штрафної санкції податку на додану вартість є протиправним, а розмір самої фінансової санкції, застосованої до позивача за рішеннями № 000323 та № 000324 від 24.02.2015 року, є необґрунтованим.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно до абз. 2 п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютною та іншою законодавства, затвердженого наказом ДПС України № 34/18772 від 22 січня 2011 року - акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності, є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на орган державної податкової служби.

Як убачається з ТТН від 01.08.2014 року, які містяться в матеріалах справи, у графі № 7 та № 8 не визначена ціна товару, а лише зазначено, що ціна договірна.

Проте, колегія суддів зазначає, що Акт перевірки № 3/24-13-21/37199618, як носій доказової інформації, не містить обґрунтувань ціни товару згідно ТТН від 01.08.2014 року.

Таким чином, навіть якщо позивач порушив норми Закону № 481/95-ВР, то колегія суддів звертає увагу на протиправність оскаржуваних рішень відповідача в цілому як щодо форми їх прийняття, тобто замість Рішень про застосування фінансових санкцій повинні були прийматися відповідачем податкові повідомлення - рішення, так і щодо розміру застосованих штрафних санкцій в розмірах 16 456 996, 82 грн. та 50 514 988, 62 грн. відповідно.

Покладення у розрахунок штрафних санкцій акцизного податку та ПДВ, нарахованого на вартість товару - неправомірне, оскільки згідно вимог податкового законодавства суми податкових та/або грошових зобов'язань визначаються платником податку самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов'язань або ж контролюючим органом шляхом донарахування виключно за підставами та у порядку, визначеному Податковим кодексом України (глава 4, ч. 1 ст. 217 ПК України). Податковим органом не надано суду доказів дотримання такого порядку.

Як убачається з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення про нарахування суми податку, що підлягають сплаті з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, не приймалися, що додатково підтверджує протиправність рішень відповідача.

За таких обставин, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про законність оскаржуваних рішень.

Окремо, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у оскаржуваному рішенні № 000324 від 24 лютого 2015 року відповідач у графі: «перелік та зміст порушень, за які застосовуються фінансові санкції» помилково послався на порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 2 Закону України № 481/95-ВР, оскільки дане правопорушення регулюється ч. 5 ст. 2 Закону України № 481/95-ВР. Дана обставина свідчить про неуважність відповідача під час прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Дослідивши всі матеріали справи, доводи сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що судом першої інстанції не в повній мірі були досліджені матеріали справи, та надана неповна оцінка доказам, у зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» - задовольнити повністю.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2016 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про застосування фінансових санкцій № 000323 від 24 лютого 2015 року та за № 000324 від 24 лютого 2015 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 21.11.2016 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Шелест С.Б.

Мєзєнцев Є.І.