Постанова

від 23.11.2016 по справі 826/5354/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 листопада 2016 року № 826/5354/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Старк Україна» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Старк Україна» (далі-позивач або ТОВ «Старк Україна») з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі-відповідач або ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.03.2016р. №0027951203, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення строків сплати грошових зобов'язань по єдиному податку з юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що своєчасно, належним чином та у повному обсязі здійснював декларування та оплату єдиного податку, а саме платіжні доручення про перерахування єдиного податку до бюджету до установ банку подавалися вчасно (до закінчення граничного строку сплати зобов'язань), а тому позивач вважає, що вжив всіх заходів по перерахуванню коштів до бюджету, у зв'язку з чим висновки ДПІ про порушення позивачем сплати податкових зобов'язань є безпідставними. Також позивач зазначає, що Акту камеральної перевірки, на підставі якого прийнято спірне рішення, він не отримував, а дізнався про нього лише при отриманні оскаржуваного рішення, що, на думку позивача, додатково свідчить про відсутність підстав для ухвалення спірного рішення.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначив про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення, просив розглядати справу за відсутності представника ДПІ.

Виходячи з положень ч.6 ст.128 КАС України, у судовому засіданні 28.07.2016р. судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Старк Україна» зареєстровано у статусі юридичної особи (код ЄДРПОУ 36563939), перебуває на обліку в ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві та є платником єдиного податку, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку від 26.09.2014р. №1426523401330.

09.02.2015р. позивачем подана до ДПІ декларація з єдиного податку-юридичної особи за 2014 рік, у якій задекларовано суму податку до сплати у розмірі 5638,72 грн.

10.05.2015р. позивачем подана до ДПІ декларація з єдиного податку-юридичної особи за I квартал 2015 року, у якій задекларовано суму податку до сплати у розмірі 5206,52 грн.

25.07.2015р. позивачем подана до ДПІ декларація з єдиного податку-юридичної особи за півріччя 2015 року, у якій задекларовано суму податку до сплати у розмірі 11543,89 грн.

06.11.2015р. позивачем подана до ДПІ декларація з єдиного податку-юридичної особи за 3 квартали 2015 року, у якій задекларовано суму податку до сплати у розмірі 9138,62 грн.

16.03.2016р. ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з єдиного податку третьої групи за 2014 рік, I квартал, півріччя та 9 місяців 2015 року, за результатами якої складено Акт перевірки №1739/26-52-12-03-24-36563939 (далі-Акт перевірки).

Як вбачається з Акту перевірки, в ході перевірки встановлено порушення позивачем п.126.1 ст.126 ПК України, а саме порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання з єдиного податку. Перелік сум грошових зобов'язань, граничний термін їх сплати, дата сплати, кількість днів затримки сплати та суми сплаченого податкового боргу, визначені в Акті перевірки у табличному вигляді.

В Акті перевірки відсутні відмітки про вручення акту представникам позивача.

У той же час, 17.03.2016р. , тобто на наступний день після складання акту камеральної перевірки, ДПІ прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 17.03.2016р. №0027951203, відповідно до якого на підставі статті 126 ПК України на позивача накладено штраф у розмірі 20 %, що складає 5 799,44 грн. за платежем «Єдиний податок з юридичних осіб» у зв'язку із встановленням порушення граничних строків сплати сум грошових зобов'язань, визначених п.57.1 ст.57 ПК України, а саме: за затримку на 89, 179, 89, 92, 183, 91 календарних дні сплати грошових зобов'язань в розмірі 5638,72 грн., 5638,72 грн., 5206,52 грн., 11543,89 грн., 11543,89 грн. та 9138,62 грн. відповідно. При цьому, як зазначається у самому рішенні, воно прийнято саме на підставі акта перевірки №1739/26-52-12-03-24-36563939 від 16.03.2016р.

Вказане рішення направлено позивачу поштовим зв'язком та вручено товариству 28.03.2016р., що підтверджується інформацією, зазначеною на повідомленні про вручення поштового відправлення. Факт вручення позивачу Акту перевірки №1739/26-52-12-03-24-36563939 від 16.03.2016р. відповідачем суду не доведено та докази цього відсутні в матеріалах справи, позивач же заперечує обставини отримання ним Акту перевірки.

Вирішуючи у зв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно, рішення суб'єкта владних повноважень має відповідати наведеним вище критеріям та, у разі невідповідності хоча б одному з них, рішення суб'єкта владних повноважень визнається судом протиправним.

Так, згідно з п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні , документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки .

Відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно з п. 76.1. ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2. ПК України).

Згідно з п. 86.2. ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У свою чергу положеннями п. 86.7. ст.86 ПК України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень , про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного контролюючого органу (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

У відповідності до п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня , наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків .

В даному випадку , як встановлено під час розгляду справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято без дотримання вимог п. 86.7. та п. 86.8. ПК України, а саме: позивач був позбавлений можливості подати заперечення проти висновків акту перевірки, оскільки його не отримував, спірне рішення прийнято до спливу строку подачі позивачем заперечень проти висновків акту перевірки, а відтак прийняте з порушенням встановлених ПК України правил та процедур, тобто передчасно - без дотримання права позивача на подачу та розгляд його заперечень на акт перевірки, що є передумовою прийняття спірного рішення, у зв'язку з чим це рішення є таким, що прийняте з порушенням закону, а тому вже з цих підстав оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню як передчасно прийняте.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України , яка викладена в ухвалі цього суду від 14 липня 2015 року по справі К/800/15743/14 (номер рішення в ЄДРСР 47042216).

У взаємозв'язку із наведеним та в контексті суті самого порушення в ході розгляду даної справи встановлено, що з метою сплати податкового зобов'язання з єдиного податку 10 лютого 2015 року ТОВ «Старк Україна» було подано до Філії Центральне РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» м. Київ платіжне доручення №14 на суму 5638,72 грн., призначення платежу - *;101;36563939; Єдиний податок (5%) за 4 кв.2014р ., отримувач платежу - ГУ ДКСУ у м. Києві. Дане платіжне доручення містить відмітку Філії Центральне РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» відділення №14 м. Київ про його одержання 10.02.2015р.

З матеріалів справи вбачається, що 07.03.2015р. позивач звернувся із листом до ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві, в якому виклав обставини подачі до банку платіжного документа про перерахування до бюджету зобов'язання з єдиного податку за 4 кв. 2014р. та невиконання його банком з незалежних від позивача причин.

Окрім того, 19 травня 2015 року ТОВ «Старк Україна» було подано до Філії Центральне РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» м. Київ платіжне доручення №16 на суму 2656,52 грн., а також подано до АТ «Укрсиббанк» платіжне доручення №54 на суму 2550,00 грн. Загалом сума за вказаними платіжними дорученнями склала 5206,52 грн. Призначення платежу у вказаних дорученнях - *;101;36563939; 18050300; Єдиний податок (4%) за 1 кв.2015р ., отримувач платежу - ГУ ДКСУ у м. Києві. Дані платіжні доручення містять відмітки Філії Центральне РУ АТ «Банк «Фінанси та Кредит» відділення №14 м. Київ та АТ «Укрсиббанк» про їх отримання 19.05.2015р.

Як і у попередньому випадку позивач звернувся із листом до ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві (вих.№6/15 від 26.05.2015р.), в якому виклав обставини подачі до банків платіжних документів про перерахування до бюджету зобов'язання з єдиного податку за 1 кв. 2015р. та невиконання їх банками з незалежних від позивача причин.

Також, 17 серпня 2015 року ТОВ «Старк Україна» було подано до відділення №784 АТ «Укрсиббанк» платіжне доручення №101 на суму 11543,89 грн., призначення платежу - *;101;36563939; 18050300; Єдиний податок (4%) за 2 кв.2015р ., отримувач платежу - ГУ ДКСУ у м. Києві. Дане платіжне доручення містить відмітку відділення №784 АТ «Укрсиббанк» про його одержання 17.08.2015р.

Аналогічно 19 листопада 2015 року ТОВ «Старк Україна» було подано до відділення №784 АТ «Укрсиббанк» платіжне доручення №101 на суму 9138,62 грн., призначення платежу - *;101;36563939; 18050300; Єдиний податок (4%) за 3 кв.2015р ., отримувач платежу - ГУ ДКСУ у м. Києві. Дане платіжне доручення містить відмітку відділення №784 АТ «Укрсиббанк» про його одержання 18.11.2015р.

Загальна сума коштів згідно вказаних вище платіжних доручень складає 31 527,75 грн ., тобто 100% розміру Єдиного податку, задекларованого позивачем у деклараціях за 2014 рік, 1 квартал, півріччя та 9 місяців 2015 року.

В контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до п/п 16.1.3. п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі - ПК України) платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 46.1. ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1. ПК України).

Як встановлено п.294.1. ст..1947 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал .

Пунктом 49.18 ПК України визначені строки подання податкових декларацій, а саме: податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів , що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань встановлений статтею 54 ПК України, п. 54.1 якої визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст.295 ПК України).

Відповідно до п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В даному випадку сторонами не заперечується та не спростована своєчасність подання позивачем податкових декларацій з єдиного податку, граничний строк сплати визначених у них податкових зобов'язань та їх розмір.

В контексті наведеного слід зазначити, що згідно ст. 1 Закону України від 05.04.2001р. N2346-III "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" (далі - Закон N2346-III) переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону N2346-III банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку виконує платіжна система (п. 1.29 ст. 1 даного Закону).

Відповідно до п. 129.6 ст. 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк /орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність , встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків , зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, неперерахування банком грошових коштів, які направляються на сплату податків, зборів або інших обов'язкових платежів за своєчасно поданим платіжним дорученням та за наявності коштів на рахунку платника, виключає відповідальність платника податку.

Визначальним в даному випадку є те, з чиєї вини відбулося неповне внесення чи невнесення податку до бюджету. Отже, якщо неперерахування податку не є наслідком винних дій платника податку, то до нього не можуть бути застосовані штрафні санкції, пеня або пред'явлена вимога про повне (повторне) перерахування податкових платежів до бюджету. Здійснення платником будь-яких інших додаткових дій, крім подання до банківської установи відповідних платіжних документів, чинним законодавством не передбачено. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система.

З наведеного вбачається, що граничним терміном сплати позивачем зобов'язань по єдиному податку за 2014 рік було - 19.02.2015р., за 1 квартал 2015 року - 20.05.2015р., за півріччя 2015 року - 19.08.2015р. та за 3 квартали 2015 року - 19.11.2015р., що сторонами не заперечується та визнається.

Тобто, як встановлено під час розгляду справи, позивач виконав усі дії, які від нього залежали для належного виконання податкових зобов'язань, а саме: своєчасно - 10 лютого 2015 року, 19 травня 2015 року, 17 серпня 2015 року та 19 листопада 2015 року, тобто у строки, встановлені п. 295.3 ст.295 ПК України, подав до банківських установ платіжні доручення про перерахування до бюджету грошових зобов'язань по сплаті єдиного податку за 2014 рік, 1 квартал, півріччя та 9 місяців 2015 року відповідно у загальному розмірі 31 527,75 грн.

В ході розгляду справи відповідачем в порядку виконання обов'язку, покладеного на нього ч.2 ст.71 КАС України, не доведено суду жодних обставин, які б свідчили про наявність вини позивача у невиконання банками поданих позивачем платіжних доручень на переказ коштів (помилки в реквізитах, відсутності коштів на рахунку тощо), обставин, що б вказували на обізнаність позивача щодо неможливості виконання банками платежів до бюджету, або ж обставин неподання таких платіжних доручень до банків тощо.

До того ж, як вбачається з матеріалів справи, позивач, у зв'язку з тим, що платежі за дорученнями від 10.02.2015р. №14 на суму 5638,72 грн., а також від 19.05.2015р. №54 на суму 2550 грн. та №16 на суму 2656,52 грн. не були виконані банками, діяв добросовісно та повідомив ДПІ про такі обставини.

Викладене свідчить про відсутність з боку позивача порушень у зв'язку із здійсненням заходів по перерахуванню податкових зобов'язань по сплаті єдиного податку за 2014 рік, 1 квартал, півріччя та 9 місяців 2015 року, про відсутність з його боку вини у несвоєчасному зарахуванні коштів до бюджету.

Доводи відповідача, викладені у запереченнях на позов, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Разом з тим, частиною 2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду даної справи відповідачем в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено суду, а судом не встановлено наявності з боку позивача порушень по сплаті (перерахуванню) податків, тобто ДПІ не доведено обставин, які б зумовлювали застосування до позивача штрафу, передбаченого п.126.1 статті 126 ПК України, а відтак ДПІ не доведено обґрунтованості свого рішення про застосування до позивача такого штрафу, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання спірного податкового повідомлення-рішення протиправним і його скасування.

Відповідно, беручи до уваги положення статті 94 КАС України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Старк Україна» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 17.03.2016р. №0027951203.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Старк Україна» (код ЄДРПОУ 36563939) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві сплачений ним судовий збір у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) згідно платіжного доручення №3 від 01.04.2016р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко