Ухвала

від 01.02.2017 по справі 826/5354/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5354/16 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.,

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Старк Україна до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Старк Україна , звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві від 17.03.2016р. №0027951203, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення строків сплати грошових зобов'язань по єдиному податку з юридичної особи.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Старк Україна зареєстровано у статусі юридичної особи (код ЄДРПОУ 36563939), перебуває на обліку в ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві та є платником єдиного податку.

09.02.2015р. позивачем подана до ДПІ декларація з єдиного податку-юридичної особи за 2014 рік, у якій задекларовано суму податку до сплати у розмірі 5638,72 грн.

10.05.2015р. позивачем подана до ДПІ декларація з єдиного податку-юридичної особи за I квартал 2015 року, у якій задекларовано суму податку до сплати у розмірі 5206,52 грн.

25.07.2015р. позивачем подана до ДПІ декларація з єдиного податку-юридичної особи за півріччя 2015 року, у якій задекларовано суму податку до сплати у розмірі 11543,89 грн.

06.11.2015р. позивачем подана до ДПІ декларація з єдиного податку-юридичної особи за 3 квартали 2015 року, у якій задекларовано суму податку до сплати у розмірі 9138,62 грн.

16.03.2016р. податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з єдиного податку третьої групи за 2014 рік, I квартал, півріччя та 9 місяців 2015 року, за результатами якої складено акт №1739/26-52-12-03-24-36563939, яким встановлено порушення позивачем п.126.1 ст.126 ПК України, а саме, порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов'язання з єдиного податку.

17.03.2016р. на підставі акта перевірки №1739/26-52-12-03-24-36563939 від 16.03.2016р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від №0027951203, відповідно до якого на підставі статті 126 ПК України на позивача накладено штраф у розмірі 20 %, що складає 5 799,44 грн. за платежем Єдиний податок з юридичних осіб у зв'язку із встановленням порушення граничних строків сплати сум грошових зобов'язань, визначених п.57.1 ст.57 ПК України, а саме: за затримку на 89, 179, 89, 92, 183, 91 календарних днів сплати грошових зобов'язань в розмірі 5638,72 грн., 5638,72 грн., 5206,52 грн., 11543,89 грн., 11543,89 грн. та 9138,62 грн. відповідно.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не доведено суду, а судом не встановлено наявності з боку позивача порушень по сплаті (перерахуванню) податків, тобто ДПІ не доведено обставин, які б зумовлювали застосування до позивача штрафу, передбаченого п.126.1 статті 126 ПК України, а відтак, не доведено обґрунтованості свого рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно з п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1. ПК України).

Як встановлено п.294.1. ст. 294 ПК України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Пунктом 49.18 ПК України визначені строки подання податкових декларацій, а саме: податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань встановлений статтею 54 ПК України, п. 54.1 якої визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст.295 ПК України).

Під податковим зобов'язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством (п. 31.1 ст. 31 ПК України).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 129.6 ст. 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України Про платіжні системи та переказ грошей в Україні банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону України Про платіжні системи та переказ грошей в Україні переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.

За змістом п. 22.4 ст. 22 Закону України Про платіжні системи та переказ грошей в Україні ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону Про платіжні системи та переказ грошей в Україні ).

Таким чином, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів

Судом першої інстанції встановлено, що з метою сплати податкового зобов'язання з єдиного податку 10 лютого 2015 року ТОВ Старк Україна було подано до Філії Центральне РУ АТ Банк Фінанси та Кредит м. Київ платіжне доручення №14 на суму 5638,72 грн., призначення платежу - *;101;36563939; Єдиний податок (5%) за 4 кв.2014р., отримувач платежу - ГУ ДКСУ у м. Києві. Дане платіжне доручення містить відмітку Філії Центральне РУ АТ Банк Фінанси та Кредит відділення №14 м. Київ про його одержання 10.02.2015р.

Крім того, позивачем було подано:

- 19 травня 2015 року до Філії Центральне РУ АТ Банк Фінанси та Кредит м. Київ платіжне доручення №16 на суму 2656,52 грн., до АТ Укрсиббанк платіжне доручення №54 на суму 2550,00 грн., всього на суму 5206,52 грн. з призначення платежу Єдиний податок (4%) за 1 кв.2015р.;

- 17 серпня 2015 року до відділення №784 АТ Укрсиббанк платіжне доручення №101 на суму 11543,89 грн. з призначення платежу - Єдиний податок (4%) за 2 кв.2015р.;

- 19 листопада 2015 року до відділення №784 АТ Укрсиббанк платіжне доручення №101 на суму 9138,62 грн., з призначення платежу - Єдиний податок (4%) за 3 кв.2015р.

Оскільки, з незалежних від позивача причин платіжні доручення не були виконанні, товариство листами від 07.03.2015р., 26.05.2015р повідомило податковий орган про вказані обставини.

Таким чином, позивач виконав усі дії, які від нього залежали, для належного виконання податкових зобов'язань, а саме: своєчасно - 10 лютого 2015 року, 19 травня 2015 року, 17 серпня 2015 року та 19 листопада 2015 року, тобто у строки, встановлені п. 295.3 ст.295 ПК України, подав до банківських установ платіжні доручення про перерахування до бюджету грошових зобов'язань по сплаті єдиного податку.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності винних дій позивача і, як наслідок, відсутності підстав для його відповідальності.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на наступний день після складання акта камеральної перевірки.

З даного приводу, судом першої інстанції вірно наголошено, що вказане повідомлення-рішення прийнято без дотримання вимог п. 86.7. та п. 86.8. ПК України, оскільки, спірне рішення прийнято до спливу строку подачі позивачем заперечень проти висновків акту перевірки, а відтак прийняте з порушенням встановлених ПК України правил та процедур, що є самостійною підставою для скасуванню передчасно прийнятого податкового повідомлення-рішення .

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 02 лютого 2017 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененко

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.